Рекомендації ВООЗ з проведення глобального епіднагляду за COVID-19

27 лютого 2020 р. опубліковано основні оновлені рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо глобального епіднагляду за випадками захворювання COVID-19, викликаного зараженням людини новим коронавірусом. Документ містить рекомендації для держав-членів з проведення глобального епіднагляду за COVID-19.

Завдання епіднагляду

Глобальний епіднагляд спрямований на вирішення наступних завдань:

1) відстежувати тенденції захворюваності, пов’язаної з передачею інфекції від людини до людини;
2) оперативно виявляти нові випадки в країнах, де вірус не циркулює;
3) надавати епідеміологічну інформацію для оцінки ризику на національному, регіональному та глобальному рівнях та для обґрунтування заходів реагування і підготовки.

Визначення випадків для цілей епіднагляду

Визначення випадків засновані на наявній інформації та будуть переглядатися в міру накопичення нових даних. Країнам, можливо, буде потрібно адаптувати визначення залежно від епідеміологічної ситуації, що в них складається.

Підозрюваний випадок

A. Пацієнт з гострим респіраторним захворюванням (ГРЗ; лихоманка і як мінімум одна з ознак/симптомів, наприклад, кашель або утруднене дихання), А ТАКОЖ відсутність інших причин, що повністю пояснюють клінічну картину, А ТАКОЖ наявність в анамнезі поїздки або проживання в країні/на території, де були зареєстровані випадки місцевої передачі (див. звіт ВООЗ про ситуацію) захворювання COVID-19 в період менше ніж 14 днів до появи симптомів. АБО

Б. Пацієнт з будь-яким гострим респіраторним захворюванням, А ТАКОЖ наявність контакту з особою з підтвердженим або ймовірним випадком інфекції COVID-19 (див. визначення контакту) у період менше ніж 14 днів до появи симптомів. АБО

В. Пацієнт з важким ГРЗ, А ТАКОЖ необхідність госпіталізації ТА відсутність інших причин, що повністю пояснюють клінічну картину.

Імовірний випадок

Підозрюваний випадок, за якого результат тестування на COVID-19 є непереконливим (сумнівним).

Підтверджений випадок

Пацієнт з лабораторно підтвердженою інфекцією COVID-19, незалежно від наявності клінічних проявів (таблиця).

Рекомендації з відстеження контактів

Контактний — це особа, яка брала участь у:

• безпосередньому наданні допомоги пацієнтам з COVID-19 без використання належних засобів індивідуального захисту (таблиця);
• перебування в одному приміщенні на близькій відстані з пацієнтом з COVID-19 (включаючи робоче місце, домашнє господарство, місця масового скупчення людей);
• поїздка разом з пацієнтом з COVID-19 в безпосередній близькості (на відстані менше 1 м) від нього в будь-якому виді транспорту в період 14 днів після появи у нього симптомів.

Рекомендації з лабораторної діагностики

Будь-який підозрюваний випадок інфекції COVID-19 має бути перевірений за допомогою наявних молекулярних тестів. Однак допустимо здійснювати тестування лише частини підозрюваних випадків залежно від інтенсивності поширення, кількості випадків і пропускної здатності лабораторій.

Якщо ресурси дозволяють, тестування може проводитися більш широко (наприклад шляхом організації дозорного епіднагляду), щоб краще оцінити масштаби циркуляції вірусу.

Виходячи з клінічних міркувань, лікарі можуть призначити проведення лабораторного тестування на предмет зараження COVID-19 і за відсутності відповідності визначенню випадка, наприклад, у разі виникнення гострих респіраторних захворювань серед групи медичних працівників або важких гострих респіраторних захворювань/пневмонії у родинному, професійному чи суспільному колі спілкування.

Рекомендації щодо подання даних епіднагляду у ВООЗ

ВООЗ пропонує національним органам повідомляти про можливі й підтверджені випадки зараження COVID-19 протягом 48 год після виявлення, надаючи мінімальний набір даних згідно з офіційною формою через національного координатора і регіональний контактний пункт у відповідному регіональному бюро ВООЗ. Існує шаблон для обліку відомостей про випадки у форматі Excel.

Якщо результат хвороби пацієнта на момент подання первинної звітності ще невідомий, необхідно оновити надані дані після того, як такий результат стане відомим, не пізніше 30 днів з моменту подання первинної звітності. Подання звітності з конкретних випадків захворювання потрібне, якщо це відповідає поточній ситуації в країні. Коли подання такої звітності є недоцільним, країни повинні надавати щоденні і щотижневі зведені дані.

Щотижневі зведені дані

ВООЗ пропонує за можливості повідомляти про кількість нових підтверджених і можливих випадків захворювання і смерті з географічною деталізацією за першим адміністративним рівнем (наприклад район, область, місто):

• тижнева кількість нових підтверджених випадків;
• тижнева кількість нових імовірних випадків;
• тижнева кількість летальних випадків внаслідок інфекції COVID-19;
• тижнева кількість нових випадків COVID-19
  з госпіталізацією;
• тижнева кількість нових випадків COVID-19, для лікування яких застосовувалися штучна вентиляція легенів або екстракорпоральна мембранна оксигенація, або ж кількість пацієнтів, госпіталізованих у палати інтенсивної терапії;
• тижнева кількість нових випадків і смертей за віковими групами (із застосуванням наступного розподілу: 0–2 роки, 2–5 років, 5–15 років, 15–50 років, 50–65 років, 65 років і старше; або подібною);
• співвідношення всіх хворих і померлих пацієнтів за статтю;
• загальна кількість проведених лабораторних тестів;
• загальна кількість тестів на COVID-19, що дали позитивний результат;
• за можливості, кількість контактних осіб, які перебувають під наглядом, і нових виявлених контактів.

Процедури подання звітних даних у ВООЗ аналогічні тим, що застосовуються для подання відомостей про випадки інших хвороб.

Рекомендації зі збору зразків

Зразки з нижніх дихальних шляхів, імовірно, мають більш високу діагностичну цінність для виявлення інфекції COVID-19. Для тестування на COVID-19 ВООЗ рекомендує за можливості використовувати харкотиння, ендотрахеальний аспірат або рідина, отримана при бронхоальвеолярному лаважу. Якщо у пацієнтів відсутні клінічні прояви з боку нижніх дихальних шляхів або якщо взяття зразків з них нездійсненно, слід використовувати зразки з верхніх дихальних шляхів, такі як носоглотковий аспірат або комбіновані мазки з носо- і ротоглотки.

У разі отримання негативного результату первинного тестування у пацієнта з серйозною підозрою на інфекцію COVID-19 необхідно провести повторне тестування з використанням зразків, узятих з кількох ділянок дихальних шляхів. Можна здійснювати взяття додаткових зразків, наприклад крові, сечі й калу, з метою моніторингу присутності вірусу і виявлення його можливого виділення з різних систем організму.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!