На інноваційне лікування в Україні держава витрачає 17% видатків Державного бюджету, передбачених на закупівлю лікарських засобів, що є найнижчим показником серед референтних країн, де такі витрати становлять у середньому 60%. При цьому Україна витрачала 35% виділених коштів на некатегоризовані лікарські засоби (біологічно активні добавки, вітаміни, традиційні та рослинні препарати) та на ліки без доведеної ефективності, що суттєво більше, ніж у референтних країнах. Також в Україні відсутні правила регулювання ціни на генерики, на які виділялося 48% від загального обсягу коштів на лікарські засоби.
«Крім того, що в Україні обсяг видатків Державного бюджету, які виділено на закупівлю ліків, значно менший у порівнянні з сусідніми країнами, виділені кошти використовуються неефективно, що негативно впливає на загальний рівень системи охорони здоров’я в Україні», — зазначає Андрій Ковальов, керівник консалтингових проєктів Київської школи економіки.
Доступність інноваційного лікування має прямий вплив на загальний рівень здоров’я населення — про це свідчить досвід сусідніх країн. Вільний доступ до сучасних та ефективних ліків може покращити основні показники якості функціонування системи охорони здоров’я, які в Україні є найнижчими в порівнянні з референтними країнами.
За даними Світового банку, середня тривалість життя українських чоловіків становить 67 років, тоді як у Польщі — 74 роки. А рівень смертності дітей до 1 року в Україні є найвищим серед країн Східної Європи — 7,5 на 1000 новонароджених.
Фінансування доступу до інноваційного лікування можна забезпечити в межах наявного бюджету через перерозподіл витрат згідно із запропонованими в дослідженні рекомендаціями.
«Проведене дослідження — це перелік ефективних інструментів для відповідальних органів державної влади, який допоможе розширити доступ до якісного інноваційного лікування для пацієнтів. Експерти компаній — членів палати готові надати професійну підтримку, щоб необхідні зміни запрацювали в Україні якнайшвидше», — додав Андрій Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні.
За результатами дослідження було також встановлено, що в порівнянні з Чехією, Угорщиною, Латвією, Польщею та Словаччиною, в Україні витрати на охорону здоров’я найменші. Цей показник становить до 3,6% ВВП, у той час як у Латвії — від 5,9%, а в Чехії — 7,5%.
Згідно з даними за 2019 р., в Україні державні витрати на лікарські засоби на одну людину становлять 9 євро, у той час як у Польщі — 115 євро, а в Словаччині — 243 євро.
«Усі зацікавлені сторони повинні вжити низки заходів, щоб ситуація з доступом до якісного інноваційного лікування в нашій країні покращилася. Досвід референтних країн показує, які кроки потрібно здійснити, і головне, як це впливає на основні показники системи охорони здоров’я. Оскільки інвестиції в здоров’я мають прямий вплив на подальший розвиток держави та на її економічний добробут», — зазначив Віталій Гордієнко, голова ради директорів Асоціації виробників інноваційних ліків (АПРаД).
Україна щороку може заощаджувати до 40% витрат, передбачених Державним бюджетом на лікарські засоби, — це близько 4,3 млрд відповідної статті витрат Державного бюджету 2020 р., виділених на лікарські засоби. Зробити це можна завдяки комплексу інструментів, які слід запровадити на рівні держави: ввести політику ціноутворення на генерики, широке використання угод керованого доступу та контроль за призначеннями лікарських засобів. Також важливо повноцінно запровадити оцінку медичних технологій, процедуру співоплати та зовнішнє цінове реферування.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим