Як повідомляє прес-служба Рахункової палати України, аналіз стану державних закупівель свідчить, що протягом 2009?р. і за перші 6?міс 2010?р. конкурентне середовище на цьому ринку не діяло, відкритість і прозорість його функціонування на всіх стадіях не були забезпечені, а кошти Державного бюджету використовувалися неефективно. Закупівлі товарів, робіт та послуг при цьому здійснювалися з численними порушеннями, без дотримання встановлених процедур.
За вказаний період поза конкурентним полем укладено понад 2200?договорів на суму майже 30 млрд грн. При цьому рішення щодо проведення державних закупівель приймалися урядом, що суперечило нормам ст. 92 Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 09.10.2008?р. №?22-рп, згідно з яким питання сфери закупівель за державні кошти мають визначатися виключно законами України.
Неодноразово наголошувалося на необхідності прийняття закону про державні закупівлі. Після численних погоджень, доопрацювань спільно з експертами Світового банку Закон України «Про здійснення державних закупівель» було прийнято 01.06.2010?р. за №?2289, і 30.07.2010 р. він набув чинності.
Колегія Рахункової палати, розглядаючи звіт про стан державних закупівель до набуття чинності зазначеним законом, проаналізувала і можливості нового документа з позицій його дієвості та надійності щодо створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель та ефективного використання державних коштів під час його реалізації.
Суттєвим нововведенням у законі є розмежування функцій контролю і регулювання процедури здійснення державних закупівель відповідно між Антимонопольним комітетом України та Міністерством економіки.
Законом також визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно ним, а особливості закупівель певних товарів, робіт і послуг — визначатися виключно окремими законами України. Такі норми позбавили КМУ права встановлювати преференції та пільги суб’єктам підприємницької діяльності у сфері державних закупівель.
Однак в окремих положеннях нового закону закладено низку суттєвих ризиків. Зокрема Колегія Рахункової палати вказує, що на уповноважений орган у сфері державних закупівель — Міністерство економіки — покладено обов’язки з розробки понад 20?нормативних документів. При цьому в законі зазначено, що вся процедура закупівель має здійснюватися за формами, положеннями, визначеними уповноваженим органом. Проте нині жодного нормативного документа у міністерстві не розроблено. Це може призвести до призупинення або навіть повної зупинки процесу державних закупівель.
Недоліком нової процедури проведення державних закупівель може бути скорочення термінів реалізації різних процедур. Таке нововведення призведе до прострочення термінів та невиконання вимог закону у зв’язку з неможливістю вчасної подачі документів, опублікування чи надсилання повідомлень відповідним суб’єктам.
Негативним аспектом для учасників державних закупівель може бути й відсутність можливості подачі альтернативної пропозиції конкурсних торгів у разі її передбачення документацією. Це призведе до зниження ймовірності вибору пропозиції того чи іншого учасника державних закупівель.
Тривале неприйняття закону сприяло загостренню проблемних питань, які протягом двох останніх років поступово руйнували правове поле державних закупівель, призвівши до його дисбалансу і створивши реальні підвалини для незаконного та неефективного використання державних фінансових ресурсів. Перш за все це стосується діяльності КМУ та Міністерства економіки, вважають спеціалісти Рахункової палати. Недоліки і неузгодженості, які вже сьогодні спеціалісти помічають в законі та які загостряться на практиці, необхідно буде оперативно уточнювати й змінювати.
Втім головне, на думку фахівців Рахункової палати, що прийняття Закону України «Про здійснення державних закупівель» — позитивний крок до законодавчого врегулювання цього процесу.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим