Вагітність та грудне вигодовування: чим загрожує дефіцит йоду та як його уникнути?

Україна належить до країн з низьким вмістом йоду у воді та продуктах харчування, тому у значної частини населення країни відмічають його дефіцит. При цьому особливо нестачу йоду відчувають вагітні та матері, які годують грудьми, адже потреба в цьому мікроелементі у них значно зростає. Його дефіцит під час вагітності та грудного вигодовування може мати надзвичайно негативні наслідки стосовно фізичного та психічного здоров’я дитини, адже важкий йодний дефіцит може стати причиною розвитку кретинізму. Але навіть за легкої нестачі цього мікроелемента у дитини можуть відмічатися уповільнення психічного розвитку та зниження рівня IQ. А ми ж так хочемо, щоб наші діти були найрозумнішими! Тому дуже сумно, коли необхідність додаткового застосування препаратів йоду з моменту підготовки до вагітності, впродовж усієї вагітності та грудного вигодовування випадає з поля зору акушерів-гінекологів та майбутніх матерів. Тож давайте розбиратися, коли краще починати профілактику йододефіциту та які засоби для цього обрати.

таблетки Йодомарин 100 та 200Йод — важливий незамінний мікроелемент, що входить до складу тиреоїдних гормонів. Вони виробляються щитоподібною залозою та відіграють ключову роль у багатьох процесах у нашому організмі. Тиреоїдні гормони відповідають за становлення репродуктивної функції людини, сприяють нормальному розвитку дитини в період внутрішньоутробного життя, забезпечують нормальний перебіг вагітності та пологів, відповідають за інтелектуальний розвиток людини та її імунітет (Ахунбаева Н.И., Ошиков О.Ш., 2008). Тиреоїдний дисбаланс у вагітної спричиняє низку розладів у фізичному та психічному розвитку дитини.

Україна — йододефіцитний регіон

Дефіцит йоду визнаний ООН, Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) і Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) світовою проблемою, яка загострюється зі зростанням техногенного впливу на людину і навколишнє середовище. За оцінками ВООЗ, ЮНІСЕФ та Міжнародної ради з контро­лю йододефіцитних захворювань (International Council for Control of Iodine Deficiency Disorders, ICCIDD) близько 30% мешканців 130 країн світу проживають у районах йодного дефіциту (Петунина Н.А., Гончарова Е.В., 2016). На жаль, Україна також належить до країн, де спостерігається дефіцит йоду у воді та продуктах харчування. За даними ICCIDD 2019 р., Україна є територією з недостатнім споживанням йоду. Втім у західних регіонах відзначається виражений дефіцит цього мікроелемента (Лиманська А.Ю. та співавт., 2016). В Україні до регіонів з максимальним ризиком розвитку йододефіцитних захворювань відносять перш за все Львівську, Чернівецьку, Івано-Франківську, Закарпатську, Тернопільську та Волинську області. Чорнобильська катастрофа привернула увагу до проблеми йодного дефіциту в Чернігівській, Київській, Житомирській, Черкаській, Рівненській областях (Маменко М.Е., 2010). Важливо зазначити, що помірний дефіцит йоду на рівні країни перетворюється на важкий його дефіцит для вагітної, адже її потреба у цьому елементі є значно вищою (Лиманська А.Ю. та співавт., 2016). Наслідки важкого йодного дефіциту включають: ендемічний зоб, гіпотиреоз, кретинізм, зниження народжуваності, збільшення дитячої смертності та ін. Це робить дефіцит йоду значущою не тільки медичною, а й соціально-економічною проблемою.

Дефіцит йоду під час вагітності

Колосальне значення має адекватна йодна забезпеченість під час вагітності, оскільки достатній рівень тиреоїдних гормонів абсолютно необхідний для формування нервової системи дитини в ембріональний період. Вагітність є подією, що потенціює вплив дефіциту йоду на організм як матері, так і плода. У період вагітності безліч факторів прямо або опосередковано стимулює роботу щитоподібної залози. Усі механізми стимуляції щитоподібної залози вагітної носять фізіологічний характер, забезпечуючи адаптацію ендокринної системи жінки до вагітності. У результаті продукція тиреоїдних гормонів під час вагітності в нормі збільшується на 30–50%, а потреба в йоді збільшується в 1,5–2 рази. Тому добова потреба в йоді для вагітних і жінок, що годують грудьми, є вищою і становить близько 250 мкг (Трошина Е.А., 2016).

Тиреоїдні гормони мають виняткове значення для нормального зростання та розвитку плода, диференціації органів і тканин, закладення структур головного мозку, забезпечення метаболічних процесів, становлення терморегуляції, синтезу сурфактанту в легенях.

Серед жінок з важким дефіцитом йоду більш поширеним є безпліддя, а вагітність у цієї групи жінок з вищою ймовірністю може мимовільно перериватися. Також зростає ризик формування вроджених аномалій у плода, адже йод і гормони щитоподібної залози необхідні для повноцінного росту і розвитку мозку. Крім того, важкий дефіцит йоду у матері може призвести до розвитку розумової відсталості або кретинізму у дитини. Навіть легкий материнський дефіцит мікроелемента пов’язують з нижчим IQ у дитини (Петунина Н.А., Гончарова Е.В., 2016).

Нестача йоду протягом I триместру вагітності підвищує ризик виникнення вроджених аномалій розвитку нервової трубки і центральної нервової системи (порушення формування і дозрівання головного мозку плода), а на більш пізніх термінах — ризик народження дитини з внутрішньоутробною гіпотрофією, різним ступенем розумової відсталості, гідроцефалією або асфіксією.

Тому у визначальні періоди життя, що включають підготовку до вагітності, вагітність і період лактації, коли потреба в мікроелементах незмінно збільшується, виникає необхідність у додатковому призначенні рекомендованих фізіологічних доз йоду.

Компенсуємо дефіцит йоду правильно

Згідно з наказом МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні», щоденна доза йоду для вагітних та породіль, що вигодовують немовлят грудним молоком, має становити 200 мкг. Водночас ВООЗ та інші професійні медичні спільноти акцентують увагу на необхідності вищих доз. Так, ВООЗ рекомендує щоденну дозу йоду для вагітних та породіль, що вигодовують немовлят грудним молоком, визначити на рівні 250 мкг (Лиманська А.Ю. та співавт., 2016). У сучасних рекомендаціях ВООЗ жінки репродуктивного віку знову визнані групою населення, найбільш вразливою до дефіциту йоду в харчуванні: під час вагітності нестача йоду пов’язана з високим ризиком розвитку незворотних порушень психічного розвитку у дітей. Іншою не менш сприйнятливою до дефіциту йоду групою є жінки, що годують грудьми: у перші 6 міс життя грудне молоко може бути єдиним джерелом йоду в харчуванні немовлят і має забезпечувати нормальну функцію щитоподібної залози. Оптимальним є проведення йодної профілактики на етапі підготовки до вагітності та продовженням її під час вагітності та грудного вигодовування.

Користь від додаткового вживання йоду доведено

У систематичному огляді та метааналізі було показано, що корекція легкого і помірного дефіциту йоду запобігає збільшенню об’єму щитоподібної залози матері та новонародженого. І, крім того, дози йоду в діапазоні 200–300 мкг були в рівній мірі ефективними при оцінці параметрів щитоподібної залози новонароджених. Важливо відмітити, що довгострокова йодна профілактика показала себе ефективнішою.

Крім того, дослідження, проведені в йододефіцитних районах, продемонстрували, що йодна профілактика знижувала ризик виникнення ендемічного кретинізму. Нещодавній Кохранівський огляд, що містить результати 26 проспективних досліджень, показав тенденцію до зменшення зоба у дітей на фоні додаткового споживання йоду (Петунина Н.А., Гончарова Е.В., 2016).

Українське вирішення проблеми, або навіщо нам велосипед

Багаторічним міжнародним досвідом доведено, що популяційна профілактика йодованою сіллю захворювань, пов’язаних з дефіцитом йоду, дозволяє запобігти відставанню дітей у фізичному і психічному розвитку, усунути інвалідизацію, пов’язану з йододефіцитним кретинізмом і розумовою відсталістю, знизити частоту асоціальних форм девіантної поведінки дітей через зниження інтелекту, частоту різних захворювань щитоподібної залози, багатьох вроджених вад розвитку, невиношування вагітності та дитячої смертності (Трошина Е.А., 2016). Та, на жаль, у нашій країні закон про обов’язкове йодування харчової солі, як завжди, не на часі, а за його відсутності вживають йодовану сіль у малій кількості домогосподарств. Таким чином, це робить актуальними інші шляхи корекції дефіциту йоду. Зокрема, з цією метою широко використовуються дієтичні добавки, йодовмісні вітамінно-мінеральні комплекси та монопрепарати йоду. При цьому вкрай важливим є питання вибору конкретного препарату серед великої різноманітності продуктів, що представлені на аптечній полиці.

Що краще компенсує дефіцит йоду: вітамінно-мінеральні комплекси чи монопрепарати йоду?

Саме з метою знайти відповідь на це питання А. Patel і співавт. (2018) провели дослідження, в якому оцінювали вміст йоду в найпопулярніших вітамінно-мінеральних комплексах для дорослих, у тому числі для вагітних, в США (Patel A. et al., 2018). У це дослідження було включено 89 видів вітамінно-мінеральних комплексів для дорослих і 66 вітамінно-мінеральних комплексів для вагітних. Під час вивчення вітамінно-мінеральних комплексів для дорослих з’ясувалося, що 25% продуктів не містили йоду. При детальному аналізі продуктів, що містили йод, виявилося, що в 75,8% препаратів вміст йоду становив 150 мкг (добова доза), проте деякі мали в складі лише 38 мкг. Під час оцінки препаратів вітамінно-мінеральних комплексів для вагітних виявилося, що тільки 58% з них містили йод, в основному у формі калію йодиду. При цьому вміст йоду в вітамінно-мінеральних комплексах для вагітних значно різнився — від 25 до 290 мкг і найчастіше (91%) становив 150 мкг, що не достатньо для покриття добової потреби в йоді під час вагітності. Вчені виявили ще один важливий факт. Так, навіть у найпопулярніших вітамінно-мінеральних комплексах для вагітних йод часто представлений не в тій формі, яка рекомендована експертами ендокринологічних асоціацій. Саме калію йодид вважається оптимальним джерелом йоду для перорального застосування, оскільки може бути точно дозований і дозволяє досягти рекомендованого вмісту йоду в організмі вагітної. Крім того, приголомшує той факт, що під час порівняння за такими характеристиками, як наявність йоду, його добова доза, а також вид хімічної сполуки, найпопулярніші вітамінно-мінеральні комплекси для вагітних часто поступалися аналогічним препаратам для дорослих. Саме тому автори дослідження прийшли до висновку про необхідність широкої інформаційної підтримки стандартизованих та оптимальних за складом і формою йодовмісних препаратів для вагітних.

А що ж в Україні? В нашій країні з метою вивчення рівня забезпечення йодом вагітних було проведено клінічне дослідження, в якому взяли участь близько 200 жінок на різних термінах вагітності (Лузанчук І.А. та співавт., 2016). Відповідно до отриманих результатів, значна частина обстежених мали йодну недостатність. Найбільший рівень йододефіциту (71,1%), нижче від 150 мкг/л, спостерігався у групі вагітних, які не застосовували для профілактики йодовмісні препарати. Тим не менш, серед жінок, які використовували йодну профілактику у вигляді вітамінно-мінеральних комплексів, що містять йод, цей показник також лишався високим — 54,4%.

Цікаво, що згідно з результатами опитування, проведеного в рамках цього дослідження, вагітні використовували для профілактики ускладнень вагітності загалом 17 різних засобів, серед них йодовмісні препарати, вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, вітамінно-мінеральні комплекси, що не містять йоду, і тільки 24% з них застосовували препарати, які дійсно містять йод (Лузанчук І.А. та співавт., 2016).

Цікаво знати!

Обізнаність українок щодо наслідків йододефіциту під час вагітності

Встановлено, що серед опитаних жінок 87,2% обізнані з проблемами, пов’язаними з йодним дефіцитом і його шкодою для організму, та 12,8% — не обізнані. Значна частина вагітних (70,5%) поінформовані про прояви йододефіциту в майбутньої дитини, 29,3% такої інформації не мали. Багатьом вагітним бракувало знань про ризик зниження інтелекту у дітей, розумову відсталість, недостатній фізичний розвиток і можливі внутрішньоутробні вади розвитку плода внаслідок дефіциту йоду (Лузанчук І.А. та співавт., 2016).

Йодомарин®: коли йод головний!

З огляду на наведені результати закордонних та вітчизняних досліджень, обґрунтованим вибором з метою профілактики та усунення дефіциту йоду є прийом монопрепаратів йоду, що містять цей мікроелемент у формі калію йодиду. Саме таким препаратом, здатним повністю задовольнити потребу вагітної та організму, що зростає, у йоді, є препарат ЙОДОМАРИН® виробництва німецької компанії «Берлін-Хемі/А.Менаріні ГмбХ». Препарат містить йодид калію та випускається в таблетованій формі у 2 дозуваннях: 100 мкг (ЙОДОМАРИН® 100) і 200 мкг (ЙОДОМАРИН® 200), що робить його прийом зручним для вагітних та жінок, що годують, а також у період підготовки до вагітності (таблиця).

Таблиця Рекомендації щодо застосування препаратів ЙОДОМАРИН® 100 і ЙОДОМАРИН® 200 з метою профілактики дефіциту йоду у вагітних та жінок, що годують, а також у період підготовки до вагітності
Дорослі жінки в період підготовки до вагітності Жінки під час вагітності та грудного вигодовування
ЙОДОМАРИН® 100 1–1,5 таб­летка 2 таблетки
ЙОДОМАРИН® 200 1/2 таблетки, еквівалентно 100 мкг йоду 1 таблетка

Ефективність медикаментозної корекції йододефіциту за допомогою препарату ЙОДОМАРИН® підтверджена в ході клінічних досліджень. Так, щоденний прийом лікарського засобу ЙОДОМАРИН®, що містить 200 мкг йоду, здатний забезпечити стабільне надходження в організм йоду в кількості, що відповідає потребам матері та плоду в період вагітності (Щеплягина Л.А., Курмачева Н.А., 2011).

Подбати про здоров’я матері та дитини, заклавши основи для нормального психічного та фізичного розвитку малечі на довгі роки — з препаратами бренда ЙОДОМАРИН® — це просто та зручно!

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Йодомарин

Останні новини та статті