Як українці оцінюють рівень медичної допомоги: результати всеукраїнського дослідження

26 лютого 2020 р. в Українському кризовому медіацентрі відбувся пресбрифінг з приводу презентації результатів Всеукраїнського дослідження «Індекс здоров’я. Україна» 2019 р. Назва може вводити в оману — індекс не є індикатором фізичного здоров’я українців, проте має на меті оцінити досвід пацієнта, який контактує із системою охорони здоров’я. Дослідження проводиться вже 4-й рік поспіль. Уніфікована методологія та дизайн дослідження мають на меті відстежувати позитивні чи негативні тенденції в системі охорони здоров’я з точки зору громадян, а також вплив проведення медичної реформи саме на досвід та задоволеність споживачів медичної допомоги. Тож, як громадяни оцінюють медичну допомогу в лікарнях — на вторинній ланці, де медреформа стартує з 1 квітня 2020 р.; скільки коштів із власної кишені витрачають вони та як змінилася кількість українців, які не звертаються за медичною допомогою через брак коштів?

«Індекс здоров’я. Україна» — щорічне все­українське дослідження, започатковане Міжнародним фондом «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» в 2016 р. «Мета дослідження — дати альтернативне додаткове джерело даних, які не є медичною статистикою. Це погляд родин звичайних українців», — зазначила Вікторія Тимошевська, директор програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження». За словами спікера, індекс здоров’я є прототипом подібного європейського дослідження індексу споживачів охорони здоров’я (Euro Health Consumer Index). Дизайн Всеукраїнського дослідження створювався з урахуванням того, що в нашій країні відбуватиметься трансформація системи охорони здоров’я, змінюватимуться принципи фінансування, запроваджуватимуться нові програми. Тож результати дослідження слід розглядати в контексті таких змін.

Індекс здоров’я формується на основі даних соціологічного опитування. До розробки анкет було залучено фахівців з ЄС та Гарвардського університету — додала Вікторія Захожа, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології. Дослідження проводилося в червні–серпні 2019 р., опрацьовано більше 10 тис. інтерв’ю, у кожній з областей України опитано принаймні 400 респондентів.

Значення Індексу здоров’я в Україні у 2019 р. становило 63,6 балів (для порівняння у 2018 р. — 61,6). Найвищі показники демонструють Волинська та Луганська області, найнижчі — Миколаївська та Запорізька.

Слід зазначити, що значення індексу здоров’я є відносним показником та розраховується як середнє арифметичне значення субіндикаторів.

Задоволеність дільничим терапевтом/сімейним лікарем

Цей індикатор відображає готовність пацієнта звертатися до свого лікаря та дотримуватися його рекомендацій. У 2019 р. 73% респондентів були задоволені дільничим терапевтом/сімейним лікарем. В. Захожа зазначила, що цей показник впродовж усіх років проведення дослідження перевищує 70%, тобто довіра до сімейного лікаря є доволі високою. Найвищі значення задоволеності 3 роки поспіль демонструють Волинська та Херсонська області, одні з найнижчих — Запорізька. У Харківській обл. за останній рік цей показник знизився з 91 до 60%.

На думку Уляни Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я у 2016–2019 рр., зараз набагато більше людей знають своїх сімейних лікарів, що позитивно впливає на сприйняття власного здоров’я, а також сприяє поверненню довіри до системи охорони здоров’я.

Задоволеність медичною допомогою в стаціонарі

«Цей показник традиційно помітно є нижчим порівняно з попереднім індикатором. Окрім того, має тенденцію до зниження» — підкреслила В. Захожа. Так, у 2019 р. 52% респондентів задоволені медичною допомогою в стаціонарі. У 2018 р. таких було 56%, у 2017 р. — 57%. У розрізі областей найвищий показник демонструють Волинська, Хмельницька, Донецька області, найнижчий — Запорізька, Кіровоградська. За минулий рік показник значно погіршився у Харківській обл. (з 78 до 23%) та м. Київ (з 56 до 37%). Така ситуація підтверджує, що зміни на вторинній ланці назріли, вважає Матвій Хрєнов, експерт Офісу реформ при Міністерстві охорони здоров’я України, консультант проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». Наразі індикатор задоволеності медичною допомогою в стаціонарі показує ставлення органів місцевого самоврядування, рівень інфраструктури. У найближчій перспективі цей показник може сприйматися як базовий, від якого можна відштовхуватися, оцінюючи успішність другого етапу медреформи.

Раннє виявлення хвороби

У 2019 р. 66% опитаних зверталися за медичною допомогою під час останнього випадку хвороби чи травми. Відповідно, 33% — не зверталися. «Даний показник потребує подальшого дослідження — чому не звертаються, які є бар’єри. Високі показники вже 4 роки поспіль демонструє Кіровоградська обл. У 2019 р. до лідерів приєдналися Волинська та Хмельницька області. Одні з найнижчих показників стабільно демонструє Полтавська обл. Значно погіршилися показники у Миколаївській обл. — з 61 до 30% за останній рік», — зазначила В. Захожа.

Відмова від звернення до лікаря або госпіталізації

У 2019 р. 27% респондентів відмовилися звернутися до лікаря або від госпіталізації через брак коштів. Порівняно з 2016 р. цей показник істотно знизився (тоді було 42%).

Витрати на ліки

Середній рівень витрат на лікарські засоби протягом останніх 30 днів, які передували інтерв’ю, за даними дослідження 2019 р., становить 704 грн. Причому протягом попередніх 2 років ця цифра становила близько 570 грн. За результатами дослідження 2019 р. найвищий рівень витрат із суттєвим відривом тримає Тернопільська обл. (1625 грн), найнижчий — Житомирська (340 грн). У. Супрун вважає, що потрібно розібратися у причинах, чому люди витрачають більше грошей, адже держава збільшує фінансування державних програм. Можливо, серед причин є недостатня обізнаність про програму «Доступні ліки», нераціональне використання препаратів, коливання курсу валют. М. Хрєнов додав, що, імовірно, свою роль відіграє й ставлення до ціни-якості (за принципом «чим дорожче, тим краще»).

Відмова від вакцинації

Владислав Одринський, старший радник з питань якості в охороні здоров’я проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я», зазначив, що усвідомлення громадян необхідності вакцинації зросло, у тому числі завдяки правильній комунікації з боку держави. Лише 18% респондентів, опитаних у 2019 р., відмовилися від вакцинації для своїх дітей (для порівняння у 2016 р. цей показник становив 25%).

Знання симптомів інсульту

Кількість опитаних стосовно ознак інсульту, які правильно вказали принаймні 2 симптоми, за 2016–2019 рр. збільшилася з 50 до 68%. «Середній показник обізнаності щодо симптомів інсульту в Україні зростає з року в рік, хоча порівняно з розвиненими країнами ми поки ще відстаємо. Для інсульту є критично важливим вчасно доставити людину до лікарні та надати медичну допомогу. Щоденно від інсульту в Україні помирає понад 100 людей. Уміння розпізнавати симптоми інсульту може допомогти врятувати більше життів», — підкреслив В. Одринський.

З результатами досліджень «Індекс здоров’я. Україна» починаючи з 2016 р. можна ознайомитися на сайті health-index.com.ua.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА».
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті