Онкологія–2021: сьогодення та перспективи розвитку

«I am and I will» — гасло глобальної кампанії до Всесвітнього дня боротьби проти раку (World Cancer Day) у 2019–2021 рр., яке нагадує, що всі наші дії мають значення, і що спільними зусиллями можливо досягти бажаного — здорового майбутнього без раку. Цей день відзначається з 2005 р. з метою привернення уваги до цієї глобальної проблеми та нагадування про те, наскільки поширені зараз онкологічні захворювання. 3 лютого 2021 р. у пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася пресконференція Національного інституту раку (НІР) МОЗ України до Всесвітнього дня боротьби проти раку на тему «Онкологія–2021: сьогодення та перспективи розвитку».

Онкологічні захворювання — один із пріоритетних напрямків роботи Міністерства охорони здоров’я України, зазначила Світлана Шаталова, заступник міністра охорони здоров’я. С. Шаталова розповіла про напрацювання, які були зроблені у 2020 р. для розвитку напряму онкології.

До Програми медичних гарантій включено пакети з хіміотерапевтичного та радіологічного лікування. Упродовж 2020 р. за надання відповідних послуг закладам охорони здоров’я виплачено 3,193 млрд грн. З квітня 2021 р. послуги також надаватимуться за окремими пакетами з діагностики та лікування онкогематологічних захворювань, а тарифи будуть підвищені. Наприклад, тариф на діагностику та хіміотерапевтичне лікування онкологічних захворювань становитиме 25 тис. грн за дорослого пацієнта та 91 тис. грн за пацієнта-дитину, онкогематологічних захворювань — 45 та 164 тис. грн відповідно. Тариф на променеву терапію становитиме 43–52 тис. грн залежно від наявності в закладі охорони здоров’я лінійних прискорювачів. До номенклатури лікарських засобів, які закуповуються централізовано для лікування пацієнтів онкологічного профілю, додано нові позиції (9 — для дорослих пацієнтів та 6 — для дітей).

Також розпочато процес об’єднання лікарських спеціальностей «лікар-гематолог дитячий» та «лікар-онколог дитячий» в єдину спеціальність «лікар-гематолог-онколог дитячий». Тривають активна співпраця із зарубіжними партнерами та інтеграція в міжнародну спільноту. «Ми працюємо над удосконаленням систем діагностики та лікування злоякісних новоутворень у дітей. Почали співпрацю з дослідницькими кініками США, зокрема госпіталем Святого Юди, який є одним із світових лідерів у запровадженні інноваційних методів лікування онкологічних захворювань у дітей», — розповіла спікер.

Наразі розроблено проєкт Національної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 р. (далі — Національна стратегія), що визначатиме вектор розвитку системи онкологічної допомоги в Україні, який зараз знаходиться на громадському обговоренні. «Ми розуміємо, що захворюваність і смертність, спричинені онкологічними захворюваннями, можливо знизити шляхом загальнодержавного системного підходу до профілактики, раннього виявлення, доступної діагностики та лікування. Саме для реалізації таких підходів і розроблено проєкт Національної стратегії», — зазначила С. Шаталова. Як підкреслила доповідач, до розробки Націо­нальної стратегії були долучені у тому числі експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Серед цілей Національної стратегії — забезпечення реабілітації та надання паліативної допомоги, а також удосконалення системи реєстрації онкоза­хворювань та лікувальних заходів і результатів спостереження за станом пацієнтів онкологічного профілю для визначення динаміки та оцінки результатів заходів контролю онкологічних хвороб. Ключовим елементом цієї системи є Національний канцер-реєстр на базі НІР. На підставі визначених стратегічних цілей розроблятиметься план реалізації довгострокових, середньострокових і короткострокових заходів і програм. С. Шаталова зазначила, що у 2021 р. для НІР передбачена реалізація двох інвестиційних проєктів, пов’язаних із покращенням матеріально-технічної бази, — лабораторія молекулярно-генетичної діагностики та створення сучасної клінічної бази для лікування онкозахворювань.

Будівництво молекулярно-генетичної лабораторії має розпочатися вже 15 лютого 2021 р., зазначив Олександр Яцина, в.о. директора НІР. Також на 2021 р. заплановано відновлення проєкту з будівництва нового корпусу НІР, в якому розташовуватиметься Центр онкогематології та транс­плантації кісткового мозку, що дозволить суттєво збільшити кількість операцій із трансплантації кісткового мозку. «Плануємо робити понад 100 алогенних трансплантацій і майже таку ж кількість аутотрансплантацій на рік (наразі проводиться близько 30 на рік)», — прокоментував спікер. Окрім того, планується завершення будівництва центру променевої терапії і встановлення лінійного прискорювача.

Доповідач розповів про відкриття Центру психо­онкології, спрямованого на реабілітацію, супровід, лікування та психологічну підтримку пацієнтів, їх родичів та на психологічну реабілітацію лікарів. «Сподіваємося, що незабаром ми відпрацюємо модель служби онкопсихології на нашому закладі і імплементуємо її в наших 33 закладах онкодиспансерів та центрах онкологічної допомоги».

Детальніше про розвиток системи трансплантації кісткового мозку в НІР розповіла Ірина Крячок, доктор медичних наук, професор. «В НІР виконується аутологічна трансплантація стовбурових клітин з 2008 р. на базі дитячого відділення, з 2016 р. — на базі дорослого відділення. Трансплантація дарує життя тим пацієнтам, які не відповідають на стандартну хіміотерапію, а це до 30% пацієнтів з лімфомою і близько 50% пацієнтів з гострою лейкемією, — зазначила доповідач. — У 2020 р. завершено капітальний ремонт та реконструкцію відділення онкогематології НІР, і наразі пацієнти мають змогу отримувати трансплантацію в 4 відремонтованих сучасних боксованих палатах, які відповідають міжнародним стандартам. Ми маємо амбітні плани щодо розвитку трансплантації у напрямку алогенної. Це дасть змогу лікувати більшу кількість хворих і з іншими видами онкопатології. На сьогодні ми є учасниками пілотного проєкту з трансплантації, згідно з яким отримали обладнання і маємо змогу з року в рік проводити більшу кількість трансплантацій. На даний час проведено більше ніж 300 трансплантацій для дітей і більше 80 для дорослих. Звичайно, цього недостатньо, адже потреба в Україні є набагато більшою. Будівництво нового корпусу, де розташовуватиметься Центр сучасної гематології і трасплантології, дозволить підвищити рівень трансплантації в Україні на дуже високий».

Про здобутки інституту в науковій діяльності розповів Сергій Коровін, заступник директора з нау­кової роботи НІР. «На сьогодні в НІР виконується 12 наукових досліджень з вирішення переважно прикладних питань сучасної онкології», — зазначив спікер.

«Україна, на жаль, вважаться резервною країною для проведення клінічних досліджень великими фармацевтичними компаніями. У нас проводиться в рази менше клінічних досліджень, ніж у сусідніх країнах, зокрема у Польщі. Не кажучи вже про лідерів ринку клінічних досліджень, таких як США або великі країни ЄС», — зазначив Андрій Лукашенко, заступник директора з організаційно-методичної роботи НІР. Як підкреслив спікер, наявність клінічних досліджень має велике значення перш за все для пацієнтів, адже на сьогодні сучасна хіміотерапія може коштувати дуже дорого, наприклад лікування 4-ї стадії раку певних локалізацій можуть коштувати й 250 тис. дол. США на місяць. «Лікування пацієнтів у рамках клінічних досліджень — це унікальна можливість. Для пацієнтів — отримати найбільш сучасне лікування безкоштовно, для клінік — покращити матеріально-технічну базу, для лікарів — підвищити кваліфікацію, — зазначив спікер. — Наразі ми організували центр клінічних досліджень в НІР, оскільки їх кількість постійно зростає, та намагаємося збільшити квоту на число пацієнтів, залучених у клінічні дослідження».

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото «Інтерфакс-Україна»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті