Відповідальне ставлення до протимікробних засобів — Всесвітній тиждень правильного застосування антибіотиків–2020

За ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щорічно в листопаді проходить Тиждень правильного використання протимікробних препаратів. Його метою є привернення уваги до глобальної світової проблеми невпинного і стрімкого зростання антимікробної резистентності (АМР), підвищення обізнаності громадськості, сприяння поширенню передового досвіду в цій галузі серед працівників системи охорони здоров’я та осіб, які формують політику, задля уникнення виникнення і подальшого поширення інфекцій, стійких до лікарських засобів.

Золота ера антибіотиків, що дозволила врятувати мільйони людських життів, змінилася на передбачену Флемінгом еру зловживання. Численні чинники, зокрема надмірне і нераціональне застосування антибактеріальних лікарських засобів для лікування людей, у тваринництві та сільському господарстві посилюють загрозу розвитку стійкості до протимікробних препаратів у всьому світі. За оцінками Експертної комісії по боротьбі з антибіотикорезистентністю (США), щорічно у світі використовується 73 млрд разових доз або 300 тис. тонн антибіотиків1.

Вплинув на ситуацію і COVID-19 — попри вірусну етіологію, пандемія збільшила загрозу АМР. Дослідження, в якому брали участь 3338 пацієнтів з COVID-19, продемонструвало, що 71,8% з них лікувалися антибіотиками, хоча тільки у 6,9% з них виявлено бактеріальну інфекцію2. Тенденції зростання АМР свідчать про те, що вона може спричиняти подібний або навіть більш відчутний вплив на суспільство, ніж COVID-19 — при порівнянні глобальних показників смертності від пандемії й антимікробної резистентності виявлено, що АМР зумовлює на 130 тис. випадків смерті більше, ніж коронавірус3.

Тема АМР є особливо актуальною і для Украї­ни. Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров’я України кожен другий мешканець країни займається самолікуванням і приймає антибіотики без потреби в антибактеріальній терапії, кожен третій — впевнений у дієвості антибіотиків проти вірусів та застуди4. Доступність антибіотиків, їх легковажне та нераціональне застосування, ігнорування правил антибактеріальної терапії та відсутність знань серед населення про загрози АМР можуть стати причиною катастрофи вже в найближчому майбутньому.

У міру поширення стійкості до протимікробних препаратів у всьому світі ефективність антибіотиків неухильно знижується, що призводить до поя­ви тяжко виліковних інфекцій і смерті людей. Все більша кількість небезпечних інфекційних захворювань, таких як пневмонія, туберкульоз, сальмонельоз та гонорея, гірше піддаються лікуванню. Згідно з інформацією Центру з контролю і профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — СDC), з 2013 р. кількість інфекцій, стійких до антибіотиків, збільшилася на 30% — з 2 до 2,6 млн випадків5.

За оцінками ВООЗ, у країнах, що надають дані до Глобальної системи епіднагляду за стійкістю до протимікробних препаратів (Global Antimicrobial Surveillance System — GLASS), частота випадків стійкості до ципрофлоксацину, який часто призначається для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, варіює в діапазоні 8,4–92,9% для Escherichia coli, 4,1–79,4% — для Klebsiella pneumoniae. Наразі в усіх країнах світу поширилася стійкість цієї небезпечної бактерії. А в деяких регіонах — карбапенеми не є ефективними в лікуванні понад половини пацієнтів, інфікованих Klebsiella pneumoniae6.

Єдиним препаратом останнього резерву, що підходить для лікування небезпечних для життя інфекцій, викликаних карбапенемстійкими ентеробактеріями (E. coli, Klebsiella тощо), залишається колістин. Але й до нього в багатьох країнах і регіонах вже виявлені колістинрезистентні бактерії, що викликають інфекції, проти яких наразі не існує ефективних антибіотиків.

Сьогодні хвороби, стійкі до лікарських засобів, призводять до 700 тис. випадків смерті на рік. Якщо найближчим часом ситуація не зміниться, то до 2050 р. жертвами АМР можуть стати до 10 млн осіб. Тобто кожні три секунди внаслідок антибіотикорезистентності на планеті помиратиме одна людина7.

Оцінюючи глобальність проблеми АМР, до її подолання долучається все більше соціально відповідальних компаній. Серед них і фармацевтична компанія GSK, яка реалізує тристоронню стратегію, що ґрунтується на розробці нових антибіотиків для лікування резистентних інфекцій; допомозі в забезпеченні раціональної антибактеріальної терапії; ефективному регулюванні поширення антибактеріальних препаратів і спостереженні за АМР. Другий рік поспіль GSK займає 1-ше місце серед інноваційних фармацевтичних виробників світу в загальному рейтингу Бенчмарку антимікробної резистентності — незалежному аналізі зусиль 30 світових компаній — лідерів фармацевтичної галузі в боротьбі з поширенням резистентних патогенів8.

Важливою складовою боротьби світової спільноти зі стійкістю до антимікробних препаратів є ініційоване компанією GSK у 2002 р. міжнародне дослідження антибіотикорезистентності Survey of Antibiotic Resistance (SOAR). Це дослідження, до якого у 2011 р. долучилася й Україна, вивчає чутливість основних збудників позалікарняних інфекцій дихальних шляхів до антибіотиків і є незамінним інструментом у питаннях регулювання застосування антибактеріальних препаратів. В Україні SOAR було і залишається єдиним своєрідним міжнародним проєктом, що надає надійну й науково обґрунтовану інформацію щодо рівня антибіотикорезистентності в регіоні.

Згідно з опублікованими у 2020 р. результатами третього етапу дослідження SOAR 2016–2017 в Україні, 100% штамів Streptococcus pneumoniae виявилися чутливими до амоксициліну клавуланату, амоксициліну та препаратів групи резерву — фторхінолонів за критеріями CLSI. Серед проаналізованих у дослідженні цефалоспоринів 3-го покоління — 98% штамів Streptococcus pneumoniae виявилися чутливими до цефтріаксону, 83% — до цефподоксиму та цефдиніру (критерії CLSI), 77% — до цефіксиму (критерії фармакокінетики/фармакодинаміки).

Активність усіх трьох проаналізованих макролідів відносно Streptococcus pneumoniae в Україні продов­жує знижуватися і становить 78% для азитроміцину, 77% — для кларитроміцину та еритроміцину (критерії CLSI). Цей етап дослідження продемонстрував подальше зростання резистентності Streptococcus pneumoniae до більшості досліджуваних молекул антибіотиків та підтвердив важливість раціо­нального застосування антибактеріальних препаратів в Україні і, зокрема, урахування локальних показників чутливості в клінічній практиці9.

На результатах дослідження SOAR у розділі антибіотикотерапії базується Уніфікований протокол надання медичної допомоги дорослим хворим на негоспітальну пневмонію, розроблений Національною академією медичних наук України. За даними SOAR в Україні, у зв’язку із зростанням резистентності до макролідів, експерти віднесли їх до альтернативних препаратів10. Дані свідчать про те, що проб­лема стійкості до антимікробних препаратів загострюється, а раціональне застосування антибіотиків стає для України питанням національної безпеки.

За матеріалами ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна»
1Antibiotic Resistance Threats in the United States, CDC 2013.
2Langford B.J., So M., Raybardhan S. et al. (2020) Bacterial co-infection and secondary infection in patients with COVID-19: a living rapid review and meta-analysis. Clin. Microbiol.;
S1198–  743X(20) 30423-7. Doi:10.1016/j.cmi.2020.07.016.
3Murray A.K. (2020) The Novel Coronavirus COVID-19 Outbreak: Global Implications for Antimicrobial Resistance. Front Microbiol; 11: 1020.
4Міністерство охорони здоров’я України (2016) Кожен має знати про ризики та формувати відповідальне ставлення до вживання антибіотиків.
5www.cdc.gov/drugresistance/about.html.
6www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/antimicrobial-resistance.
7Review on Antimicrobial Resistance, Tackling Drug-Resistant Infections Globally: final report and recommendations, May 2016.
8Antimicrobial Resistance Benchmark 2020. https://accesstomedicinefoundation.org/media/uploads/downloads/5e43ebfba86d8_Antimicrobial _Resistance_ Benchmark_2020.pdf.
9Journal of Antimicrobial Chemotherapy, Volume 75, Issue Supplement_1, April 2020. https://academic. oup.com/jac/issue/75/Supplement_1.
10Адаптована клінічна настанова ґрунтується на доказах. Уніфікований протокол надання допомоги дорослим хворим на негоспітальну пневмонію. Негоспітальна пневмонія у дорослих осіб: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія та профілактика. 2019.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті