Метеочутливість — коли щось пішло не так?
Ми звикли вважати метеочутливість чимось не дуже приємним, але насправді — це нормальна пристосувальна реакція організму, що дозволяє йому відмінно функціонувати у широкому діапазоні умов зовнішнього середовища. Однак у випадку ослаблення організму, хвороби, стресу, неправильного харчування, тривалого та інтенсивного впливу природних факторів спостерігається погіршення адаптаційних можливостей різних систем організму. Це призводить до неадекватного реагування систем організму на метео-геофізичні зміни, що виявляється у розвитку хворобливої метеочутливості. Хвороблива метеочутливість (або метеозалежність) може виникати як під впливом різкої зміни погоди (температури повітря, атмосферного тиску, сили вітру, при появі або припиненні осадів), магнітних або сонячних бурь, так і внаслідок дії метеоумов екстремальної інтенсивності (Корнєєва І.А. та співавт., 2013).
Спека, атмосферний тиск чи магнітні бурі?
Серед найбільш значущих чинників, що впливають на здоров’я і самопочуття людини, виділяють: температуру повітря, атмосферний тиск, вологість, сонячну освітленість, парціальний тиск кисню; сонячну активність, планетарну магнітну активність (ступінь зміни магнітного поля землі); імпульсне електромагнітне поле, що зумовлено грозовою активністю. Метеочутливість найчастіше проявляється реакцією серцево-судинної й нервової систем і виражається: головним болем, запамороченням, підвищенням або зниженням нервової збудливості, порушеннями сну, болем у серці, зниженням працездатності (Корнєєва І.А. та співавт., 2013). Однією з найбільш вразливих груп у випадку різкої зміни погодних умов або екстремальних значень температури за вікном є пацієнти із захворюваннями серцево-судинної системи, адже хвороблива метеочутливість, згідно зі статистичними даними, має місце серед них у 70–72% випадків. Ще вищим цей показник є серед людей із психоемоційними розладами — він досягає 82%. На думку одразу приходить відомий вислів: «Всі хвороби від нервів».
Повертаючись до серцево-судинної патології, необхідно відмітити, що при різких коливаннях атмосферного тиску, особливо при його зниженні, частішають випадки інфаркту міокарда, а при його аномальному зростанні — порушення мозкового кровообігу. При переважанні екстремально високих температур, згідно з даними медико-статистичних досліджень, підвищується частота звернень за медичною допомогою у зв’язку з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією. Цікаво, що нетипово холодна погода влітку також негативно впливає на здоров’я населення. Загалом при різких добових перепадах температур більш ніж на 10 °C кількість діагностованих інфарктів міокарда та інсультів зростала на 1,9%, а при магнітних бурях — на 31% (Уянаєва А.І. та співавт., 2016).
Тож не має значення чи за вікном екстремальна спека, чи, навпаки, нетипова прохолода та дощ — саме сьогодні час попіклуватися про свою серцево-судинну систему та надати їй таку необхідну підтримку, адже їй доводиться ледь не щодня відповідати на безліч викликів, навіщо ж додавати до цього переліку ще й погоду за вікном?
Оптимальне рішення для підтримки серцево-судинної системи
Яким вимогам має відповідати препарат, покликаний допомогти нашій серцево-судинній системі протистояти сюрпризам Матінки Природи? Адже такий засіб буде необхідно приймати протягом тривалого часу, він має володіти сприятливим профілем безпеки та доброю переносимістю. Саме такими характеристиками відомі препарати на рослинній основі. Як відомо, комплексні фітопрепарати діють набагато м’якше за класичні антигіпертензивні, що дозволяє уникнути надмірного зниження артеріального тиску або зменшення частоти серцевих скорочень у пацієнтів з вегетативною дисфункцією (Приходько В.Ю. та співавт., 2014). Саме цим характеризується комбінований кардіологічний препарат рослинного походження — А-ДІСТОН, від вітчизняного виробника — ТОВ «Українська фармацевтична компанія».
А-ДІСТОН містить збалансований комплекс цілющих рослин, що століттями зберігали здоров’я нашим пращурам. Так, до складу А-ДІСТОН входять настойки з плодів глоду, трави собачої кропиви, коренів валеріани, плодів фенхелю, листя м’яти та квіток арніки.
Рослинні компоненти А-ДІСТОНУ представлені в оптимальних дозуваннях, що забезпечує гармонійну дію комбінації на різні регуляторні процеси і запобігає передозуванню будь-якого компонента (Приходько В.Ю. та співавт., 2014). Плоди глоду мають гіпотензивні, кардіопротекторні, спазмолітичні властивості. Крім того, глід виявляє протиаритмічну активність (Приходько В.Ю. та співавт., 2014). Собача кропива також має гіпотензивний вплив, виявляє седативну та спазмолітичну активність. Плоди фенхелю та листя м’яти відомі своїм седативним ефектом, вони доповнюють спазмолітичні властивості собачої кропиви, а квітки арніки, у свою чергу, чинять тонізуючу та кардіопротекторну дії. Крім того, квітки арніки мають протизапальні та седативні властивості, виявляють гемостатичну активність. У традиційній медицині квітки арніки здавна використовують при хворобах серця, інсультах, невралгічному болю (Левандовський Г.С., Вандишев В.В., 2011). Загалом компоненти препарату А-ДІСТОН сприяють зниженню артеріального тиску (Приходько В.Ю. та співавт., 2014). Препарат покращує кровообіг у судинах головного мозку і коронарних судинах серця, знижує збудливість міокарда, має антигіпоксичні, антиаритмічні, заспокійливі властивості. Тож компоненти препарату А-ДІСТОН, з одного боку, нормалізують роботу серцево-судинної системи, стабілізуючи тиск за рахунок повернення природного тонусу судинам, а з іншого, нівелюють негативний влив психоемоційного стану на функціонування судин і серця.
А-ДІСТОН стане в нагоді людям, які спостерігають підвищення або перепади артеріального тиску впродовж дня, у тому числі під впливом погодних умов.
А-ДІСТОН зручно дозувати та приймати завдяки випуску у формі крапель. А-ДІСТОН призначають по 20–30 крапель 3 рази на добу до прийому їжі. Тривалість курсу лікування визначається індивідуально і в середньому становить 30 днів.
