Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету»

06 Грудня 2019 7:19 Поділитися

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Однією із засадничих конституційних гарантій прав та свобод людини і громадянина є забезпечення права на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

Насущним викликом сьогодення для народу України є необхідність забезпечення населення якісними та доступними медичними послугами, а також задоволення попиту пацієнтів на життєво необхідні лікарські засоби із одночасним запобіганням проявам корупції та іншим зловживанням у відповідній сфері. Вирішення цих завдань є невід’ємною складовою функцій сучасної соціальної держави, якою є Україна.

Конституція України визначає, що забезпечення належного рівня охорони здоров’я здійснюється за рахунок державного фінансування відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм (ч. 2 ст. 49). Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачає гарантії надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України для громадян України та інших визначених законом осіб (ч. 4 ст. 8).

З 2015 року Міністерство охорони здоров’я України здійснює закупівлі лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі. Практики та досвід проведення закупівель зазначених організацій у цілому довели свою успішність, забезпечивши населення протягом багатьох років поспіль своєчасними постачаннями якісних та безпечних ліків із одночасною суттєвою економією бюджетних коштів.

Враховуючи зазначений досвід, Кабінетом Міністрів України була схвалена Концепція реформування закупівель лікарських засобів та медичних виробів, допоміжних засобів, інших товарів медичного призначення (далі також – «медичні товари»), одним з напрямів якої є створення стратегічної закупівельної організації на національному рівні. Така організація має забезпечувати ефективні закупівлі медичних товарів за кошти державного бюджету, застосовуючи при цьому провідні практики та механізми спеціалізованих організацій. Беручи до уваги необхідність створення на національному рівні єдиної закупівельної організації, яка б забезпечувала поєднання централізації закупівель медичних товарів та можливість використання переваг, якими наразі користуються спеціалізовані організації, з одного боку, а також політичну нейтральність та незалежність, з іншого, пропонується створення суб’єкта зі специфічним правовим статусом.

Очікується, що це буде юридична особа з достатніми матеріально-технічними ресурсами та досвідченими фахівцями, а також особливим порядком фінансування та здійснення закупівель, яка буде продовжувати успішний досвід спеціалізованих організацій, реалізуючи делеговані повноваження Міністерства охорони здоров’я України щодо здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету.

З огляду на унікальний характер діяльності такої юридичної особи, досвід регулювання якої в національному законодавстві поки що обмежений, для ефективного функціонування такої організації мають бути створені належні умови, у тому числі розроблена відповідна нормативно-правова база.

Маючи на меті, по-перше, необхідність врахування унікальної специфіки діяльності такої організації на рівні законодавства та, по-друге, потребу у поширенні на таку організацію тих переваг, якими у період з 2015 по 2019 роки користуються спеціалізовані організації, які здійснюють закупівлі, для успішного продовження їх досвіду, цим проектом закону пропонуються відповідні зміни до Податкового кодексу України.

Крім того, необхідно внести зміни до абзацу першого та п’ятого пункту 38 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими на сьогодні визначено, що до 31 грудня 2020 року операції з ввезення та/або постачання лікарських засобів та медичних виробів звільняються від оподаткування податком на додану вартість. При цьому, підставою для застосування такої податкової пільги є наявність договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, перелік яких визначений Законом України «Про здійснення державних закупівель».

У системному зв’язку з іншими нормами чинного законодавства, зокрема, Законами України «Про публічні закупівлі», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» тощо, до абзацу першого та п’ятого пункту 38 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України необхідно внести зміни, якими:

– подовжити дію відповідної податкової пільги з ПДВ для спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі, до 31 грудня 2022 року;

– зазначити замість Закону України «Про здійснення державних закупівель», який втратив чинність, Закон України «Про публічні закупівлі» відповідно до якого визначаються спеціалізовані організації, які здійснюють закупівлі.

  1. Мета і завдання законопроекту

Цей законопроект розроблений з метою створення належних умов для функціонування національної системи закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету та підвищення рівня забезпечення населення медичними товарами.

Основним його завданням є підвищення економії бюджетних коштів під час закупівель медичних товарів завдяки звільненню операцій із закупівлі відповідних товарів за кошти державного бюджету від оподаткування податком на додану вартість. Це надасть змогу закуповувати більше медичних товарів при існуючих обсягах бюджетного фінансування програм у сфері охорони здоров’я. Також, звільнення від оподаткування названих операцій може стимулювати зростання пропозиції на медичні товари для закупівель за кошти державного бюджету, що в свою чергу посприяє підвищенню конкуренції серед учасників закупівель та зниженню вартості медичних товарів.

Також, завданням законопроекту є усунення перешкод, зумовлених особливостями адміністрування податку на прибуток підприємств, що можуть суттєво ускладнити можливість ефективної діяльності єдиної національної закупівельної організації.

Крім того, законопроект приводить норми Податкового кодексу України у відповідність з іншими нормами чинного законодавства, зокрема, Законами України «Про публічні закупівлі», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» тощо.

  1. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом передбачається внести низку змін до Податкового кодексу України, запровадивши:

положення про нерозповсюдження низки різниць, що виникають при здійсненні фінансових операцій, на операції Закупівельної організації з безоплатного постачання (розподілу) медичних товарів, придбаних такою організацією за кошти державного бюджету або кошти грантів (субгрантів) Глобального фонду;

звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України медичних товарів, що закуповуватимуться за кошти державного бюджету спеціальним суб’єктом – Закупівельною організацією;

нерозповсюдження положень податкового законодавства про необхідність нарахування компенсуючих податкових зобов’язань та пропорційне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту на операції, звільнені від оподаткування податком на додану вартість відповідно до цього законопроекту;

приведення норм Податкового кодексу у відповідність з іншими нормами чинного законодавства, зокрема, Законами України «Про публічні закупівлі», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» тощо.

3.1. Щодо запровадження різниці при здійсненні фінансових операцій

Необхідність включення до Податкового кодексу України різниці при здійсненні фінансових операцій, на яку підлягатиме коригуванню (шляхом зменшення) фінансовий результат до оподаткування спеціального визначеного платника податку на прибуток – Закупівельної організації, зумовлена наступним.

При підготовці цього проекту закону за основу була взята концепція створення на національному рівні Закупівельної організації шляхом наділення відповідним статусом діючого державного підприємства, яке, з одного боку, у межах своєї звичайної діяльності функціонувало б як централізована закупівельна організація у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (не користуючись, при цьому, жодними додатковими перевагами порівняно з іншими суб’єктами господарювання), а з іншого – у межах своєї діяльності як спеціально визначеного законодавством суб’єкта виконувало б делеговані Міністерством охорони здоров’я функції щодо забезпечення потреби населення у якісних, безпечних та доступних медичних товарах.

У першому випадку таке підприємство здійснюватиме свою діяльність на загальних комерційних засадах, маючи на меті отримання прибутку та вільно конкуруючи із іншими централізованими закупівельними організаціями в ринкових умовах.

У другому ж випадку таке підприємство одержуватиме делеговані повноваження для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я від Міністерства охорони здоров’я України, при цьому не отримуючи прибутку від такої діяльності. Також, існує імовірність, що закупівельна організація в межах делегованих їй функцій із забезпечення населення медичними товарами отримуватиме цільові гранти (субгранти) від Глобального фонду відповідно до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні». У подальшому придбані медичні товари безоплатно розподілятимуться такою особою серед закладів охорони здоров’я у порядку, аналогічному тому, що наразі застосовується Міністерством охорони здоров’я України.

Така подвійна природа діяльності, поєднана на рівні одного суб’єкта господарювання, зумовлює необхідність її врахування в його податковому статусі як платника податку.

Відповідно до положень Податкового кодексу України платники податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний (звітний) податковий період перевищує двадцять мільйонів гривень, визначають об’єкт оподаткування для цілей податку на прибуток шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Необхідність збільшення фінансового результату платника податку виникає, зокрема, у разі здійснення безоплатного постачання товарів на користь неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за умови що вартість безоплатно поставлених неприбутковим організаціям протягом звітного (податкового) року товарів перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку такого платника податку за попередній звітний рік. Якщо правилами оподаткування податком на прибуток підприємств передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, має відбуватися зменшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку) або збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПК України).

З урахуванням змін до законодавства щодо сприяння автономізації закладів охорони здоров’я наразі заклади охорони здоров’я державної власності можуть утворюватися та функціонувати як казенні підприємства або державні установи; заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи (ч. 12, ч. 13 ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я).

Відповідно до методичних роз’яснень, викладених Міністерством охорони здоров’я України, незалежно від організаційно-правової форми, в якій утворено заклад охорони здоров’я державної або комунальної власності, такий заклад здійснює діяльність без мети одержання прибутку та може набувати статусу неприбуткової організації в розумінні податкового законодавства за умови відповідності передбаченим критеріям, викладеним у п. 133.4 ст. 133 ПК України.

Крім того, частина медичних товарів відповідно до існуючої практики передаватиметься не безпосередньо лікувально-профілактичним закладам, а й департаментам охорони здоров’я, утвореним у складі місцевих державних адміністрацій та виконавчим органам місцевих рад. Відповідні організації мають статус бюджетних установ і також є неприбутковими організаціями в розумінні податкового законодавства.

Також, деяка частина медичних товарів передаватиметься суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та залучені до надання населенню медичних послуг, але не є платниками податку на прибуток та неприбутковими організаціями в розумінні податкового законодавства (наприклад, фізичним особам-підприємцям).

Враховуючи, що Закупівельній організації поступово передаватимуться повноваження на здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (обсяг бюджетних призначень за якою у 2019 році становить біля 6,5 млрд. грн., а у 2018 році становив приблизно 6 млрд. грн.), очікується, що загальна вартість операцій із безоплатного постачання медичних товарів, придбаних за кошти державного бюджету, на користь суб’єктів зі статусом неприбуткових організацій та суб’єктів, які одночасно не мають статусу платника податку на прибуток та неприбуткової організації, суттєво перевищуватиме оподатковуваний прибуток такої особи, отриманий від звичайної діяльності.

За таких обставин, через особливості визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток, Закупівельна організація матиме визнавати оподатковуваний прибуток шляхом додавання до фінансового результату до оподаткування:

– арифметичної різниці між загальною вартістю безоплатно поставлених медичних товарів та чотирма відсотками оподатковуваного прибутку Закупівельної організації за попередній звітний рік (для постачань на користь неприбуткових організацій);

– суму вартості медичних товарів, поставлених безоплатно на користь суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток та не є неприбутковими організаціями.

У поточному правовому полі це призведе до виникнення у відповідного платника податків штучного оподатковуваного прибутку, не обумовленого економічно, оскільки в межах діяльності Закупівельної організації такий платник не отримуватиме надлишкового економічного ефекту.

З метою запобігання такій ситуації цим законопроектом пропонуються інструменти, які мають нейтралізувати виникнення штучного оподатковуваного прибутку для Закупівельної організації.

Таким інструментом, по-перше, має стати запровадження на рівні Податкового кодексу України додаткової різниці, що виникає при здійсненні фінансових операцій спеціально визначеним платником податку на прибуток – Закупівельною організацією. Ця різниця має передбачати необхідність зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного такою особою у фінансовій звітності, на суму вартості медичних товарів, безоплатно поставлених цією особою на користь закладів охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що мають статус неприбуткових організацій та внесених до Реєстру неприбуткових установ, у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку Закупівельної організації за попередній звітний рік відповідно до законодавства.

Відповідна різниця застосовуватиметься не щодо всіх медичних товарів, що постачатимуться такою особою, а виключно щодо тих, які придбані або за кошти державного бюджету в межах виконання відповідних бюджетних програм, або за кошти грантів (субгрантів), наданих Глобальним фондом відповідно до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні».

Другим інструментом є запровадження спеціальних виключень до різниці, яка виникає при здійсненні такої операції як безоплатне постачання товарів на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, надають медичні послуги населенню та отримують для цього товари, придбані за рахунок коштів державного бюджету або коштів грантів (субгрантів) Глобального фонду, наданих відповідно до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні».

Застосування запропонованих інструментів дозволить уникнути штучного збільшення оподатковуваного прибутку для Закупівельної організації та запобігти сплаті економічно необумовленого податку на прибуток.

3.2. Щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість

Податкове законодавство передбачає можливість надання податкових пільг у формі звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку чи збору або сплати ним податку чи збору в меншому розмірі за наявності певних підстав. Такими підставами є, зокрема, певні особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.1, п. 30.2 ст. 30 ПК України).

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачає, що держава має організовувати матеріально-технічне забезпечення охорони здоров’я в обсязі, необхідному для надання населенню гарантованого рівня медичної допомоги. Із цією метою створюється система відповідних податкових, цінових, митних та інших пільг і регуляторів (ч. 1, ч. 2 ст. 19).

Однією з запорук ефективності діяльності спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі, у 2015-2019 роках є звільнення операцій з ввезення та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються такими організаціями, від сплати податку на додану вартість, що дозволило суттєво знизити їх вартість і забезпечити ними більшу кількість пацієнтів.

Переслідуючи мету створення сприятливого режиму функціонування єдиної національної закупівельної організації у сфері охорони здоров’я, аналогічного тому, в якому наразі діють спеціалізовані організації, що здійснюють закупівлі, пропонується запровадити пільгу з податку на додану вартість для операцій із закупівлі за кошти державного бюджету та розподілу (постачання) медичних товарів на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови, що такі товари закуповуються/розподіляються спеціально визначеним суб’єктом – Закупівельною організацією, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Зазначена пільга в рівній мірі поширюватиметься як на операції з постачання медичних товарів резидентами України, у тому числі виробниками, так і на операції з нерезидентами України у разі імпорту відповідних товарів на територію України. З метою запровадження рівних економічних умов застосування зазначеної пільги пропонується не розповсюджувати на окремі операції щодо здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я дію положень податкового законодавства, які передбачають необхідність нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з податку на додану вартість або здійснення пропорційного віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи, що Закупівельна організація, безпосередньо набуватиме право власності щодо предметів закупівель, їх подальший розподіл в системі закладів охорони здоров’я становитиме окремі операції з безоплатного постачання медичної продукції, які також мають бути звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Також пропонується поширити відповідне звільнення від оподаткування на всі операції з безоплатної передачі (розподілу) медичних товарів, що мають місце у системі закладів охорони здоров’я, по всьому ланцюгу їх руху до кінцевого споживача – пацієнта.

Відповідні зміни дозволять досягти більш раціонального та економного використання коштів державного бюджету, що також відзначено одним з пріоритетних напрямків Концепції реформування закупівель лікарських засобів та медичних виробів, допоміжних засобів, інших товарів медичного призначення, схваленої Кабінетом Міністрів України.

3.3. Щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість медичних товарів, попередньо ввезених на митну територію України

Необхідність звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання медичних товарів, які були попередньо ввезені на митну територію України, зумовлена поширеністю у практиці іноземних виробників та оптових дистриб’юторів моделі постачання, при якій товари спочатку закуповуються українською дочірньою компанією іноземного виробника або незалежним дистриб’ютором, а в подальшому реалізуються на ринку України. Імпортовані за такою моделлю товари можуть реалізовуватися як у публічному, так і у приватному секторі.

При ввезенні таких товарів на митну територію України у режимі імпорту з відповідних операцій у складі вартості товару має сплачуватися податок на додану вартість. Одночасно, для згаданих підприємств ввезення товарів на митну територію України є підставою для віднесення сплачених сум податку до податкового кредиту (пп. «ґ» п. 198.1 ст. 198 ПК України).

У подальшому, у випадку використання імпортованих медичних товарів частково або повністю в операціях, звільнених від оподаткування, платники податку-резиденти мусять пропорційно коригувати суму податкового кредиту, сформованого під час імпорту таких товарів, шляхом нарахування компенсуючих податкових зобов’язань (п. 198.5 ст. 198 ПК України) та/або пропорційного віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (ст. 199 ПК України).

Внаслідок застосування коригування економічний ефект від звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання медичних товарів нівелюється нарахуванням умовних податкових зобов’язань з податку на додану вартість. Це, в свою чергу, підвищує витрати відповідної категорії платників податку на додану вартість у розрахунку на одиницю продукції порівняно з іншими платниками та створює нерівні умови надання пільги.

У підсумку це впливатиме на збільшення вартості медичної продукції, що постачається на користь Закупівельної організації, що призведе до здійснення необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.

Одними з основних засад податкового законодавства України є рівність усіх платників податків (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПК України) та нейтральність оподаткування (пп. 4.1.8 п. 4.1 ст. 4 ПК України). За своїм змістом ці принципи передбачають необхідність єдиного підходу до всіх платників податків та усунення проявів податкової дискримінації, а також впливу системи оподаткування на збільшення або зменшення конкурентоздатності окремих платників податків.

Оскільки податкова пільга має призводити до рівних економічних умов для платників податків та не має впливати на модель здійснення господарської діяльності, цим законопроектом пропонується виключити операції з постачання медичних товарів, звільнені від оподаткування на підставах, визначених цим законопроектом, з переліку операцій, здійснення яких призводить до необхідності коригування сум податкового кредиту.

Це дозволить платникам податку-резидентам використовувати суми податкового кредиту, сформовані за операціями з ввезення медичної продукції на митну територію України, для покриття сум податкових зобов’язань або для формування від’ємного значення суми податку на додану вартість з метою його подальшого відшкодування.

Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» встановлено, що держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Програма медичних гарантій почне діяти в Україні з 01.04.2020 та передбачає оплату медичних послуг, пов’язаних з наданням екстреної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги, медичної допомоги дітям до 16 років, медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, медичної реабілітації.

При цьому, номенклатура лікарських засобів та медичних виробів, передбачених для закупівлі охоплює близько 40 напрямків профілактики, діагностики та лікування.

Пунктом 2 статті 3 цього Закону передбачено, що за рахунок Державного бюджету України окремо здійснюється фінансове забезпечення програм громадського здоров’я, заходів боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльності, пов’язаної з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, та інших програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

З огляду на зазначене, у зв’язку з тим, що ряд напрямів профілактики, діагностики та лікування на початковому етапі не буде включено до програми медичних гарантій, запропоновано звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатного постачання (передачі) ліків до кінцевого споживача (пацієнта).

  1. Стан нормативно-правової бази у відповідній сфері

Запропоновані зміни зумовлюють необхідність внесення змін до положень податкового законодавства, що визначають елементи податку та підстави для надання податкових пільг, а отже можуть бути врегульовані виключно Податковим кодексом України (п. 7.4 ст. 7 ПК України).

Реалізація проекту закону вимагатиме розробки та затвердження декількох підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України, а також узгодження положень закону із законодавством у сфері охорони здоров’я, особливо в частині, що регулюватиме діяльність єдиної закупівельної організації.

  1. Очікувані соціально-економічні, правові та інші наслідки прийняття законопроекту

Прийняття змін, запропонованих цим законопроектом, створить сприятливі умови для функціонування єдиної закупівельної організації у сфері охорони здоров’я на національному рівні, а також дозволить оптимізувати витрати у системі закупівель медичних товарів за кошти державного бюджету та збільшити їх доступність для кінцевих споживачів – пацієнтів.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не потребує виділення додаткових коштів із Державного бюджету України.

Прийняття законопроекту здатне призвести до недоотримання Державним бюджетом України сум податку на додану вартість, що підлягатимуть сплаті з операцій з постачання та ввезення на митну територію України медичних товарів, які закуповуватимуться за кошти державного бюджету Закупівельною організацією. Прийняття законопроекту здатне призвести до недоотримання Державним бюджетом України сум податку на додану вартість, що підлягатимуть сплаті з операцій з постачання та ввезення на митну територію України медичних товарів, які закуповуватимуться за кошти державного бюджету Закупівельною організацією. Водночас, наразі відповідні суми податку на додану вартість не враховуються у складі очікуваних надходжень Державного бюджету України, оскільки аналогічні операції здійснюються спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, зі звільненням від податку на додану вартість.

Разом з тим, очікувана загальна економія бюджетних коштів при здійсненні закупівель через Закупівельну організацію, за умови функціонування в аналогічних спеціалізованим організаціям умовах, може досягати понад 30 відсотків (за даними звіту Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Міністерством охорони здоров’я України за 2017 рік).

Таким чином, прийняття законопроекту не повинно призвести до розбалансування прогнозованих надходжень та витрат Державного бюджету України.

Інша інформація, необхідна для розгляду законопроекту

Цей законопроект пов’язаний термінологією із законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, які закуповуються Особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я», а отже їх доцільно розглядати разом.

Проект

зареєстрований в Парламенті

05.12.2019 р. за № 2539

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету»

Верховна Рада України постановляє:

I Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13–17, ст. 112 із наступними змінами) такі зміни:

  1. Пункт 14.1 статті 14 доповнити підпунктом 14.1.1391 такого змісту:

«14.1.1391. особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я – юридична особа, наділена повноваженнями щодо здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я».

  1. Підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 доповнити абзацами другим-шостим наступного змісту:

«Положення цього підпункту не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Положення абзацу першого цього підпункту не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду відповідно до закону».

  1. У підрозділі 2 розділу ХХ «Перехідні положення»:

1) в пункті 38:

в абзаці першому цифри «2020» замінити цифрами «2022»;

в абзаці п’ятому слова «перелік яких визначений Законом України «Про здійснення державних закупівель» замінити словами «які визначені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

2) доповнити пунктом 381 такого змісту:

«381. Тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

1) операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, які передбачені для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я;

2) операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, які передбачені для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. При цьому, норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються;

3) операції з безоплатного постачання (передачі) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до абзаців другого і третього цього пункту, на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

4) операції з безоплатного постачання (передачі) лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до абзаців другого-четвертого цього пункту, між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у разі здійснення перерозподілу таких лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів у встановленому законодавством порядку;

5) операції з безоплатного постачання (передачі) у системі охорони здоров’я до кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій, лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до абзаців другого-п’ятого цього пункту, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та порядок ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону».

II. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім підпункту 1 пункту 3 розділу І цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
  2. Кабінету Міністрів України в місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради УкраїниД. Разумков

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету»

Чинна редакція Нова редакція з урахуванням запропонованих змін
Податковий кодекс України
Стаття 14. Визначення понять

 

 

Положення відсутнє.

Стаття 14. Визначення понять

 

 

14.1.1391. особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я – юридична особа, наділена повноваженнями щодо здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я.

РОЗДІЛ III. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Стаття 140. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

 

 

140.5. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

 

140.5.9. на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

 

Положення відсутнє.

РОЗДІЛ III. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Стаття 140. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

 

 

140.5. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

 

140.5.9. на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

 

Положення цього підпункту не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Положення абзацу першого цього підпункту не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду відповідно до закону.

РОЗДІЛ XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість

 

 

38. Тимчасово, до 31 грудня 2020 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

 

 

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, перелік яких визначений Законом України «Про здійснення державних закупівель», укладених на виконання угод між центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідною спеціалізованою організацією, що здійснює закупівлі, у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.

 

 

Пункт 381 відсутній.

РОЗДІЛ XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість

 

 

38. Тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

 

 

Звільнення від оподаткування податком на додану
вартість, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, які визначені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», укладених на виконання угод між центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідною спеціалізованою організацією, що здійснює закупівлі, у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.

 

 

381. Тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

1) операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, які передбачені для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я;

2) операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, які передбачені для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. При цьому, норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються;

3) операції з безоплатного постачання (передачі) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до абзаців другого і третього цього пункту, на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

4) операції з безоплатного постачання (передачі) лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до абзаців другого-четвертого цього пункту, між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у разі здійснення перерозподілу таких лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів у встановленому законодавством порядку;

5) операції з безоплатного постачання (передачі) у системі охорони здоров’я до кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій, лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до абзаців другого-п’ятого цього пункту, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та порядок ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті