Медичні закупівлі в період пандемії: проблеми із справедливим розподілом та корупційні ризики

03 Липня 2020 12:16 Поділитися
За даними офіційного інформаційного порталу Кабінету Міністрів України (covid19.gov.ua), станом на 2 липня 2020 р. середня забезпеченість лікарень засобами індивідуального захисту становить 73%, обладнанням — 86%. За словами Максима Степанова, міністра охорони здоров’я України, рівень захворюваності медичних працівників на COVID-19 наразі знизився до 9% від загальної кількості хворих завдяки забезпеченню лікарень засобами індивідуального захисту, які на початку епідемії були у величезному дефіциті. Враховуючи, що загроза COVID-19 не зменшується (говорять про другу хвилю захворюваності), тема медичних закупівель у період пандемії коронавірусу не втрачає актуальності. У яких областях  ситуація із забезпеченістю засобами захисту не найкраща, які досі є проблеми з ефективним розподілом ресурсів відповідно до реальних потреб медичних закладів, які існують корупційні ризики у сфері публічних закупівель товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної хвороби, — обговорювали під час онлайн-брифінгу 30 червня в Українському кризовому медіа-центрі.

ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ МЕДЗАКЛАДІВ РЕСУРСАМИ ДЛЯ БОРОТЬБИ З COVID-19

Завдяки інтерактивній Карті медичного забезпечення, яка запрацювала на початку квітня, можна бачити ситуацію із забезпеченістю лікарень (у розрізі регіонів) засобами індивідуального захисту, тестами та апаратами штучної вентиляції легень (кількість днів, які лікарня зможе проіснувати із залишками, що наявні). Інтерактивна карта формується на основі звітів лікарень. Та слід зазначити, що дані «неідеальні». За словами Дмитра Усманова, розробника Карти медичного забезпечення YouControl, бувають ситуації, коли деякі лікарні не встигають звітувати вчасно, дані вносяться заднім числом тощо.

«Потрібно порівнювати закупівлі з потребами лікарні, відстежувати, чи фіксують лікарні придбані речі у своїх звітах і чи закуповують найбільш необхідне для своїх потреб», — наголосив Д. Усманов.

Наразі в деяких областях фіксується суттєва нестача засобів індивідуального захисту. Зокрема, найгірша ситуація в Чернівецькій, Тернопільській, Житомирській, Луганській, Волинській, Сумській областях.

Слід зазначити, що коли коронавірус почав поширюватися Україною і стало зрозуміло, що лікарні не зовсім готові, благодійні фонди та пацієнтські організації стали активно долучатися до боротьби з епідемією та допомоги українським медикам. Проте великою проблемою була та залишається відсутність координації дій з Міністерством охорони здоров’я, через що досить складно розуміти реальну картину щодо того, які лікарні, коли та в якій кількості отримують ресурси.

«На початку епідемії було важко знаходити необхідний товар, а потрібні позиції збиралися вручну. Якщо ми дивом знаходили склад, на якому було 5 або 10 тис. респіраторів, у нас була година, щоб проаналізувати їх якість, вивчити сертифікати, впевнитися, що вони відповідають вимогам МОЗ України та міжнародним стандартам, закупити їх і забрати зі складу. Бо через півтори години їх вже там не було. І ймовірно, що за день або два вони з’явилися б на інших складах за подвійною ціною, — поділилася Марія Грішина, фінансовий директор Фонду «Пацієнти України», головний координатор ініціативи «Об’єднуємось проти COVID-19», представник ДП «Медичні закупівлі». — Десь за місяць ми налагодили систему. Наразі закуповуємо не тільки засоби індивідуального захисту, а й медичне обладнання, маємо розкіш проводити тендери». Проблемою є відсутність синхронізації поставок волонтерського руху із закупівлями МОЗ, адже деталі розподілу закупівель невідомі. «Ми знаємо, що МОЗ закупило велику кількість костюмів для індивідуального захисту, але не знаємо,  які саме лікарні отримали ці костюми та в якій кількості», — зазначила спікер. Також вона зауважила, що в Україні вироблялося досить багато всього, що потрібно лікарям у боротьбі з COVID-19 — і респіраторів, і костюмів індивідуального захисту. «Усе це могло бути вироблено впродовж тижнів, а не кілька місяців доставлятися з Китаю або інших країн», — вважає М. Грішина.

«Ми запустили багато сервісів, зокрема організували поставку медикаментів додому, щоб знизити ризик інфікування людей», — зазначив Дмитро Шерембей, голова координаційної ради БО «100% Життя». Також спікер зазначив, що незважаючи на те, що Україна отримувала гуманітарну допомогу, навантаження на фонд не змінювалося. «Незрозуміло,  який обсяг гуманітарної допомоги було завезено на територію України та куди його розподілено. У той же час у нас не наступало відчуття насиченості лікарень засобами захисту. Нічого не змінювалося», — зазначив Д. Шерембей. На думку спікера, в Україні працює схема, коли вантажі, які закуповувала держава, або гуманітарна допомога могли перепродаватися на фейкових тендерах. «Відсутність даних щодо обсягу гуманітарних вантажів і розподілу до лікарень формує велику «чорну діру». Ми не розуміємо, скільки допомоги ще потрібно», — підкреслив він.

На думку Д. Шерембея, дуже важливо координувати зусилля не тільки між благодійними фондами, але й з державними системами. Адже тільки розуміючи повну картину щодо забезпеченості ресурсами захисту, можна працювати найбільш ефективно.

КОРУПЦІЙНІ РИЗИКИ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Як відомо, закупівлі товарів, спрямованих на запобігання COVID-19, виведено з-під дії Закону «Про публічні закупівлі», а постановою КМУ від 20.03.2020 р. № 225 схвалено порядок проведення таких закупівель, де велика відповідальність покладається на замовника. Дмитро Бігунець, уповноважений з антикорупційної діяльності ДП «Медичні закупівлі України», попередив про наявність корупційних ризиків  щодо недобросовісних постачальників. Також, на його думку, дуже важливо мати чіткий і прозорий механізм ухвалення рішень, адже кожна закупівля вимагає комплексного підходу та жорсткого контролю. У ДП «Медичні закупівлі» було прийнято рішення запровадити внутрішній порядок закупівель щодо COVID-19, де прописано чіткі критерії доброчесності учасників, а також прозорий алгоритм дій у рамках закупівлі. «Також ми намагалися усунути такий корупційний ризик, як одноосібність ухвалення рішень. Відтак, рішення, які стосуються закупівель щодо COVID-19, приймаються колективно», — зазначив доповідач.

Крім того, Д. Бігунець також розповів про антикорупційну програму відомства: «Дотримання антикорупційних стандартів вимагає високої культури як працівників державного підприємстваа, так і учасників ринку. Ми запровадили ряд правил і процедур, насамперед Кодекс професійної етики та ділової поведінки працівника. Особлива увага приділяється запобіганню конфлікту інтересів, а також антикорупційній перевірці ділових партнерів».

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті