Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю)»

27 Листопада 2020 6:08 Поділитися

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю)»

1. Резюме

Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю)» є системно пов’язаним із проєктом Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)», який розроблено з метою виконання Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020–2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 27.05.2020 № 534 (далі — Програма), удосконалення засад державного нагляду (контролю).

2. Проблема, яка потребує розв’язання

На сьогоднішній день зупинення повністю або частково виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можливе виключно за рішенням суду. Разом з тим організація роботи судів та прийняття ними відповідних рішень може затягуватись на невизначений строк.

Таким чином, у органів державного нагляду (контролю) відсутня можливість оперативного вжиття заходів реагування щодо призупинення діяльності суб’єкта господарювання або його окремих об’єктів, що створює загрозу життю та здоров’ю людей. З іншого боку у суб’єктів господарювання відсутня можливість законного та термінового відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг після призупинення.

Також, існує проблема не допуску суб’єктами господарювання органів державного нагляду (контро­лю) до перевірки, що також несе загрозу суспільству, життю та здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу.

У проєкті Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)» визначено повноваження органів державного нагляду (контролю) стосовно повного або часткового зупинення діяльності суб’єкта господарювання або його окремих об’єктів на строк до 7 днів, а якщо порушення за цей час не можуть бути усунути, то орган державного нагляду (контролю) має право звернутися до суду щодо призупинення такої діяльності на строк до усунення порушення, що несе загрозу життю та здоров’ю людей, а також визначено порядок відновлення діяльності у найкоротший строк після усунення обставин, які стали підставою для вжиття заходів реагування.

Для вчасного реагування на недопущення до перевірки, усунення порушень, які несуть загрозу життю та здоров’ю людей потребується визначення в Кодексі адміністративного судочинства України процедури скороченого провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контро­лю) до суду під час здійснення ними визначених законом повноважень щодо:

вжиття заходів реагування у випадках та з підстав, передбачених законом, до суб’єктів господарювання, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення у відповідній сфері державного нагляду (контролю);

зобов’язання суб’єктів господарювання допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Також, з метою посилення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за порушення вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема збільшення суми адміністративних штрафів за порушення вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю).

3. Суть проєкту акта

Проєктом Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю)» пропонується внести зміни до:

Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення процедури скороченого провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду (контролю) до суду;

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за порушення вимог законодавства з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

4. Вплив на бюджет

Реалізація проєкту Закону не потребує додаткових фінансових чи інших витрат з державного та місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих сторін

Проєкт Закону не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтере­сів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю.

Проєкт Закону не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

Проєкт Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.

6. Прогноз впливу

У разі прийняття проєкту Закону запропоноване регулювання суспільних відносин не матиме негативного впливу на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави.

Проєкт Закону безпосередньо не матиме впливу на збільшення робочих місць на ринку праці, рівень зайнятості населення.

Реалізація проєкту Закону не матиме впливу на розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад.

Реалізація проєкту Закону безпосередньо не стосується екології та навколишнього природного середовища, обсягу природних ресурсів, рівня забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, але його реалізація в частині визначення для судів процедури скороченого провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду (контролю) до суду для оперативного реагування та вжиття заходів органами державного нагляду (контролю) щодо повного або часткового зупинення діяльності суб’єкта господарювання або його окремого об’єкта, які становлять загрозу для життя та здоров’я людини, навколишнього природного середо­вища дозволить створити умови для вчасного усунення порушень та уникнення глобальних негативних наслідків в екологічній сфері.

Проєкт Закону не матиме впливу на громадське здоров’я, покращення стану здоров’я населення.

Реалізація проєкту Закону створить умови для вчасного оперативного вжиття заходів реагування органами державного нагляду (контролю) на порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства, що становлять загрозу для життя та здоров’я людини, навколишнього природного середовища.

7. Позиція заінтересованих органів

Проєкт Закону потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством інфраструктури України, Міністерством внутрішніх справ України.

Проєкт Закону потребує проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

Проєкт закону не є регуляторним актом (лист ДРС від 02.10.2020 № 6736/0/20-20).

8. Ризики та обмеження

Проєкт Закону не містить норм, що порушують права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та не містить положень, що стосуються таких прав і свобод.

У проєкті Закону відсутні положення, що порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

У проєкті Закону відсутні положення, що містять ознаки дискримінації чи які створюють підстави для дискримінації.

У проєкті Закону відсутні положення, що містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Проєкт Закону не потребує проведення цифрової експертизи та отримання висновку Мінцифри про проведення цифрової експертизи.

Проєкт Закону не передбачає надання державної допомоги суб’єктам господарювання та відповідно дія Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» не поширюється на зазначений проєкт Закону та підтримку суб’єктів господарювання. У зв’язку з цим, рішення Антимонопольного комітету України, передбачене зазначеним Законом, не потребується.

9. Підстава розроблення проєкту акта

Проєкт Закону розроблено спільно з проєктом Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)» на виконання Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 — 2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534.

Міністр розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства УкраїниІгор Петрашко

Проєкт

оприлюднено на сайті Міністерства розвитку економіки,

торгівлі та сільського господарства

24.11.2020 року

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I.Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122 з наступними змінами):

1) у статті 166-21:

абзац п’ятий виключити;

абзаци шостий та сьомий викласти в такій редакції:

«проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону;

здійснення заходів державного нагляду (контролю) без застосування уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю);»

у абзаці одинадцятому слова «або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі» замінити словами «відомостей або внесення недостовірних відомостей»;

після абзацу дванадцятого додати новий абзац такого змісту «прийняття за результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю) неправомірного та/або протиправного рішення, незаконність якого підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили» відповідно абзаци тринадцятий — п’ятнадцятий вважати чотирнадцятим — шістнадцятим;

у абзаці тринадцятому слова «п’ятдесяти до ста» замінити словами «двохсот п’ятдесяти до п’ятисот»;

у абзаці п’ятнадцятому слова «ста до ста п’ятдесяти» замінити словами «п’ятисот до тисячі»;

2. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

в частині 1 статті 268 цифри «283» замінити цифрами «283-1»;

в частині 1 статті 269 цифри «283» замінити цифрами «283-1»;

в частині 1 статті 270 цифри «283» замінити цифрами «283-1»;

після статті 283 додати статтю 283-1 такого змісту:

«Стаття 283-1. Особливості провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю)

1. Провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю) під час здійснення ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі позовної заяви таких органів щодо:

1) вжиття заходів реагування у випадках та з підстав, передбачених законом, до підприємств, установ, організацій (юридичних осіб) та фізичних осіб — підприємців, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення у відповідній сфері державного нагляду (контролю);

2) зобов’язання відповідача допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

2. Позовна заява подається протягом трьох днів до суду першої інстанції з дня виникнення підстав, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, установленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта/номер ІD картки — для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному податковому органу та мають відмітку в паспорті) фізичної особи — підприємця, а також номер засобу зв’язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення з позовною заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб’єкта владних повноважень.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж п’ять робочих днів, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику позовної зая­ви та доданих до неї документів.

Повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж упродовж п’яти робочих днів з моменту її повернення.

4. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за позовною заявою, якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;

2) з поданих до суду матеріалів убачається спір про право.

5. Відмова у відкритті провадження за позовною заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою позовною заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

6. Ухвалу про відмову у відкритті провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку упродовж трьох робочих днів з моменту її постановлення.

7. Адміністративна справа, визначена частиною першою цієї статті, вирішується судом упродовж трьох робочих днів після відкриття провадження.

8. Рішення суду у справах, визначених частиною першою цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти робочих днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених частиною першою цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

9. У рішенні суду зазначаються:

1) дата ухвалення рішення;

2) найменування суду, прізвище та ініціали судді;

3) найменування сторін, їх місцезнаходження;

4) мотиви ухвалення судом рішення щодо заявлених вимог з посиланням на закон;

5) порядок учинення дій, визначених рішенням;

6) відомості про порядок апеляційного перегляду справи, строки апеляційного оскарження.

10. Суд апеляційної інстанції розглядає справу в п’ятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

11. Особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

12. Заява про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з дня її отримання судом. Неприбуття у судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде вис­новку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, він розглядає заяву у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.

Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.»

5) в абзаці другому пункту 7 частини першої статті 371 після слів «пунктами 1–4 частини першої статті 283» додати слова «, частиною першою статті 283-1».

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України

 

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю)»

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта Пояснення змін
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 166-21. Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Стаття 166-21. Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
Порушення встановленого законом порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а саме:

порушення строків здійснення заходів державного нагляду (контролю);

порушення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю);

проведення заходів державного нагляду (контролю) за відсутності підстав, установлених законом;

проведення планових заходів державного нагляду (контролю) без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків такого повідомлення, якщо необхідність та строк зазначеного повідомлення встановлені законом;

проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без погодження відповідного центрального органу виконавчої влади або відповідного державного колегіального органу, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону;

здійснення заходів державного нагляду (контролю) без застосування акта перевірки, що містить перелік питань для проведення перевірки виконання вимог законодавства у сфері господарської діяльності;

порушення встановленого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку відбору зразків продукції;

проведення перевірки додержання вимог законодавства, нагляд (контроль) за додержанням якого не належить до повноважень органу державного нагляду (контролю), встановлених законом;

висунення вимог щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються здійснення заходу державного нагляду (контролю);

невнесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі щодо заходів державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки, складеного за результатами заходу державного нагляду (контролю), —

Абзац відсутній

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органу державного нагляду (контролю) від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Порушення встановленого законом порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а саме:

порушення строків здійснення заходів державного нагляду (контролю);

порушення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю);

проведення заходів державного нагляду (контролю) за відсутності підстав, установлених законом;

абзац виключено

проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону;

здійснення заходів державного нагляду (контролю) без застосування уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю);

порушення встановленого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку відбору зразків продукції;

проведення перевірки додержання вимог законодавства, нагляд (контроль) за додержанням якого не належить до повноважень органу державного нагляду (контролю), встановлених законом;

висунення вимог щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються здійснення заходу державного нагляду (контролю);

невнесення відомостей або внесення недостовірних відомостей щодо заходів державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки, складеного за результатами заходу державного нагляду (контролю);

прийняття за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) неправомірного та/або протиправного рішення, незаконність якого підтверджена рішенням суду, що набрало законної сили, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органу державного нагляду (контролю) від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Узгодження порушень зазначених у Кодексі України про адміністративні правопорушення зі змінами Закону про конт­ро­ль
Кодекс адміністративного судочинства України
Стаття 268. Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ

1. У справах, визначених статтями 273–277, 280–283, 285–289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності — кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку.

Стаття 268. Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ

1. У справах, визначених статтями 273–277, 280–283-1, 285–289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності — кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку.

Узгодження Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами Закону про конт­роль в частині визначення процедури скороченого провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю) до суду під час здійснення ними визначених законом повноважень щодо:вжиття заходів реагування у випадках та з підстав, передбачених законом, до підприємств, установ, організацій (юридичних осіб) та фізичних осіб — підприємців, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення у відповідній сфері державного нагляду (контролю);

зобов’язання відповідача допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю)

Стаття 269. Особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ

1. У справах, визначених статтями 273–277, 280–283, 285–289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Стаття 269. Особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ

1. У справах, визначених статтями 273–277, 280–283-1, 285–289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Стаття 270. Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ

1. На обчислення строків, встановлених статтями 273–277, 280–283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої — десятої статті 120 цього Кодексу.

Стаття 270. Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ

1. На обчислення строків, встановлених статтями 273–277, 280–283-1,  цього Кодексу, не поширюються правила частин другої — десятої статті 120 цього Кодексу.

Стаття відсутня Стаття 283-1. Особливості провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю)

1. Провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю) під час здійснення ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі позовної заяви таких органів щодо:

1) вжиття заходів реагування у випадках та з підстав, передбачених законом, до підприємств, установ, організацій (юридичних осіб) та фізичних осіб — підприємців, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення у відповідній сфері державного нагляду (контролю);

2) зобов’язання відповідача допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).

2. Позовна заява подається протягом трьох днів до суду першої інстанції з дня виникнення підстав, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, установленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта/номер ІD картки — для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному податковому органу та мають відмітку в паспорті) фізичної особи — підприємця, а також номер засобу зв’язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення з позовною заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб’єкта владних повноважень.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж п’ять робочих днів, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику позовної заяви та доданих до неї документів.

Повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж упродовж п’яти робочих днів з моменту її повернення.

3. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за позовною заявою, якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;

2) з поданих до суду матеріалів убачається спір про право.

4. Відмова у відкритті провадження за позовною заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою позовною заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

5. Ухвалу про відмову у відкритті провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку упродовж трьох робочих днів з моменту її постановлення.

6. Адміністративна справа, визначена частиною першою цієї статті, вирішується судом упродовж трьох робочих днів після відкриття провадження.

7. Рішення суду у справах, визначених частиною першою цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти робочих днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених частиною першою цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

8. У рішенні суду зазначаються:

1) дата ухвалення рішення;

2) найменування суду, прізвище та ініціали судді;

3) найменування сторін, їх місцезнаходження;

4) мотиви ухвалення судом рішення щодо заявлених вимог з посиланням на закон;

5) порядок учинення дій, визначених рішенням;

6) відомості про порядок апеляційного перегляду справи, строки апеляційного оскарження.

9. Суд апеляційної інстанції розглядає справу в п’ятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

10. Особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

11. Заява про скасування заходів реагування, які було застосовано за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю), підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з дня її отримання судом. Неприбуття у судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, він розглядає заяву у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.

Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.

Стаття 371. Судові рішення, які виконуються негайно

1. Негайно виконуються рішення суду про:

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1–4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Стаття 371. Судові рішення, які виконуються негайно

1. Негайно виконуються рішення суду про:

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1–4 частини першої статті 283, частиною першою статті 283-1 цього Кодексу.

 

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства УкраїниІгор Петрашко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті