COVID-19 VS медична реформа: як вплинула пандемія на систему?

Дослідження «Реформи в Україні: зміни на краще або імітація прогресу» проведено Інститутом Горшеніна спільно з Представництвом фонду імені Фрідріха Еберта в Україні у вересні–грудні минулого року. Було проведено 5 фокус-групових дискусій у Центральному (м. Київ), Західному (м. Львів), Східному (м. Дніпро), Південному (м. Одеса) та Північному (м. Чернігів) регіонах України, а також особисті інтерв’ю (face-to-face) відповідно до місць проживання респондентів.

Загалом було опитано 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (крім окупованих територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, міста Севастополя) за такими квотами: регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує ±2,2%.

Як українці оцінюють медичну реформу

«Коли ми розпочали це дослідження, ситуації з пандемією не було. Але зважаючи на ці глобальні виклики, які постали перед усіма країнами світу та Україною зокрема, тема системи охорони здоров’я вийшла на перший план.

Однією з головних також стала тема сприйняття медицини, її ефективності та рівня довіри до неї з боку громадськості», — прокоментував Марсель Рьотіг, директор Представництва фонду імені Фрід­ріха Еберта в Україні.

Результати дослідження «Українська медреформа на тлі пандемії» представила керівник департаменту досліджень Інституту Горшеніна Світлана Балюк. Зокрема, коли у респондентів запитали, чи знають вони, які реформи було розпочато за часів президентства Петра Порошенка, то найбільше знали про медичну реформу — 82,9% опитаних. Разом з тим лише 15,3% респондентів зазначили, що особисто на собі відчули позитивні результати впровадження медичної реформи. Більше половини опитаних (52,3%) відмітили, на їх погляд, негативні результати реформи.

Під час проведення дискусій у фокус-групах з’ясувалося, що позитивними моментами медичної реформи є можливість вільно обирати сімейного лікаря, комп’ютеризація робочих місць лікарів первинної ланки, можливість електронного запису на прийом до лікаря. Також були згадування про забезпечення безкоштовними лікарськими засобами окремих категорій населення.

Проблемними питаннями медичної реформи виявилися недовіра до керівництва Міністерства охорони здоров’я України, нерозуміння суті реформи.

Однією з найпомітніших для українців змін у медичній системі на первинній ланці стало підписання декларацій з педіатром/терапевтом/сімейним лікарем. Більшість респондентів (53,7%) відповіли, що вони позитивно ставляться до системи підписання декларацій. 30,6% опитаних зазначили негативне ставлення. Згідно з опитуванням, станом на кінець 2019 р. 82,1% респондентів уклали декларації зі своїм сімейним лікарем.

Коментуючи представлені результати дослідження, Оксана Мовчан, в.о. голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), зазначила, що медична реформа — доволі складний і тривалий поетапний процес.

«Наразі виконаний лише один із фрагментів — реформування первинної медичної ланки. Завдяки цьому ми отримали з вами реформований первинний рівень надання медичної допомоги. Результат реформи — це не укладення декларацій, що є інструментом. Результат — це те, що ми отримали можливість обирати лікаря, і перша спроба — створити керовану конкуренцію на ринку, щоб ми могли обирати за якістю надання медичної допомоги», — зауважила вона.

За словами О. Мовчан, ставлячи респондентам питання щодо задоволеності/незадоволеності медичною реформою, варто зважати на факт щодо обізнаності громадян нашої країни у суті реформи.

Продовжуючи представляти результати дослідження, С. Балюк зазначила, що більшість (54,9%) респондентів схвально відповіли на питання щодо необхідності продовжувати реалізацію медичної реформи, яку було розпочато попередньою владою, новою владою. 30% опитаних вважають, що необхідно впровадити абсолютно іншу нову медичну реформу.

Ще одне питання стосувалося страхової медицини, яку озвучувала команда чинного Президента України Володимира Зеленського. Зокрема, 63,3% опитаних підтримали ідею щодо запровадження страхової медицини в Україні. 15,7% виступили проти. 21% респондентів не змогли відповісти на це запитання.

Вплив пандемії коронавірусу на медичну галузь в Україні та перебіг медичної реформи

О. Мовчан схвально сприйняла дії Уряду у відповідь на COVID-19, зокрема здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. Визначено перелік з 240 лікарень для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. «У цих лікарнях буде зосереджено все державне фінансування, гуманітарну і благодійну допомогу», — зазначила вона, додавши, що потоки пацієнтів з різними захворюваннями чітко розмежовані.

Що стосується децентралізації у контексті медичної реформи, то керівники медичних закладів отримали певний рівень економічної та управлінської свободи. «Вони розуміють джерела надходження коштів, якими вони розпоряджаються, і так само вони відповідально ставляться до тих витрат, які несуть», — повідомила О. Мовчан.

Чи вплинула пандемія COVID-19 на проведення ІІ етапу медичної реформи? Відповідаючи на це питання, очільниця НСЗУ зазначила, що програма медичних гарантій, яка була затверджена минулого року, впроваджується відповідно до термінів за тією дорожньою картою, яка була розроблена.

Зважаючи на новий виклик для України, пакет програми медичних гарантій буде розширений ще одним пакетом медичної допомоги, який стосуватиметься надання допомоги пацієнтам з COVID-19.

Відповідно, під цей пакет будуть виділені додаткові кошти з державного бюджету. «Тобто програма медичних гарантій не постраждає. Пацієнти, які потребують іншого виду медичної допомоги, не постраждають ні фінансово, ні з точки зору надання цієї допомоги», — запевнила вона.

Що отримує пацієнт? Він вже обрав лікаря на первинній ланці надання медичної допомоги і може скористатися програмою «Доступні ліки». З 1 квітня стартувала реформа спеціалізованої медичної допомоги (екстрена та госпітально-амбулаторний сектор). Це означає, що тепер пацієнт побачить замкнену систему: усі 3 системи (первинна ланка, екстрена та спеціалізована допомога) працюватимуть у синергії.

Ще 1 результат медичної реформи — поява актуальної медичної статистики як наслідок роботи електронної системи охорони здоров’я. Пацієнт матиме доступ до своїх медичних даних, історії хвороби, і зникне потреба у паперових медичних картках. Лікар, у свою чергу, володітиме всією необхідною інформацією про пацієнта, на основі чого здійснюватиме адекватне лікування.

У своєму заключному слові М. Рьотіг зазначив, що всі ті реформи у сфері охорони здоров’я, які впроваджуються в Україні, є довготривалими, системними і такими, що потребують певного часу, щоб українці побачили їх реальні результати.

У той же час, за словами експерта, Україна знаходиться на правильному шляху протидії епідемії COVID-19. Завдяки діям Уряду та медичних працівників країна намагається втримати ситуа­цію більш-менш під контролем, проте чимало залежить від громадян, оскільки вони повинні дотримуватися правил, запроваджених українською владою. Адже завдяки цьому не буде перезавантажено медичну систему.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!