Довгоочікувана відповідь Рахункової палати України

—?Саулє Байтуківно, розкажіть, будь ласка, про перевірку, яку провела Рахункова палата щодо застосування пільгового режиму оподаткування податком на додану вартість лікарських засобів та виробів медичного призначення.

—?Для початку я б хотіла ознайомити читачів «Щотижневика АПТЕКА» з діяльністю Рахункової палати.

Наша установа відповідно до Конституції України та Закону України «Про Рахункову палату» є єдиним незалежним публічним органом зов­нішнього державного фінансово-економічного контролю, яка від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням та використанням коштів Державного бюджету.

Навесні поточного року наші фахівці перевірили, як застосовується пільговий режим оподаткування податком на додану вартість поставок лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Метою перевірки була оцінка обґрунтованості та фактичного стану надання пільг з податку на додану вартість на операції з поставки лікарських засобів і виробів медичного призначення та впливу пільг на формування платежів до Державного бюджету.

До переліку об’єктів перевірки входили органи державної виконавчої влади, на які, відповідно до законодавства, покладено виконання повноважень з реалізації державної політики в частині забезпечення населення медичними товарами та здійснення контролю за наданням і використанням цієї пільги. Висновки, зроблені в ході перевірки, базувалися на інформації, наданій Державною митною службою, Державною податковою адміністрацією, Антимонопольним комітетом, Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів, Державною інспек­цією з контролю за цінами, Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України та іншими органами влади.

Під час аудиту наші фахівці перевіряли дотримання законодавчих норм в частині пільгового оподаткування поставок лікарських засобів та виробів медичного призначення. А саме, пільговий режим оподаткування поставок медичних товарів базується на положеннях Закону України від 03.04.1997?р. №?168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Згідно з цим законом від оподаткування звільнені операції з поставок зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів і виробів медичного призначення за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003?р. №?1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податком на додану вартість» встановлено, що  переліком лікарських засобів,  операції з продажу  яких  звільняються  від  обкладення  податком  на  додану вартість, є Державний реєстр лікарських засобів. Тобто, сьогодні Україна — єдина країна Європи, що звільнила від оподаткування податком на додану вартість усі зареєстровані та дозволені до застосування лікарські засоби.

У законодавчому полі відсутнє визначення чітких соціально-економічних результатів застосування пільгового режиму, порядку надання такої пільги та використання відповідних кош­тів. У результаті тривалого періоду надання пільг з оподаткування податком на додану вартість (більше 10?років), населення України залишається незахищеним від зростання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, незважаючи на значну щорічну державну підтримку фармацевтичної галузі. Залишається проб­лемою регулювання цін та їх непередбачуване зростання, і досі має місце безліцензійна діяльність та реалізація неякісної продукції.

Таким чином, фармацевтична продукція в Україні широко звільняється від податку на додану вартість, при цьому державне регулювання ціноутворення здійснюється лише щодо незнач­ної частки товарів.

Крім того, хотілося б звернути увагу на те, що звільнення від податку на додану вартість в Україні стосується не лише соціально значущих ліків, а й так званих препаратів групи комфорту.

В європейській практиці державна підтримка переважно надається на чітко визначений перелік найнеобхідніших лікарських товарів. Так, у Швеції, Литві і Великобританії пільговий порядок застосовується тільки до фармацевтичної продукції, включеної до національного переліку, або до тієї, що реалізується за рецептами лікарів.

У більшості розвинутих країн Європи медична продукція оподатковується податком на додану вартість на одному рівні з іншими групами товарів. Так, у Німеччині така ставка податку на додану вартість становить 19%, у Данії — 35%, Англії — 17,5%.

Встановлення податку на додану вартість на лікарські засоби не є негативним фактором, більше того, цей крок вважається економічно обґрунтованим. Населення таких країн захищене системою компенсації за рахунок відшкодування державою вартості придбаних ліків — реімбурсації.

Україна ж залишається однією з останніх країн Європи, де цей механізм відсутній. Звільнення від податку на додану вартість в нашій країні не сприяє підвищенню доступності фармацевтичної продукції. Навпаки, протягом 2007–2009?рр. відбувалося необґрунтоване та значне підвищення цін на ліки. За даними Державного комітету статистики України, тільки у 2009?р. індекс споживчих цін на лікарські засоби зріс на 38,7%, у той час як індекс цін на споживчому ринку за цей період підвищився на 12,3%. Протягом зазначеного періо­ду в середньому 14% українських сімей були неспроможні придбати медикаменти через занадто високу їхню вартість. Основна причина такої ситуації — заміщення недорогих вітчизняних препаратів значно дорожчими імпортними. Водночас перехід на споживання зарубіжних ліків не пов’язаний з нібито їх вищою якістю та ефективністю, а пояснюється незацікавленістю аптек у реалізації значно дешевших ліків вітчизняного виробництва.

Не дивно, що за таких умов кількість зареєстрованих в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення зарубіжного виробництва збільшується швидше, ніж вітчизняних. Саме тому зменшується питома вага вітчизняної фармацевтичної продукції на ринку України.

— Рахункова палата встановила, що пільгове оподаткування лікарських засобів та виробів медичного призначення не чинить позитивного впливу на зниження вартості цих товарів для населення. Моніторинг фінансово-економічної ситуації на фармацевтичному ринку свідчить про низьку ефективність державної політики у сфері регулювання ціноутворення на ліки. Як наслідок, необґрунтоване завищення цін на окремі з них створює гостру проблему доступності медичної допомоги для населення.

Головним чинником неефективності механізму надання пільг на медичні товари є неналежний рівень виконання державними органами влади своїх повноважень і, в першу чергу, — в частині забезпечення повної та достовірної інформації щодо обсягів недонадходжень коштів до Державного бюджету внаслідок звільнення від оподаткування.

За даними аналітичних досліджень Рахункової палати, впродовж 2001–2009?рр. сума недоотриманих Державним бюджетом коштів, що мали надійти від пільгового оподаткування операцій з поставок лікарських засобів та виробів медичного призначення, становила понад 19–20?млрд грн. Ці кошти мали б спрямуватися на вирішення соціально-економічних проблем, проте податкова пільга була спрямована на підтримку зарубіжного виробника та імпортерів.

Існуюча нині державна підтримка фармацевтичного сектору не стимулює розвиток вітчизняного виробництва і призводить до недонадходжень ресурсів до Державного бюджету.

—?Ще раз зверну увагу на те, що Рахункова палата проаналізувала інформацію, надану центральними органами виконавчої влади та їх територіальними підрозділами.

Зокрема, за матеріалами податкових органів, тільки протягом жовтня–грудня 2009?р. встановлено більше ніж 11?тис. фактів відсутності в аптечних закладах окремих обов’язкових лікарських засобів. За даними Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, забезпеченість аптек обов’язковими ліками знаходилася на рівні 40–50% (перевірено фактично всіх суб’єктів фармацевтичного ринку). У цей період торговельні націнки на фармацевтичну продукцію становили в середньому 100–200%, у тому числі на соціально значущу продукцію.

Незважаючи на негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи для населення України, яка позначилася на скороченні реальних доходів населення, безробітті тощо, оператори фармацевтичного ринку не врахували можливі негативні наслідки такої ситуації для споживачів. Більше того — зі зростанням попиту на окремі категорії товарів вони підвищили ціни на фармацевтичну продукцію першочергової необхідності. Особливо це було помітно під час поширення епідемії грипу А (Н1N1) на території нашої країни. Для прикладу, згідно з даними Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, встановлено, що вартість Оксолінової мазі підвищилася у 4?рази, Ремантадину — у 2,8?раза, Аскорбінової кислоти — у 1,6?раза, масок одноразового користування — у 4?рази і т.д.

Таким чином, незважаючи на звільнення фармацевтичної продукції від оподаткування податком на додану вартість, ціни на неї в Україні залишаються високими, а за деякими позиціями — на рівні цін світового ринку.

Наголошую — органами Державної податкової служби тільки за 2 міс 2008?р. перевірено понад 2?тис. суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, і виявлено порушення в 70% випадків. При цьому аналіз цін засвідчив, що майже всі аптеки, обрані для моніторингу, реалізовували понад половину препаратів із 20?контрольованих найменувань з націнкою 150–200%.

Таким чином, Рахункова палата не перевіряла рівень націнок у роздрібній аптечній мережі. Це прерогатива інших компетентних органів, наші ж фахівці проаналізували надану інформацію. Основним завданням було вивчити наслідки пільгового режиму оподаткування лікарських засобів та виробів медичного призначення.

У своїх висновках колегія Рахункової палати ніяким чином не пропонувала відмінити пільги з податку на додану вартість, а рекомендувала органам державної влади встановити чіткий порядок їх надання і проводити ефективну державну політику у частині забезпечення населення якісними медичними товарами, встановивши дієвий контроль за правомірністю пільгового режиму їх оподаткування.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!