Що потрібно знати про еректильну дисфункцію?
У чоловіка можна запідозрити наявність еректильної дисфункції, якщо йому регулярно важко отримати або зберегти ерекцію, достатню, щоб мати змогу займатися сексом або якщо це заважає іншій сексуальній активності.
Більшість чоловіків час від часу відчувають певні труднощі з потенцією, однак еректильна дисфункція має викликати занепокоєння лише в тому випадку, якщо задовільне сексуальне функціонування протягом певного часу було неможливим декілька разів.
З часу відкриття препарату силденафіл (усім відома Viagra) більшості людей стало відомо, що еректильна дисфункція є медичним станом, що піддається лікуванню.
Фізичні причини розвитку еректильної дисфункції
Саме фізичні причини становлять 90% випадків розвитку еректильної дисфункції, при цьому психологічні причини (попри розповсюджений міф) – відмічають набагато рідше.
Навіть зважаючи на те, що тема є досить делікатною, завжди варто порадитися з лікарем щодо постійних проблем з ерекцією, оскільки це може бути проявом серйозного захворювання. Будь-то причина простою чи складною, правильний діагноз може допомогти вирішити основну медичну проблему та, як наслідок, усунути сексуальні труднощі.
У наступному списку підсумовано багато найпоширеніших фізичних чи органічних причин виникнення еректильної дисфункції:
- серцево-судинні захворювання;
- цукровий діабет;
- високий артеріальний тиск;
- високий рівень холестерину;
- ожиріння та метаболічний синдром;
- хвороба Паркінсона;
- розсіяний склероз;
- гормональні порушення, включаючи захворювання щитовидної залози та дефіцит тестостерону;
- структурний або анатомічний розлад статевого члена, наприклад, хвороба Пейроні;
- куріння, алкоголізм та наркоманія, включаючи вживання кокаїну;
- лікування захворювань передміхурової залози;
- хірургічні ускладнення;
- травми в ділянці таза або спинного мозку;
- променева терапія в ділянці таза.
Частою причиною проблем із кровотоком є атеросклероз, який викликає звуження або закупорку артерій статевого члена, перешкоджаючи необхідному припливу крові до статевого члена для створення ерекції.
Численні ліки, що відпускаються за рецептом, також можуть викликати еректильну дисфункцію. Тому ті, хто приймає зазначені вище препарати, повинні проконсультуватися зі своїм лікарем щодо можливості такої побічної дії та в разі необхідності підібрати заміну:
- препаратів для контролю високого артеріального тиску;
- серцевих препаратів, таких як дигоксин;
- деяких діуретиків;
- препаратів, що діють на центральну нервову систему, включаючи деякі снодійні та амфетаміни;
- препаратів для лікування тривоги;
- антидепресантів, включаючи інгібітори моноаміноксидази (MAOI), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSRIs) та трициклічні антидепресанти;
- опіоїдних знеболювальних;
- деяких онкологічних препаратів, включаючи хіміотерапевтичні засоби;
- препаратів для лікування передміхурової залози;
- антихолінергічних засобів;
- гормональних препаратів;
- ліків для терапії виразкової хвороби.
Психологічні причини розвитку еректильної дисфункції
Виявлено рідкісні випадки, коли чоловіки ніколи не могли досягти ерекції та протягом усього свого життя мали еректильну дисфункцію. Такий стан називається первинною еректильною дисфункцією, і причина майже завжди є психологічною, якщо немає явної анатомічної деформації чи фізіологічного порушення. До таких психологічних факторів, що викликають еректильну дисфункцію, можна віднести:
- провину (вину);
- страх близькості;
- депресію;
- виражену тривогу.
Більшість випадків еректильної дисфункції є «вторинними». Це означає, що еректильна функція була завжди в межах норми, але в якийсь момент стала проблематичною. Причини нової та постійної проблеми зазвичай фізичні.
Рідше психологічні фактори спричиняють або зумовлюють розвиток еректильної дисфункції, у тому числі фактори, що піддаються лікуванню психічних захворювань до повсякденних емоційних станів, які більшість людей відчувають у певний час.
Важливо зазначити, що між медичними та психосоціальними причинами може бути збіг. Наприклад, якщо у чоловіка виявлено ожиріння, зміни кровотоку можуть вплинути на його здатність підтримувати ерекцію, що є фізичною причиною. Однак у нього також може бути низька самооцінка, що може вплинути на еректильну функцію, і є психосоціальною причиною.
Чи викликає їзда на велосипеді еректильну дисфункцію?
Залишаються питання щодо впливу на здоров’я чоловіків їзди на велосипеді. Деякі дослідження висловлюють занепокоєння, що чоловіки, які регулярно їздять на велосипеді протягом тривалого часу, можуть підвищувати ризик розвитку еректильної дисфункції, крім інших проблем зі здоров’ям, таких як безпліддя та рак передміхурової залози.
Останнє дослідження з цієї проблематики виявило, що між їздою на велосипеді та розвитком еректильної дисфункції немає зв’язку. Але воно виявило зв’язок між тривалим часом їзди на велосипеді та ризиком розвитку раку передміхурової залози.
Лікування еректильної дисфункції
Хороша новина полягає в тому, що існує багато методів лікування еректильної дисфункції, і більшість чоловіків знайдуть рішення, яке працює саме в них. Лікування включає медикаментозну терапію, фізіотерапію, фізичні навантаження та ін.
Серед препаратів використовують інгібітори фосфодіестерази типу 5 (phosphodiesterase type 5 – PDE5 inhibitor), які допомагають розслабити м’язи та посилити приплив крові до тіла, що дозволяє отримати тривалу ерекцію. Препарати діють відносно швидко. Виробники інгібіторів PDE5 рекомендують приймати таблетки щонайменше за 30 хв – 1 год до сексуальної стимуляції, але терміни залежать від препарату.
Наприклад, аванафіл, першим вітчизняним генеричним препаратом якого є Аваналав® виробництва “Київського вітамінного заводу”, залежно від дози можна приймати й за 15 хв до необхідності. Аванафіл, що є діючою речовиною Аваналав®, викликає відносно незначну кількість побічних ефектів, а ефект може зберігатися до 6 год.
Можна приймати аванафіл, що є основною діючою речовиною Аваналав®, з їжею або без неї та з алкоголем (до 3 порцій). Важливо не пити більше 3 алкогольних напоїв, наприклад, 3 склянки вина або 3 дози віскі (50 мл), оскільки це може призвести до несприятливих наслідків.
Проте не рекомендується приймати інгібітори PDE5 з грейпфрутом або грейпфрутовим соком, оскільки фрукти можуть впливати на роботу ліків. Нітрати також будуть взаємодіяти з цими препаратами, тому люди не повинні вживати їх разом.
Також не варто приймати аванафіл, якщо в анамнезі відмічені:
- проблеми із серцем або операції на серці;
- легенева гіпертензія;
- надто низький або високий артеріальний тиск;
- деформований пеніс;
- інсульт;
- сильна втрата зору;
- виразка шлунка;
- проблеми з нирками або печінкою.