Аптечний ринок–2019. Що є та що буде?

Однією з найбільш знакових та очікуваних подій для української фарміндустрії є міжнародний фармацевтичний форум «Аптеки світу». Уже восьмий рік поспіль захід об’єднує фахівців фармації, представників аптечного бізнесу та їх партнерів, дистриб’юторів, міжнародних експертів, представників асоціацій, регуляторних органів та експертів з правових питань. Доб­рою традицією є проведення форуму на березі Чорного моря. 23–24 травня в Одесі «Аптеки світу–2019» зібрали більше 200 учасників та спікерів з України, Польщі, Туреччини, Фінляндії, Іспанії, Казахстану. Загалом дводенна програма форуму включала 4 насичені сесії. Модераторами виступили Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», Сергій Орлик, експерт фармацевтичного ринку, та Олег Клімов, член Ради Міжнародної фармацевтичної федерації (Council of International Pharmaceutical Federation — FIP), голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата».

СУЧАСНІ СТАНДАРТИ РОБОТИ АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ

Відповідно до сучасної парадигми фармацевтичної практики аптечні заклади є важливою частиною системи охорони здоров’я, а на плечі фармацевтів лягає у тому числі функція надання послуг для підтримки медикаментозної терапії. Яку роль у цій парадигмі відіграють стандарти Належної аптечної практики (Good Pharmacy Practice — GPP), які зобов’язання перед пацієнтом та суспільством у цілому мають виконувати професіонали фармації з огляду на сучасні виклики системи охорони здоров’я та які ролі бере на себе сучасний провізор? Які функції, окрім безпосередньо відпуску фармацевтичної продукції, аптека може виконувати, роблячи свій внесок у забезпечення стійкості системи охорони здоров’я?

Міжнародним досвідом на цю тему ділилися Єва Терасалмі, віце-президент Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), та Гонсало Соуза Пінто, керівник з розробки практики, адвокатської діяльності та управління даними FIP.

АПТЕЧНА ЛАНКА В ІНШИХ КРАЇНАХ: ДОСВІД СУСІДІВ

25 червня 2017 р. у Польщі набула чинності поправка до закону про лікарські засоби «Аптека для фармацевта» (Apteką dla Aptekarza) — найбільша реформа аптечного ринку за останні 30 років. Змінами передбачалося, зокрема, що власниками аптек можуть бути лише фахівці з вищою фармацевтичною освітою. Причому одній особі може належати не більше ніж 4 аптеки. Також встановлено територіальні обмеження. Зважаючи на те, що в Україні планується подібна реформа, досвід Польщі досить цікавий. Як така регуляція вплине на кількість аптек, з якими викликами можна стикнутися?

Досить цікавим був огляд фармринку Туреччини, де є свої виклики. Так, близько 12 тис. турецьких аптек переживають кризу, 5 тис. знаходяться на межі закриття. Основним «клієнтом» аптек у Туреччині є державна страхова система. Так, держава компенсує 91% обсягів витрат на лікарські засоби. Цікавим також є досвід у сфері ціноутворення (вже більше 10 років у Туреччині застосовується система референтних цін), захисту пацієнтів від фальсифікату, контролю за обігом препаратів та впровадження електрон­них рецептів.

Про досвід своїх країн розповідали Ержибета Пієтовска-Рутковска, президент Вищої ради головної фармацевтичної палати Республіки Польща, та Джем Демірджи, голова представництва компанії «Нобель Ілач» в Україні.

ДОСТУПНІ ЛІКИ–2019

Повертаючись до українських реалій, учасники форуму звернули увагу на ряд проблем, що виникли у процесі реорганізації урядової програми з реімбурсації «Доступні ліки». Нагадаємо, що з 1 квітня 2019 р. її адміністрування перейшло до Національної служби здоров’я України (НСЗУ), а відпуск лікарських засобів в рамках програми тепер здійснюється за електронними рецептами. Реалії, з якими стикаються зараз аптеки, — це відсутність достатньої інформації, неправильне виписування е-рецептів, збої в системі, помилки при введенні коду е-рецепта, тривалий термін відшкодування. Пацієнти відзначають такі проблеми, як відсутність необхідних препаратів, значний термін очікування замовлення, великі черги, необхідність щомісяця записуватися на прийом до лікаря для отримання нового рецепта. Також підкреслюють, що не всі аптеки обслуговують е-рецепти.

На запитання аудиторії відповідали Олександр Комаріда, генеральний директор Фармацевтичного директорату МОЗ України, Ірина Ліштаба, експерт з реімбурсації відділу роботи з аптеками НСЗУ. З доповіддю також виступив Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація України».

РЕФОРМИ В УКРАЇНІ: ОСТАННІ НОВЕЛИ

Щодо останніх змін у сфері регулювання сегменту лікарських засобів, серед іншого, варто відзначити, що з 1 липня 2019 р. в Україні планується впровадження референтного ціноутворення на окремі препарати з Національного переліку основних лікарських засобів при закупівлі за бюджетні кошти (24 з 427 міжнародних непатентованих назв — МНН). Варто підкреслити, що граничні оптово-відпускні ціни поширюватимуться лише на препарати, які закуповуються за бюджетні кошти, та не стосуватимуться роздрібного ринку.

Учасники форуму також отримали можливість ознайомитися з поточним станом справ у сфері регулювання ринку медичних виробів та косметики. Зокрема, на сьогодні повністю скасовано цінове регулювання на медичні вироби, а важливою зміною у секторі косметики може стати запровадження Технічного регламенту на косметичну продукцію (у разі затвердження відповідної постанови виробникам буде необхідно привести виробничі приміщення у відповідність із стандартами Належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP).

Доповіді щодо останнього апдейту змін представили Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий Альянс», Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», директор компанії «Калина медична виробнича компанія», та Дар’я Бондаренко, виконавчий директор Асоціації «Оператори ринку медичних виробів».До дискусії приєдналися Олена Речкіна, директор Департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, та В. Руденко.

КАДРИ У ФАРМІ

Безумовно, неможливо залишити поза увагою тему кадрів. Майбутні кадри починають формуватися ще на студентських лавах. У системі освіти є свої виклики. Зокрема, погіршення демографічної ситуації в Україні, практично відсутність державного фінансування освітніх програм підготовки фахівців і проведення наукових досліджень, досвіду системної взаємодії закладів вищої освіти (ЗВО) з роботодавцями щодо створення умов для ефективної практичної підготовки майбутніх фахівців. Варто зауважити, що у червні 2019 р. уперше за 26 років існування інтернатура як обов’язкова форма післядип­ломної підготовки випускників фармацевтичних ЗВО закінчуватиметься складанням ліцензійного іспиту «КРОК 3. Фармація».

З якими кадровими проблемами стикається Польща, де держава жорстко регулює умови праці, чому в країні існує великий дефіцит кадрів? Ще одна доповідь про приклад Польщі була присвячена саме цим питанням.

Учасники форуму отримали можливість ознайомитися з результатами українського дослідження за участю фахівців за спеціальністю «провізор/фармацевт» про те, які фактори найбільш важливі для них при виборі роботодавця, чому вони йдуть та що їх «тримає».

Тему кадрів розкрили Лариса Галій, директор Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, Гжегож Орновскі, міжнародний експерт фармацевтичного ринку, та Надія Мишко, керівник проекту «JOB Morion». У дискусії також взяли участь Володимир Анісімов, декан фармацевтичного факультету Одеського державного медичного університету, Ірина Вязьонова, тренер, бізнес-консультант, експерт фармацевтичного ринку з питань ефективності персоналу і системи організацій, а також Ольга Мельник, тренер, бізнес-консультант аптечної справи.

АПТЕЧНА СПРАВА ЯК БІЗНЕС-ПРОЦЕС

На учасників форуму традиційно чекав аналітичний огляд основних тенденцій фармацевтичного ринку. Український фармринок продовжує зростати двозначними темпами, значно випереджаючи глобальний тренд зростання споживання препаратів, «ризикуючи» вже у 2020 р. знову увійти до групи ринків, що швидко розвиваються (Pharmerging Markets). Процеси консолідації аптечного ритейлу, що значно посилилися у період кризи, тепер буде важко спинити. Частка топ-100 аптечних мереж за обсягами аптечного продажу в грошовому вираженні збільшилася до 75%. Варто зазначити, що на одну аптеку припадає приблизно 1,8 тис. жителів. Тобто ринок дуже конкурентний. На що варто звертати увагу, щоб «вижити» у такому конкурентному середовищі, — думками з цього приводу також поділилися спікери. Крім того, торкнулися теми особливостей перспектив застосування франчайзингу в аптечному ритейлі, участі аптек у соціальних проектах (програми лояльності), програмах навчання провізорів та фармацевтів, необхідності застосування сервісного підходу — з розумінням того, що зручно для споживача, без вигадування даремних правил.

Спікерами виступили Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research», Юлія Спальвіш, генеральний директор компанії «Бізнес Центр Фармація», Олена Комарянська, директор з франчайзингу аптечної мережі «D.S.», Тетяна Жолуденко, заступник директора з маркетингу та продажу компанії «MDM», та Олена Чібішева, керівник відділу по роботі з аптечними мережами компанії «MDM», а також Олег Косс, виконавчий партнер компанії «CK design».

МЕНЕДЖМЕНТ ТА ЕКОНОМІКА АПТЕКИ

Не оминули увагою спікери й такі теми, як актуальні проблеми фармдистрибуції в Україні. Дискутували з приводу можливостей застосування сучасних підходів доставки по відношенню до лікарських засобів. Обговорювали ефективні формати обслуговування в сучасній аптеці, як працювати в умовах ери digital, які виклики та можливості ця ера несе для аптеки та споживача.

З доповідями виступили Олександр Суходольський, директор із стратегічного розвитку компанії «БаДМ», Антон Аврінський, генеральний директор компанії «Ліки24», Денис Гапон, співзасновник компанії «Глюдор», Канат Аубакіров, співвласник мережі аптек «Садихан», директор проекту із створення франшизи (Республіка Казахстан), Артур Ротарь, керівник КАМ-служби компанії «Proxima Research», Юлія Кліменюк, експерт аптечного ритейлу, Ірина Коляда, генеральний директор компанії «Авефарм», бізнес-консультант аптечної мережі «Аптека доброго дня», Ярослав Огоцький, стратегічний директор компанії «Ізобар Україна».

У найближчих номерах «Щотижневика АПТЕКА» ми представимо детальний огляд доповідей, а також дискусій, що відбулися в рамках форуму.

Катерина Дмитрик,
фото Сергія Бека

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи