Професійна післядипломна підготовка — коли чекати на зміни?

Успішне функціонування будь-якої галузі в першу чергу залежить від належної підготовки кваліфікованих спеціалістів. Особливе значення така підготовка має у сфері хорони здоров’я, де від знань та навичок фахівця залежить життя людини. Причому в даному контексті варто розглядати не лише спеціальність лікаря, а й провізора, який знаходиться на «передовій» з пацієнтом. Стурбований плачевним станом української фармацевтичної освіти, Олег Клімов, голова ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», член Ради Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), звернувся до представників Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України з питанням щодо реорганізації післядипломної освіти фармацевтів.

Зустріч, що відбулася в рамках такої взаємодії громадської організації та профільного міністерства 20 лютого 2019 р., стала платформою для обговорення проблем та перспектив реорганізації післядипломної фармацевтичної освіти. Представники Міністерства зазначили, що в найближчому майбутньому планується створення робочої групи щодо зміни підходів у післядипломній професійній освіті лікарів та фармацевтів, до роботи в якій будуть залучені кращі фахівці сфери та зацікавлені особи.

«Інститут післядипломної фармацевтичної підготовки в Україні на сьогодні просто знівельовано. Уже нікуди падати вниз. Тому змін ми потребуємо сьогодні. При цьому вони необхідні як для первинної професійної, так і післядипломної освіти. Ми як професійна громадська організація висловлюємо занепокоєння станом справ із цього питання та докладемо всіх зусиль для успішного його вирішення. Зокрема, будучи єдиним представником FIP в Україні, готові залучати та ділитися міжнародним досвідом у цій сфері задля покращання підготовки українських фармацевтичних фахівців», — зазначив О. Клімов.

Редакція «Щотижневика АПТЕКА» й надалі слідкуватиме за питанням реорганізації професійної підготовки та висвітлюватиме його сторінках видання.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Вих. № 4 від 19.02.2019 р.
Заступнику міністра охорони здоров’я України
О.В. Лінчевському

Шановний Олександре Вікторовичу!

Користуючись нагодою, висловлюємо Вам повагу та звертаємося з наступним.

ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», організаційний член Міжнародної федерації фармацевтів (FIP), підтримує ініціативи МОЗ України щодо реформування системи освіти.

Так, за даними опитування, проведеного ГО «ВФП» в рамках Міжнародного форуму «Аптеки світу–2018», 87% респондентів не задоволені якістю підготовки фармацевтичних кадрів в Україні. На наше глибоке переконання, така ситуація вимагає негайного втручання із запровадженням кардинальних змін у системі підготовки фармацевтичних кадрів, що мають відповідати світовим стандартам підготовки шляхом запровадження інституту допуску до професії, із залученням до цих процедур представників професійних громадських організацій.

Однією з ланок підготовки фармацевтичних працівників є інтернатура, роль якої в підготовці висококваліфікованих фармацевтичних кадрів викликає великий сумнів в її доцільності та ефективності як з боку студентства, так і з боку професійної спільноти та роботодавця, принаймні у вигляді існуючої на даний час моделі. За останні десятиліття фармацевтична освіта перестала бути унікальною та елітною. З самих витоків професії аптекаря до неї допускалися лише освічені та порядні люди, що мали надзвичайний рівень довіри та поваги в суспільстві. У зв’язку із значною комерціа­лізацією професія фармацевта перестала бути шанованою в суспільстві.

Нині інтернатура (спеціалізація) провізорів-інтернів триває рік і складається із заочної та очної частин.

Розвиток аптечних закладів, що ставить єдине завдання перед персоналом — максимальна капіталізація чека, не може забезпечити пов­ноцінне проходження провізорами-інтернами заочної частини інтернатури, яка триває 7 міс, зокрема:

  • немає можливості під час інтернатури пройти всі ланки фармацевтичних підприємств (аптеку з виготовленням ліків, лабораторію з контролю якості, аптечний склад), адже з 22 300 аптек в Украї­ні лише 518 суб’єктів мають ліцензію на виготовлення та забезпечення населення лікарськими засобами, що містять наркотичні, психотропні речовини та прекурсори, 389 суб’єктів мають ліцензію на виготовлення ліків в аптечних умовах;
  • більшість аптечних закладів не можуть забезпечити належну увагу провізорам-інтернам, позаяк у зв’язку з їх комерціалізацією відсутні частково або повністю звільнені від виконання професійних показників аптеки окремі фахівці — відповідальні за інтернатуру на базі стажування.

У штатному розписі останніх відсутні провізори, що мають І, ІІ кваліфікаційну категорію;

  • значна частина провізорів-інтернів оплачують проходження (зарахування) інтернатури у так званих базах стажування, проте працюють і заробляють гроші в інших аптеках.

Зміст очної частини (4 міс) навчального плану і програми інтернатури за спеціальністю «Загальна фармація» здебільшого дублюються (при порівнянні навчального плану та програми інтернатури «Фармація» 4–5 курс — співпадіння до 90%).

Є непоодинокі факти, що деякі провізори нібито проходять інтернатуру чи на базі стажування, чи в університеті, проте одночасно перебувають на роботі в іншій аптеці або, ще гірше, — за кордоном. За нашими оптимістичними підрахунками, інтернатуру в пов­ному обсязі та реально (фактично) проходять не більше половини провізорів.

Таким чином, сьогоднішня однорічна інтернатура провізорів не гарантує якості їх підготовки з урахуванням потреб розвитку фармацевтичної практики. Це бутафорія без створення належних умов для виконання навчальної програми, а також профанація і платна втрата часу молодими спеціалістами-провізорами.

Варто зауважити також те, що нині фармацевти, які навчаються на молодшого бакалавра (2 роки) та бакалавра (4 роки), інтернатури не проходять. Вони закінчують коледжі та допускаються до самостійної праці.

ГО «ВФП» пропонує декілька варіантів розв’язання вказаної проблеми:

1. Ліквідувати проходження інтернатури магістрами фармації.

Але, на жаль, це неможливо наразі, позаяк в п. 7 статті 18 «Закону про освіту» (2017 р.) вказано, що післядипломна освіта у сфері охорони здоров’я також включає інтернатуру, яка проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах, закладах охорони здоров’я, визнаних центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я як бази інтернатури.

2. Здійснити реформування проходження інтернатури, зменшивши її термін, наприклад, удвічі (5 міс практичної роботи в аптечному закладі, що пройшов відповідну атестацію на наявність умов (види діяльності, кадрове забезпечення, участь у державних соціальних програмах тощо) та 1 міс теоретичної частини). При цьому інтернатура (спеціалізація) має бути запроваджена і для фармацевтичних фахівців інших освітніх рівнів з метою уникнення дискримінації між освітніми рівнями.

Навчальні програми інтернатури мають погоджуватися з представниками професійних громадських організацій.

Необхідно також передбачити заходи щодо запобігання корупції в процесі організації та проведення інтернатури, залучаючи для моніторингу фактичного її проходження представників професійних громадських організацій за рахунок баз проходження інтернатури.

Вважаємо своєчасним та доцільним створення робочої групи з напрацювання необхідних пропозицій, залучивши до роботи реально професійні громадські організації, а не клони фармацевтичних магнатів та монополістів на аптечному ринку.

Вищевикладені пропозиції, на наше глибоке переконання, створять професійно мотивовану платформу для отримання необхідних професійних знань замість платної імітації навчального процесу.

З повагою
Олег Клімов,
голова правління ГО «ВФП»,
член Ради FIP

Комментарии

провизор 13.03.2019 12:30
Мечтать не вредно. Печально то, что ничего не изменится (в лучшую сторону).

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи