Проект наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про інтернатуру»

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ

Міністерство охорони здоров’я України повідомляє про оприлюднення проекту наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про інтернатуру».

Міністерство охорони здоров’я України розробило проект акта на виконання Стратегії розвитку медичної освіти, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України 27 лютого 2019 року та пункту 310 Плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1106-р.

Прийняття проекту наказу дозволить зменшити бюрократичне навантаження на випускників закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців галузі 22 «Охорона здоров’я» та надасть їм можливість зараховуватися в інтернатуру шляхом електронного розподілу відповідно до рейтингового показника та пріоритетних вакансій, визначених випускником.

Зауваження та пропозиції приймаються Директоратом освіти, науки та кадрів МОЗ України протягом місяця з дня оприлюднення у письмовому або електронному вигляді на адресу:

01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7.

e-mail: viktkovach@gmail.com

Контактні особи:

Ковач Вікторія Олегівна

тел. 253-24-44

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про інтернатуру»

1. Підстава розроблення проекту наказу

Проект наказу розроблено на виконання пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267.

2. Обґрунтування необхідності прийняття проекту наказу

Проект наказу розроблено з метою виключення невластивих функцій центрального органу виконавчої влади.

3. Суть проекту наказу

Проект наказу вносить зміни до процедур зарахування, проходження та закінчення інтернатури випускниками закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців галузі 22 «Охорона здоров’я». Основні положення наказу передбачають: створюються умови для справедливого розподілу випускників закладів вищої освіти для проходження інтернатури — електронна процедура розподілу; МОЗ перестає виконувати невластиві функції — погодження для переведення/звільнення більше не надаватиметься Міністерством. Такі випадки урегульовуватимуться закладами вищої освіти та відповідною базою стажування інтерна; закладено підґрунтя для фінансового забезпечення інтернатури — визначено складники витрат на програму підготовки в інтернатурі; затверджуються вимоги до баз стажування для кожної окремої спеціальності; затверджується новий перелік спеціальностей, який скорочено до 13 основних спеціальностей; визначено перелік компетентностей, які повинен набути лікар-інтерн за період проходження програми інтернатури; затверджується перелік спеціальностей та строки підготовки в інтернатурі; затверджується форма типового договору про проходження інтернатури на базі стажування.

4. Правові аспекти

У сфері правового регулювання діють Основи законодавства України про охорону здоров’я, Закон України «Про освіту», Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267.

41. Відповідність засадам реалізації органами виконавчої влади принципів державної політики цифрового розвитку

Проект акта не містить норм, які зачіпають принципи державної політики цифрового розвитку.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Введення в дію вимог цього проекту наказу не потребує додаткових матеріальних витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз впливу

У зв’язку з тим, що основним завданням проекту акта є формування нового принципу зарахування, процесу проходження та випуску з інтернатури, проект акта позитивно впливає на ринкове середовище, позитивно впливає на розвиток регіонів та ринок праці. Відсутній вплив на громадське здоров’я. Проект акта не впливає на екологію та навколишнє природне середовище.

61. Стратегічна екологічна оцінка

Проект наказу не потребує проведення стратегічної екологічної оцінки.

7. Позиції зацікавлених сторін

За предметом правового регулювання проект наказу матиме позитивний вплив на вирішення питання функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку у сфері охорони здоров’я.

Проект акта не впливає на:

права осіб з інвалідністю;

сферу наукової та науково-технічної діяльності.

Реалізація проекту наказу не впливає на соціально-трудову сферу.

У разі затвердження проекту наказу та його реалізації будуть виключені невластиві центральному органу виконавчої влади функції.

8. Громадське обговорення

З метою отримання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб проект наказу «Про затвердження Положення про інтернатуру» розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України.

9. Позиція зацікавлених органів

Проект наказу потребує погодження з Міністерством освіти і науки України, Міністерством фінансів України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством економічного розвитку України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

10. Правова експертиза

Проект наказу підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

11. Запобігання дискримінації

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Проект наказу не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

111. Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

У проекті наказу відсутні положення, які містять ознаки, що обмежують забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

12. Запобігання корупції

Проект наказу не містить ризиків вчинення корупційних правопорушень та не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

13. Прогноз результатів

Прийняття запропонованого проекту наказу дозволить зменшити бюрократичне навантаження на випускників закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців галузі 22 «Охорона здоров’я», та надасть можливість зараховувати їх в інтернатуру шляхом електронного розподілу відповідно до рейтингового показника та пріоритетних вакансій, визначених випускником.

В.о. Міністра охорони здоров’я УкраїниУляна СУПРУН

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін

1. Суть проекту акта

Проект наказу затверджує нове положення про інтернатуру, що передбачає прозорий та справедливий механізм розподілу на програми підготовки інтернатури, удосконалені процеси взаємодії відповідних суб’єктів для забезпечення ефективного проходження інтернатури випускниками закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців галузі знань «22 Охорона здоров’я».

2. Вплив на ключові інтереси усіх заінтересованих сторін

Заінтересована сторона Ключовий інтерес Очікуваний (позитивний чи негативний) вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників (у числовому або якісному вимірі) Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу)
короткостроковий вплив
(до року)
середньостроковий вплив
(більше року)
Фахівці для галузі охорони здоров’я — випускники закладів вищої освіти (близько 7 тис. осіб в рік) Наявність належних умов для вступу та проходження інтернатури нейтральний + Затвердження наказу дозволить врегулювати процедуру вступу та проходження інтернатури
Суб’єкти господарювання, які беруть участь у процесі організації проходження інтернатури (заклади вищої освіти та заклади охорони здоров’я) Врегульований розподіл повноважень між закладами вищої освіти, що здійснюють підготовку інтернів, та базами стажування. нейтральний + Затвердження наказу забезпечить врегулювання правовідносин між закладами вищої освіти, що здійснюють підготовку інтернів, та базами стажування
Пацієнти Отримання якісної медичної допомоги нейтральний + Затвердження наказу дозволить покращити надання медичної допомоги шляхом підвищення якості підготовки лікарів-інтернів

Проект

оприлюднений на сайті

МОЗ України 14.08.2019 р.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
НАКАЗ
Про затвердження Положення про інтернатуру

Відповідно до частини сьомої статті 18 Закону України «Про освіту», розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 95-р «Про схвалення Стратегії розвитку медичної освіти в Україні», з метою підвищення якості інтернатури та покращення її методичного забезпечення,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про інтернатуру (далі — Положення), що додається.

2. Встановити, що:

1) вимоги Положення, затвердженого пунктом 1 цього наказу, поширюються на осіб, які вступають в інтернатуру з 2020 року;

2) на осіб, які зараховані на навчання до інтернатури до моменту набрання чинності цим наказом, поширюється дія наказів Міністерства охорони здоров’я України від 19 вересня 1996 року № 291 «Про затвердження Положення про первинну спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ–IV рівня акредитації медичних факультетів університетів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 грудня 1996 року за № 696/1721, від 23 лютого 2005 року № 81 «Про затвердження переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09 березня 2005 року за № 291/10571, та від 25 грудня 1997 року № 367 «Про затвердження Порядку працевлаштування працівників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 квітня 1998 року за № 246/2686.

3. Керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Севастопольської міської ради (Севастопольської міської державної адміністрації) та обласних державних адміністрацій, керівникам баз стажування (закладів охорони здоров’я), керівникам закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку інтернів, забезпечити виконання цього наказу.

4. Директорату освіти, науки та кадрів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лінчевського О. В.

В.о. МіністраУ. Супрун

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

Положення про інтернатуру

І. Загальні положення

1. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: бази стажування лікарів-інтернів — це заклади охорони здоров’я (в тому числі, фізичні особи-підприємці), які відповідають вимогам, зазначеним у додатку 1 до цього Положення, та використовуються з метою первинної спеціалізації випускників закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я» та, які уклали типові договори про проходження інтернатури на базі стажування;

електронна система інтернатури — це автоматизована система, за допомогою якої збирається, обробляється, зберігається та підлягає захисту інформація про випускників закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я», суб’єктів освітньої діяльності, бази стажування та інтернів, яка використовується для проведення електронного розподілу на програми підготовки в інтернатурі та забезпечення проходження інтернатури відповідно до цього Положення. Положення про електронну систему інтернатури затверджується Міністерством охорони здоров’я України;

програма підготовки в інтернатурі — це єдиний комплекс освітніх та практичних компонентів, спланованих і організованих таким чином, щоб забезпечити набуття інтерном компетентностей, необхідних для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста, та яка ґрунтується на академічній доброчесності, медичній етиці та деонтології, доказовій медицині. Примірні програми підготовки в інтернатурі затверджуються Міністерством охорони здоров’я України.

Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту» та Основами законодавства України про охорону здоров’я.

2. Основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної та теоретичної підготовки інтернів, їх професійної готовності до самостійної діяльності за фахом з метою присвоєння звання «лікар-спеціаліст» за відповідною спеціальністю.

3. Для працевлаштування на посаду лікаря за відповідною спеціальністю проходження інтернатури є обов’язковим.

4. Вибір програми підготовки в інтернатурі передбачає вибір комплексної програми, що включає в себе спеціальність, базу стажування та заклад вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів.

ІІ. Зарахування до інтернатури

1. На програму підготовки в інтернатурі відповідно до додатка 2 до цього Положення зараховуються:

1) громадяни України за умови отримання ними:

диплома про вищу освіту за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я» або за спеціальностями галузі знань 1201 «Медицина»;

направлення на проходження програми інтернатури у закладі вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, та у закладі охорони здоров’я, що є базою стажування, за результатами електронного розподілу в інтернатуру;

2) іноземці та особи без громадянства в межах квоти для іноземців, що визначається щороку наказом Міністерства охорони здоров’я України, за умови отримання ними:

диплома про вищу освіту за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я» або за спеціальностями галузі знань 1201 «Медицина»;

документа про повну загальну середню освіту, якщо такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни), або державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, що видається Національною комісією зі стандартів державної мови відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»);

посвідки на постійне проживання;

направлення на проходження програми інтернатури у закладі вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, та у закладі охорони здоров’я, що є базою стажування, за результатами електронного розподілу в інтернатуру.

Направлення на проходження програми інтернатури формується електронною системою інтернатури автоматизовано.

2. Зарахування до інтернатури здійснюється наказом керівника закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів за державним замовленням та за кошти фізичних (юридичних) осіб. У наказі про зарахування до інтернатури вказується спеціальність інтернатури, заклад вищої освіти та база стажування відповідно до результатів електронного розподілу до інтернатури.

На підставі наказу керівника закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, про зарахування до інтернатури та направлення на проходження програми інтернатури відповідно до результатів електронного розподілу керівник бази стажування видає наказ про прийняття на посаду лікаря-інтерна з певної спеціальності та укладає з лікарем-інтерном трудовий договір, примірна форма якого затверджується Міністерством охорони здоров’я України.

3. Електронна процедура розподілу випускників закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я», на програми інтернатури проводиться за рейтингом, що формується на підставі результатів ліцензійного інтегрованого іспиту Крок 2 (при рівності результатів додатково враховуються результати ліцензованого інтегрованого іспиту Крок 1) для випускників, які завершили навчання за спеціальностями 7.12010001, 8.12010001 «Лікувальна справа», 7.12010002, 8.12010001 «Педіатрія», 7.12010005, 8.12010005 «Стоматологія», 7.12010003, 8.12010003 «Медико-профілактична справа» галузі знань 1201 «Медицина», за винятком тих випускників, для яких складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) було обов’язковим, та за результатами ЄДКІ для випускників, які завершили навчання за спеціальностями 221 Стоматологія, 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» галузі знань 22 «Охорона здоров’я» та на основі пріоритетності заяв, поданих випускниками відповідно до порядку здійснення електронного розподілу до інтернатури, що затверджується Міністерством охорони здоров’я України.

База стажування щороку до 01 червня поточного року подає заявку до Міністерства охорони здоров’я України щодо кількості місць лікарів-інтернів з певних спеціальностей, що можуть бути працевлаштовані в базі стажування для проходження програми інтернатури з певної спеціальності, за електронним підписом керівника бази стажування відповідно до умов типового договору про проходження інтернатури на базі стажування.

Кількість посад за штатним розписом, яка заявлена базою стажування та на які поточного року мають бути прийняті лікарі-інтерни, не може бути скорочена та замінена на інші посади.

4. Лікар-інтерн, який з поважних причин не може своєчасно, не пізніше 01 серпня поточного року, з’явитися на базу стажування для проходження інтернатури, повинен протягом 10 календарних днів з дати початку підготовки на програмі інтернатури повідомити про це заклад вищої освіти, до якого він зарахований до інтернатури, та базу стажування. У такому випадку заклад вищої освіти, до якого зарахований інтерн, вирішує питання про можливість подальшого працевлаштування та проходження інтерном інтернатури. Інтерн зобов’язаний з’явитися на базу стажування для оформлення на посаду лікаря-інтерна не пізніше 01 вересня поточного року.

5. Період підготовки в інтернатурі не зараховується до терміну відпрацювання для осіб, які, відповідно до законодавства, взяли на себе зобов’язання відпрацювати у закладах охорони здоров’я протягом трьох років.

ІІІ. Організація підготовки в інтернатурі

1. Підготовка лікарів в інтернатурі проводиться за індивідуальними навчальними планами, розробленими на підставі програм підготовки в інтернатурі та навчальних планів.

За період підготовки в інтернатурі лікар-інтерн повинен оволодіти відповідними компетентностями, визначеними у додатку 3 до цього Положення.

2. Початок підготовки на програмі інтернатури з 01 серпня.

3. Перелік спеціальностей та строки навчання в інтернатурі визначені у додатку 4 до цього Положення.

4. Заклад вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів:

1) забезпечує проходження освітньої частини в закладі вищої освіти згідно з програмами інтернатури і навчальними планами;

2) укладає типові договори про проходження інтернатури на базі стажування відповідно до додатка 5 до цього Положення;

3) надає базам стажування методичну та консультативну допомогу з питань підготовки спеціалістів в інтернатурі;

4) ознайомлює інтернів з їхніми правами та обов’язками, контролює прибуття та працевлаштування у базах стажування;

5) за результатами електронного розподілу не пізніше 20 липня поточного року видає наказ про зарахування до інтернатури;

6) призначає керівників груп, відповідальних за підготовку в інтернатурі з певної спеціальності та надання методичної і консультативної допомоги базам стажування;

7) організовує науково-практичні та навчально-методичні конференції для лікарів-інтернів та їх керівників;

8) видає наказ про склад атестаційної комісії на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста та направляє до Міністерства охорони здоров’я України пропозиції щодо призначення голови комісії;

9) щороку, протягом місяця після проведення атестації лікарів-інтернів на присвоєння звання лікаря-спеціаліста, подає звіт про підготовку спеціалістів в інтернатурі і звіти голів комісій з атестації інтернів зі спеціальностей, які аналізуються профільними управліннями;

10) керівництво і контроль за підготовкою спеціалістів в інтернатурі здійснює деканат (відділ) інтернатури закладу вищої освіти, який здійснює підготовку інтернів. При необхідності, з урахуванням наявності відповідного матеріально-технічного та кадрового забезпечення, заклад вищої освіти, який здійснює підготовку інтернів, може організовувати проходження освітньої частини інтернатури, як вечірньої форми навчання, на базі закладу охорони здоров’я, що є базою стажування інтернів, за взаємною домовленістю сторін.

5. Деканат (відділ) інтернатури закладу вищої освіти:

1) координує діяльність кафедр в організації і проведенні інтернатури, складає розклад занять інтернів;

2) забезпечує взаємний зв’язок у роботі кафедр та баз стажування, аналізує, узагальнює матеріали та вносить пропозиції щодо покращення організації та проведення підготовки спеціалістів в інтернатурі;

3) здійснює контроль за своєчасним виїздом на бази стажування та якісним проведенням викладачами кафедр методичної та консультативної допомоги;

4) забезпечує кафедри, бази стажування та інтернів програмами і навчальними планами, бланками документації, заліковими книжками, сертифікатами та іншою звітно-обліковою документацією;

5) веде облік і звітність про результати проходження інтернатури, контролює ведення необхідної документації на кафедрах, базах стажування та в інтернів;

6) кожні півроку проводить проміжний контроль виконання інтерном програми інтернатури та індивідуального навчального плану.

З метою координації роботи та вирішення питань планування, організації, методики навчання в закладі вищої освіти, який здійснює підготовку інтернів, та баз стажування, керівником закладу вищої освіти може створюватися постійно діюча методична комісія з інтернатури, до складу якої входять викладачі закладу вищої освіти та керівники лікарів-інтернів на базі стажування (за згодою). Головою цієї комісії призначається декан (завідувач відділу) інтернатури.

6. Кафедри закладу вищої освіти:

1) залучають інтернів до різних форм роботи в клініці (лабораторії) кафедри: обходів завідувача кафедри, професорів та доцентів, консиліумів, клінічних та тематичних розборів хворих, клінічних, клініко-патологоанатомічних та науково-практичних конференцій, санітарно- епідеміологічних рад, виробничих процесів тощо;

2) систематично інформують керівників баз стажування, деканати (відділи) інтернатури про організацію та якість практичної підготовки лікарів-інтернів для вжиття відповідних заходів, спрямованих на покращення їх підготовки;

3) протягом 3 днів після завершення навчання та атестації лікарів-інтернів подають до деканату (відділу) інтернатури звіт про навчальну роботу з лікарями-інтернами, методичну і консультативну допомогу на базах стажування, аналіз результатів атестації лікарів-інтернів.

7. Керівник бази стажування:

1) сприяє розвитку практичних навичок діагностичної, лікувальної (санітарно-профілактичної, протиепідемічної) роботи лікарів-інтернів в закладі охорони здоров’я, забезпечення лікарів-інтернів всім необхідним відповідно до вимог до баз стажування;

2) забезпечує знайомство лікарів-інтернів з напрямками діяльності закладу (установи, підприємства), районом обслуговування населення, правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами охорони праці і техніки безпеки, правами та обов’язками лікарів-інтернів тощо;

2) щороку на засіданні медичної ради (трудового колективу) проводить обговорення стану стажування лікарів-інтернів та рекомендацій закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів;

4) на підставі графіка освітнього процесу закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, відряджає лікарів-інтернів до відповідного закладу вищої освіти для проходження освітньої частини програми інтернатури, окрім випадків, передбачених підпунктом 10 пункту 4 розділу ІІІ цього Положення;

5) для планування та здійснення організаційно-методичних заходів, поточного контролю за їх виконанням призначає відповідального за загальне керівництво лікарями-інтернами на базі стажування.

8. Відповідальний за інтернатуру на базі стажування:

1) подає заявку в електронну систему розподілу до інтернатури щодо кількості місць лікарів-інтернів з певних спеціальностей, що можуть бути працевлаштовані в базі стажування для проходження програми інтернатури з певної спеціальності, за електронним цифровим підписом керівника бази стажування відповідно до умов типового договору про проходження інтернатури на базі стажування;

2) організовує стажування лікарів-інтернів відповідно до індивідуальних навчальних планів, розроблених на підставі програм інтернатури;

3) складає графік роботи лікарів-інтернів у спеціалізованих відділеннях та інших структурних підрозділах бази стажування відповідно до індивідуальних планів підготовки лікарів-інтернів;

4) залучає лікарів-інтернів до активної участі в клінічних, патолого-анатомічних та науково-практичних конференціях;

5) систематично здійснює контроль за роботою керівників лікарів-інтернів на базі стажування, вживає заходів для покращення фахової підготовки в інтернатурі;

6) готує матеріали на засідання медичної ради закладу охорони здоров’я з питань стажування лікарів-інтернів.

9. Керівник лікарів-інтернів на базі стажування:

1) призначається наказом керівника бази стажування з числа спеціалістів вищої або першої кваліфікаційної категорії (переважно завідуючого профільного відділення), що мають досвід роботи за фахом не менше 7 років, з розрахунку на одного керівника не більше 5 середньорічних лікарів-інтернів;

2) на початку стажування визначає рівень знань і умінь у лікарів- інтернів, результати якого враховуються при складанні індивідуальних навчальних планів;

3) має право брати участь в розробці індивідуального навчального плану інтерна разом з керівником групи з відповідної спеціальності закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів;

4) забезпечує умови для виконання лікарями-інтернами індивідуальних навчальних планів, проходження практичної частини програми інтернатури;

5) залучає лікарів-інтернів до систематичної активної участі в діагностичній, лікувальній (санітарно-профілактичній, протиепідемічній) роботі, виконання всіх видів діяльності, передбачених вимогами кваліфікаційної характеристики та індивідуальними навчальними планами лікарів-інтернів;

6) створює належні умови для набуття лікарями-інтернами необхідних умінь, професійних знань та практичних навичок і здійснює контроль за виконанням індивідуальних навчальних планів інтернів;

7) проводить з лікарями-інтернами планові й тематичні клінічні обходи, аналіз історій хвороб, інших облікових та звітних документів, співбесіди, семінари, практичні заняття для здобуття практичних навичок, передбачених індивідуальним навчальним планом;

8) контролює діяльність лікаря-інтерна та якість оформлення ним службової документації;

9) надає чіткі інструкції лікарю-інтерну щодо його діяльності;

10) щомісяця перевіряє та погоджує в електронній системі інтернатури електронний журнал обліку лікарів-інтернів, у разі достовірності відомостей, зазначених у журналі;

11) проводить з лікарями-інтернами індивідуальну роботу щодо поваги до колег, принципів медичної етики і деонтології;

12) систематично підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, підтримує постійний зв’язок з професорсько-викладацьким складом закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, бере участь у роботі навчально-методичних конференцій для керівників інтернатури, які проводяться закладом вищої освіти;

13) несе дисциплінарну, цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.

10. Програмою інтернатури може бути передбачена науково-дослідна робота інтернів (далі — НДРІ).

НДРІ забезпечує набуття навичок самостійної роботи з науковою літературою, формує здатність до аналізу й узагальнення матеріалу, розвитку клінічного мислення, вільного викладу своїх думок, критичне осмислення даних літератури.

Для НДРІ може бути використано аналіз даних, отриманих при додаткових методах обстеження хворих, звіти і науково-практичний аналіз діяльності поліклінічних та стаціонарних відділень, спеціалізованих служб, порівняльний аналіз показників діяльності закладів охорони здоров’я з такими ж показниками за минулі роки, з середніми по місту, області, країні. НДРІ включає в себе літературний і патентний пошук, засвоєння спеціальних методик.

Тематика досліджень визначається у плані науково-дослідної роботи інтерна, що складається виконавцем разом з викладачем кафедри з врахуванням реальних можливостей виконання в умовах підготовки в програмі інтернатури.

Результати науково-дослідної роботи інтерни можуть доповідати на науково-практичних конференціях. За результатами науково-дослідної роботи інтернів вчена рада закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, може дати рекомендацію інтерну до вступу в аспірантуру.

IV. Права та обов’язки інтернів

1. На інтернів під час проходження освітньої частини програми інтернатури в закладі вищої освіти поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку та норми положення про організацію освітнього процесу відповідного закладу вищої освіти, під час проходження практичної частини програми інтернатури — правила внутрішнього трудового розпорядку, встановлені для працівників цього закладу охорони здоров’я.

2. Під час проходження практичної частини програми інтернатури у закладі охорони здоров’я лікар-інтерн працює під керівництвом лікаря, призначеного його безпосереднім керівником, а під час проходження освітньої частини програми інтернатури у закладі вищої освіти керівництво здійснює закріплений за ним керівник групи.

3. Інтерни мають право:

користуватися лабораторіями, кабінетами, аудиторіями, читальними залами, бібліотеками та іншими навчальними і допоміжними підрозділами закладу, в якому вони навчаються в інтернатурі;

брати участь у виробничих нарадах кафедр в обговоренні питань удосконалення освітнього процесу та інших питань, пов’язаних з навчанням, побутом лікарів-інтернів;

здійснювати діяльність з відповідної спеціальності з прогресивним рівнем складності під час проходження програми інтернатури;

вимагати зміни бази стажування, у разі, якщо невиконання програми інтернатури за результатами проміжного контролю сталося з вини бази стажування. Зміна бази стажування відбувається у разі, якщо в електронній системі інтернатури є вакантні місця у базах стажування, за рейтингом серед інтернів, що подали заявку про зміну бази стажування;

на забезпечення житлом його та членів його сім’ї згідно з законодавством.

4. Інтерни зобов’язані:

набувати, поглиблювати і удосконалювати професійні знання, вміння і навички;

у повному обсязі та своєчасно виконувати програму інтернатури та індивідуальний навчальний план;

дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку в закладах охорони здоров’я, правил проживання в гуртожитках та правил внутрішнього трудового розпорядку в закладі вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів;

чітко дотримуватися інструкцій керівника лікаря-інтерна на базі стажування, що стосуються діяльності лікаря-інтерна;

щотижня заповнювати електронний журнал обліку роботи лікаря-інтерна в електронній системі інтернатури та щомісяця відправляти його своєму керівнику від бази стажування для погодження;

нести дисциплінарну, цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.

V. Заходи з оцінювання проходження інтернатури

1. Заходи з оцінювання проходження інтернатури складаються з проміжного контролю та підсумкового контролю.

2. За результатами піврічної роботи відповідно до даних електронного журналу обліку роботи інтерна в електронній системі інтернатури заклад вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, проводить проміжний контроль за виконанням програми інтернатури.

У разі, якщо інтерном виконано менше ніж 30% від очікуваного піврічного обсягу виконання програми інтернатури, заклад вищої освіти має право скликати спільну комісію, що складається із представників бази стажування та закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів. Комісія вивчає причини невиконання програми інтернатури. У разі, якщо невиконання програми інтернатури сталося з вини бази стажування, інтерн має право вимагати зміни бази стажування. У разі, якщо невиконання програми інтернатури сталося з вини інтерна, комісія вирішує питання про можливість подальшого проходження інтерном інтернатури.

3. По закінченню терміну підготовки в інтернатурі лікарі-інтерни проходять підсумковий контроль, атестацію для визначення знань і практичних навичок з присвоєнням звання «лікар-спеціаліст» з конкретної спеціальності згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 р. № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів».

4. Для проведення атестації на присвоєння звання «лікар-спеціаліст» щороку створюються атестаційні комісії з присвоєння звання «лікар-спеціаліст». Головами державних атестаційних комісій наказом Міністерства охорони здоров’я України призначаються висококваліфіковані досвідчені спеціалісти. Склад комісії і розклад проведення атестації на присвоєння звання лікар-спеціаліст затверджуються керівником вищого закладу освіти не пізніше, як за один місяць до початку атестації.

До складу державних атестаційних комісій на присвоєння звання «лікар-спеціаліст» на правах членів входять проректори з навчальної та лікувальної роботи (проректор з післядипломного навчання), декан відповідного факультету або його заступник, завідувачі кафедр, професори та доценти профільних кафедр закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, професори та доценти інших закладів вищої медичної освіти, закладів вищої освіти, у складі яких є медичний факультет або факультет післядипломної освіти, закладів післядипломної медичної освіти та науково-дослідних закладів, представники організацій роботодавців та профспілок (за їхньою згодою).

5. До атестації для визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання «лікар-спеціаліст» допускаються лікарі-інтерни, які повністю виконали програму інтернатури і навчальний план, а також успішно здали об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит, порядок проведення якого затверджується Міністерством охорони здоров’я України. Виконання програми та навчального плану засвідчується заліковими відомостями, які подаються кафедрами закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, до деканату факультету (відділення) інтернатури не пізніше, як за тиждень до початку атестації.

При проведенні оцінки вмінь та володіння практичними навичками лікарі-інтерни лікувального профілю підлягають обов’язковому контролю вміння провести обстеження хворого, тлумачити результати допоміжних досліджень, провести диференційну діагностику, ставити клінічний діагноз, призначити лікування конкретному хворому, надати невідкладну допомогу (включаючи проведення серцево-легеневої реанімації на тренажері), вирішити питання експертизи працездатності.

Допуск лікарів-інтернів до проведення атестації для визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання «лікар-спеціаліст» оформлюється наказом керівника закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів.

6. Для атестації на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання «лікар-спеціаліст» до комісії не пізніше ніж за тиждень до початку її засідання подають такі документи:

1) письмова заява;

2) копії диплома про освіту та інших документів, що в установленому законодавством порядку дають право на зайняття конкретної лікарської посади;

3) атестаційний листок за формою, наведеною у додатку 1 до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 р. № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів»;

4) характеристика від адміністрації закладу охорони здоров’я, в якому лікар-інтерн проходив стажування;

5) фотокартка розміром 3х4 см.

7. Атестація лікарів-інтернів включає в себе:

тестування у формі ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 3» за спеціальністю, з урахуванням блоку питань з невідкладних станів, в інтернатурі;

співбесіда чи інша форма підсумкової оцінки рівня засвоєння програми інтернатури.

Співбесіда чи інша форма підсумкової оцінки рівня засвоєння програми інтернатури проводиться з кожним лікарем-інтерном (за білетною чи безбілетною методикою). За результатами співбесіди з урахуванням оцінок попередніх етапів приймається рішення про рівень підготовки лікаря-інтерна і присвоєння йому звання «лікар-спеціаліст» певного фаху.

8. За результатами атестації атестаційна комісія може прийняти рішення:

присвоїти звання «лікар-спеціаліст» відповідної спеціальності;

відмовити в присвоєнні звання «лікар-спеціаліст».

Рішення приймається відкритим голосуванням. При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Результати атестації доводяться до відома лікарів-інтернів одразу ж після закінчення засідання комісії.

Результати атестації оформлюються протоколом, який підписується головою та всіма членами атестаційної комісії і затверджується наказом

закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, при якому створена комісія, в десятиденний термін.

9. Особі, якій за результатами атестації присвоєно звання «лікар-спеціаліст» з конкретної лікарської спеціальності, закладом вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, видається сертифікат лікаря-спеціаліста за формою, наведеною у додатку 3 до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 р. № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів», а особі, якій відмовлено, — витяг з протоколу засідання комісії, завірений закладом вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, не пізніше трьох робочих днів з дати затвердження протоколу засідання комісії.

10. Голова атестаційної комісії у двотижневий термін подає до територіальних органів охорони здоров’я при обласних державних адміністраціях, державних адміністраціях м. Києва та Севастополя, до Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим через деканат (відділ) інтернатури закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, звіт про роботу комісії.

11. Можливість повторної атестації для визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання «лікар-спеціаліст» може бути надана лікарю-інтерну один раз протягом трьох років, але не раніше, ніж через рік з моменту відмови в присвоєнні звання «лікар-спеціаліст». При цьому витрати для проведення повторної атестації покладаються на лікаря-інтерна.

VI. Переведення, звільнення та поновлення в інтернатурі

1. Переведення інтерна з одного закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, до іншого здійснюється за згодою керівників закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку інтернів, за умови укладення договору про проходження інтернатури на базі стажування між закладом вищої освіти, до якого переводиться інтерн, та базою стажування. До закладу вищої освіти за місцем переведення інтерн подає залікову книжку, засвідчену печаткою закладу вищої освіти, з якого він переводиться та індивідуальний навчальний план з відміткою про хід його виконання.

2. Лікар-інтерн може бути переведений з однієї бази стажування на іншу, у разі, якщо невиконання програми інтернатури за результатами проміжного контролю сталося з вини бази стажування та в інших випадках, передбачених законодавством, за рейтингом серед інтернів, що подали заявку на зміну бази стажування.

3. Відрахування з інтернатури здійснюється:

за власним бажанням інтерна;

за невиконання програми інтернатури та навчального плану;

за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку;

за пропуск занять (в тому числі і з поважних причин, якщо інтерн пропустив більше третини занять в закладі вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів);

за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), визначена непрацездатність лікаря-інтерна до роботи лікарем;

у разі, якщо інтерн з поважних причин не з’явився своєчасно, не пізніше 01 серпня поточного року, на базу стажування для проходження інтернатури та не повідомив про це (з обов’язковим зазначенням поважної причини нез’явлення), заклад вищої освіти, що здійснює підготовку інтерна, та базу стажування протягом 10 календарних днів з дати початку підготовки на програмі інтернатури;

у разі, якщо інтерн з поважних причин не з’явився своєчасно, не пізніше 01 серпня поточного року, на базу стажування для проходження інтернатури та повідомив про це (з обов’язковим зазначенням поважної причини нез’явлення) заклад вищої освіти, що здійснює підготовку інтерна, та базу стажування протягом 10 календарних днів з дати початку підготовки на програмі інтернатури, але так і не з’явився на базу стажування для оформлення на посаду лікаря-інтерна не пізніше 01 вересня поточного року;

у разі звільнення лікаря-інтерна з посади з ініціативи власника або уповноваженого ним органу бази стажування з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 7, 8 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України;

у зв’язку із завершенням підготовки за відповідною програмою інтернатури.

Відрахування з інтернатури здійснюється наказом керівника закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтерна, копія якого направляється у базу стажування інтерна.

4. Зміна спеціальності в інтернатурі може здійснюватися у зв’язку з непрацездатністю, якщо за висновком ЛКК або МСЕК визначено, що лікар- інтерн є непрацездатним для проходження інтернатури з даного фаху.

Зміна спеціальності в інтернатурі може здійснюватися тільки за згодою Міністерства охорони здоров’я України, за умови розірвання договорів за згодою сторін, укладених між інтерном та закладом вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, та між лікарем-інтерном та закладом охорони здоров’я (базою стажування). При цьому загальний термін підготовки в інтернатурі не збільшується.

Зміна спеціальності в інтернатурі з інших підстав неможлива.

Інтерн має право на наступний рік повторно пройти електронний розподіл та вступити до інтернатури на рівних конкурсних умовах. Результати ліцензованого інтегрованого іспиту «Крок 2» або ЄДКІ, на основі яких проводиться електронний розподіл, є дійсними протягом 3 років від дати їх складання.

VII. Фінансове забезпечення інтернатури

1. Витрати на програму підготовки в інтернатурі складаються з:

1) оплати/фінансування освітніх послуг:

для осіб, що навчаються в закладі вищої освіти, що здійснює підготовку інтернів, за державним замовленням — фінансується за кошти державного бюджету України;

для осіб, що навчаються в закладі вищої освіти, що здійснюють підготовку інтернів, за кошти фізичних (юридичних) осіб — оплачується за кошти фізичних (юридичних) осіб;

2) оплати закладу охорони здоров’я за послугу стажування лікарів-інтернів у базових закладах та установах охорони здоров’я, що включає в себе:

проїзд інтернів, які мають направлення на проходження програми інтернатури, до місця спеціалізації (інтернатури);

заробітну плату лікарів-інтернів протягом проходження інтернатури;

витрати з відрядження лікарів-інтернів для проходження освітньої частини програми інтернатури у заклади вищої освіти, що здійснюють підготовку інтернів;

оплати керівникам за керівництво підготовкою лікарів-інтернів за час роботи з лікарями-інтернами;

витрати на розвиток матеріально-технічної бази.

2. Порядок здійснення та розмір компенсаційних витрат, пов’язаних із забезпеченням підготовки лікарів-інтернів в інтернатурі, затверджує МОЗ України за погодженням з Міністерством фінансів України.

3. Кількість керівників груп інтернів у закладах вищої освіти визначається з розрахунку один керівник групи на 5 інтернів.

4. Керівник лікарів-інтернів на базі стажування керує підготовкою не більше 5 середньорічних лікарів-інтернів.

5. Проходження інтернатури лікарями проводиться на умовах, визначених типовими договорами, що укладаються між закладами вищої освіти, що здійснюють підготовку інтернів, та базами стажування.

В.о. генерального директора Директорату освіти, науки та кадрівО. Ковальчук

Додаток 1

до Положення про інтернатуру (пункт 1 розділу І)

Вимоги до баз стажування

Спеціальність Вимоги до бази стажування
Акушерство та гінекологія 1. Фетальний монітор.

2. Апарат ШВЛ транспортний.

3. Амніоскоп.

4. Обігрівач опромінюючий для новонароджених.

5. Стіл з підігрівом для новонароджених.

6. Вакуум-екстрактор.

7. Апарат для проведення ультразвукового дослідження.

8. Наявність комплектів обладнання для первинної реанімації та подальшої підтримки життєдіяльності новонароджених (з розрахунку щонайменше один комплект на кожне пологове приміщення та операційну).

9. Умови для підтримання життєдіяльності у новонароджених з масою тіла не менше, ніж 1500 г.

10. Лампа для фототерапії.

11. Транспортний кювез.

12. Транскутанний білірубінометр

13. Набір обладнання для проведення кольпоскопії.

14. Діатермокоагулятор.

15. Кріодеструктор.

16. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

17. Ведення не менше, ніж 1200 пологів на рік.

18. Проведення не менше 300 оперативних гінекологічних втручань на рік.

Анестезіологія та інтенсивна терапія 1. Наявність діагностичної лабораторії 24/7 (з можливістю визначення показників кислотно-основного стану та виконання швидких тестів на тропоніни).

2. Апарат ШВЛ портативний транспортний з автономним живленням.

3. Компресор для забезпечення роботи дихальної апаратури.

4. Монітор пацієнта поліфункціональний з можливістю інвазивного вимірювання гемодинаміки (інвазивний та неінвазивний АТ, ЧСС, ЕКГ, SpO2, t).

5. Пульсоксиметр з можливістю неінвазивного визначення гемоглобіну, метгемоглобіну та карбоксигемоглобіну.

6. Електрокардіограф портативний.

7. Електрокардіостимулятор зовнішній.

8. Дефібрилятор.

9. Інгалятор ультразвуковий.

10. Універсальна система підігріву і зберігання у теплому вигляді інфузійних розчинів місткістю від 20-30 флаконів.

11. Апарат для мембранного плазмаферезу.

12. Апарат для гострого гемодіалізу «Штучна нирка» (при відсутності відділення екстракорпоральної детоксикації).

13. Апарат УЗД цифровий з кольоровим доплером і набором датчиків.

14. Газоаналізатор крові з можливістю визначення електролітів, глюкози та лактату.

15. Фібробронхоскоп.

16. Пристрій для проточного зігрівання інфузійних розчинів.

17. Помпа для безперервного зондового годування.

18. Набір для важкої інтубації.

19. Дефібрилятор з опцією кардіоверсії.

20. Пересувний рентгенологічний апарат, КТ в цілодобовому доступі.

21. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

22. Не менше 600 пацієнтів на рік у ВАІТ.

23. Не менше 150 знеболень на рік на одного лікаря.

Внутрішні хвороби 1. Електрокардіограф.

2. Комплект спірографічний.

3. Апарат для рентгенологічних досліджень.

4. Клініко-діагностична лабораторія (загальноклінічний відділ, біохімічний відділ, гематологічний відділ, імунологічний відділ).

5. Експрес-лабораторія при ВАІТ/ВІТ (робота в цілодобовому режимі).

6. Апарат для проведення ШВЛ.

7. Глюкометр.

8. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

Загальна практика- сімейна медицина 1. Інструменти для проведенняантропологічних вимірювань.

2. Стетофонендоскоп.

3. Термометр (для вимірюваннятемператури тіла), в тому числі цифровий абоінфрачервоний, тонометр з малими, середніми івеликими манжетами.

4. Пульсоксиметр портативний.

5. Отоскоп.

6. Офтальмоскоп.

7. Пікфлуометр.

8. Молоточок неврологічний.

9. Електрокардіограф.

10. Апарат визначення рівня глюкози крові у комплекті (глюкометр, смужки, одноразові ланцети,одноразові рукавички).

11. Швидкі тести: вагітність, тропоніни, ВІЛ, вірусні гепатити.

12. Холодильник для зберігання вакцин.

13. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

Загальна стоматологія 1. Рентгенівський апарат для проведення прицільної рентгенографії зуба.

2. Апаратура для очищення наконечників.

3. Апарат для діатермокоагуляції.

4. Лампа фотополімерна.

5. Тестери для визначення життєздатності пульпи.

6. Постановка не менше, ніж 120 коронок на рік.

7. Постановка не менше, ніж 240 пломб на рік.

8. Проведення не менше, ніж 60 екстракцій зуба на рік.

9. Проведення не менше, ніж 60 ендодонтичних втручань на рік.

10. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

Медицина невідкладних станів 1. Доступ до банку крові з запасом найбільш розповсюджених груп крові.

2. Апарат для дозованої інгаляції кисню з пристроєм для зволоження.

3. Апарат для штучної вентиляції легень.

4. Електрокардіограф з можливістю телеметричної передачі електрокардіографічного сигналу.

5. Цілодобовий доступ до проведення інструментальної діагностики: УЗД, КТ.

6. Обладнання для підтримки прохідності дихальних шляхів.

7. Інструменти для проведення інгаляційної анестезії.

8. Набір для проведення перикардіоцентезу.

9. Апарати штучної вентиляції легень з зволожувачами.

10. Небулайзер.

11. Набір для торакального дренажу.

12. Набір для центрального венозного доступу та моніторингу.

13. Портативне кисневе обладнання.

14. Інфузомат.

15. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

Педіатрія 1. Ацидогастрометр.

2. Комп’ютерна система вимірювання РН шлунка.

3. Обладнання для проведення ендоскопічних діагностичних та лікувальних втручань.

4. Шлункові зонди.

5. Комплект моніторування АТ.

6. Апарат УЗД з доплерографією.

7. Електрокардіограф.

8. Енцефалограф та/або ехоенцефалограф.

9. Комплект спірографічний.

10. Небулайзер.

11. Апарат рентгенівський діагностичний.

12. Молоток неврологічний.

13. Обладнання для відновлення прохідності дихальних шляхів.

14. Апарат штучної вентиляції легень.

15. Апарат для проведення плазмаферезу.

16. Дефібрилятор.

17. Моніторна система для новонароджених.

18. Система для гемодіалізу.

19. Монітори життєвих показників.

20. Лампа для фототерапії.

21. Відсмоктувач.

22. Лампа аеролайф.

23. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

Психіатрія 1. Наявність у складі бази стажування лікувально-діагностичних відділень, лабораторних та діагностичних кабінетів:

1) амбулаторно-діагностичне відділення;

2) приймально-діагностичне відділення;

3) відділення первинних психотичнихепізодів;

4) загально-психіатричне відділення;

5) відділення інтенсивного лікування та активної біологічної терапії;

6) відділення ранньої реабілітації та відновлення соціального функціонування;

7) клініко-діагностична лабораторія;

8) відділення функціональної діагностики та променевої діагностики та МРТ/КТ;

9) відділення фізіотерапевтичних методів лікування;

10) кабінети проведення групової та індивідуальної психотерапії;

11) кабінети психологічної діагностики та психокорекції.

2. Навчальні приміщення для лікарів-інтернів, обладнані необхідними сучасними технічними засобами навчання.

3. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

4. Кількість пацієнтів у закладі/відділенні за рік — не менше 4000.

5. Кількість відвідувань на амбулаторному прийомі — не менше 20000 відвідувань за рік (до психіатра, психотерапевта, лікаря-психолога).

Отоларингологія 1. Ендоскопічна стійка.

2. Телескоп 0, 30, 45 або 70.

3. Інструменти для проведення відкритих та ендоскопічних оперативних втручань на носі та приносових пазухах.

4. Консоль для під’єднання бору та шейверу.

5. Інструменти для проведення оперативнихвтручань на вусі.

6. Інструменти для проведення оперативних втручань на гортані та органах голови та шиї.

7. Наркозний апарат.

8. Налобний освітлювач.

9. Набір камертонів різні частот.

10. Коагулятор (моно та біполярний).

11. Відсмоктувач.

12. Зеркало Зігля.

13. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

14. Не менше 650 оперативних втручань на рік.

15. Не менше 1000 звернень до відділення на рік.

Офтальмологія 1. Таблиці для перевірки гостроти зору, в тому числі — проектор знаків.

2. Кераторефрактометр.

3. Скіаскопічні лінійки.

4. Набір коригуючих лінз.

5. Статичний комп’ютерний периметр.

6. Пневмотонометр будь-якого виду.

7. Тонометр Гольдмана.

8. Набори лінз для офтальмобіомікроскопії,гоніоскопії.

9. Біомікроскоп.

10. Оптичний когерентний томограф.

11. Фундус камера.

12. УЗД прилад для А- та В-сканування.

13. Операційні мікроскопи, бажано з окуляром для асистента або відеосистемою.

14. Лазерні установки для офтальмологічнихвтручань на передньому та задньому відрізках ока.

15. Факоемульсифікатори.

16. Машини для вітректомій.

17. Лазерні установки для проведення ендолазерних втручань.

18. Офтальмохірургічний інструментарій.

19. Налобний офтальмоскоп.

20. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

21. Кількість пацієнтів у відділенні на рік — не менше 2000.

Радіологічна онкологія та ядерна медицина 1. Мультиспіральний рентгенівський комп’ютерний томограф 64-зрізовий.

2. Рентгенографічна система з томозинтезом.

3. Гамма-камера.

4. Ультразвуковий сканер.

5. Лінійний прискорювач електронів не старіше 10 років з функціями 3D-CRT, IMRT- променевою терапією.

6. Гамма-терапевтичний апарат.

7. Рентгенотерапевтичний апарат для близькофокусної та напівглибокої терапії.

8. Брахітерапевтичний апарат з навігаційними пристроями та системою планування HDR+.

9. Система клінічної дозиметрії — комплект приборів та детекторів для дозиметрії.

10. Система для рентгенівської топометрії.

11. Система комп’ютерного планування для конформної променевої терапії.

12. Лабораторія для визначення індивідуальної чутливості клітин до іонізуючого випромінювання.

13. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

Радіологія 1. Цифровий рентгенодіагностичний комплекс з можливістю проведення рентгенографічних досліджень кістково-суглобової системи, органів грудної порожнини та можливістю проведення рентгеноскопічних досліджень шлунково-кишкового тракту.

2. Мамограф для діагностичних та скринінгових досліджень.

3. Мультидетекторні комп’ютерні томографи не менше 16 зрізів.

4. Робочі станції та/ або комп’ютери з програмним забезпеченням для перегляду та постпроцесингового аналізу КТ та МРТ- зображень.

5. Магнітно-резонансні томографи з середнім (не менше 0,5 Т) та / або високим магнітним полем (не менше 1,5 Т).

6. Ультразвукові установки з набором датчиків для абдомінальних, гінекологічних та доплерівських методів досліджень.

7. Можливість запису результатів дослідження в форматі DICOM.

8. Можливість проведення інтервенційних методик за допомогою ультразвукової апаратури та комп’ютерного томографу.

Хірургія 1. Сучасний лабораторний комплекс на базі стажування.

2. Діагностичні і маніпуляційні кабінети ультразвукової діагностики.

3. Комп’ютерний томограф.

4. Обладнання для ендоскопічного дослідження шлунка і 12-палої кишки.

5. Обладнання для проведення ендоскопічного дослідження товстої кишки.

6. Рентген-ангіографічний комплекс.

7. Обладнання для виконання малоінвазивних хірургічних втручань.

8. Обладнання для виконання оперативних втручань на органах черевної порожнини, грудної клітки та судинах нижніх кінцівок.

9. Комп’ютерне обладнання: комп’ютер з доступом до мережі Інтернет, багатофункціональний пристрій (або принтер та сканер).

10. Кількість пацієнтів у відділенні за рік — не менше 1700.

В.о. генерального директора Директорату освіти, науки та кадрівО. Ковальчук

Додаток 2

до Положення про інтернатуру

(пункт 1 розділу ІІ)

Перелік спеціальностей, здобуття вищої освіти за якими дає право на проходження програм підготовки в інтернатурі

Спеціальності, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти ступеня магістр (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст) Спеціальність в інтернатурі
222 «Медицина» (особи, які вступали у заклади вищої освіти на спеціальності 7.12010001, 8.12010001 «Лікувальна справа» та 7.12010003, 8.12010003 «Медико-профілактична справа») Акушерство та гінекологіяАнестезіологія та інтенсивнатерапіяВнутрішні хворобиЗагальна практика-сімейнамедицинаМедицина невідкладних станівОтоларингологіяОфтальмологіяПедіатріяПсихіатріяРадіологічна онкологія та ядернамедицинаРадіологіяХірургія
228 «Педіатрія» (особи, які вступали у заклади вищої освіти на спеціальність 7.12010002, 8.12010002 «Педіатрія»)
221 «Стоматологія» (особи, які вступали у заклади вищої освіти на спеціальність 7.12010005, 8.12010005 «Стоматологія») Загальна стоматологія

В.о. генерального директора Директорату освіти, науки та кадрівО. Ковальчук

Додаток 3

до Положення про інтернатуру

(пункт 1 розділу ІІІ)

Перелік компетентностей, які повинен набути лікар-інтерн за період проходження програми інтернатури

Вид компетентностей Назва спеціальності Компетентності
Загальні (у розрізі кожної спеціальності) ЗК 01. Знання основ законодавства України про охорону здоров’я та їх застосування у щоденній практиці.

ЗК 02. Здатність до абстрактного мислення, пошуку, аналізу, синтезу, опрацювання інформації, зокрема з різних джерел та у взаємозв’язку зі своєю сферою діяльності.

ЗК 03. Спроможність до самооцінки власних досягнень та підвищення їх рівня.

ЗК 04. Спроможність усно і письмово спілкуватися державною мовою при заповненні медичної документації та спілкуванні з пацієнтами.

ЗК 05. Уміння використовувати інформаційно-комунікаційні технології, володіння навичками роботи з комп’ютерною технікою.

ЗК 06. Спроможність до критичного мислення, аналізу та вирішення ситуативних проблем в медичній практиці.ЗК 07. Дотримання деонтологічних норм у професійній діяльності (належна професійна поведінка).

ЗК 08. Спроможність реалізувати систему знань і практичних умінь щодо забезпечення здорового способу та безпеки власного життя і пацієнтів, сприяти усуненню його негативних впливів на здоров’я суспільства, сприяти підвищенню якості життєво важливих складових (вода, повітря, харчові продукти і т. д.).

ЗК 09. Демонстрування соціальної активності та відповідальної громадянської позиції у лікарській діяльності.

ЗК 10. Спроможність збирати медичну інформацію про пацієнта і аналізувати клінічні дані.

ЗК 11. Спроможність інтерпретувати результат лабораторних та інструментальних досліджень.

ЗК 12. Спроможність діагностувати:визначати попередній, клінічний, остаточний, супутній діагноз, невідкладні стани.

ЗК 13. Спроможність до визначення тактики, методів та надання екстреної медичної допомоги, домедичної допомоги за міжнародними протоколами.

ЗК 14. Знати покази, протипокази, побічні дії препаратів які використовуються в лікарській практиці та побічну дію з боку препаратів, які приймаються пацієнтом системно.

Організаційно-управлінські (у розрізі кожної спеціальності) ОУК 01. Здатність адаптуватися до нових умов і ситуацій та спроможність автономно діяти у них.

ОУК 02. Спроможність до роботи у команді, зокрема у міждисциплінарній та інтернаціональній.

ОУК 03. Комунікативна компетентність:спроможність до ефективної професійної та міжособистісної комунікації, вміння спілкуватися з людьми з особливими потребами, дітьми та особами літнього віку.

ОУК 04. Лідерство у розробці та впровадженні інновацій та їх використання у професійній діяльності.

ОУК 05. Вміння визнавати власні помилки та запобігати, мінімізувати негативні наслідки.

ОУК 06. Демонстрування лідерських навичок, уміння приймати рішення та брати на себе відповідальність за управлінням ситуацією, вміння делегувати завдання іншим членам команди.

ОУК 07. Спроможність до організації правового забезпечення та менеджменту професійної діяльності.

Професійні Акушерство та гінекологія ПК 01. Проведення лікарського нагляду під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді.

ПК 02. Володіння принципами профілактичних заходів під час вагітності.

ПК 03. Знання принципів профілактики, діагностики та лікування у випадках захворювань статевих органів у жінок.

ПК 04. Володіння методами та принципами планування сім’ї.

ПК 05. Знання показань до використання та основи інтерпретації обраних методів діагностики хірургічного лікування в акушерстві та гінекології.

ПК 06. Знання принципів асептики та антисептики в акушерстві та гінекології.

ПК 07. Вміння надавати медичну допомогу при гострих та хронічних патологіях у жінок різних вікових груп.

ПК 08. Вміння проводити ранню діагностику онкопатології у жінок різних вікових груп.

Анестезіологія та інтенсивна терапія ПК 01. Вміння здійснювати підготовку пацієнтів різного ступеня важкості до планових та ургентних оперативних втручань.

ПК 02. Вміння проводити анестезіологічне забезпечення за допомогою методу загального інгаляційного знеболення.

ПК 03. Вміння проводити анестезіологічне забезпечення за допомогою методу загального внутрішньовенного знеболення.

ПК 04. Вміння проводити анестезіологічне забезпечення за допомогою методів регіонарного знеболення (спінальної, епідуральної та провідникової анестезій).

ПК 05. Вміння здійснювати діагностику та лікування пацієнтів відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

ПК 06. Володіння навичками спілкування з рідними та пацієнтами відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Внутрішні хвороби ПК 01.Вміння проводити профілактику, діагностику та лікування внутрішніх захворювань та їх ускладнень, у тому числі особливості перебігу в період вагітності, перименопаузи та у пацієнтів старших вікових категорій.

ПК 02. Вміння проводити профілактику, діагностику та лікування хвороб органів дихання та професійних хвороб.

ПК 03. Вміння проводити профілактику, діагностику та лікування хвороб серцево-судинної системи та їх ускладнень.

ПК 04. Вміння проводити профілактику, діагностику та лікування хвороб органів травлення та їх ускладнень.

ПК 05. Вміння проводити профілактику, діагностику та лікування хвороб нирок та їх ускладнень.

ПК 06. Вміння проводити профілактику, діагностику та лікування хвороб органів кровотворення та їх ускладнень.

ПК 07. Вміння проводити профілактику, діагностику та лікування хвороб ендокринної системи та обміну речовин, а також їх ускладнень.

ПК 08.Вміння проводити профілактику, діагностику та лікування алергічних захворювань та їх ускладнень.

Загальна практика — сімейна медицина ПК 01. Вміння проводити профілактику, діагностику та лікування внутрішніх захворювань та їх ускладнень, у тому числі особливості перебігу в період вагітності, перименопаузи та у пацієнтів старших вікових: хвороб органів дихання, професійних хвороб, серцево-судинної системи, хвороб органів травлення, хвороб нирок, хвороб органів кровотворення, хвороб ендокринної системи та обміну речовин та алергічних захворювань в умовах амбулаторного прийому.

ПК 02. Знання епідеміології проблем та скарг пацієнтів у первинній медичній допомозі.

ПК 03. Освоєння підходу до пацієнтів з невизначеними проблемами.

ПК 04. Оволодіння навичками з надання допомоги пацієнтам при гострих розладах, хронічних захворюваннях, надання профілактичної, паліативної та екстреної допомоги.

ПК 05. Знання позитивної та негативної прогностичної цінності симптомів, ознак та результатів допоміжних тестів, отриманих при зборі клінічних даних, а також їх залежності від поширеності0020захворювання, що діагностується.

Загальна стоматологія ПК 01. Спроможність виконувати медичні та стоматологічні маніпуляції, відповідно до професійних стандартів.

ПК 02. Спроможність планувати та проводити заходи із профілактики захворювань органів і тканин ротової порожнини та щелепно-лицевої області.

ПК 03. Спроможність до проектування процесу надання медичної допомоги:визначати підходи, план, види та принципи лікування захворювань органів і тканин ротової порожнини та щелепно-лицевої області.

ПК 04. Спроможність визначати раціональний режим праці, відпочинку, дієти у хворих при лікуванні захворювань органів і тканин ротової порожнини та щелепно-лицевої області.

ПК 05. Спроможність визначати тактику ведення пацієнтів із захворюваннями органів і тканин ротової порожнини та щелепно-лицевої області з супутніми соматичними захворюваннями.

ПК 06. Спроможність проводити лікування основних захворювань органів і тканин ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки.

ПК 07. Спроможність до організації та проведення скринінгового обстеження в стоматології.

ПК 08. Спроможність до організації і проведення реабілітаційних заходів та догляду у пацієнтів із захворюваннями органів ротової порожнини та ЩЛО.

Медицина невідкладних станів ПК 01. Вміння проводити оцінку стану здоров’я пацієнта, проводити діагностику та диференційну діагностику із використанням фізикальних, лабораторних та інструментальних методів обстеження відповідно до стандартів надання екстреної медичної допомоги на місці події, під час транспортування та при особистому зверненні пацієнтів до підрозділу екстреної (швидкої) медичної допомоги.

ПК 02. Вміння надавати екстрену медичну допомогу пацієнтам, які перебувають у невідкладних станах при розладах фізичного та психічного здоров’я, усіх видах травм (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови тощо), отруєннях, при нормальному і порушеному перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше) та пологах та інших загрозливих для життя станах на місці події, під час транспортування та при особистому зверненні пацієнтів до підрозділу екстреної (швидкої) медичної допомоги.

ПК 03. Вміння надавати екстрену медичну допомогу при асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення).

ПК 04. Вміння організувати надання екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру.

ПК 05. Вміння надавати екстрену медичну допомогу при нещасних випадках, у тому числі обумовлених дією диму, вогню та полум’я, електричного струму, блискавки, пов’язаних із транспортними засобами, наслідках злочинного нападу.

ПК 06. Вміння взаємодіяти із надавачами первинної медичної допомоги, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) допомоги з метою своєчасного діагностування і надання допомоги при хворобах, травмах, отруєннях, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станах з урахуванням стану пацієнта.

ПК 07. Вміння взаємодіяти з аварійно-рятувальними підрозділами міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

ПК 08. Взаємодія із суб’єктами громадського здоров’я.

Отоларингологія ПК 01. Вміння проводити загальний ЛОР-огляд, діагностувати та складати план лікування захворювань ЛОР- органів.

ПК 02. Вміння організовувати амбулаторне та стаціонарне ведення пацієнтів з ЛОР-патологією, підготовка пацієнтів до оперативних втручань на ЛОР-органах та післяопераційний догляд.

ПК 03. Оцінка стану функції слухового та вестибулярного апарату, кондуктивної та сенсоневральної приглухуватості.

ПК 04. Вміння проводити трахеотомію та конікотомію, передню та задню тампонаду носа при носовій кровотечі, репозицію кісток носа при травмі, тонзилектомію та аденотомію, діагностувати та проводити лікування гематоми носової перетинки, перитонзилярного та парафарингеального абсцесу, переломів носа, виличної кісти, нижньої та верхньої щелепи, скроневої кістки, основи черепа.

ПК 05. Вміння інтерпретувати та розуміти мету та метод проведення аудіометрії, тимпанометрії, викликаних потенціалів, проводити парацентез, тимпанопункцію та шунтування барабанної перетинки.

ПК 06. Вміння проводити ендоскопічний огляд порожнини носа, обстеження м’яких тканин голови та шиї.

ПК 07. Вміння діагностувати та лікувати захворювання глотки, гортані, паралічу та парезу голосових складок, пряму та непряму ларингоскопію, трепанопункцію верхньощелепової пазухи, ендоскопічну поліпотомію, септопластику та підслизову резекцію носової перетинки.

Офтальмологія ПК 01. Вміння провести огляд пацієнта, оцінити стан органу зору.

ПК 02. Вміння проводити та оцінювати результати всіх сучасних методів діагностики органа зору.

ПК 03. Вміння надавати невідкладну допомогу при травмах органу зору, опіках, гострому нападі глаукоми, алергічних реакціях, гострих іридоциклітах.

ПК 04. Вміння проводити диференційну діагностику та постановку діагнозу відповідно до актуальної класифікації хвороб.

ПК 05. Вміння формувати тактику ведення пацієнта при супутній патології органа зору разом із суміжними спеціалістами.

ПК 06. Вміння призначати терапевтичне лікування та диференційний підхід щодо хірургічного лікування.

Педіатрія ПК 01. Вміння визначати ступінь важкості загального стану дитини.

ПК 02. Вміння оцінити стан дитини перед проведенням щеплення та у післявакцинаційному періоді.

ПК 03. Вміння оцінити стан новонародженої дитини та рефлексів, 33 гестаційний вік, морфо-функціональну зрілість новонародженої дитини.

ПК 04. Дотримання теплового ланцюжка у новонароджених та проведення контакту «шкіра до шкіри».

ПК 05. Вміння проводити неонатальний скринінг.

ПК 06. Вміння проводити первинну реанімацію новонародженим.

ПК 07. Вміння здійснювати постановку шлункового зонду, розрахунок об’єму та режиму зондового харчування.

ПК 08. Проведення промивання шлунку та кишківника у дітей раннього та старшого віку, сифонної клізми у дітей старшого віку.

ПК 09. Проведення огляду зовнішнього вуха і барабанної перетинки (отоскопії) та передньої риноскопії.

ПК 10. Володіння методикою проведення первинної обробки рани у дітей.

ПК 11. Знання методика виконання люмбальної та плевральної пункцій у дітей різного віку.

ПК 12. Володіння методикою проведення первинної обробки рани у дітей, зупинка кровотеч різної локалізації та походження, іммобілізація кінцівок при їх переломах.

ПК 13. Володіння методикою визначення групи крові та резус-належності у дітей, визначення сумісності крові донора та реципієнта при гемотрансфузії, проведення переливання компонентів крові та кровозамінників.

Психіатрія ПК 01. Вміння організувати надання психіатричної допомоги, проведення психіатричного огляду.

ПК 02. Вміння організувати госпіталізацію в добровільному, невідкладному та примусовому порядку.

ПК 03. Вміння організувати надання амбулаторної допомоги.

ПК 04. Вміння організувати реабілітації психічно хворих.

ПК 05. Вміння проводити діагностику психічних розладів відповідно до актуальної міжнародної класифікації хвороб: проведення психопатологічного огляду, діагностика психотичних розладів, діагностика межових психічних розладів та порушень адаптації, діагностика порушень органічного спектру, діагностика вторинних психічних порушень, діагностика станів залежності, раціональне використання та інтерпретація інструментальних, лабораторних та спеціальних параклінічних, в тому числі патопсихологічних методів діагностики.

ПК 06. Знання принципів та практичних можливостей застосування наявних форм лікування, реабілітації та соціальної підтримки людей з психічними порушеннями.

ПК 07. Знання і вміння використовувати клінічні протоколи надання психіатричної допомоги, психофармакотерапії (фармакології та фармакокінетики) в диференційованому лікування, використовувати інші методи лікування, в тому числі ЕКТ.

ПК 08. Знання основних методів психотерапії.

ПК 09. Вміння вибору оптимальної тактики та умов лікування з урахуванням індивідуальних, в тому числі вікових, особливостей пацієнта та закономірностей етіопатогенезу захворювання.ПК 10. Вміння проводити соціально-трудову експертизу та оформлювати відповідні документи.

ПК 11. Знання принципів реабілітації встановлених психічних розладів та вміння організувати пацієнта в соціумі.

ПК 12. Знання принципів співробітництва у спеціалізованому лікуванні та реабілітації хронічних або рецидивних психічних розладів.

Радіологічна онкологія та ядерна медицина ПК 01. Знання ролі хірургії, хіміотерапії та інших суміжних медичних дисциплін, щодо комплексного лікування злоякісних пухлин.

ПК 02. Вміння вести практичну роботу з радіології та радіаційної онкології компетентно, з дотриманням вимог безпеки і норм етики і зі співчуттям до пацієнтів, на тому рівні, для якого вони були підготовлені.

ПК 03. Здатність комплексно вести онкологічних хворих, з огляду на такі аспекти, як ускладнення, викликані злоякісними захворюваннями та їх лікуванням, реабілітація та паліативний догляд та психосоціальні аспекти.

ПК 04. Знання епідеміології, етіології, патології та перебігу злоякісних новоутворень у людини, особливо тих, які поширені в країні його/її підготовки.

ПК 05. Знання необхідних і доступних діагностичних засобів для діагностики та лікування злоякісних новоутворень.

ПК 06. Знання радіобіологічних ефектів та принципів радіаційного захисту, в тому числі ускладнень, спричинених опроміненням.

ПК 07. Знання системи контролю якості і норм радіаційної безпеки.

Радіологія ПК 01. Розуміння топографічної рентгенологічної анатомії із зображенням в аксіальній площині, визначення пухлин і структур органів, нанесення контурів обсягів пухлин і органів ризику і реалізацію планів лікування на основі цих обсягів.

ПК 02. Знання системи контролю якості і норм радіаційної безпеки.ПК 03. Знання фізико-технічних основ променевої діагностики.

ПК 04. Вміння застосовувати стандартизовані системи діагностичної категоризації, такі як мамографія та ультразвукова діагностика.

ПК 05. Вміння описувати результати ультразвукових досліджень, МРТ, радіонуклідних методів діагностики.

ПК 06. Знання показань та протипоказань до проведення інтервенційних процедур на внутрішніх органах.

Хірургія ПК 01. Знання діагностики та лікування патологій хірургічного профілю.

ПК 02. Знання принципів ведення (курації) пацієнтів з хірургічною патологією.

ПК 03. Володіння навичками оперування та асистенції при невідкладній хірургічній патології.

ПК 04. Вміння асистувати при операціях на різних відділах організму пацієнта, як із застосуванням традиційних хірургічних підходів, так і малоінвазивних.

ПК 05. Володіння специфічними хірургічними прийомами: катетеризація центральних і периферичних судин, судинний шов, анастомоз порожнистих органів шлунково-кишкового тракту, зупинка зовнішніх кровотеч, пункція плевральної порожнини, катетеризація сечового міхура, тощо.

ПК 06. Вміння здійснювати замісне переливання крові.

В.о. генерального директора Директорату освіти, науки та кадрівО. Ковальчук

Додаток 4

до Положення про інтернатуру (пункт 3 розділу ІІІ)

Перелік спеціальностей та строки підготовки в інтернатурі

№з/п Спеціальності інтернатури Тривалість інтернатури (рік/роки) Загальна тривалість програми інтернатури (місяців)
І рік І] рік ІІІ рік
Освітня частина Практична частина Освітня частина Практична частина Освітня частина Практична частина
1 Акушерство та гінекологія 3 3 8 3 8 3 8
2 Анестезіологія та інтенсивна терапія 3 2 9 2 9 2 9
3 Внутрішні хвороби 3 3 8 3 8 3 8
4 Загальна практика— сімейна медицина 3 2 9 2 9 2 9
5 Загальна стоматологія 1 2 9
6 Медицина невідкладних станів 3 3 8 3 8 3 8
7 Отоларингологія 3 2 9 2 9 2 9
8 Офтальмологія 3 3 8 3 8 3 8
9 Психіатрія 3 3 8 3 8 3 8
10 Педіатрія 3 2 9 2 9 2 9
11 Радіологічна онкологія та ядерна медицина 3 2 9 2 9 2 9
12 Радіологія 3 2 9 2 9 2 9
13 Хірургія 3 3 8 3 8 3 8

В.о. генерального директора Директорату освіти, науки та кадрівО. Ковальчук

Додаток 5

до Положення про інтернатуру (підпункт 2 пункту 4 розділу ІІІ)

ТИПОВИЙ ДОГОВІР № _______________

про проходження інтернатури на базі стажування

Місто ______________ 20___ р.

Ми, що нижче підписалися, з однієї сторони _______________________ назва закладу вищої освіти, що здійснює підготовку інтерна) (надалі — заклад вищої освіти), в особі _______________________________________________, (статут або доручення) і, з другої сторони, _______________________________ (назва закладу охорони здоров’я (надалі — база стажування), в особі _____________________ (посада, прізвище, ініціали), що діє на підставі _____________________ (Статут, розпорядження, доручення) уклали між собою цей договір про проходження інтернатури на базі стажування зі спеціальності _________________________________________________________________________________________________

(назва спеціальності, за якою здійснюється підготовка в інтернатурі)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. У ході виконання Договору виникають цивільно-правові відносини між закладом вищої освіти і базою стажування, засновані на співпраці та спрямовані на забезпечення підготовки інтернів за відповідною програмою інтернатури.

2. ПРАВА СТОРІН

2.1. База стажування має право:

2.1.1. На забезпечення закладом вищої освіти керівників лікарів-інтернів на базі стажування та інтернів програмами та навчальними планами, бланками документації та іншою звітно-обліковою документацією.

2.1.2. Залучати заклад вищої освіти у розслідування комісією бази стажування нещасних випадків, що сталися з інтернами.

2.2. Заклад вищої освіти має право:

2.2.1. Вимагати від бази стажування створити необхідні умови для виконання інтернами програми інтернатури.

2.2.2. Бути повідомленим про порушення лікарем-інтерном умов трудового договору та правил внутрішнього трудового розпорядку бази стажування.

2.2.3. Бути повідомленим про звільнення інтерна з посади лікаря-інтерна та про підстави такого звільнення не пізніше 5 робочих днів з дати звільнення.

2.3. Інтерн має право:

2.3.1. На призначення керівника лікаря-інтерна від бази стажування, який буде допомагати йому під час виконання індивідуального навчального плану та програми інтернатури.

2.3.2. Бути проінформованим про функції, завдання діяльності підрозділу (відділення), закладу охорони здоров’я, в якому працює.

2.3.3. Здійснювати професійну діяльність зі спеціальності з прогресивним рівнем складності під час проходження програми інтернатури.

2.3.4. Знати, які фахівці персоналу присутні в підрозділі (відділенні), в якому інтерн надає послуги, і проконсультуватися з ними або звернутися за їх підтримкою, коли це вважатиме за необхідне.

2.3.5. Брати участь у навчальних, дослідницьких та клінічних заходах, які проводить база стажування.

2.3.6. Записувати свою діяльність в електронний журнал обліку роботи лікаря-інтерна.

2.3.7. На підтвердження виконання практичної частини програми інтернатури.

2.3.8. Оцінювати організацію проходження інтернатури у базі стажування з гарантією конфіденційності зазначеної інформації.

2.3.9. Отримувати допомогу та захист від бази стажування при здійсненні своєї професійної діяльності.

2.3.10. Мати такий самий захист у питаннях охорони праці, як і інші працівники бази стажування, в якій він надає послуги.

3. ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

3.1. База стажування зобов’язується:

3.1.1. На підставі наказу керівника про зарахування в інтернатуру та направлення на проходження програми інтернатури відповідно до результатів електронного розподілу видати наказ про прийняття на посаду лікаря-інтерна з певної спеціальності.

3.1.2. На підставі графіка освітнього процесу, затвердженого наказом керівника, відрядити лікаря-інтерна у відповідний заклад вищої освіти, що здійснює підготовку інтерна для проходження освітньої частини програми інтернатури.

3.1.3. Призначити наказом керівника лікаря-інтерна на базі стажування для безпосереднього керівництва.

3.1.4. Створити необхідні умови для виконання інтерном програми інтернатури.

3.1.5. Забезпечити інтерну безпечні умови праці. Проводити обов’язкові інструктажі з охорони праці: ввідний та на робочому місці.

3.1.6. Забезпечити спецодягом, запобіжними засобами, лікувально-профілактичним обслуговуванням за нормами, встановленими чинним законодавством та колективним договором.

3.1.7. Надати лікарю-інтерну і керівнику інтерна від бази стажування можливість користуватись лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотеками, технічною та іншою документацією бази, необхідною для виконання програми інтернатури.

3.1.8. Повідомляти заклад вищої освіти, в якому лікар-інтерн навчається на інтернатурі, про порушення лікарем-інтерном умов трудового договору та правил внутрішнього трудового розпорядку бази стажування.

3.1.9. Повідомляти заклад вищої освіти про звільнення інтерна з посади лікаря-інтерна та про підстави такого звільнення не пізніше 5 робочих днів з дати звільнення.

3.2. Заклад вищої освіти зобов’язується:

3.2.1. Забезпечити взаємний зв’язок у роботі кафедр та баз стажування, аналізувати, узагальнювати матеріали та вносити пропозиції щодо покращення організації та проведення підготовки спеціалістів в інтернатурі.

3.2.2. Забезпечити бази стажування та інтернів програмами та навчальними планами, бланками документації та іншою звітно-обліковою документацією.

3.2.3. Брати участь у розслідуванні комісією бази стажування нещасних випадків, що сталися з лікарями-інтернами.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

4.1. Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору відповідно до чинного законодавства України.

4.2. Всі суперечки, що виникають між сторонами за Договором, вирішуються шляхом переговорів. Спір між Сторонами, не врегульований шляхом переговорів, вирішується в судовому порядку.

5. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

5.1. Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє протягом « » років з моменту підписання, але у будь-якому разі до завершення програми інтернатури усіма інтернами, що були прийняті на посади лікарів-інтернів у базу стажування за цим Договором.

6. ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ

6.1. Фізичні особи, що підписали цей Договір, своїми підписами засвідчують, що вони надали згоду на обробку своїх персональних даних, наданих згідно цього Договору, з метою забезпечення реалізації відповідних цивільно-правових та господарсько-правових відносин згідно Закону України «Про захист персональних даних».

6.2. Договір складений у двох автентичних примірниках — по одному для кожної з Сторін.

7. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Заклад вищої освіти___________________________ База стажування__________________________
Підпис та печатка Підпис та печатка

В.о. генерального директора Директорату освіти, науки та кадрівО. Ковальчук

Комментарии

Сергій Петрович 31.08.2019 2:50
Цікавий проект. При побіжному ознайомленні виникли питання: 1)Чи не виключає такий підхід участь відомчих (наприклад Міністерства оборони України) закладів охорони здоров`я у якості баз стажування 2)Чим регулюється кількість штатних посад лікарів-інтернів у конкретному закладі та чи відшкодовує МОЗ іх стажування у закладах охорони здоровя Міністерства оборони України 3)Чи можуть заклади охорони здоровя, що виступають базами стажування, за наявності необхідної кількості інтернів вводити до штатного розкладу посаду керівника лікарів-інтенів відповідного профілю. 4)Встановлюється мінімальні вимоги (стаж не менше 7 років та рівень категорії: перша або вища). Коректніше є встановлення рівня категорії не нижче першої (оскільки це передбачає і відповідний стаж). Це важливо, насамперед стосовно спеціалістів "Загальна практика-сімейна медицина"!!! 5)А чи не простіше визначити заклади охорони здоровя відповідного рівня акредитації, оскільки це передбачає і відповідну оснащеність закладу .....треба ше подумати.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи