Фармацевтичне самоврядування — панацея чи об’єктивна необхідність?

Останнім часом у фармацевтичному середовищі уже звична для цього року тема коронавірусу змінилася новою інформаційною хвилею обговорення та дискусій щодо самоврядування медичних та фармацевтичних професій в Україні. Сама по собі тема зовсім не нова і порушується не вперше. Так, ще на 8-му Національному з’їзді фармацевтів України у 2016 р. одне з основних питань порядку денного — про фармацевтичне самоврядування. Але, на з’їзді в силу різних причин і обставин так і не спромоглися знайти конструктивного й конкретного рішення. У «Щотижневику АПТЕКА» громадська організація «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део» вже виносила на розгляд ці гострі питання у статті «Фармацевтичне самоврядування: реалії, проблеми та перспективи», а саме було висвітлено наш погляд, основ­ні проблеми фармацевтичного самоврядування. Звичайно, наразі мають місце відмінні точки зору, пропозиції, бачення суб’єктів законодавчої ініціативи, інших громадських організацій щодо медичного та фармацевтичного самоврядування, що природно і закономірно в умовах демократизації суспільства.

Нагадаю, що у 2019 р. були подані й розглядалися 4 законопроєкти №№ 2445, 2445-1, 2445-2, 2445-3, що стосувалися самоврядування медичних та фармацевтичних професій. На жаль, жоден з них не був розглянутий та прийнятий Верховною Радою України в якості закону та всі вони були відхилені Комітетом Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування та відправлені на доопрацювання у створеній робочій групі.

І ось, за результатами діяльності цієї групи зареєстровано та опубліковано наступний законопроєкт № 2445-д від 03.07.2020 р. «Про самоврядування медичних професій в Україні».

Приємно радує, що в новому законопроєкті «знайшлося» місце для фармацевта та фармацевтичної діяльності.

При цьому викликає подив той факт, що багато професійних громадських організацій, м’яко кажучи, не схвалюють цей законопроєкт. Як і всі попередні.

Так, на пресконференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс Україна» представники Асоціації стоматологів України, Української асоціації сімейної медицини, Асоціації гінекологів-ендокринологів України, Всеукраїнського лікарського товариства, Національної лікарської ради України категорично повідомили, що не згодні із законопроєктом № 2445-Д.

Як зазначив Олег Мусій, голова Всеукраїн­ського лікарського товариства: «Ні наші багаторічні напрацювання, ні наші численні пропозиції не були враховані, а досвід країн Європи повністю проігнорований». Так, дискусії на сторінках «Щотижневика АПТЕКА», позиції інших громадських організацій, висновки професійних юристів засвідчують, що і черговий законопроєкт містить багато недоліків, непорозумінь, недоречностей.

Правові аспекти, правові колізії і правові лабіринти швидше за все справа законодавців і професійних юристів, а не фармацевтів і провізорів. Але ми, представники професійної спільноти, чітко розуміємо, що впровадження фармацевтичного самоврядування — це перспектива розвитку фармацевтичної галузі, підвищення ролі, місця, значення, престижу фармацевта в суспільстві.

Так, наша асоціація, яка постійно тримає в полі зору тему фармацевтичного самоврядування, провела круглий стіл на тему «Актуальні питання становлення медичного та фармацевтичного самоврядування в Украї­ні», в якому взяли участь головні лікарі, лікарі, фармацевти, провізори, юристи, представники Обласної федерації профспілок, громадської ради при Вінницькій облдержадміністрації, експертного середовища, товариства «Знання», власники аптечних мереж. Обговорення викликало великий інте­рес, були внесені зауваження, конструктивні пропозиції, висловлені критичні думки.

На зустрічі з лікарями-стоматологами — членами Вінницької обласної асоціації стоматологів та науково-практичному семінарі фармацевтів і провізорів у містах Харків, Рівне, Вінниця ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део» виступила з презентацією цієї теми. Під час спілкування й обговорення стало зрозуміло, що переважна більшість спеціалістів, для яких і запроваджується це самоврядування (медичні працівники, фармацевти), не знають про даний законопроєкт.

Також вони не розуміють його суті, завдання, змісту, функцій, яким буде управлінський апарат. Але, як твердить відомий вислів: «Незнання закону не звільняє від відповідальності».

Очевидно, що з боку державних органів влади ще недостатньо активно та системно організована інформаційна робота, немає широких і активних громадських обговорень, слухань, не долучено експертне середовище.

Виникає думка, що все відбувається на якомусь любительському рівні за принципом «Хто хоче і кому цікаво — доганяйте і приєднуйтеся».

Зачекайте, а де ж держава, громадянське суспільство, наука, медична реформа, професійна спільнота, його Величності Лікар та Фармацевт, які стоять як головні, центральні постаті самоврядування. Хто запитав, яке їм потрібне самоврядування, пояснив, як зміняться їх умови праці, заробітна плата, соціальний пакет, захист професійних та особистих прав, що отримають від цього? А як же буде прийматися закон без участі тих, кому він адресований? Виходить, як у прислів’ї «Без мене мене одружили».

Без сумніву, сьогодні європейському шляху розвитку України немає альтернативи. Ми намагаємося взяти кращий досвід, кращі технології, кращу практику й особливо у сфері охорони здоров’я. Тому самоврядування медичних та фармацевтичних професій є об’єктивною необхідністю, яка успішно й ефективно працює в розвинених країнах світу. Наприклад, у Польщі фармацевтичне самоврядування існує 81 рік, з 1939 р.

Як зазначається в запропонованому новому законопроєкті, передбачаються революційні зміни в медицині і фармації. І люди повинні знати, що в разі прийняття закону будуть також створені нові органи, нові вимоги, нові правила, нова відповідальність, нові обов’язки і права.

Наприклад, створення нового самоврядного органу медичної чи фармацевтичної палати відбудеться на засадах публічного права з отриманням від держави певних прав для здійснення самоврядних функцій.

Новий законопроєкт передбачає створення обов’язкового Реєстру для всіх представників медичних і фармацевтичних професій. Ведення реєстрів забезпечують організації професійного самоврядування медичних професій (ст. 10 п. 2). На жаль, деякі громадські організації так поспішають, що «біжать попереду батька», уже проводять реєстрацію, не маючи на то ні законних прав, ні повноважень. Навіть запроваджують обов’язковий професійний збір (не добровільні внески) на статутну діяльність та утримання апарату самоврядного органу.

Відповідна медична, фармацевтична палата буде наділена виключним правом надавати фахівцю право на здійснення практичної діяльності шляхом видачі відповідного свідоцтва чи тимчасове призупинення такого права.

Також законопроєктом вводиться відповідальність працівників за порушення певних прав і протоколів практичної діяльності. Передбачаються створення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, професійної дисциплінарної відповідальності, види дисциплінарних стягнень.

На наш погляд, у законопроєкті не відображено таке важливе питання, як захист професійних прав і обов’язків фармацевтів.

Сьогодні не врегульовані такі важливі питання, як робота в шкідливих умовах, оплата за понаднормований робочий день, відпустки, лікарняні, заохочення за стаж роботи, кваліфікацію, категорію, доплата за роботу у вихідні та святкові дні, можливість безперервного навчання, участі в науково-практичних конференціях, семінарах, тренінгах, курсах підвищення кваліфікації тощо.

Потрібно думати не лише про дисциплінарні стягнення, санкції, обмеження, але й про заохочення, мотивацію, стимули для фахівців. Ці та інші питання сьогодні серйозно турбують професійну спільноту.

Виникає занепокоєння, чи не перетвориться таке самоврядування, така надбудова на черговий великий бюрократичний корумпований орган, апарат за наші ж гроші?

Такий варіант розвитку для України матиме непередбачувані наслідки, враховуючи високий рівень корупційної небезпеки, соціальної напруги та особливостей націо­нального менталітету громадян пострадянського етапу розвитку України.

Постає логічне і просте запитання, а що дасть громадянину, державі самоврядування медичних, фармацевтичних професій? На наш погляд, відбудуться впорядкування і самоочищення кадрового складу фахівців, систематизація практичної діяльності, підвищення професійних кваліфікацій, удосконалення безперервного професійного розвит­ку, підвищення відповідальності, якості надання послуг, престижу професії.

На шляху непрофесіоналізму, унеможливлення допуску до професії фармацевта косметологів, масажистів, медсестер і просто випадкових людей, що має місце сьогодні, стане свідоцтво про право на заняття практичною фармацевтичною діяльністю.

Але найголовніший результат впровадження фармацевтичного самоврядування має отримати пацієнт — відчути високу й гарантовану якість лікарських засобів, якість фармацевтичного обслуговування, фармацевтичної опіки, відповідність вимогам належної аптечної практики, якість здоров’я.

Необхідно визнати, що велику роботу на шляху до побудови громадянського суспільства, становлення самоврядування медичних, фармацевтичних професій роблять громадські організації, які проводять інформаційну, роз’яснювальну роботу.

І провідну роль тут повинні відігравати саме регіональні громадські організації, які найближчі до представників медичних і фармацевтичних професій. Це є логічним ще й тому, що в державі впроваджується децентралізація, яка передбачає передачу деяких функцій і повноважень на місця, в регіони.

А громадські організації, які створені за принципом «згори донизу» шляхом реєстрації філій у регіонах для видимої масовості і розгалуження, — не що інше, як централізація, проява авторитаризму й нічого спільного з демократизмом і самоврядуванням не мають і будуть залежні лише від «вождя».

На жаль, є й такі громадські організації, які так захопилися критикою монополізму на фармацевтичному ринку, що не помічають, як намагаються монополізувати громадську думку і представляти всю фармацевтичну спільноту та декларувати себе як єдину професійну громадську організацію, ігноруючи десятки професійних асоціацій, організацій, спілок, у тому числі регіональних.

При цьому деякі громадські лідери вже приміряють корону майбутнього голови палати, перетягуючи спільну ковдру тільки на свою голову.

Хочу наголосити, що самоврядування базується на основних принципах: законність; демократизм; гласність; рівність. Тільки дотримання цих принципів і взаємоповага стануть надійними помічниками на шляху становлення самоврядування медичних і фармацевтичних професій, а не возвеличення себе на фоні приниження ролі й місця інших організацій.

Ми всі маємо розуміти, що самоврядний професійний орган (палати) створює держава через прийняття відповідного закону на засадах публічного права, коли поєднуються інтереси держави, суспільства, фахівців і громадянина. А керівництво, апарат обираються на установчих конференціях усієї професійної спільноти, а не окремої громадської організації, яка може представляти тільки частину фахівців (членів).

Крім того, стаття 2 п. 3 проєкту Закону України «Про самоврядування медичних професій в Україні» свідчить, що «На діяльність організацій професійного самоврядування медичних професій не поширюються норми законів України, що регулюють діяльність громадських об’єднань, організацій роботодавців, професійних спілок, органів самоорганізації населення, благодійних організацій».

Таким чином, будь-яка громадська організація не може позиціонувати себе «як єдина і неповторна» і претендувати на незамінного лідера й істину в останній інстанції в самоврядуванні фармацевтичних, медичних професій.

І надто важливим є вічне питання, А СУДДІ ХТО?

Так, на роль тих, кому доведеться займатися фармацевтичним самоврядуванням, мають претендувати високоморальні, по-справжньому авторитетні люди, а не самозванці, лише справжні професіонали-державники, лідери громадських професійних асоціацій, які довели працею та результатами, що фармація для них є метою життя.

Згідно із п. 7 Перехідних положень законопроєкту Робочу групу з питань проведення установчої конференції представників медичних професій організовує Міністерство охорони здоров’я за участю 4 осіб — представників МОЗ, та 5 осіб від Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Зрозуміло, чиї інтере­си будуть враховувати ці функціонери. А де тут професіонали — фармацевти, громадськість?

Обговорюючи питання фармацевтичного самоврядування з колегами на місцях в регіоні, виникає ще багато питань.

Наприклад, чи зацікавлені в фармацевтичному самоврядуванні фармацевтичні мережі, власники аптечних закладів, представники окремих фармацевтичних професій, фармацевтичної промисловості, представники закладів освіти та науки тощо.

Де ті народні депутати України, які ініціювали попередні законопроєкти, як вони переймаються проблемами самоврядування і захищають інтереси фармацевтів та провізорів? Складається враження, що ці ініціативи народжувалися для піару, під чергову політичну кампанію.

Аналізуючи майже десятирічну роботу над законодавчим врегулюванням лікарського самоврядування на платформі Національної лікарської ради України, медичної експертної спільноти, професійних асоціацій і товариств, у співпраці із самоврядними організаціями європейських колег та підтримку 17 європейських самоврядних організацій, та останні 5 законопроєктів про самоврядування медичних професій в Україні, все більше виникає думка, що щось чи хтось стоїть на заваді чи не розуміє важливості і необхідності вирішення цього питання.

І пригадуються слова із байки А.Крилова «Квартет»: «А вы, друзья, как не садитесь, все в музыканты не годитесь».

Позиція нашої громадської організації «Він­ницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део» залишається незмінною. Ми підтримували і підтримуємо впровадження фармацевтичного самоврядування.

Фармацевтичному самоврядуванню бути — і це аксіома!

Необхідно зрозуміти, що фармацевтичне самоврядування — це не панацея від усіх проб­лем і бід, а об’єктивна необхідність на вимогу часу. Сподіваємося, що нашу позицію і позицію професійної спільноти почують представники МОЗ, Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, народні депутати України і зроблять необхідні висновки.

А от як його впроваджувати, які необхідні механізми, етапи, завдання, напрямки, кад­ри — потрібно ретельно відпрацьовувати під контролем громадянського суспільства. Для цього і важливо професійній спільноті спілкуватися, дискутувати, знаходити спільні точки зору, пропозиції і рішення.

Ключем до вирішення цього питання має бути відповідь для фармацевта, провізора, пацієнта на запитання: що дає чи дасть фармацевтичне самоврядування в Україні фахівцям?

Лариса Просяник,
голова правління «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті