Проект Закону України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я»

10 Жовтня 2019 12:54 Поділитися

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Система лікарняних кас в Україні розвивається як додаткове джерело фінансування сфери охорони здоров’я за рахунок солідарно накопичених цільових персоналізованих внесків юридичних і фізичних осіб. Лікарняні каси стали одним із напрямів реформування системи охорони здоров’я, що виник як реакція населення на обмежені можливості державного фінансування щодо забезпечення якісної та доступної медичної допомоги. Сьогодні лікарняні каси здійснюють свою діяльність, як благодійні організації та громадські об’єднання, що готові самостійно на засадах громадсько-солідарної участі забезпечувати доступною і якісною медичною допомогою своїх членів. Створення лікарняних кас у вигляді незалежних неурядових громадських (благодійних) організацій визначає можливості громадського контролю за використанням коштів та якістю медичного обслуговування членів лікарняних кас.

Міністерство охорони здоров’я України, в свою чергу, також підтримує діяльність та розвиток лікарняних кас, на підтвердження чого МОЗ України прийнято: наказ МОЗ України від 09.07.2003 року за № 315 «Про функціонування лікарняних кас», де вказується на необхідність розробки методичних рекомендацій щодо створення та діяльності лікарняних кас; наказ МОЗ України від 11.08.2005 року за № 400 «Про взаємодію лікарняних кас, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров’я», де рекомендується сприяти діяльності регіональних (обласних) лікарняних кас; методичні рекомендації щодо організаційних та функціональних засад діяльності регіональних лікарняних кас (84.13/243.13) від 2013 року тощо.

За даними Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України в Україні функціонує 206 лікарняних кас. На сьогодні лікарняні каси працюють в багатьох містах України — Київ, Полтава, Житомир та інші. Враховуючи практику роботи лікарняних кас в Україні, виникла необхідність законодавчого регулювання діяльності лікарняних кас, для чого до роботи над законопроектом було залучено авторський колектив, який складається з фахівців та представників лікарняних кас України. В роботі над законопроектом було також використано світовий досвід, викладений, зокрема, у настановах міжнародних організацій, таких як USAID, щодо ролі неурядових громадських організацій у наданні соціальних послуг та мобілізації ресурсів громад.

  1. Цілі та завдання законопроекту

Цей Закон визначає організаційні, правові та економічні засади фінансово-правового регулювання діяльності Лікарняних кас забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток діяльності Лікарняних кас, гарантує державну підтримку та створює умови для діяльності Лікарняних кас відповідно до чинного законодавства України.

  1. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Проектом закону, який підготовлено авторським колективом, визначено організаційні, правові та економічні засади позабюджетного фінансово-правового регулювання сфери охорони здоров’я, реалізації конституційного права на охорону здоров’я, створення та діяльності Лікарняних кас, їх об’єднань, права та обов’язки членів Лікарняних кас та їх об’єднань.

Закон спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності в сфері охорони здоров’я шляхом концентрації ресурсів в напрямку надання медичної допомоги відповідного регіону та гарантує державну підтримку і створює умови для діяльності Лікарняних кас відповідно до законодавства України.

  1. Місце законопроекту в системі законодавства

Законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері дії проекту закону є:

Конституція України;

Цивільний кодекс України;

Господарський кодекс України;

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;

Закон України «Про громадські об’єднання»;

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

інші закони України.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до Законів України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про громадські об’єднання» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація положень законопроекту не потребує витрат з Державного бюджету України.

  1. Прогноз соціально-економічних та інших результатів прийняття проекту

Діяльність лікарняних кас в Україні буде впорядкованою відповідно до порядку визначеному Законом України.

Народний депутат УкраїниА.В. Яценко

Проект

зареєстрований у Парламенті

08.10.2019 р. за № 2245

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я»

Цей Закон визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності лікарняних кас, їх об’єднання, особливості правового регулювання і гарантії їх діяльності.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

  1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

адресна цільова допомога — цільова благодійна (майнова) допомога, що надається за рахунок коштів лікарняної каси під визначені нею умови та напрями її витрачання на користь члена лікарняної каси (особи, що має права члена лікарняної каси) на його лікування та/або медичне обслуговування, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення тощо; з дати запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування адресна цільова допомога надається у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування;

конфлікт інтересів — суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи, що входить до органу управління, працівника лікарняної каси (Асоціації) чи близьких їй осіб та її повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй повноважень.

кошторис лікарняної каси (Асоціації) — це плановий фінансовий документ, який приймається уповноваженим органом управління лікарняної каси (Асоціації) та визначає обсяг запланованих надходжень та витрат лікарняної каси (Асоціації) для виконання статутних цілей та завдань, визначених на відповідний фінансовий рік.

лікарняна каса — добровільне неприбуткове об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права, діяльність якого ґрунтується на засадах захисту суспільних інтересів у сфері охорони здоров’я та утворене з метою задоволення потреб у лікуванні та/або медичному обслуговуванні її членів (осіб, що мають права члена лікарняної каси);

  1. Інші терміни у цьому Законі вживаються у значеннях, визначених Цивільним і Податковим кодексами України та іншими законами України.

Стаття 2. Законодавство про лікарняні каси

  1. Законодавство України про лікарняні каси ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, інших законодавчих актів, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та інших нормативно-правових актів.
  2. Закони України «Про громадські об’єднання», «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» застосовуються до лікарняних кас, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 3. Сфера дії Закону

  1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення лікарняних кас, їх об’єднання.

Стаття 4. Юридичний статус лікарняної каси

  1. Лікарняна каса є добровільним об’єднанням фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує відповідно до законодавства у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням (назвою), власну символіку.

Лікарняні каси в Україні утворюються у формі благодійних організацій або громадських об’єднань зі статусом юридичної особи.

Лікарняна каса є неприбутковою організацією.

  1. Лікарняна каса набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
  2. Лікарняна каса несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах вартості майна, що належить їй на праві власності.

Розділ IІ

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРНЯНОЇ КАСИ

Стаття 5. Засновники лікарняної каси

  1. Засновниками лікарняної каси можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а також юридичні особи приватного права.
  2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету, політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення, не можуть бути засновниками (засновником) лікарняної каси.
  3. Засновником лікарняної каси не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.
  4. Кількість засновників лікарняної каси не може бути меншою, ніж дві особи.
  5. Засновниками лікарняної каси не можуть бути юридичні особи, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.
  6. Повноваження засновника лікарняної каси закінчуються після державної реєстрації лікарняної каси в установленому законом порядку.

Стаття 6. Утворення лікарняної каси

  1. Утворення лікарняної каси здійснюється на установчих зборах її засновників та оформлюється протоколом.
  2. Протокол установчих зборів лікарняної каси має містити відомості про:

1) дату та місце проведення установчих зборів;

2) осіб, які брали участь в установчих зборах (відповідно до частини десятої цієї статті);

3) рішення про утворення лікарняної каси;

4) рішення про визначення найменування та за наявності – скороченого найменування лікарняної каси;

5) рішення про затвердження статуту лікарняної каси;

6) рішення про утворення (обрання) органів управління лікарняної каси відповідно до затвердженого статуту;

7) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти лікарняну касу для здійснення дій, з державної реєстрації лікарняної каси.

  1. Юридична особа приватного права бере участь в утворенні лікарняної каси через свого керівника або іншого уповноваженого представника, який діє на підставі довіреності на вчинення дій щодо утворення лікарняної каси.
  2. У протоколі установчих зборів можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та/або діяльності лікарняної каси.
  3. Особа може бути обрана до органів управління лікарняної каси, визначена особою, яка має право представляти лікарняну касу для здійснення державної реєстрації, за наявності її особистої згоди.
  4. Протокол установчих зборів підписується головою та секретарем зборів.
  5. Лікарняна каса підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», з урахуванням особливостей, установлених цим Законом, протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів.

У разі неподання (не надсилання) документів для державної реєстрації лікарняної каси протягом 60 днів з дня утворення така лікарняна каса не вважається утвореною.

  1. Дії від імені лікарняної каси, яка не зареєстрована належним чином в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» – забороняються.
  2. Вимоги цієї статті застосовуються також щодо рішень стосовно створення нової лікарняної каси, що приймаються у зв’язку з реорганізацією юридичної особи зі статусом неприбуткової організації, зареєстрованої до набрання чинності цим Законом, яка фактично здійснює діяльність лікарняної каси.
  3. Невід’ємною частиною протоколу установчих зборів лікарняної каси є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов’язково зазначаються відомості:

1) щодо фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові особи, дата народження, дані національного паспорта або документа, що його замінює, адреса державної реєстрації місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

2) щодо юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.

  1. Виконавчий орган лікарняної каси повідомляє про внесення змін до її статуту, зміни у складі органів управління, зміну місцезнаходження протягом 60 днів з дня прийняття відповідного рішення.

Стаття 7. Найменування лікарняної каси

  1. Найменування лікарняної каси визначається рішенням установчих зборів під час її утворення.
  2. Найменування лікарняної каси складається з двох частин – загальної та власної назв. Обов’язково зазначається у загальній назві організаційно-правова форма лікарняної каси — «громадська організація» або «благодійна організація», у власній назві — термін «лікарняна каса» та індивідуальна назва лікарняної каси, яка не повинна бути тотожною назвам інших зареєстрованих лікарняних кас.
  3. Найменування лікарняної каси викладається державною мовою. Лікарняна каса може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.
  4. Лікарняна каса, зареєстрована у встановленому порядку, має виключне право на використання свого найменування. Використання найменування лікарняної каси фізичними та юридичними особами, які не належать до неї, для цілей, не пов’язаних з діяльністю цієї лікарняної каси, забороняється.
  5. Лікарняна каса може також мати скорочене найменування, яке вказується у статуті лікарняної каси.
  6. Зміна найменування лікарняної каси здійснюється на підставі рішення вищого органу управління такої лікарняної каси з додержанням вимог цього Закону та статуту лікарняної каси.
  7. Підприємства, установи та організації не мають права використовувати у своїх найменуваннях, знаках для товарів і послуг, символіці термін «лікарняна каса» або похідні від нього і не підлягають державній реєстрації під найменуваннями, які включають цей термін, якщо вони утворені в іншому порядку, ніж це передбачено цим Законом, крім юридичних осіб зі статусом неприбуткових організацій, зареєстрованих до набрання чинності цим Законом, які фактично здійснюють професійну діяльність лікарняної каси, до приведення ними своїх статутів до вимог цього Закону у передбачені ним строки.

Стаття 8. Статут лікарняної каси

  1. Лікарняна каса діє на підставі статуту, який повинен відповідати вимогам цього Закону.
  2. Статут лікарняної каси має містити відомості про:

1) найменування лікарняної каси та за наявності – скорочене найменування;

2) мету (цілі) та напрями її діяльності;

3) порядок набуття і припинення членства у лікарняній касі, права та обов’язки її членів, заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед членів лікарняної каси, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління;

4) порядок сплати вступних та інших внесків;

5) повноваження органів управління лікарняної каси, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень;

6) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами лікарняної каси;

7) порядок звітування органів управління лікарняної каси перед її членами;

8) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності органів управління лікарняної каси та розгляду скарг;

9) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна лікарняної каси, у тому числі особливості і умови надання адресної цільової допомоги;

10) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів лікарняної каси;

11) порядок внесення змін до статуту;

12) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації лікарняної каси, а також щодо використання її коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску;

13) порядок контролю і звітності лікарняної каси.

  1. У статуті лікарняної каси можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації лікарняної каси, що не суперечать чинному законодавству.

Стаття 9. Реєстр лікарняних кас

  1. Реєстр лікарняних кас (далі — Реєстр) — база даних, що містить інформацію (відомості) про юридичних осіб, які здійснюють діяльність лікарняних кас на території України відповідно до цього Закону.
  2. Порядок ведення Реєстру та надання відомостей з Реєстру, визначаються Асоціацією, яка забезпечує функціонування Реєстру.
  3. Лікарняні каси мають право здійснювати свою діяльність лише після включення їх до Реєстру.
  4. В Реєстрі містяться такі відомості про лікарняну касу:

1) повне найменування лікарняної каси та скорочене у разі його наявності;

2) ідентифікаційний код юридичної особи;

3) відомості про відокремлені підрозділи лікарняної каси;

4) місцезнаходження лікарняної каси;

5) дата та номер рішення про державну реєстрацію створення/реорганізацію/припинення лікарняної каси;

6) дата включення/виключення лікарняної каси з Реєстру;

7) відомості про реєстрацію правил надання адресної цільової допомоги;

8) відомості про виконавчий орган лікарняної каси;

9) відомості про акредитацію лікарняної каси;

10) інші відомості за рішенням Асоціації.

  1. Відомості, що передбачені частиною четвертою цієї статті про новостворену лікарняну касу подаються в обов’язковому порядку її виконавчим органом або уповноваженою особою до Реєстру протягом 3 (трьох) робочих днів з дати її державної реєстрації.
  2. Лікарняні каси, що утворені відповідно до цього Закону, до введення в дію Реєстру та юридичні особи зі статусом неприбуткової організації, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, які фактично здійснюють діяльність лікарняної каси, зобов’язані подати відомості до Реєстру, що передбачені частиною четвертою цієї статті, протягом 30 (тридцяти) днів з дати початку функціонування Реєстру.
  3. У випадку зміни відомостей, що містяться у Реєстрі, крім інформації про припинення діяльності лікарняної каси, виконавчий орган або уповноважена особа лікарняної каси подають в обов’язковому порядку такі зміни до Реєстру протягом 5 (п’яти) робочих днів:

– з дати прийняття рішення таких змін, якщо такі зміни не підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;

або

– з дати державної реєстрації таких змін відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

  1. Надання інформаційного витягу з Реєстру здійснюється Асоціацією.
  2. Відомості Реєстру є доступними та відкритими, з урахуванням встановлених законом обмежень щодо інформації з обмеженим доступом і розміщуються на сайті Асоціації.

Доступ до відомостей Реєстру на сайті Асоціації є безоплатним.

  1. Лікарняна каса виключена з Реєстру, відповідно до цього Закону не має права здійснювати (продовжувати) свою діяльність на території України.

Стаття 10. Правила надання адресної цільової допомоги

  1. Надання лікарняною касою адресної цільової допомоги здійснюється відповідно до цього Закону, статуту лікарняної каси та на підставі правил надання адресної цільової допомоги.
  2. Правила надання адресної цільової допомоги затверджуються рішенням Спостережної Ради
  3. Правила надання адресної цільової допомоги членам лікарняної каси обов’язково повинні містити:

порядок і умови надання адресної цільової допомоги;

строк прийняття рішення про надання адресної цільової допомоги;

випадки, у разі яких надається адресна цільова допомога;

перелік документів, що підтверджує настання випадку, у разі якого надається адресна цільова допомога;

вимоги до осіб, яким надається адресна цільова допомога;

порядок визначення розмірів (сум) надання адресної цільової допомоги;

виключення і обмеження щодо надання адресної цільової допомоги;

причини відмови у наданні адресної цільової допомоги;

порядок вирішення спорів;

особливі умови.

  1. Правила надання адресної цільової допомоги, що реєструються вперше, підлягають реєстрації в Реєстрі одночасно із включенням відомостей (інформації) про лікарняну касу до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом.
  2. У разі прийняття рішення лікарняною касою про внесення змін та/або доповнень до Правил надання адресної цільової допомоги, у тому числі викладення у новій редакції, такі зміни лікарняна каса зобов’язана протягом 5 (п’яти) робочих днів з дати їх прийняття подати для реєстрації до Асоціації.
  3. Лікарняній касі може бути відмовлено у реєстрації Правил надання адресної цільової допомоги чи внесених змін та/або доповнень до них, якщо такі зміни суперечать чинному законодавству, порушують чи обмежують права членів лікарняної каси або не відповідають вимогам цієї статті.
  4. На виконання цього Закону заклади охорони здоров’я та/або фізичні особи – підприємці, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я зобов’язані приймати та обліковувати згідно з чинним законодавством адресну цільову допомогу від лікарняної каси та використовувати для надання послуг з лікування та медичного обслуговування членів лікарняної каси та/або осіб, що мають права члена лікарняної каси.

Стаття 11. Акредитація лікарняних кас

  1. Акредитація лікарняної каси (далі – акредитація) — засвідчення Асоціацією лікарняних кас того, що діяльність лікарняної каси відповідає вимогам, визначеним чинним законодавством та Асоціацією.
  2. Акредитації підлягають всі лікарняні каси, які здійснюють свою діяльність відповідно до цього Закону на території України.
  3. Перша акредитація лікарняної каси проводиться через два роки від дати державної реєстрації лікарняної каси. Наступна акредитація проводяться через п’ять років та кожні п’ять років.
  4. Акредитація лікарняних кас здійснюється Асоціацією у затвердженому нею порядку.
  5. За результатами акредитації лікарняна каса одержує сертифікат, строк дії якого не може перевищувати п’ять років.
  6. До акредитації допускаються лікарняні каси, які внесені до Реєстру та які зареєстрували Правила надання адресної цільової допомоги відповідно до цього Закону на дату проведення акредитації.
  7. Лікарняні каси, що не пройшли первинну та/або чергову акредитацію, не мають право здійснювати свою діяльність на території України.
  8. Інформація про акредитацію лікарняної каси вноситься до Реєстру.

Стаття 12. Припинення діяльності лікарняної каси

  1. Припинення діяльності лікарняної каси здійснюється :

– за рішенням загальних зборів членів лікарняної каси у визначеному її статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;

– за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) лікарняної каси.

  1. Припинення діяльності лікарняної каси здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», з урахуванням особливостей встановлених цим Законом.
  2. Лікарняна каса зобов’язана подати інформацію про припинення до Реєстру протягом 3 (трьох) робочих днів:

– з дати прийняття відповідного рішення про припинення:

– з дати виключення лікарняної каси з Державного реєстру відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

  1. Правонаступниками лікарняної каси у разі її реорганізації, може бути лікарняна каса (лікарняні каси).
  2. Рішення про ліквідацію лікарняної каси приймає орган управління, уповноважений установчими документами лікарняної каси.
  3. Активи, що залишаються на момент ліквідації лікарняної каси після задоволення вимог її кредиторів, можуть бути передані лікарняній касі (лікарняним касам) у порядку, встановленому Асоціацією, або за рішенням суду.
  4. У разі виключення лікарняної каси з Реєстру та/або її виключення (виходу) з членів Асоціації права, зобов’язання та активи такої лікарняної каси за згодою її членів підлягають передачі іншій лікарняній касі (лікарняним касам), у порядку встановленому Асоціацією. В інших випадках активи лікарняної каси, що ліквідується, після розрахунків із працівниками лікарняної каси та іншими кредиторами зараховуються до Державного бюджету України або до місцевого бюджету за місцем державної реєстрації лікарняної каси та спрямовується на видатки сфери охорони здоров’я.
  5. Лікарняна каса втрачає право займатися діяльністю відповідно до цього Закону з дати виключення її з Реєстру та/або її виключення (виходу) з членів Асоціації, про що вона зобов’язана повідомити державного реєстратора про припинення діяльності лікарняної каси у визначеному законодавством порядку.

Розділ ІІІ

ЧЛЕНИ ЛІКАРНЯНОЇ КАСИ, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ′ЯЗКИ

Стаття 13. Членство у лікарняній касі

1.Членами лікарняної каси можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають на території України, мають повну цивільну дієздатність, підтримують мету та завдання лікарняної каси (індивідуальні члени) та/або трудові колективи підприємств, установ, закладів, об’єднань, організацій незалежно від форми власності, громадських об’єднань без статусу юридичної особи, що зареєстровані на території України (колективні члени).

Порядок вступу та виходу з лікарняної каси, набуття статусу члена лікарняної каси, права та обов’язки членів лікарняної каси визначаються статутом лікарняної каси та/або положенням про членство у лікарняній касі, яке затверджується відповідно до статуту лікарняної каси.

Особи до 18 років, батьки (один з батьків або його законний представник) яких є членами лікарняної каси, користуються правами у відповідності до статуту лікарняної каси та/або положення про членство у лікарняній касі.

Членство у лікарняній касі може бути у формі колективного та індивідуального.

При колективній формі членство в лікарняній касі набувають члени трудових колективів підприємств, установ, закладів, об’єднань, організацій незалежно від форми власності, члени громадських об’єднань без статусу юридичної особи, що зареєстровані на території України, за бажанням фізичних осіб, які перебувають у трудовому колективі (далі — колектив) на законних підставах та подали заяву про вступ до лікарняної каси відповідно до статуту лікарняної каси та/або положення про членство у лікарняній касі.

Інтереси колективного члена в лікарняній касі може представляти роботодавець, юридична та/або фізична особа, уповноважені членом лікарняної каси на таке представництво у порядку, визначеному статутом лікарняної каси та/або положення про членство у лікарняній касі.

Особи, які звернулись із заявою про вступ до лікарняної каси, набувають прав членів лікарняної каси через три календарних місяці після сплати вступного членського внеску та трьох щомісячних членських внесків.

Після спливу трьохмісячного строку, визначеного цим Законом, особа отримує членський квиток лікарняної каси.

  1. Не можуть бути прийняті до лікарняної каси особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.
  2. Прийняття осіб до лікарняної каси та виключення з її складу проводяться на підставі письмової заяви особи за рішенням уповноваженого органу управління лікарняної каси відповідно до статуту, крім випадків припинення членства у зв’язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням органу управління у разі порушення членом статуту лікарняної каси.

Заява про вступ або вихід, подана особою до лікарняної каси, розглядається не більше 15 (п’ятнадцяти) днів з дати одержання заяви уповноваженою особою лікарняної каси, якщо інше не передбачене статутом лікарняної каси та/або положенням про членство в лікарняній касі.

Член лікарняної каси може бути виключений з неї за рішенням органу управління відповідно до статуту лікарняної каси у разі невиконання чи порушення ним статутних вимог, про що орган управління зобов’язаний повідомити члена лікарняної каси (поштовим відправленням, електронним повідомленням, за телефоном, факсом тощо).

  1. Днем припинення членства у лікарняній касі вважається день прийняття органом управління лікарняної каси відповідного рішення.
  2. У разі припинення членства фізичної особи у лікарняній касі сплачені членські внески їй не повертаються.

Стаття 14. Права членів лікарняної каси

  1. Члени лікарняної каси мають право:

брати участь в управлінні справами лікарняної каси, обирати та бути обраним до її органів управління;

вносити пропозиції на розгляд органів управління лікарняної каси;

одержувати від лікарняної каси майнову та іншу підтримку щодо захисту реалізації своїх прав та інтересів відповідно до статуту лікарняної каси, її положень (правил), отримувати на свою користь адресну цільову допомогу у порядку і строки, визначені статутом лікарняної каси, її положеннями (правилами), цим Законом та чинним законодавством України та користуватись іншими правами, які надаються членам лікарняної каси відповідно до її статуту;

одержувати інформацію про діяльність лікарняної каси, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовим станом лікарняної каси, протоколами засідань органів управління лікарняної каси та іншими документами щодо діяльності лікарняної каси;

вийти з членів лікарняної каси в порядку, передбаченому цим Законом, статутом та положенням про членство у лікарняній касі;

бути бенефіціарами цільових програм лікарняної каси.

  1. Члени лікарняної каси мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та положеннями лікарняної каси.

Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, статутом та положеннями лікарняної каси.

Стаття 15. Обов’язки членів лікарняної каси

  1. Члени лікарняної каси зобов’язані:

додержуватись статуту, положень та правил лікарняної каси та виконувати інші рішення органів управління;

брати участь у формуванні майна лікарняної каси, зокрема сплачувати (вносити) членські та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом та положеннями лікарняної каси;

не допускати вчинення дій, які наносять шкоду діяльності лікарняної каси;

не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність лікарняної каси. Під конфіденційною інформацією слід розуміти інформацію визначену статтею 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

  1. Члени лікарняної каси виконують також інші обов’язки, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами лікарняної каси.

Розділ ІV

ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ЛІКАРНЯНОЇ КАСИ

Стаття 16. Органи управління лікарняної каси

  1. Органами управління лікарняної каси є загальні збори (з’їзд, конференція) членів лікарняної каси, виконавчий орган і спостережна рада.
  2. Органи управління лікарняної каси створюються та діють у порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом лікарняної каси.
  3. Статутом лікарняної каси може бути визначений порядок утворення та діяльності інших органів лікарняної каси, підзвітних органам управління, зазначеним у частині першій цієї статті.

Стаття 17. Загальні збори членів лікарняної каси

  1. Вищим органом управління лікарняної каси є загальні збори (з’їзд, конференція) членів, які складаються з членів лікарняної каси та/або уповноважених представників таких членів та здійснюють свої повноваження відповідно до статуту лікарняної каси (далі — загальні збори).
  2. Загальні збори лікарняної каси можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності лікарняної каси.
  3. Порядок прийняття рішень загальними зборами, їх скликання та проведення, а також інші питання щодо здійснення загальними зборами своїх повноважень як вищого органу управління лікарняних кас визначаються їх статутами.
  4. До виключної компетенції загальних зборів належить:

1) внесення змін до статуту лікарняної каси;

2) призначення або обрання та зупинення повноважень чи припинення повноважень (відкликання) членів виконавчого органу та спостережної ради;

3) прийняття рішення щодо саморозпуску, реорганізації або припинення діяльності лікарняної каси.

  1. Статутом лікарняної каси до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання, що не суперечать чинному законодавству.
  2. Головою загальних зборів не може бути член виконавчого органу.
  3. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом лікарняної каси.

Позачергові збори скликаються в разі неплатоспроможності лікарняної каси, а також при наявності обставин, вказаних у статуті лікарняної каси, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси лікарняної каси в цілому.

Стаття 18. Виконавчий орган лікарняної каси

  1. Виконавчий орган лікарняної каси є постійно діючим органом управління лікарняної каси.
  2. Виконавчий орган лікарняної каси може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноособовим (директор).

Членами виконавчого органу можуть бути фізичні особи, які мають повну дієздатність та не є членами лікарняної каси.

4. Виконавчий орган діє від імені лікарняної каси у порядку та межах повноважень, встановлених законом та статутом лікарняної каси.

Стаття 19. Спостережна рада лікарняної каси

  1. Спостережна рада є органом управління лікарняної каси, який в межах своєї компетенції, визначеної статутом лікарняної каси, контролює і регулює діяльність виконавчого органу та здійснює інші функції, передбачені статутом лікарняної каси, у період між проведенням загальних зборів.
  2. Членами спостережної ради не можуть бути члени виконавчого органу лікарняної каси та/або особи, що перебувають у трудових відносинах із лікарняною касою.

Спостережна рада створюється із числа членів лікарняної каси.

Члени спостережної ради працюють на громадських засадах.

  1. Спостережна рада затверджує Правила надання адресної цільової допомоги і контролює відповідність діяльності та використання активів лікарняної каси її статуту, Правилам надання адресної цільової допомоги, чинному законодавству, тощо.
  2. Спостережна рада має право зупинити повноваження будь-якого члена виконавчого органу до прийняття рішення загальними зборами, якщо статутом лікарняної каси не передбачено інше.
  3. Повноваження та порядок діяльності спостережної ради лікарняної каси визначається її статутом.

Стаття 20. Конфлікт інтересів

  1. Член органу управління не бере участі при прийнятті рішень стосовно:

1) надання адресної цільової допомоги пов’язаним з ним особам у розумінні Податкового кодексу України;

2) надання адресної цільової допомоги члену його сім’ї першого ступеня споріднення, який спільно проживає, пов’язаний спільним побутом, має взаємні права та обов’язки з членом органу управління;

3) надання адресної цільової допомоги такому члену органу правління;

4) вирішення спорів між лікарняною касою та таким членом органу управління або пов’язаною з ним особою чи членом його сім’ї;

5) укладення та виконання договорів або інших правочинів між лікарняною касою та цим членом органу управління або пов’язаною з ним особою чи членом його сім’ї;

  1. Статутом лікарняної каси можуть бути визначені інші підстави конфлікту інтересів та порядок його розв’язання.

Стаття 21. Відповідальність членів органів управління лікарняних кас

  1. Члени органу управління лікарняної каси несуть солідарну відповідальність за дії або бездіяльність цього органу, що заподіяли збитки лікарняній касі внаслідок порушення законодавства.
  2. Члени органів управління лікарняної каси можуть укладати договори страхування цивільної відповідальності щодо відшкодування шкоди, завданої ними лікарняній касі.

Розділ V

ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРНЯНОЇ КАСИ

Стаття 22. Майно лікарняної каси

  1. У власності лікарняної каси можуть перебувати рухоме та нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах.
  2. Кошти та майно лікарняної каси використовуються для досягнення мети і виконання завдань відповідно до статуту та законодавства, а також для забезпечення її діяльності.
  3. Лікарняна каса має право здійснювати діяльність та укладати будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України відносно майна та коштів, які знаходяться у її власності.

Стаття 23. Джерела формування майна та коштів лікарняної каси

  1. Майно лікарняної каси формується за рахунок:

вступних, членських та інших внесків членів лікарняної каси;

грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

інших надходжень, не заборонених законодавством.

  1. Майно та кошти лікарняної каси є її власністю. Лікарняна каса володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону, статуту та положень лікарняної каси.
  2. Джерелом формування майна лікарняної каси не можуть бути кредитні кошти. Майно лікарняної каси не може бути предметом застави.

Стаття 24. Капітал, резерви та інші фонди лікарняної каси

  1. Капітал лікарняної каси складається з загального та резервного капіталів.
  2. Загальний капітал лікарняної каси формується за рахунок вступних, членських та інших внесків.
  3. Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків лікарняної каси, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності лікарняної каси та захисту внесків її членів.

Резервний капітал лікарняної каси формується за рахунок внесків членів лікарняної каси, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів, до моменту досягнення ним не менш як 15 відсотків від суми активів, зважених на ризик лікарняної каси. Статутом лікарняної каси можуть бути передбачені й інші джерела формування резервного капіталу.

При ліквідації лікарняної каси залишок коштів резервного капіталу зараховується до Державного бюджету України або до місцевого бюджету за місцем державної реєстрації лікарняної каси та спрямовується на видатки сфери охорони здоров’я, або до іншої лікарняної каси (лікарняних кас).

  1. Рішення про використання резервного капіталу на покриття збитків лікарняної каси приймається спостережної радою лікарняної каси в порядку, визначеному законодавством та рішенням загальних зборів лікарняної каси.
  2. Лікарняна каса може створювати інші резерви та фонди відповідно до норм чинного законодавства, статуту та рішень загальних зборів лікарняної каси.

Стаття 25. Діяльність лікарняної каси

  1. Будь-яка лікарняна каса, що знаходиться на території України в обов’язковому порядку стає членом Асоціації лікарняних кас, з моменту державної реєстрації такої Асоціації.
  2. Лікарняна каса має право:

самостійно вирішувати питання про надання адресної цільової допомоги;

використовувати кошти та майно для реалізації статутних цілей та завдань лікарняної каси;

за заявою члена лікарняної каси або його законного представника здійснювати контроль якості його лікування та медичного обслуговування відповідно до законодавства;

утворювати відокремлені підрозділи відповідно до законодавства України;

об’єднуватись у спілки та інші об’єднання, що створюються на добровільній основі і сприяють виконанню статутних завдань;

обмінюватись досвідом з експертами та організаціями зарубіжних країн;

відкривати рахунки (у національній та іноземній валютах) в установах банків;

укладати договори з підприємствами, установами та організаціями будь-якої організаційно-правової форми для забезпечення діяльності, передбаченої статутом, положеннями лікарняної каси та цим Законом;

укладати договори з закладами охорони здоров’я, фізичними особами – підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію, в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я для задоволення потреб у лікуванні та/або медичному обслуговуванні своїх членів;

співпрацювати з органами охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування;

мати інші права відповідно до статуту та законодавства України.

  1. Діяльність, що здійснюється лікарняною касою не є підприємницькою або іншою прибутковою діяльністю.

Надходження лікарняної каси від господарської діяльності спрямовуються виключно на виконання статутних цілей, завдань та забезпечення її діяльності у розмірах та у порядку, передбачених цим Законом та статутом лікарняної каси.

Розмір адміністративних витрат лікарняної каси не може перевищувати 25 відсотків кошторису лікарняної каси в поточному році.

  1. Невикористані кошти, які були внесені протягом звітного періоду одного фінансового року залишаються у розпорядженні лікарняної каси для поповнення капіталу та резервів.
  2. Збитки лікарняної каси покриваються у порядку, що визначається загальними зборами (з’їзду, конференції) лікарняної каси відповідно до цього Закону та чинного законодавства.
  3. Лікарняна каса не має права бути засновником та/або учасником підприємств, підприємницьких товариств, об’єднань підприємницьких товариств.

Стаття 26. Облік і звітність лікарняної каси

  1. Лікарняні каси складають і подають фінансову, статистичну та іншу обов’язкову звітність у порядку, встановленому законом.

Посадові особи лікарняної каси несуть передбачену законом відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних відповідно до розподілу повноважень.

  1. Результати фінансової діяльності лікарняної каси визначаються на підставі річної звітності, включаючи баланс та звіт про доходи і витрати. Звітність про фінансово-господарську діяльність за рік підлягає затвердженню загальними зборами (з’їздом, конференцією) лікарняної каси, якщо інше не передбачене статутом лікарняної каси.

Достовірність та повнота річного балансу і звітності лікарняних кас повинна бути підтверджена аудиторським висновком за результатами проведення аудиту.

  1. Лікарняні каси оприлюднюють свій річний баланс за формою і в порядку, встановленими Асоціацією, на сайті лікарняної каси та на сайті Асоціації в мережі Інтернет.

Розділ VІ

САМОВРЯДУВАННЯ ЛІКАРНЯНИХ КАС

Стаття 27. Засади самоврядування лікарняних кас

  1. Самоврядування лікарських кас ґрунтується на засадах законності, незалежності, демократичності, колегіальності, виборності, обов’язковості членства та виконання рішень органів самоврядування лікарських кас, прийнятих відповідно до їх компетенції, забезпечення рівних можливостей доступу до участі у самоврядуванні лікарняних кас.
  2. Самоврядування лікарняних кас здійснюється через Асоціацію лікарняних кас та її органи.

Стаття 28. Завдання самоврядування лікарняних кас

  1. Завданнями самоврядування лікарняних кас є:

сприяння розвитку діяльності лікарняних кас на засадах захисту суспільних інтересів у сфері охорони здоров’я з метою задоволення потреб її членів у лікуванні та/або медичному обслуговуванні;

захист прав та інтересів членів Асоціації;

сприяння розробці та вдосконаленню нормативно-правових актів щодо діяльності лікарняних кас;

сприяння підвищенню кваліфікації та професіоналізму членів органів самоврядування;

ознайомлення громадськості з діяльністю членів Асоціації;

утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між членами Асоціації;

розробка рекомендацій з питань методології здійснення діяльності членів Асоціації.

  1. Для досягнення завдань самоврядування лікарняних кас Асоціація:

співпрацює з органами державної влади та місцевого самоврядування;

забезпечує своїх членів кваліфікованими методичними, методологічними та інформаційно-консультаційними послугами;

співпрацює з засобами масової інформації для висвітлення діяльності своїх членів, готує інформаційні бюлетені та інші матеріали;

проводить симпозіуми, семінари, конференції, обмін досвідом;

вивчає, узагальнює та розповсюджує досвід, забезпечує рекомендаціями щодо ефективного здійснення діяльності своїх членів;

координує та регулює діяльність своїх членів у сфері спільних інтересів;

залучає представників своїх членів до участі у заходах, що проводяться органами державної влади та місцевого самоврядування з метою подальшого розвитку діяльності своїх членів

здійснює іншу діяльність відповідно до законодавства.

Стаття 29. Асоціація лікарняних кас

  1. Асоціація лікарняних кас є недержавною неприбутковою самоврядною організацією зі спеціальним статусом, визначеним цим Законом, яка об’єднує всі лікарняні каси України.
  2. Асоціація лікарняних кас є юридичною особою. Діяльність Асоціації лікарняних кас здійснюється відповідно до законодавства України, її статуту та внутрішніх організаційно-розпорядчих актів.
  3. Повноваження Асоціації лікарняних кас визначаються цим Законом та її статутом.

До повноважень Асоціації лікарняних кас належать:

1) представництво інтересів лікарняних кас в органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, благодійних організаціях;

2) захист прав своїх членів та забезпечення гарантій їх діяльності;

3) контроль за діяльністю своїх членів;

4) забезпечення високого професійного рівня діяльності своїх членів;

5) забезпечення доступу та відкритості інформації стосовно діяльності своїх членів;

6) застосування заходів регуляторного впливу до своїх членів;

7) виконує інші повноваження відповідно до цього Закону та статуту.

  1. Членом (засновниками) Асоціації лікарняних кас можуть бути виключно лікарняні каси та благодійні організації, громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, які здійснюють діяльність лікарняної каси, до приведення ними своїх статутів до вимог цього Закону у передбачені ним строки.
  2. Асоціація може бути засновником (співзасновником) та/або учасником юридичних осіб, засобів масової інформації для виконання своїх статутних завдань.
  3. Асоціація не може бути засновником та/або співзасновником лікарняної каси.
  4. З моменту державної реєстрації Асоціації її членами стають всі лікарняні каси України.
  5. Установчим документом Асоціації є статут.
  6. У статуті Асоціації обов’язково вказується:

найменування;

предмет саморегулювання;

органи управління, їх компетенція, строк повноважень, порядок прийняття ними рішень;

способи додаткової майнової відповідальності членів Асоціації перед їх членами, розмір вступних, членських та інших внесків членів Асоціації;

порядок розгляду скарг від членів лікарняних кас;

порядок розгляду спорів між членами Асоціації;

порядок та умови набуття членства в Асоціації;

права та обов’язки членів Асоціації;

порядок припинення членства в Асоціації;

види заходів регуляторного впливу, які Асоціація застосовує до своїх членів;

відомості про джерела формування майна Асоціації;

порядок внесення змін до статуту.

До статуту можуть включатись й інші положення, що стосуються діяльності Асоціації.

  1. Засновники Асоціації не мають права включати до статуту Асоціації положення, що суперечать законодавству України. Засновники (члени) Асоціації мають право врегулювати в статуті Асоціації питання щодо діяльності її членів, які не врегульовані цим Законом.
  2. Після державної реєстрації Асоціація лікарняних кас не може бути реорганізована. Ліквідація Асоціації лікарняних кас може бути здійснена лише на підставі закону.

Стаття 30. Правила здійснення діяльності членів Асоціації

  1. Асоціація розробляє та затверджує Правила здійснення діяльності членів Асоціації.
  2. Правила здійснення діяльності членів Асоціації — це організаційно-розпорядчий акт, розроблений та затверджений Асоціацією, який встановлює загальнообов’язкові вимоги для своїх членів.
  3. Правила здійснення діяльності членів Асоціації не можуть суперечити законодавству та її статуту.
  4. Правила здійснення діяльності членів Асоціації не є регуляторним актом та на них не поширюється сфера дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Стаття 31. Права Асоціації

  1. Асоціація має право:

1) вносити пропозиції органам державної влади щодо формування та здійснення державної політики у сфері предмета саморегулювання;

2) приймати участь в обговоренні проектів нормативно-правових актів, якими передбачається регулювати відносини, пов’язані з предметом саморегулювання; надавати пропозиції, висновки;

3) представляти інтереси членів Асоціації у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування;

4) делегувати свого представника для участі у консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування;

5) приймати участь у розробці державних соціальних стандартів і нормативів, національних стандартів;

6) оскаржувати в суді за правилами адміністративного судочинства від свого імені рішення (нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень), які порушують права чи законні інтереси Асоціації або пов’язані із здійсненням професійної діяльності її членів;

7) в порядку, передбаченому законодавством, отримувати в органах державної влади та органах місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання статутних завдань Асоціацією;

8) проводити перевірки дотримання своїми членами прав їх членів, правил Асоціації, умов членства в Асоціації;

9) здійснювати регуляторну функцію щодо діяльності своїх членів відповідно до внутрішніх організаційно-розпорядчих актів;

10) застосовувати передбачені цим Законом та статутом Асоціації заходи регуляторного впливу до своїх членів;

11) здійснювати професійне навчання, атестацію, підвищення кваліфікації представників членів Асоціації;

12) здійснювати міжнародне співробітництво, вступати до відповідних міжнародних організацій;

13) використовувати працю найманих працівників; встановлювати структуру, штатний розпис, чисельність працівників, форми та розмір оплати праці згідно з законодавством України.

  1. Асоціація має інші права, передбачені чинним законодавством та статутом.

Стаття 32. Обов’язки Асоціації

  1. Асоціація зобов’язана:

1) дотримуватись вимог законодавства України та статуту Асоціації;

2) затверджувати умови членства в Асоціації;

3) затверджувати розмір вступних, членських та інших внесків членів Асоціації;

4) розробляти та затверджувати Правила здійснення діяльності членів Асоціації;

5) здійснювати контроль за дотриманням своїми членами прав їх членів, правил Асоціації, умов членства в Асоціації;

6) здійснювати організаційне, методологічне, консультаційне сприяння діяльності членів Асоціації;

7) вести Реєстр лікарняних кас;

8) проводити акредитацію членів Асоціації;

9) розглядати скарги членів лікарняних кас на дії члена Асоціації та/або порушення ним організаційно-розпорядчих актів Асоціації;

10) забезпечувати, в порядку передбаченому законодавством та статутом, вільний доступ до інформації про діяльність, правила Асоціації.

  1. Річна фінансова звітність Асоціації лікарняних кас підтверджується аудиторським висновком за результатами проведення аудиту.
  2. Асоціація має інші обов’язки, передбачені законодавством та її статутом.

Стаття 33. Забезпечення Асоціацією доступу до інформації про її діяльність та захисту інформації від її неправомірного використання

  1. Асоціація зобов’язана оприлюднити на своєму сайті в мережі «Інтернет» свої установчі документи, Правила здійснення діяльності членів Асоціації, Реєстр лікарняних кас, річну фінансову звітність Асоціації та результати її аудиту.
  2. Асоціація разом з розкриттям інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, має право оприлюднювати іншу інформацію про свою діяльність, не заборонену чинним законодавством.
  3. Асоціація несе перед своїми членами відповідальність за дії своїх працівників, пов’язані з неправомірним використанням інформації щодо їх діяльності відповідно до законодавства.

Стаття 34. Система органів управління Асоціації

  1. Органами управління Асоціації є:

1) загальні збори її членів;

2) рада Асоціації;

3) виконавчий орган Асоціації;

4) спеціалізовані органи Асоціації.

Стаття 35. Загальні збори членів Асоціації

  1. Загальні збори членів Асоціації є вищим органом управління, до складу якого входять всі її члени.
  2. До повноважень загальних зборів Асоціації належить:

1) визначення основних напрямів діяльності Асоціації;

2) внесення змін до статуту;

3) обрання членів ради Асоціації, дострокове припинення повноважень ради Асоціації та окремих її членів;

4) обрання і відкликання членів виконавчого органу Асоціації; визначення умов оплати праці членів виконавчого органу Асоціації;

5) затвердження звітів ради Асоціації та виконавчого органу Асоціації;

6) прийняття рішення про припинення діяльності Асоціації;

7) затвердження Правил здійснення діяльності членами Асоціації, внесення змін до них;

8) обрання представників Асоціації для участі у консультативних, дорадчих органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування;

9) затвердження річної бухгалтерської звітності Асоціації;

10) визначення розміру та порядку сплати вступних, членських та інших внесків членів Асоціації;

11) затвердження порядку розгляду випадків про порушення членами Асоціації прав членів лікарняних кас, правил Асоціації, умов членства в Асоціації, порядку виконання та оскарження заходів регуляторного впливу, прийнятих за результатами їх розгляду.

Статутом Асоціації до компетенції загальних зборів Асоціації можуть відноситись інші питання, що не суперечать законодавству України.

  1. Передбачені цією статтею повноваження загальних зборів Асоціації, за виключенням повноважень передбачених пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 9, 10 частини другої цієї статті, можуть передаватись раді Асоціації.
  2. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх членів Асоціації. Загальні збори Асоціації є правомочними якщо на них присутні більше п’ятдесяти відсотків її членів.
  3. Кожний член Асоціації має один голос на загальних зборах членів Асоціації.
  4. Загальні збори членів Асоціації проводяться з періодичністю, визначеною статутом Асоціації, але не рідше одного разу на рік.
  5. Порядок скликання та проведення загальних зборів Асоціації визначається її статутом.
  6. Про проведення загальних зборів членів Асоціації складається протокол, який підписується головою та секретарем зборів.

Стаття 36. Рада Асоціації

  1. В Асоціації створюється рада Асоціації з числа її членів, яка представляє інтереси членів Асоціації у період між проведенням загальних зборів.
  2. Кількість членів ради Асоціації визначається статутом Асоціації. Члени ради Асоціації не можуть займати посаду одноособового виконавчого органу Асоціації, входити до складу колегіального виконавчого органу Асоціації або спеціалізованого органу Асоціації.
  3. Рада Асоціації формується із представників її членів. До складу ради Асоціації не може входити більше одного представника члена Асоціації.
  4. До складу ради Асоціації можуть входити незалежні члени, кількість яких визначається статутом Асоціації. Незалежними членами ради Асоціації можуть бути особи, які не перебувають у трудових відносинах з Асоціацією, не є членами Асоціації та не є членами лікарняних кас.

Незалежні члени ради Асоціації мають право дорадчого голосу.

  1. До виключних повноважень ради Асоціації належить:

1) обрання та звільнення членів спеціалізованих органів Асоціації;

2) внесення пропозицій на загальних зборах Асоціації щодо кандидатів на посаду членів її виконавчого органу, внесення пропозицій про їх звільнення;

3) прийняття нових членів до Асоціації, виключення членів зі складу Асоціації;

4) призначення аудиторських перевірок ведення річної фінансової звітності Асоціації;

5) надання згоди на укладення Асоціацією договорів (угод) у порядку визначеному статутом Асоціації відповідно до законодавства України;

6) прийняття рішення про оскарження до суду нормативно-правового акту, який порушує права чи законні інтереси Асоціації або її членів;

7) розгляд скарг членів Асоціації на рішення спеціалізованого органу про застосування до них заходів регуляторного впливу;

Статутом Асоціації до повноважень ради загальних зборів Асоціації можуть відноситись інші питання, що не суперечать законодавству України.

  1. Рішення ради Асоціації приймаються на засіданнях простою більшістю голосів від кількісного складу ради Асоціації. Кожний член ради Асоціації має один голос. Засідання ради Асоціації є правомочними якщо на ньому присутні більше п’ятдесяти відсотків її членів.
  2. Перед початком засідання ради Асоціації член ради Асоціації зобов’язаний в письмовій формі заявити про конфлікт інтересів, який може вплинути на об’єктивність прийняття рішення з питання, включеного до порядку денного. Член ради Асоціації, який заявив про конфлікт інтересів, не бере участі у прийнятті радою Асоціації рішення з питання порядку денного, якого стосується конфлікт інтересів.

Порушення встановленого обов’язку є підставою для дострокового припинення повноважень члена ради Асоціації.

8. Строк повноважень, порядок прийняття рішень радою Асоціації визначається статутом Асоціації.

Стаття 37. Виконавчий орган Асоціації лікарняних кас

  1. Виконавчий орган Асоціації вирішує всі питання діяльності Асоціації, які не віднесені до компетенції загальних зборів, ради Асоціації та спеціалізованих органів Асоціації.
  2. Виконавчий орган організовує виконання рішень загальних зборів та ради Асоціації.
  3. Виконавчий орган Асоціації може бути одноособовим або колегіальним.
  4. Особа, що займає посаду одноособового виконавчого органу Асоціації або входить до складу колегіального виконавчого органу Асоціації не має права входити до складу спеціалізованого органу Асоціації.
  5. Одноособовий виконавчий орган Асоціації або голова колегіального виконавчого органу діє від імені Асоціації без довіреності.
  6. Повноваження, порядок прийняття рішень виконавчим органом Асоціації визначається статутом Асоціації.

Стаття 38. Спеціалізовані органи Асоціації

  1. До спеціалізованих органів Асоціації, які обов’язково створюються в Асоціації, відносяться:

1) орган, який здійснює контроль за діяльністю членів Асоціації та проводить їх акредитацію;

2) орган, який приймає рішення про застосування заходів регуляторного впливу до членів Асоціації.

  1. Крім визначених у частині першій цієї статті органів в Асоціації можуть створюватись і інші спеціалізовані органи.
  2. Положення про спеціалізований орган Асоціації затверджується радою Асоціації.

Стаття 39. Майно Асоціації

  1. У власності Асоціації можуть перебувати рухоме та нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах.
  2. Кошти та майно Асоціації використовуються для досягнення мети і виконання завдань відповідно до статуту та законодавства, а також для забезпечення її діяльності.
  3. Асоціація має право здійснювати діяльність та укладати будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України відносно майна та коштів, які знаходяться у її власності.
  4. Порядок користування та розпорядження майном Асоціації визначається статутом Асоціації з урахуванням положень законів України.
  5. У разі припинення діяльності Асоціації кошти та інше майно, після розрахунків із працівниками Асоціації та кредиторами зараховується до Державного бюджету України та спрямовується на видатки сфери охорони здоров’я, з урахуванням особливостей визначених статтею 45 цього Закону якщо інше не передбачено законодавством.

Стаття 40. Джерела формування майна Асоціації

  1. Джерелами формування майна Асоціації є:

1) вступні, членські та інші внески членів Асоціації;

2) пасивні доходи, виключно у вигляді:

– процентів від розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами та відносяться до банків, які згідно з класифікацією Національного банку України належать до наступних груп: банки з державною часткою (в яких держава володіє часткою понад 75%), банки іноземних банківських груп (банки, власниками контрольних пакетів акцій в яких є іноземні банківські установи) та група І (банки, частка активів яких більше 0,5% активів банківської системи);

– дивідендів за результатами діяльності юридичних осіб, засновником та/або учасником яких є Асоціація;

– надходжень від володіння цінними паперами, емітованими державою;

– оплати від передачі у користування майна, що належить Асоціації на праві власності;

5) інші джерела, не заборонені законодавством.

  1. Розмір адміністративних витрат Асоціації не може перевищувати 25 відсотків кошторису Асоціації в поточному році.
  2. Розміщення коштів компенсаційного фонду Асоціації та одержання доходів від такого розміщення здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Стаття 41. Членські внески до Асоціації

  1. Розмір членських та інших внесків до Асоціації визначається загальними зборами членів Асоціації, якщо інше не передбачено статутом Асоціації.
  2. Звільнення члена Асоціації від сплати членських внесків не допускається.

Стаття 42. Способи забезпечення додаткової матеріальної відповідальності членів Асоціації

  1. Асоціація зобов’язана забезпечити додаткову матеріальну відповідальність своїх членів перед членами лікарняних кас.
  2. Асоціація вправі застосовувати один або декілька способів забезпечення додаткової матеріальної відповідальності своїх членів, якщо інше не передбачено законодавством.
  3. Основним і обов’язковим способом забезпечення додаткової матеріальної відповідальності членів Асоціації перед членами лікарняних кас є формування компенсаційного фонду.
  4. Додаткові способи забезпечення матеріальної відповідальності кожного члена Асоціації перед членами лікарняних кас можуть встановлюватися статутом Асоціації.
  5. Способи забезпечення додаткової матеріальної відповідальності кожного члена Асоціації перед членами лікарняних кас підлягають формуванню протягом строків, визначених статутом Асоціації.

Стаття 43. Виплати з компенсаційного фонду Асоціації

  1. Компенсаційний фонд Асоціації формується виключно в грошовій формі за рахунок членських внесків членів Асоціації.

Річний розмір частини членських внесків члена Асоціації, який спрямовується до компенсаційного фонду, визначається загальними зборами членів Асоціації, але не може бути меншим 3 (трьох) відсотків дохідної частини кошторису члена Асоціації в поточному році.

Звільнення члена Асоціації від обов’язку зі сплати внеску до компенсаційного фонду Асоціації, не допускається.

  1. Виплати з компенсаційного фонду Асоціації здійснюються на цілі та в порядку, визначеному цим Законом та статутом Асоціації.

Вимога про виплату з компенсаційного фонду може бути пред’явлена до Асоціації членом лікарняної каси, якому завдано матеріальну шкоду членом Асоціації на підставі його заяви та рішення суду, що набрало законної сили протягом трьох років.

  1. До заяви про виплату з компенсаційного фонду Асоціації додається:

1) копія рішення суду;

2) обґрунтованої відмови члена Асоціації у задоволенні вимоги про виконання рішення суду;

  1. Асоціація зобов’язана здійснити виплату з компенсаційного фонду у випадку наявності одночасно таких обставин:

1) член Асоціації відмовив члену лікарняної каси у добровільному виконанні рішення суду або не виконав рішення протягом дев’яносто календарних днів з дня звернення члена лікарняної каси;

2) рішення суду не виконано в примусовому порядку.

  1. Якщо рішення суду виконано у примусовому порядку, відповідний член Асоціації зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня, письмово повідомити про це Асоціацію.
  2. Асоціація зобов’язана задовольнити вимогу про виплату з компенсаційного фонду протягом сорока календарних днів з дати отримання відповідної вимоги або надати обґрунтовану відмову у задоволенні вимоги про виплату з компенсаційного фонду Асоціації.
  3. Асоціація зобов’язана у день задоволення вимоги про виплату з компенсаційного фонду письмово повідомити про це члена Асоціації, яким завдано матеріальну шкоду.
  4. Не допускається здійснення виплати з компенсаційного фонду в розмірі, що перевищує двадцять п’ять відсотків розміру компенсаційного фонду Асоціації.
  5. Стягнення за зобов’язаннями Асоціації або її членів не може бути звернено на кошти компенсаційного фонду Асоціації.
  6. У разі здійснення виплати з компенсаційного фонду, що призвело до зменшення мінімального розміру компенсаційного фонду, компенсаційний фонд підлягає поповненню у рівних частинах членами Асоціації протягом тридцяти днів.

Стаття 44. Розміщення коштів компенсаційного фонду Асоціації

  1. Кошти компенсаційного фонду Асоціації, з метою їх збереження, можуть розміщуватись в банках, що відповідають таким вимогам:

не є пов’язаною особою з Асоціацією, членом Асоціації, посадовими особами Асоціації;

відноситься до банків, які згідно з класифікацією Національного банку України належать до наступних груп: банки з державною часткою (в яких держава володіє часткою понад 75%), банки іноземних банківських груп (банки, власниками контрольних пакетів акцій в яких є іноземні банківські установи) або до групи І (банки, частка активів яких більше 0,5% активів банківської системи).

  1. Кошти компенсаційного фонду Асоціації, що розміщуються в банках не можуть використовуватись рахунках цього фонду кредитні ресурси.

Стаття 45. Особливості виплат з компенсаційного фонду Асоціації

  1. Кошти компенсаційного фонду Асоціації можуть зберігатись в банках протягом трьох років з дати припинення Асоціації.
  2. Після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті, кошти, які не були виплачені з компенсаційного фонду Асоціації після припинення її діяльності, перераховуються до Державного бюджету та спрямовуються на витрати у сфері охорони здоров’я.
  3. Особливості виплат з компенсаційного фонду Асоціації у разі припинення її діяльності здійснюються відповідно до закону.

Стаття 46. Оскарження членом Асоціації дій (бездіяльності) Асоціації, рішень її органів управління

  1. Будь-який член Асоціації у разі порушення його прав та/або законних інтересів діями (бездіяльністю) Асоціації має право оскаржувати такі дії (бездіяльність) та/або рішення в судовому порядку.

Розділ VIІ

КОНТРОЛЬ АСОЦІАЦІЇ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ДІЯЛЬНОСТІ ЇЇ ЧЛЕНАМИ

Стаття 47. Контроль Асоціації за здійсненням діяльності її членами

  1. Асоціація здійснює контроль за дотриманням своїми членами прав членів лікарняних кас, умов членства в Асоціації та вимог внутрішніх організаційно-регуляторних актів. Статутом Асоціації можуть бути передбачені інші питання з яких Асоціація може здійснювати контроль за своїми членами.
  2. Асоціація здійснює контроль за діяльністю своїх членів відповідно до статуту та законодавства.
  3. Асоціація не має права виходити за межі повноважень щодо контролю за здійсненням діяльності своїх членів, встановленими її статутом та чинним законодавством.

Стаття 48. Заходи контролю Асоціації за здійсненням діяльності її членами

  1. З метою контролю Асоціація проводить перевірки дотриманням своїми членами прав членів лікарняних кас, умов членства в Асоціації та вимог внутрішніх організаційно-регуляторних актів.

Додаткові заходи контролю Асоціації за здійсненням діяльності її членами можуть бути передбачені її статутом та законодавством України.

  1. Заходи контролю Асоціації за здійсненням діяльності її членами, проводяться спеціалізованим органом Асоціації, визначеним пунктом 1 частини першої статті 38 цього Закону.

Стаття 49. Перевірки Асоціації за здійсненням діяльності її членами

  1. Перевірки Асоціації за здійсненням діяльності її членами можуть бути плановими або позаплановими.
  2. Планові перевірки проводяться Асоціацією з періодичністю, визначеною статутом Асоціації, але не рідше одного разу на три роки і не частіше одного разу на рік.
  3. Підстави для проведення Асоціацією позапланової перевірки за здійсненням діяльності її члена є:

1) скарга члена лікарняної каси на члена Асоціації;

2) вимога про виплату з компенсаційного фонду Асоціації, що пред’явлена членом лікарняної каси, якому завдано матеріальну шкоду членом Асоціації;

3) інші підстави, передбачені статутом Асоціації та законодавством.

  1. Під час проведення позапланової перевірки перевіряються тільки факти, що стосуються підстав перевірки.
  2. При проведенні перевірки посадові особи спеціалізованого органу Асоціації, який здійснює контроль за діяльністю її членів мають право:

1) отримувати від члена Асоціації копії документів, що стосуються підстав перевірки;

2) ознайомлюватися з оригіналами документів, які знаходяться у члена Асоціації, які стосуються підстав перевірки;

3) отримувати від члена Асоціації письмову інформацію, що стосується підстав перевірки;

4) отримувати письмові пояснення службових осіб та працівників члена Асоціації, що стосується підстав перевірки;

5) отримувати письмові пояснення членів лікарняної каси, що стосується підстав перевірки.

  1. Тривалість проведення перевірок встановлюється статутом Асоціації, але не може перевищувати 20 календарних днів.
  2. Асоціація, її працівники та посадові особи, що беруть участь у проведенні перевірки, не мають права розголошувати відомості, отримані під час її проведення.
  3. У разі виявлення порушення членом Асоціації вимог правил Асоціації, прав членів лікарняної каси, умов членства в Асоціації всі матеріали перевірки передаються в спеціалізований орган Асоціації, який розглядає справи про порушення членами Асоціацією правил Асоціації.

Стаття 50. Застосування Асоціацією заходів регуляторного впливу щодо своїх членів

  1. Асоціація має право застосовувати щодо своїх членів заходи регуляторного впливу у разі порушення прав членів лікарняної каси, умов членства в Асоціації, вимог внутрішніх організаційно-регуляторних актів у вигляді: попередження, виключення з Реєстру.
  2. Рішення про застосування заходів регуляторного впливу щодо члена Асоціації приймається спеціалізованим органом Асоціації, передбаченим пунктом 2 частини першої статті 38 цього Закону.
  3. Справи про порушення членами Асоціації прав членів лікарняної каси, умов членства в Асоціації, вимог внутрішніх організаційно-регуляторних актів розглядаються за матеріалами планових чи позапланових перевірок.
  4. При розгляді справ про порушення членами Асоціації прав членів лікарняної каси, спеціалізований орган Асоціації, який розглядає вказану справу, зобов’язаний запрошувати на свої засідання осіб, що направили скарги. Спеціалізований орган Асоціації зобов’язаний запрошувати відповідного члена (представника члена) Асоціації, відносно якого розглядається справа про порушення прав членів лікарняної каси, недотримання умов членства в Асоціації, невиконання вимог внутрішніх організаційно-регуляторних актів Асоціації.
  5. Строк розгляду справи про порушення членами Асоціації прав членів лікарняної каси, умов членства в Асоціації, невиконання вимог внутрішніх організаційно-регуляторних актів Асоціації не може перевищувати тридцяти календарних днів з дати закінчення перевірки.
  6. За результатами розгляду справи про порушення членом Асоціації прав членів лікарняної каси, умов членства в Асоціації, невиконання вимог внутрішніх організаційно-регуляторних актів Асоціації спеціалізований орган Асоціації, який розглянув вказану справу, у випадках, встановлених цим Законом та статутом Асоціації, може прийняти рішення про застосування до члена Асоціації один з таких заходів регуляторного впливу:

1) попередження;

2) виключення з Реєстру лікарняних кас, за попереднім письмовим погодженням з радою Асоціації.

  1. За результатами розгляду справи про порушення членом Асоціації прав членів лікарняної каси, умов членства в Асоціації, вимог внутрішніх організаційно-регуляторних актів спеціалізований орган Асоціації, перед прийняттям рішення про застосування до члена Асоціації заходів регуляторного впливу повинен винести припис про зобов’язання члена Асоціації усунути відповідні порушення.
  2. У разі невиконання членом Асоціації припису про усунення порушень у визначений ним термін, спеціалізований орган Асоціації приймає рішення про застосування заходів регуляторного впливу. Рішення про застосування заходів регуляторного впливу приймається більшістю голосів членів відповідного спеціалізованого органу Асоціації та набуває чинності з моменту його прийняття.
  3. Асоціація протягом двох робочих днів з дня прийняття рішення про застосування заходів регуляторного впливу щодо її члена, направляє копію такого рішення відповідному члену Асоціації, а також особі, що направила скаргу до Асоціації.
  4. Припис про усунення порушень або рішення про застосування до члена Асоціації заходів регуляторного впливу протягом десяти календарних днів з дати їх прийняття можуть бути оскаржені членом Асоціації у раді Асоціації. Оскарження припису про усунення порушень або рішення про застосування до члена Асоціації попередження призупиняє їх виконання.
  5. Порядок розгляду справ про порушення членами Асоціації прав членів лікарняної каси, правил Асоціації, умов членства в Асоціації, вимог внутрішніх організаційно-регуляторних актів, порядок виконання та оскарження прийнятих за результатами такого розгляду рішень, визначаються статутом Асоціації та/або затверджуються загальними зборами Асоціації.

Стаття 51. Підстави для виключення з Реєстру

  1. Виключення з Реєстру може бути застосоване до лікарняної каси – члена Асоціації у наступних випадках:

1) невиконання членом Асоціації припису про усунення порушень протягом року з моменту спливу строку його виконання;

2) член Асоціації не відповідає умовам членства в Асоціації;

3) порушення вдруге за рік прав членів лікарняної каси та/або правил Асоціації, якщо за їх порушення до члена Асоціації було застосовано захід регуляторного впливу у вигляді попередження.

  1. Підставами для виключення лікарняної каси з Реєстру є невідповідність її діяльності вимогам чинного законодавства та її статуту або виключення (виходу) з членів Асоціації.
  2. Лікарняна каса виключена з Реєстру підлягає виключенню з членів Асоціації у порядку, передбаченому її статутом.
  3. У разі виключення з Реєстру, лікарняна каса зобов’язана припинити свою діяльність та повідомити про це державного реєстратора за місцем реєстрації лікарняної каси.

Розділ VІІІ

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРНЯНИХ КАС, ЇХ ОБ’ЄДНАНЬ

Стаття 52. Державне регулювання та контроль за діяльністю лікарняних кас, їх об’єднань

  1. Контроль за діяльністю лікарняних кас, їх об’єднань, Асоціації здійснюється органами державної влади відповідно до передбачених законодавством повноважень.
  2. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади охорони здоров’я сприяють діяльності лікарняних кас, Асоціації.

Серед таких форм сприяння є:

1) Проведення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та закладами охорони здоров’я моніторингу і аналізу громадської думки.

2) Забезпечення своєчасного публічного реагування на пропозиції та зауваження громадськості.

3) Виконання спільних проектів інформаційного, аналітично-дослідницького, благодійного і соціального спрямування.

  1. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність лікарняних кас, Асоціації, як і втручання лікарняних кас, Асоціації в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється.

Стаття 53. Відповідальність за порушення законодавства про лікарняні каси

  1. Особи несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону відповідно до чинного законодавства.

Розділ ІХ

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
  2. Установчі документи юридичних осіб зі статусом неприбуткової організації, зареєстрованих до набрання чинності цим Законом та які фактично здійснюють діяльність лікарняної каси, Асоціації лікарняних кас мають бути приведені у відповідність до цього Закону протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.

У разі невиконання вимоги щодо внесення змін до установчих документів у визначений цим Законом строк юридичні особи втрачають статус лікарняної каси та не мають право здійснювати діяльність відповідно до цього Закону.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 31–32, ст. 263):

у статті 17:

частину першу доповнити абзацом такого змісту:

«Державна реєстрація лікарняних кас здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я».

у статті 36

у частині першій абзац дванадцятий викласти у такій редакції:

«Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про лікарняні каси, професійні спілки, їх організації або об’єднання».

2) у Законі України «Про громадські об’єднання» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 1, ст. 1):

У статті 8:

доповнити частиною третьою:

«3. У діяльності громадських організацій у випадках, передбачених законом, можуть брати участь колективні члени, якщо це передбачене статутом такої організації.»

3) у Законі України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 25, ст. 252):

У статті 3:

Доповнити частиною четвертою:

«4. Цей Закон застосовується до лікарняних кас, якщо інше не передбачено Законом України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я».

У статті 23

Викласти частину четверту у такій редакції:

«4. Бенефіціарами благодійних програм не можуть бути учасники (засновники) та члени органів управління благодійних організацій, крім членів лікарняних кас.»

  1. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти України застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
  2. Кабінету Міністрів України з метою створення належних умов для реалізації цього Закону:

1) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону;

2) вжити заходів до приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з введенням у дію цього Закону, шляхом:

а) приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, шляхом скасування та/або прийняття (внесення змін) до відповідних нормативно-правових актів;

б) забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом шляхом скасування та/або прийняття (внесення змін) ними до відповідних нормативно-правових актів;

3) вжити інших заходів до реалізації цього Закону.

Голова Верховної Ради УкраїниД.О. Разумков

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я»

Зміст положення (норми) чинного законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Закон України

«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»

Стаття 17. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи

1. Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:

 

…………………………

16) документ, що містить інформацію про розмір обов’язкових платежів та інших обов’язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, у випадку, передбаченому абзацом шостим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону.

 

(абзац відсутній)

 

 

 

Стаття 36. Плата у сфері державної реєстрації

1. За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:

…………

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про професійні спілки, їх організації або об’єднання.

Стаття 17. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи

1. Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:

……………….

16) документ, що містить інформацію про розмір обов’язкових платежів та інших обов’язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, у випадку, передбаченому абзацом шостим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону.

Державна реєстрація лікарняних кас здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я».

Стаття 36. Плата у сфері державної реєстрації

1. За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:

…………

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про лікарняні каси, професійні спілки, їх організації або об’єднання.

Закон України «Про громадські об’єднання»
Стаття 8. Члени (учасники) громадського об’єднання

……….

(частина третя відсутня)

Стаття 8. Члени (учасники) громадського об’єднання

………

3. У діяльності громадських організацій у випадках, передбачених законом, можуть брати участь колективні члени, якщо це передбачене статутом такої організації.

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»
Стаття 3. Цілі та сфери благодійної діяльності

………………..

(частина четверта відсутня)

 

 

 

 

Стаття 23. Конфлікт інтересів

………………….

4. Бенефіціарами благодійних програм не можуть бути учасники (засновники) та члени органів управління благодійних організацій.

Стаття 3. Цілі та сфери благодійної діяльності

………………..

4. Цей Закон застосовується до лікарняних кас, якщо інше не передбачено Законом України «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я».

 

Стаття 23. Конфлікт інтересів

………………….

4. Бенефіціарами благодійних програм не можуть бути учасники (засновники) та члени органів управління благодійних організацій, крім членів лікарняних кас.

 

Народний депутат УкраїниА.В. Яценко

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті