Простамол УНО: лікування ДГПЗ без негативного впливу на статеву функцію

При цьому підвищення захворюваності на ДГПЗ пов’язують як зі старінням населення, так і з «омолодженням» самої патології (Guess H.A. et al., 1990; Taylor B.C. et al., 2006; Kok E.T. et al., 2009). Раніше вважалося, що ДГПЗ, яка характеризується розростанням тканин передміхурової залози навколо сечового каналу, — це доля чоловіків віком 65 років і старше, але зараз морфологічні та клінічні ознаки ДГПЗ відзначають у молодших чоловіків. Так, ДГПЗ діагностують у 30% чоловіків віком 40–50 років (Яковлєва Л.В., Музика Н.Я., 2009). Важливу роль в «омолодженні» ДГПЗ відводять запальному процесу, що розвивається в передміхуровій залозі, який згідно з результатами різних досліджень фіксується у 43–78% пацієнтів з ДГПЗ (Robert G. et al., 2009; Di Silverio F. et al., 2003). Запалення, у свою чергу, здатне прискорювати гіперпластичні процеси в передміхуровій залозі, обумовлюючи розвиток симптомів і прогресування захворювання (Di Silverio F. et al., 2003; Taoka R., Kakehi Y., 2017). У ході досліджень продемонстровано, що у пацієнтів із хронічним простатитом ДГПЗ розвивалася на 8–10 років раніше, ніж у пацієнтів без запалення, і була асоційована з великою кількістю ускладнень (Sauver J.L.S. et al., 2008).

Як відомо, ключову роль у розвитку ДГПЗ відіграє порушення андроген-естрогенового балансу, при цьому відмічається зниження рівня тестостерону і підвищення рівня естрадіолу.

На тлі цього відбувається пов’язане з гормональним дисбалансом підвищення активності ферменту 5α-редуктази, що відповідає за синтез дигідротестостерону з тестостерону. Підвищення рівня дигідротестостерону стимулює синтез простатичних чинників зростання, викликає проліферацію епітелію передміхурової залози. Також доведено, що відносне підвищення рівня естрогенів призводить до активації факторів росту передміхурової залози, які посилюють процеси проліферації стромального компонента даного органа та його розростання, що зумовлює стискування уретри і виникнення проблем при сечовипусканні. Крім того, порушення метаболічних процесів у тканинах передміхурової залози є причиною утрудненого кровотоку в цьому органі, що призводить до приєднання запального процесу, який супроводжується набряком. Це сприяє вивільненню факторів росту і проліферації клітин, а набряк органу як механічний фактор збільшує вираженість симптомів хвороби (Ткачук В.Н., 2004).

Таким чином, найбільш поширеними симптомами ДГПЗ є розлади сечовипускання: слабкий струмінь сечі, відчуття непов­ного випорожнення сечового міхура, затримка сечі, переривчасте сечовипускання, почастішання денного і нічного сечовипускання, неможливість відстрочки сечовипускання (Яковлєва Л.В., Музика Н.Я., 2009). Нічні походи в «туалет» порушують сон не тільки чоловіків з ДГПЗ, але й їх рідних, а часті денні сечовипускання значно обмежують їх соціальну активність — відвідування театру і кіно, спортивних змагань поза приміщеннями, місць без туалету, водіння авто тощо (Garraway W.M. et al., 1993). Часто чоловіки з порушеннями сечовипускання легкого та середнього ступеня вираженості звертаються за допомогою в першу чергу в аптеку. Тому фармацевту важливо орієнтуватися в немедикаментозних і медикаментозних методах вирішення даної проблеми.

Пацієнтам зі слабкою симптоматикою може бути запропоновано динамічне спостереження, що включає рекомендації щодо зміни способу життя або поведінкову терапію: зменшення споживання рідини перед сном або виходом «у люди», режим сечовипускання, зменшення вживання алкоголю, кофеїну, корекція супутньої медикаментозної терапії, виконання деяких вправ та інше.

Що ж стосується медикаментозного лікування, то найчастіше застосовують блокатори α-адренорецепторів, синтетичні інгібітори 5α-редуктази та фітопрепарати. При цьому слід зазначити, що в країнах Західної Європи, а також в Японії великою популярністю у лікарів і пацієнтів користуються саме фітопрепарати, що, ймовірно, пов’язано з тим, що лікарські засоби на рослинній основі за фармакологічними властивостями не поступаються синтетичним препаратам і при цьому мають значно вищий рівень безпечності (Яковлєва Л.В., Музика Н.Я., 2009).

У даному контексті одним із найкраще вивчених фітопрепаратів, що застосовуються при ДГПЗ, є інгібітор 5α-редуктази природного походження — екстракт плодів пальми Сабаль (Serenoa repens), тривалий успішний досвід використання якого підтверджено величезною доказовою базою. Цей екстракт пригнічує 5α-редуктазу, знижуючи таким чином рівень дигідротестостерону, що стимулює ріст передміхурової залози. Екстракт плодів пальми Сабаль має мультимодальний комплекс­ний механізм дії, що впливає на основні ланки патогенезу ДГПЗ, а саме виявляє протизапальний, антипроліферативний, проапоптичний й антиандрогенний ефекти (Debruyne F.M.J., 2012).

Ефективність екстракту плодів пальми Сабаль доведена в ході широкого спектру досліджень, у тому числі тривалістю до 15 років (Vinarov A.Z. et al., 2018). Так, довготривале застосування екстракту зменшувало вираженість симптоматики, об’єм передміхурової залози, кількість сечовипускань і підвищувало якість життя пацієнтів із ДГПЗ (Sinescu I. et al., 2011; Vinarov A.Z. et al., 2018). Крім того, його застосування позитивно впливало на сексуальну функцію, а при довготривалому використанні (принаймні 2 роки) навіть поліпшувало її (Sinescu I. et al., 2011). Також у пацієнтів не відмічали побічних явищ, пов’язаних із застосуванням препарату, включаючи розвиток раку передміхурової залози (Vinarov A.Z. et al., 2018).

При цьому препарати, що містять плоди пальми Сабаль, поряд з доведеною ефективністю, яка не поступається такій у синтетичних препаратів, мають сприятливий профіль безпечності, підтверджений результатами численних зарубіжних і українських клінічних досліджень. Слід підкреслити особливу важливість сприятливого профілю безпечності препарату, оскільки терапія ДГПЗ, як правило, досить тривала.

У цьому контексті особливої цінності набувають дані порівняльних досліджень, що свідчать про відсутність негативного впливу плодів пальми Сабаль (Serenoa repens) на сексуальну функцію, на відміну від блокаторів α-адренорецепторів (Debruyne F. et al., 2002) і стероїдних інгібіторів 5α-редуктази (Carraro J.C. et al., 1996) при порівнянній ефективності.

В Україні препаратом з екстрактом Serenoa repens, що призначають найчастіше, є Простамол УНО*. У ході численних досліджень, проведених за кордоном і в Україні (у тому числі при тривалому застосуванні протягом 15 років), встановлено, що Простамол УНО мав високу ефективність і сприятливий профіль безпечності (Горпинченко И.И., Гурженко Ю.Н., 2011; Горпинченко И.И. и соавт., 2012; Vinarov A.Z. et al., 2018). Також продемонстровано, що Простамол УНО при довгостроковому (5 років і більше) застосуванні був ефективним і безпечним методом профілактики рецидивів хронічного простатиту (Спивак Л.Г. и соавт., 2012), сприяв достовірному зменшенню вираженості симптомів з боку нижніх сечовивідних шляхів у пацієнтів з ДГПЗ і поліпшенню якості життя (Школьников М.Е. и соавт., 2011; Vinarov A.Z. et al., 2018).

Таким чином, сьогодні Простамол^® УНО завдяки високій ефективності, сприятливому профілю безпечності і хорошій переносимості є обґрунтованою альтернативою синтетичним препаратам для лікування пацієнтів з ДГПЗ 1–2-ї стадії.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

*За даними проекту «RxTest — Аудит лікарських призначень» компанії «Proxima Research» (16 лікарських спеціальностей, 25 міст України) у групі G04CX02 згідно з АТС-класифікацією за підсумками 9 міс 2019 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!