Вважається, що поява біосимілярів зумовлює зниження цін на біопрепарати: чи справді це так?

Вихід на ринок біосимілярів пов’язують із скороченням витрат на біологічні препарати. Ціни на біосиміляри є приблизно на 15–16% нижчими, ніж відповідних біопрепаратів. Цікаво, як змінюються прайсові та реальні ціни на біопрепарати після виходу на ринок їх біосимілярів. Це питання вивчали дослідники з Піттсбурзького університету, США. Результати дослідження опубліковані у виданні JAMA Network Open.

Мета дослідження — виявити, як впровадження біосимілярів вплинуло на ціни на відповідні біопрепарати. Для аналізу було обрано філграстим, пегфілграстим, інфліксимаб та інсулін гларгін як препарати, що з грудня 2018 р. зазнали конкуренції з боку біосимілярів.

У ході дослідження було використано дані про ціноутворення із січня 2007 по червень 2018 р., надані компанією SSR Health, яка збирає дані щодо ціноутворення та представляє аналітику щодо рецептурних препаратів у США. Реальні ціни та знижки були враховані для кожного виробника лікарських засобів. Для кожного препарату та року дослідники розраховували середні ціни з урахуванням середніх знижок для програми Medicaid та інших платників.

Аналіз ціноутворення проводився із серпня до жовтня 2019 р. Отримані результати свідчать про наступне:

  • прайсові та реальні ціни на філграстим (Neupogen) зростали паралельно щорічно на 5,1 та 6,1% відповідно до виведення на ринок першого біосиміляра у 2015 р., коли прайсові ціни стабілізувалися, а реальні ціни почали знижуватися в середньому на 7,7% щороку;
  • прайсові та реальні ціни на пегфілграстим (Neulasta) зростали в середньому на 7,5 та 4,9% відповідно до виведення його біосиміляра на ринок у 2018 р., коли прайсові ціни стабілізувалися, а реальні ціни знизилися на 7,4%;
  • прайсові та реальні ціни на інфліксимаб (Remicade) зростали паралельно в середньому на 6,0 та 6,0% відповідно у 2007 та 2013 р. У 2013 р. реальні ціни почали знижуватися в середньому на 1,3% щорічно, потім на 13,6% щорічно після введення першого біосиміляра в 2017 р.;
  • прайсові та реальні ціни на інсулін гларгін (Lantus) щорічно зростали у 2007 та 2014 р. у середньому на 14,7 та 8,8% відповідно. З 2015 по 2019 р. підвищення прайсових цін сповільнилося до середнього рівня 5,8% щорічно. Реальні ціни знизилися в середньому на 14,4% у 2015 р., потім знизилися ще в середньому на 23,5% після виведення на ринок біосиміляра у 2017 р.;
  • знижки за програмою Medicaid збільшилися на філграстим — на 20,1%, на пегфілграстим — на 31,2%, на інфліксимаб — на 33,8% та на інсулін гларгін — на 35,2% протягом періоду дослідження.

Дослідження має деякі обмеження. Зокрема, оцінки знижок за програмою Medicaid відображають лише встановлені законом знижки; по-друге, при аналізі вчені не мог­ли визначити, чи пов’язано зниження реальної ціни з введенням біосимілярів або з іншими факторами; по-третє, були відмінності на ринку, що стосувалися кожного з препаратів, включених у дослідження; і, нарешті, неможливо встановити, що саме спонукало виробників робити більші знижки.

Однак результати дослідження показують, що реальні ціни на біологічні препарати, які стикнулися з конкуренцією з боку біо­симілярів, продемонстрували суттєве зниження.

За матеріалами managedhealthcareexecutive.com

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті