Секретна історія першого коронавірусу

22 Квітня 2020 5:41 Поділитися


У 1965 р. дослідники виявили неприємну респіраторну інфекцію під назвою 229E. Сьогодні ми називаємо її застудою.

У 2016 р. 45-річна шкільна вчителька з Афін, Греція, прибула до відділення невідкладної допомоги лікарні Hygeia. Як для жінки, що не палить, без серйозних проблем зі здоров’ям, у пацієнтки були незвичайні симптоми: температура понад 39 °С, сухий кашель і сильний головний біль. Під час огляду пацієнтки були виявлені шуми в нижній частині лівої легені. Рентген грудної клітки підтвердив наявність патології.

Лікарі поставили пацієнтці діагноз бактеріальної пневмонії і почали лікування антибіотиками. Але протягом наступних 2 днів стан жінки погіршився, і лабораторний тест на пневмонію повернувся негативним.

Коли дихання пацієнтки стало погіршуватися, її забезпечили постачанням кисню і почали використовувати нову схему лікування. Тим часом пацієнтку вже перевірили на наявність широкого спектра збудників, включаючи різні штами грипу, бактерії, що викликають хворобу Легіонерів, коклюш та інші серйозні респіраторні захворювання. Результати всіх тестів виявилися негативними, включаючи аналізи на важкий гострий респіраторний синдром (Severe acute respiratory syndrome — SARS) і близькосхідний респіраторний синдром (Middle East respiratory syndrome — MERS).

Фактично, тільки один тест виявився позитивним, але це був настільки дивовижний результат, що лікарі перевірили його знову. Результат був той самий: пацієнтка страждала від знайомої, але незбагненної інфекції, відомої як 229E перший людський коронавірус, який коли-небудь було виявлено.

На початку 1960-х тяжкість стану шкільної вчительки стала б несподіванкою для дослідників, які виявили 229E. Усе тому, що ці вчені вивчали віруси, які викликають звичайну застуду.

Як виявили перший людський коронавірус?

До середини ХХ ст. вчені вже розробили методи для виділення деяких вірусів. Однак багато штамів так і не вдавалося визначити — близько 35% людей із застудними захворюваннями були заражені вірусами, які вчені не могли ідентифікувати.

У 1965 р. ця сліпа зона в медицині стала викликом для Дороті Хамре (Dorothy Hamre), дослідника з університету Чикаго (University of Chicago), США. Вивчаючи культури тканин студентів із застудними захворюваннями, вона виявила новий вид вірусу, який став відомий як 229E.

У той же час доктор Кен Макінтош (Ken McIntosh) був частиною команди вчених в Національних інститутах охорони здоров’я (National Institutes of Health — NIH), США, яка також вивчала причини розвитку застуди.

Команда доктора К. Макінтоша виявила те, що зараз відомо як OC43 — ще один поширений людський коронавірус, який до цього часу призводить до розвитку респіраторних інфекцій.

Сам термін «коронавірус» був введений в 1968 р. Така назва пов’язана з тим, що під електронним мікроскопом короноподібна поверхня вірусу нагадувала зовнішній шар Сонця, званий короною.

У той час як відкриття нових коронавірусів (229E і OC43) викликало великий інтерес з боку засобів масової інформації, в одній статті сміливо проголошувалося, що «наука потроїла свій шанс у кінцевому підсумку відправити застуду в нокаут».

Поворотний момент

К. Макінтош вказує на те, що наукове співтовариство не приділяло належної уваги дослідженню коронавірусів до появи SARS в 2003 р. Оскільки 229E і OC43 викликали у людей відносно легкі захворювання, лікарі могли лікувати їх так само, як застуду, викликану іншими вірусами: жарознижувальними засобами, препаратами від кашлю і мискою курячого супу.

Однак у 2003 р. почався спалах атипової пневмонії (SARS), яка зародилася в Китаї і далі поширилася на 29 країн. Хоча в кінцевому підсумку було підтверджено, що SARS заразилися всього 8096 осіб, рівень смертності був шокуюче високим — 774 летальних випадки, які змусили вчених більш детально розглянути коронавіруси.

З того часу були виявлені ще 2 коронавіруси, які також викликають застуду — NL63 і HKU1. І тільки в 2012 р., майже через 50 років після його відкриття, був остаточно секвенований повний геном 229E. Тим часом було опубліковано кілька повідомлень про випадки, які демонструють, що 229E може потенційно викликати важкі респіраторні симптоми у пацієнтів з ослабленими імунітетом, хоча для більшості здорових людей його вплив зазвичай обмежується застудою.

Незважаючи на те, що коронавіруси піддалися ретельному вивченню після спалаху SARS, до цього часу не зовсім зрозуміло, чому 3 коронавіруси — SARS-CoV-1, MERS-CoV і SARS-CoV-2 (джерело пандемії COVID-19) — призвели до появи більш важких симптомів і більш високого рівня смертності, у той час як інші 4 відомі коронавіруси людини залишаються більш слабкими.

У всіх коронавірусів, якими заражаються люди, є 1 спільна риса — всі вони, певно, походять від кажанів. Далі коронавіруси зазвичай поширюються на іншу тварину (глобальні «мокрі ринки» і продуктові крамниці під відкритим небом є ідеальними місцями для цього) перш ніж у кінцевому підсумку дійти до людей. Наприклад, OC43 був переданий людям худобою і, можливо, циркулював з XVIII ст. У свою чергу, MERS-CoV передається людям від верблюдів. Тварини-посередники підозрюються в розповсюдженні й інших коронавірусів людини, включаючи SARS-CoV-2.

Як закінчилася історія з вчителькою?

Шкільна вчителька в Греції врешті-решт одужала і, на щастя, без використання апарату штучної вентиляції легенів. Сканування легень пацієнтки, зроблене через 2 роки після її першого звернення, показало, що її легені повністю здорові.

Проте розвиток такого важкого стану у відповідь на те, що більшість людей вважають «просто застудою», підкреслює 1 з найважчих аспектів боротьби з коронавірусами — вони викликають широкий спектр симптомів і мають значний вплив на здоров’я населення.

Відомі на сьогодні коронавіруси, які вражають людину:

  • 229Е — виявлений дослідниками Чиказького університету в 1965 р., цей коронавірус входить до числа тих, які можуть викликати застуду;
  • OC43 — вперше виявлений у 1967 р. у дослідницьких центрах NIH, вірус також викликає застуду;
  • NL63 — вірус, виявлений в Нідерландах у 2004 р. Викликає легкі або помірні інфекції верхніх дихальних шляхів і більш тяжкі інфекції нижніх дихальних шляхів;
  • HKU1 — коронавірус, виявлений у Гонконзі в 2005 р. Викликає інфекцію дихальних шляхів і має схожість з коронавірусом, який вражає мишей;
  • SARS-CoV-1 — вірус, який став причиною спалаху атипової пневмонії в 2003 р. Загалом у світі було заражено 8096 осіб, загинули 774 людини;
  • MERS-CoV — вірус, вперше виявлений у 2012 р., є найбільш смертоносним з відомих коронавірусів. Загалом у світі підтверджено тільки 2994 випадки зараження, проте загинули 858 осіб. Рівень смертності — 37%;
  • SARS-CoV-2 — коронавірус, який став причиною пандемії COVID-19. Вперше був виявлений в Ухані, Китай, у 2019 р.

За матеріалами www.forbes.com

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті