Не допустити старих корупційних схем у новому Міністерстві охорони здоров’я — пацієнтські та громадські організації висловили застереження

Дмитро Шерембей зазначив, що даний захід — це своєрідна «інформаційна вакцина» профілактичного характеру, що має на меті визначити, хто має відповідати за систему охорони здоров’я в Україні, які ризики наявні в ній та які очікування в цілому від реформи охорони здоров’я.

«Ми, пацієнтські та громадські організації, бачимо ознаки повернення корупції у сферу охорони здоров’я або людей, які причетні до корупції в цій сфері. Рішення Михайла Радуцького провести аудит роботи МОЗ є дуже вдалим, але проміжок часу, протягом якого хочуть провести аудит, замалий. Ми пропонуємо період проведення аудиту від часів Юлії Тимошенко дотепер», — підкреслив Д. Шерембей.

М. Радуцький як голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) відповідальний за всі процеси, що відбуваються в кадровій політиці МОЗ, а саме: за нові призначення та зміни в команді Міністерства, відмітив голова БО «100% життя».

«Аналізуючи ситуацію в країні за 4 роки, зокрема у сфері закупівлі ліків, ми дійшли висновку, що закупівлі повинні проводити великі міжнародні організації, такі як ЮНІСЕФ, ПРООН тощо. Адже в разі проведення торгів в Україні неможливо виграти ані компаніям-виробникам, ані компаніям, які здійснюють глобальні закупівлі», — наголосив Віталій Шабунін.

Корупційні схеми екс-очільниці МОЗ Раїси Богатирьової та її поплічників призвели до знач­ного завищення цін на лікарські засоби та медичні вироби. За даними Служби безпеки України (СБУ), фармацевтичні дистриб’ютори постачали ліки на замовлення МОЗ за цінами, завищеними на 20–40%. Найбільше державних коштів розкрадалося на закупівлях вакцин, онкологічних препаратів, у тому числі для дітей, а також ліків від туберкульозу та СНІДу.

«На другому засіданні Комітету надійшла пропозиція провести аудит закупівель, що здійснювалися через міжнародні організації. Запропонував це Петро Багрій, компанії якого продавали МОЗ ліки за цінами, вдвічі та втричі, а за деякими позиціями у 17 разів дорожчими, ніж пропонували міжнародні організації», — повідомила Інна Іваненко.

П. Багрій був одним з основних фігурантів, задіяних у корупційних схемах із закупівлі ліків, які здійснювало МОЗ у 2013–2014 рр. За даними Центру протидії корупції, за 6 програмами закупівель ліків за державний кошт компанії П. Баг­рія виграли:

• у 2013 р. — на 194 млн грн.;
• у 2014 р.— на 478 млн грн.

У 2013 р. П. Багрій обіймав посаду президента Асоціації «Виробники ліків України» та паралельно був членом Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Також у 2017 р. було зафіксовано участь групи компаній П. Багрія в корупційних схемах, пов’язаних із закупівлями препаратів для лікування ряду онкологічних захворювань на регіональному рівні.

Реформа закупівель за допомогою міжнародних організацій допомогла витіснити корупцію із цієї сфери. Це, у свою чергу, принесло ще багато позитивних результатів: 68% препаратів закуповуються додатково на зекономлені кошти. Завдяки тому, що тендери проводяться на міжнародному рівні, 80% виробників подають свої заявки на участь напряму, без компаній-посередників.

Варто зазначити, що з минулого року в Украї­ні розпочала роботу національна закупівельна агенція ДП «Медичні закупівлі України». Уже зараз державне підприємство закуповує лікарські засоби втричі дешевше, аніж це роблять лікарні в регіонах.

«Медичне страхування — це запровадження додаткової оплати за медичну допомогу, і це варто зрозуміти всім. Громадяни офіційно платитимуть за спеціалізовану медичну допомогу в лікарнях. Оплата стягуватиметься у вигляді додаткового податку або за рахунок придбання громадянами страхового полісу. Іншим способом отримати кошти неможливо», — підкреслила Вікторія Тимошевська. Якщо ж медичне страхування буде не добровільним, а обов’язковим — порушується принцип універсального доступу до медицини.

Сьогодні добровільне медичне страхування коштує від 5–6 до 25–30 тис. грн. на рік. Частину цих коштів на добровільне страхування платить або роботодавець, або особа, що купує страховий поліс. Якщо розглядати загальнообов’язкове медичне страхування, то за це платить держава із бюджетних коштів.

Пацієнтські та громадські організації просять Прем’єр-міністра і Президента бути пильними у формуванні кадрової політики МОЗ, зокрема стосовно недопущення старих корупційних схем та людей у стіни «нового» Міністерства.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!