Відкриті дані як вакцина від кризи у фармацевтичній галузі

9 грудня 2020 р. відбулося засідання Комітету з питань охорони здоров’я та фармації при Торгово-промисловій палаті України (далі — Комітет), в ході якого учасники обговорили проблему із відкритістю, доступністю та зручністю даних у сфері охорони здоров’я України.

Розпочав засідання Комітету Валерій Король, віцепрезидент Торгово-промислової палати України, зазначивши, що наразі ми живемо в такий період, що все, що робиться, має дуже короткий шлях реалізації. Це стосується створення нових препаратів чи співпраці в розвитку фармацевтичної сфери та охорони здоров’я. Отже, наявність даних дуже важлива для швидкого реагування на процеси, які відбуваються.

Владислав Страшний, голова Комітету, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри промислової фармації Київського національного університету технологій та дизайну, додав, що інформацію як технологію ми почали розглядати лише зараз у боротьбі з панде­мією. У західних країнах ще з 2000-х років почали експериментально використовувати програми та реєстри пацієнтів. Тобто де б не знаходився пацієнт, лікар може в програмі побачити всю історію хвороби пацієнта. Наразі такі реєстри вже широко застосовуються в розвинених країнах.

Станіслав Шум, директор компанії «Top lead», зауважив, що компанія випустила інфографічний довідник досліджень у фармацевтичній сфері. Цей довідник створений задля того, щоб відоб­разити можливості та проблеми, які існують в індустрії. Фармацевтична галузь має значну частку в економіці краї­ни, формуючи близько 1% ВВП, а частка фармацевтичних товарів у роздрібному товарообігу країни сягає 10%. Також у довіднику окреслені питання цифрових інновацій в охороні здоров’я, до яких галузь підштовхнула пандемія, зокрема цифрові інновації — електронна черга, електронний рецепт, телемедицина та ін.

Для проведення досліджень дуже важлива наявність даних. Однак збір та обробка даних щодо розвитку фармацевтичної галузі вик­ликала певні труднощі. Наразі ми живемо у світі, де накопичується маса даних, особливо тих, що збирає держава, і саме в цьому сегменті вбачається проблема. Сучасні інновації ґрунтуються на доступі до даних, швидкому обміні ними, що дозволяє швидко реагувати на зовнішні виклики, зокрема й пандемію COVID-19.

Наразі широко обговорюється проєкт змін до постанови КМУ від 21 жовтня 2015 р. № 835 щодо масового відкриття даних та публічного доступу до них. На сьогодні значна частина даних та реєстрів вже відкриті, однак суть полягає в тому, в якому стані знаходяться ці дані.

Більш детально про ситуацію з даними у відкритих джерелах розповів Владислав Свістунов, старший аналітик компанії «Top lead». Дані, по суті, є активом економіки та будь-якої індустрії. Однак саме у сфері фармвиробництва дані фактично стають його основою. При створенні нових лікарських засобів важливо мати величезний масив якісних даних, які можуть бути корисними. При цьому дані важливі не лише на стадії розробки, а й протягом всього життєвого циклу препарату.

Щодо стану даних у фармацевтичній сфері в Україні, перш за все, варто відзначити їх незнач­ну кількість. Для порівняння, в Україні на єдиному порталі відкритих даних міститься 8 наборів даних у галузі охорони здоров’я, тоді як у Великобританії — 1800, а в США — 4600.

Також варто зазначити, що незважаючи на важливість ринку ліків взагалі та значну кількість державних програм у сфері охорони здоров’я в Україні майже відсутні офіційні дані щодо ринку ліків. Хоча в розвинених країнах споживання ліків у розрізі різних вимірів є однією з опор у будівлі даних з охорони здоров’я. У нашій країні такі дані наявні в комерційних організаціях, які мають їх дуже глибоке структурування. Наразі в Україні єдиним джерелом відкритих даних щодо фармацевтичного ринку є apteka.ua.

Втім, не можна говорити, що дані в Україні взагалі відсутні. Наприклад, є дані щодо реалізації програми «Доступні ліки» та щодо публічних закупівель. Однак це дані за досить вузькими сегментами, і важко зрозуміти, яка ситуація відбувається загалом на ринку та як ринок реагує на запуск чи реалізацію тієї чи іншої програми.

Серед основних проблем даних в Україні, які необхідно вирішити, доповідач виділив: структурування даних; розширення переліку та глибини даних; зручність використання даних.

У системі охорони здоров’я багато органів — розпорядників даних. При цьому кожен орган має свій підхід до висвітлення даних, зокрема щодо частоти оновлення, роз’яснень, формату тощо. А тому користувачам дуже важко працювати з такими даними. Отже, необхідно ці дані впорядкувати. Навіть на порталі відкритих даних є певна неструктурованість, наприклад, у розділі охорона здоров’я — 8 наборів даних, у розділі МОЗ — 13, у Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками — 7.

Як вже зазначалося, на урядовому рівні відсутні будь-які дані щодо фармринку, хоча ці дані є обов’язковим елементом виваженої політики у сфері охорони здоров’я та розвитку фарміндуст­рії. Досить широкий та якісний спектр даних є лише за програмами, які запускалися відносно недавно, зокрема програма «Доступні ліки» та сегмент публічних закупівель. При цьому деякі дані мають обмежений характер і не дають змоги провести якісний аналіз.

Деякі наявні дані та реєстри мають якісний зміст, якісну форму відображення, але представлені в тестовому форматі, що значно ускладнює їх обробку та аналіз. Окрім того, більшість відкритих реєстрів має різний формат, і в деяких випадках виникають труднощі із вивантаженням даних, зокрема не всі реєстри мають потужність видавати всі наявні набори даних, або взагалі немає можливості вивантажити дані, або є можливість вивантажувати дані лише частинами, або відсутня динаміка даних. Спікер зазначив, що дані не можуть мати виключно текстовий формат, обов’язково має бути зручний формат для машинного читання, і всі дані мають бути готовими до вивантаження на локальний носій.

Михайло Шумілін, секретар Комітету, зауважив, що на підставі викладених проблем та для поліпшення ситуації із даними у сфері охорони здоров’я необхідно разом із ключовими стейкхолдерами підготувати та направити до МОЗ відповідне звернення. У свою чергу, В. Страшний запропонував також долучити до цього процесу Агентство США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID) в Україні, а також профільні кафедри закладів вищої освіти.

Олена Зубко, керівник відділу моніторингу промоційної активності та аудиту лікарських призначень країн СНД департаменту лінійних досліджень компанії «Proxima Research», зазначила, що тема відкритих даних у сфері охорони здоров’я та фармринку дуже актуальна. Наявність таких даних дозволяє швидко реагувати на зміни та приймати правильні рішення з точки зору організації медичної допомоги та забезпечення лікарськими засобами.

Ні для кого не секрет, що ажіотажний попит на деякі групи препаратів призводить до їх дефіциту, і наявність даних дозволяє фармвиробникам робити правильні висновки щодо необхідного рівня товарних запасів таких ліків для задоволення підвищеного попиту споживача в умовах, які наразі диктує пандемія COVID-19. Також важливо, щоб пацієнти мали повний доступ до даних про своє здоров’я та мали можливість ділитися ними з лікарем, особливо в період віддаленої комунікації. Як представник компанії, яка займається збором та аналізом даних, пов’язаних із фармринком та системою охорони здоров’я, О. Зубко заявила, що компанія підтримує ініціативу щодо відкритості даних та готова надавати всебічну підтримку з цього питання.

Юлія Звягінцева, керівник представництва IQVIA в Україні, відзначила, що більшість реєстрів в Україні створювалося в рамках проєкту цифрової трансформації, і компанія нещодавно за замовленням Міністерства цифрової трансформації проводила аналіз пакетів даних, які доступні в Україні, та оцінювала їх за різними критеріями, в тому числі доступності машинної обробки, і порівнювала із рядом зарубіжних країн. Тож Ю. Звягінцева закликала присутніх долучитись до цього проєкту Мінцифри, а також підтримала ініціативу щодо залучення USAID.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті