Безпека пацієнтів, або Як забезпечити безпеку охорони здоров’я?

Незважаючи на те що доступ до безпечної медичної допомоги є основним правом пацієнтів у всьому світі, недавні оцінки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) показують, що кожен четвертий пацієнт страждає від допомоги, що надається в установах первинної та амбулаторної допомоги. У 80% випадків спричиненню шкоди можна запобігти. Найбільш серйозні наслідки мають помилки при діагностиці, а також призначенні та застосуванні лікарських засобів. Зокрема, ВООЗ оцінює глобальні витрати, пов’язані з помилками в лікуванні, у 42 млрд дол. США на рік. Тому не дивно, що питання забезпечення безпеки у сфері охорони здоров’я стало глобальною проблемою, і багато країн включають безпеку пацієнтів до своїх національних пріоритетів. У даному контексті значну роль відіграють фармацевти, які працюють в аптеках, лікарнях, промисловій сфері і регуляторних органах. Незалежно від того, чи забезпечують фармацевти пряму або опосередковану допомогу пацієнтам, усі вони роблять свій внесок у формування безпечного та якісного медичного обслуговування. У даній публікації пропонуємо розглянути основні чинники, що заважають створенню культури безпеки у сфері охорони здоров’я, теорію людських помилок, а також практику забезпечення безпеки пацієнтів у США.

Визначення ключових термінів

Міжнародна фармацевтична федерація (The International Pharmaceutical Federation — FIP), ґрунтуючись на глосарії Мережі безпеки пацієнтів (Patient Safety Network — PSNet), визначає безпеку пацієнтів як свободу від випадкової шкоди, заподіяної в процесі надання медичної допомоги (включаючи шкоду, яку можна попередити).

У свою чергу, ВООЗ визначає безпеку пацієнтів як запобігання і зниження рівня ризику, числа помилок і масштабів шкоди, завданої пацієнтам у процесі надання медичної допомоги.

Безпека лікарських засобів — це відсутність шкоди, яку можна попередити, при застосуванні лікарських засобів.

Національна координаційна рада США з реєстрації та попередження медичних помилок (US National Coordinating Council for Medication Error Reporting and Prevention) визначає помилку в застосуванні лікарського засобу (medication error) як «будь-яке передбачуване явище, яке може стати причиною або призвести до неналежного застосування лікарського засобу або завдати шкоди здоров’ю пацієнта в момент, коли лікарський засіб знаходиться в розпорядженні фахівця охорони здоров’я, пацієнта або споживача. Дані явища можуть бути пов’язані з професійною діяльністю, товарами медичного призначення, медичними процедурами та системами, що включають медичні призначення, взаємодію між суб’єктами обігу лікарських засобів, маркування, упаковку, номенклатуру, складання і відпуск лікарських засобів, дистрибуцію, адміністрування, навчання, моніторинг і використання медичної продукції».

Культура безпеки — це продукт індивідуальних і групових цінностей, поглядів, уявлень, компетентності і моделей поведінки, які визначають прихильність, стиль та якість управління організацією у сфері охорони здоров’я і забезпечення безпеки.

Системний підхід до управління помилками в охороні здоров’я

Для більшості людей буденним є розуміння того, що подорожувати літаком безпечно, навіть якщо здійснювати тривалі перельоти на інший бік земної кулі.

Важливо розуміти, що авіаційна безпека — це результат систематичної роботи і процесу забезпечення якості, що охоплює кожну деталь польоту. Пілоти та інший персонал літака працюють у команді для гарантії того, що пасажир, який вилітає з пункту призначення A, благополучно прибуде в пункт призначення B.

Можна розглядати застосування лікарських засобів як таку саму подорож для пацієнта/споживача лікарських засобів. Ключовим компонентом подорожі є спілкування з пацієнтом та іншими особами, які беруть участь у догляді за ним.

Хоча це звучить досить просто, на практиці забезпечення безпеки пацієнта під час прийому лікарських засобів пов’язано з безліччю труднощів. Вирішальне значення в управлінні помилками в охороні здоров’я, як і в авіації, має системний підхід. При виникненні помилки слід зосередити увагу на тому, як і чому вийшли з ладу механізми захисту системи, а не на з’ясуванні того, хто зробив помилку. Ефективна стратегія управління помилками та ризиками базується на бездоганній культурі звітності та отриманні уроків з помилок і можливих промахів.

Медичні організації повинні виявляти помилки, оцінювати причини їх виникнення та в подальшому вживати заходів для підвищення безпеки пацієнтів і лікарських засобів. Фармацевти відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки лікарських засобів у рамках діяльності своїх організацій щодо забезпечення безпеки пацієнтів.

Тож для досягнення успіху фармацевти повинні прийняти такі ключові концептуальні підходи, що стосуються безпеки пацієнтів і лікарських засобів:

• управління ризиками: діяльність або заходи контролю, що вживаються окремою особою або організацією охорони здоров’я з метою запобігання, виправлення або пом’якшення наслідків виникнення або повторення реальної або потенційної події у сфері безпеки;
• культура безпеки: інтегрована модель індивідуальної та організаційної поведінки, яка ґрунтується на загальних переконаннях і цінностях та яка постійно прагне мінімізувати шкоду, що може виникнути в процесі надання допомоги пацієнту;
• системний підхід: підхід до безпеки, який стверджує, що помилки, як правило, є наслідком системних факторів, наприклад, слабких сторін в організаційних процесах. Створення засобів захисту системи для зменшення і запобігання помилкам є основним методом підвищення безпеки в системному підході.

Теорія людських помилок

В якості теоретичної основи системної роботи, яка спрямована на забезпечення безпеки пацієнтів і лікарських засобів, широко застосовується теорія людських помилок Джеймса Різона (James Reason).

Щоб керувати помилками і ризиками в організаціях і процесах, психолог Д. Різон пояснив проблему людських помилок двома підходами: особистісним і системним.

Теорія ґрунтується на спостереженнях і дослідженнях культурних характеристик організацій з високим ступенем надійності, тобто систем, що працюють у небезпечних умовах, але стикаються з меншим числом несприятливих явищ і практично не мають катастрофічних збоїв. Прик­ладом є атомні електростанції і центри управління повітряним рухом.

Традиційно особистісний підхід до людських помилок був домінуючим у сфері охорони здоров’я. Він зосереджений на небезпечних діях, помилках і процедурних порушеннях з боку людей, які знаходяться на передовій.

При такому підході окремих фахівців-практиків (наприклад лікарів, медсестер, фармацевтів) звинувачують у помилках, які в першу чергу пов’язані з людською поведінкою. Мова йде про забудькуватість, неуважність, слабку мотивацію або некомпетентність. Однак більшість небезпечних дій не є навмисними. Особистісний підхід легко ігнорує обставини, в яких люди працюють, що може призвести до виникнення аналогічних результатів і повторення помилок.

В основі системного підходу лежить твердження про те, що люди схильні до помилок. При цьому на виникнення помилок слід очікувати навіть у кращих організаціях, де працюють справжні професіонали. Замість того щоб розглядати помилки як причини дій, варто сприймати їх як наслідок системних факторів, таких як складні процеси з нечіткими обов’язками.

Оскільки ми не можемо очікувати нескінченно бездоганної роботи людини, необхідно змінити умови, в яких вона працює, щоб мінімізувати або уникнути помилок.

Системний підхід використовує дві широкі стратегії для зменшення або запобігання помилкам. Перший — запобігти виникненню первинного джерела помилки. Однак це не завжди можливо. Друга стратегія — впровадити механізми захисту для усунення системних проблем і ризиків. Приклади стратегій зниження ризику включають ведення протоколів, конт­рольних списків, узгодження й огляд лікарських засобів, роботу над поліпшенням комунікації між учасниками процесу (наприклад пацієнтом, лікарем, медичною сестрою, фармацевтом), а також розширення доступу до важливої інформації про пацієнта.

Незалежно від вибору стратегії, необхідно використовувати безперервну оцінку ризиків для оптимізації результатів (зменшення шкоди). Також необхідно пам’ятати, що не всі засоби захисту, реалізовані в системі, ефективні. Таким чином, їх ефективність потребує критичної оцінки з точки зору клінічних, гуманістичних та економічних результатів.

Хоча наразі медичні організації вже реалізували ряд ініціатив із підвищення безпеки, їх ефективність знизилася через недотримання культури безпеки. Слабка участь фахівців-практиків (особливо тих, хто перебуває на передньому краї) у заходах, спрямованих на забезпеченні безпеки, може бути відображенням негативної культури безпеки.

Найбільша проблема на шляху до створення більш безпечної системи охорони здоров’я — це перехід від культури звинувачення окремих осіб у помилках до практики, при якій помилки розглядаються не як особисті упущення, а як можливість поліпшити систему і запобігти заподіянню шкоди в подальшому.

Необхідність у підвищенні культури безпеки в аптеках

У всьому світі визнається необхідність вдосконалення безпечної практики як в роздрібних, так і в лікарняних аптеках. Наприклад, більше половини опитаних фармацевтів у Малайзії вважають, що безпека пацієнтів повинна бути підвищена. Існує необхідність у підтримці персоналу за допомогою надання їм відповідної інформації. Наприклад, навчання навичкам спілкування, які відіграють значну роль у процесі консультування пацієнтів. Також для уникнення помилок необхідно поліпшити комунікацію між персоналом аптеки, які працюють у різних змінах.

Ще одна поширена проблема, яка являє собою істотну перешкоду на шляху до безпеки пацієнтів, — це надмірне робоче навантаження. Фармацевти, які працюють у роздрібних аптеках, скаржаться, що у них не вистачає часу для виконання заходів із забезпечення безпеки пацієнтів, оскільки вони занадто зайняті завданнями, які пов’язані з відпуском лікарських засобів. Їх робочий процес також постійно переривається новими завданнями, які виникають в аптеці.

Надмірне робоче навантаження і постійні перебої в роботі призводять до професійного вигорання і пов’язані з великою кількістю помилок при відпуску препаратів, що безпосередньо загрожує безпеці пацієнтів. Надмірне робоче навантаження і, отже, брак часу були визначені як загальні чинники, що викликають негативну культуру безпеки пацієнтів. У свою чергу, фармацевти, які працюють у лікарнях, повідомляють про негативне ставлення з боку лікарів і медсестер. Причинами конфліктів часто служать відмінності в ієрархічному статусі та владі.

Для підвищення культури безпеки пацієнтів у госпітальних аптеках необхідні налагоджена система повідомлень про помилки, відповідне навчання персоналу, а також адекватна кількість робочих обов’язків фармацевтів.

США: програма безпеки пацієнтів

У США роль фармацевтів у забезпеченні безпеки пацієнтів з часом значно розширилася. Основна функція фармацевтичної практики, пов’язана з безпечним розподілом лікарських засобів серед пацієнтів, полягає в забезпеченні того, щоб потрібна доза потрібного препарату надходила до потрібного пацієнта в потрібний час і правильним шляхом. Це відомо як «п’ять прав».

Однак кількість і складність лікарських засобів продовжують зростати, а роль та обов’язки фармацевтів вийшли за межі відпуску препаратів. Фармацевти надають допомогу пацієнтам практично в усіх медичних закладах.

В амбулаторних умовах дії фармацевтів щодо забезпечення безпеки пацієнтів включають:

• забезпечення «п’яти прав»;
• перевірку на предмет взаємодії між призначуваними пацієнтові препаратами, його захворюваннями і продуктами харчування;
• документування наявності у пацієнтів алергії;
• консультування пацієнтів щодо показання, застосування і можливих побічних ефектів лікарських засобів.

Робочий зошит, розроблений Інститутом безпечної медичної практики (Institute for Safe Medication Practice — ISMP), — «Підвищення безпеки лікарських засобів у роздрібній аптеці: оцінка ризиків та можливостей для змін» — призначений для того, щоб допомогти персоналу роздрібних аптек виявляти потенційні ризики для безпеки лікарських засобів і запобігати помилкам.

Важливо відзначити, що в підвищенні безпеки пацієнтів значну роль відіграють передові технології. Наприклад, все більша кількість лікарень у США впроваджує системи управління документообігом «Pharmacy IV» для надання допомоги в підготовці, перевірці, відстеженні та документуванні комбінованих стерильних препаратів.

Деякі ключові особливості цих систем містять обов’язкове сканування штрих-коду кожного інгредієнта, стандартизовані етапи підготовки, створення маркування, автоматизовані розрахунки, визначення терміну придатності, скорочення обсягів відходів і створення повного електрон­ного контрольного сліду.

Що в підсумку?

Організації та системи охорони здоров’я, у тому числі особи, які розробляють законодавство та політику, фахівці, які впроваджують стандарти та керівні принципи, та медичні працівники, які надають послуги та необхідну допомогу, несуть відповідальність за забезпечення безпеки пацієнтів. Щоб зробити системи охорони здоров’я більш безпечними, необхідно перейти до спільного системного підходу, який формує культуру безпеки та сприяє ефективному перспективному управлінню ризиками та постійному забезпеченню якості шляхом створення систем захисту.

У свою чергу, «культура провини» не запобігає і не пом’якшує шкоди та не створює сприятливої робочої обстановки! 

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!