Пропозиції до держбюджету 2021 р. та безпека донорської крові — відбулося засідання профільного комітету

У процесі розгляду законопроєкту № 4000 голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) Михайло Радуцький поінформував, що загалом до проєкту від членів Комітету надійшло 24 пропозиції і деякі з них стосуються збільшення видатків на одні й ті ж самі статті, але в різному обсязі.

Народні депутати узгодили й затвердили пропозиції Комітету, які, зокрема, передбачають збільшення фінансування: програми державних гарантій медичного обслуговування населення; централізованої закупівлі лікарських засобів; реалізації пілотного проєкту з трансплантації; діяльності апарату Національної служби здоров’я України (НСЗУ); потреб апарату Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба); підготовки фахівців екстреної допомоги; потреб високоспеціалізованої медичної допомоги.

Джерелами додаткових видатків, зумовлених внесеними пропозиціями, Комітет пропонує визначити: надходження від підвищення акцизного податку на тютюн, тютюнові вироби та алкогольні напої, від приватизації державного майна, а також від організації та проведення азартних ігор, грального бізнесу та лотерей. Також джерелом покриття може бути прибуток Національного банку України.

Комітет прийняв рішення направити узгоджені пропозиції до Державного бюджету Украї­ни на 2021 р. Комітету з питань бюджету.

Комітет також продовжив розгляд питання про презентацію плану дій Міністерства охорони здоров’я України до кінця 2020 р. та на 2021 р., у тому числі щодо фінансування галузі в цілому та програми медичних гарантій зокрема, розпочатий на попередньому засіданні.

Перед народними депутатами виступив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, який детальніше зупинився на плані дій Міністерства на наступний рік. Зокрема, він зауважив, що наразі державне фінансування галузі є обмеженим і недостатнім, тому необхідним є залучення додаткових коштів.

Міністр назвав особливості, які необхідно враховувати під час формування інших джерел фінансування медицини. Зокрема, за його словами, дослідження показують, що українська система охорони здоров’я майже на 50% дофінансовується самими громадянами; вкрай низьким є рівень добровільного медичного страхування; реформа, спрямована на децентралізацію, створює можливості для залучення коштів громад для фінансування медичних закладів.

М. Степанов поінформував, що у запиті на наступний рік, який подавався виходячи з реальних потреб у фінансуванні медичної галузі, було закладено 296,6 млрд грн, із яких на програму державних медичних гарантій передбачено 225,5 млрд грн. Він розповів про врахування під час розрахунку обсягів фінансування запровадження індикаторів якості на основі протоколів і стандартів, які зараз розробляються.

Міністр зупинився на конкретних програмах і закладах, для яких пропонувалося фінансування в бюджеті. Зокрема, його планувалося спрямувати на боротьбу з епідеміями і закупівлю вакцин для груп ризику за рахунок держави, будівництво і оснащення лікарень. Водночас посадовець підкреслив: «Ми бачимо, що тих коштів, які закладені в проєкті бюджету, вкрай недостатньо».

М. Степанов виступає за активне залучення інших шляхів фінансування медичної галузі, серед яких заохочення розвитку добровільного медичного страхування, використання коштів місцевих бюджетів.

Міністерство буде пропонувати ввести лист очікування для виконання зобов’язань держави щодо гарантованого забезпечення медичними послугами громадян України, а також максимально розширювати базу платних послуг. «Нам треба вивести всі кошти з тіні, щоб ми могли їх обраховувати й надавати якісну медичну допомогу», — підкреслив очільник Міністерства.

М. Степанов також розповів про ряд інших завдань, які стоять перед МОЗ: запровадження контролю якості, яке на сьогодні повністю відсутнє; розвиток державно-приватного партнерства для будівництва нових лікувальних закладів; професійний розвиток медичних працівників; суттєве розширення програми «Доступні ліки» і запровадження елект­ронного рецепта; збільшення фінансування трансплантації.

Підсумовуючи розгляд даного питання, М. Радуцький зауважив: «Питань залишається багато, однак зараз нам треба витримати «війну за бюджет», а потім, на окремому засіданні Комітету, їх розглядати».

Члени Комітету розглянули повторно у другому читанні проєкт закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» (реєстр. № 3648).

Голова Комітету повідомив, що до повторного другого читання надійшло 70 пропозицій, із яких 33 є аналогічними за змістом пропозиціям, які надавалися народними депутатами до другого читання і 37 — нових.

Комітет затвердив порівняльну таблицю для розгляду законопроєкту в повторному читанні, в якій враховано 104 поправки, серед них і внесена за пропозицією першого заступника голови Верховної Ради Руслана Стефанчука у редакції Комітету, яка передбачає, що Кабінет Міністрів України має щорічно інформувати про стан виконання даного закону. Редакційно враховані 62 поправки, ще 13 — частково. Відхилено 189 поправок.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проєкт закону № 3648 у другому читанні та в цілому. А вже 30 вересня Верховна Рада 251 голосом «за» ухвалила даний законопроєкт. Наразі він готується на підпис Президенту України.

Члени Комітету також розглянули проєкт Закону України «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо посилення пенсійного забезпечення медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я» (реєстр. № 4001).

Проєктом закону пропонується встановити, що робота медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та особам, які мають підозру на вказану хворобу, зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти даний проєкт за основу та в цілому як закон і направити такий висновок Комітету, який є головним щодо цього документа.

На засіданні було розглянуто проєкт закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» (реєстр. № 3948).

Основна мета законопроєкту — підвищення штрафних санкцій: за продаж лікарських засобів без рецепта — у 17–20 разів, введення в обіг або реалізацію неякісної продукції — у 8–15 разів, надання неякісних послуг — у 28–100 разів, та за невиконання законних вимог посадових осіб Держлікслужби — у 20–25 разів.

Голова Комітету зауважив, що збільшення штрафних санкцій за ці правопорушення є актуальним, оскільки вони можуть мати негативний вплив на здоров’я і життя людей. Водночас, він звернув увагу, що під дію чотирьох статей Кодексу, в які пропонується внести зміни, підпадають порушення в інших галузях, які можуть не мати такого значного впливу. Водночас М. Радуцький висловив переконання, що під час підготовки до другого читання законопроєкт ще можна буде доопрацювати.

Комітет прийняв рішення надати Комітету, який є головним щодо законопроєкту, висновок рекомендувати Верховній Раді підтримати його за основу.

Члени Комітету розглянули питання про стан фінансування госпіталів ветеранів війни та проб­леми, пов’язані з розробкою НСЗУ пакету реабілітаційних послуг для ветеранів війни за програмою медичних гарантій та укладенням договорів про медичне обслуговування населення з госпіталями ветеранів війни, а також про передачу Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни (с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської обл.) та Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни (смт Клевань) у підпорядкування Міністерства у справах ветеранів України.

З цього питання доповіла народний депутат Яна Зінкевич, яка ініціювала його розгляд. Вона поінформувала про складну ситуацію, яка склалася з укладенням договорів, що може спричинити навіть закриття госпіталів. Народний депутат зауважила, що наразі є необхідність у спеціалізованому лікуванні ветеранів, яке можуть надавати госпіталі, й необхідно вирішити питання фінансування госпіталів та реабілітаційного пакету послуг для ветеранів.

Комітет прийняв рішення рекомендувати:

1) НСЗУ розробити пакет реабілітаційних послуг за програмою медичних гарантій для ветеранів війни, які проходять оздоровлення та реабілітацію в закладах охорони здоров’я;

2) НСЗУ спільно з Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством у справах ветеранів України (за згодою) провести аудит госпіталів ветеранів війни щодо визначення готовності цих закладів охорони здоров’я до надання ветеранам війни реабілітаційних та інших послуг з медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій та за його результатами розробити пропозиції щодо подальшого фінансового забезпечення їх діяльності;

3) Міністерству охорони здоров’я України та НСЗУ до 1 грудня 2020 р. поінформувати Комітет про стан виконання наданих рекомендацій.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!