Онкологічні захворювання — один із пріоритетних напрямків роботи Міністерства охорони здоров’я України, зазначила Світлана Шаталова, заступник міністра охорони здоров’я. С. Шаталова розповіла про напрацювання, які були зроблені у 2020 р. для розвитку напряму онкології.
До Програми медичних гарантій включено пакети з хіміотерапевтичного та радіологічного лікування. Упродовж 2020 р. за надання відповідних послуг закладам охорони здоров’я виплачено 3,193 млрд грн. З квітня 2021 р. послуги також надаватимуться за окремими пакетами з діагностики та лікування онкогематологічних захворювань, а тарифи будуть підвищені. Наприклад, тариф на діагностику та хіміотерапевтичне лікування онкологічних захворювань становитиме 25 тис. грн за дорослого пацієнта та 91 тис. грн за пацієнта-дитину, онкогематологічних захворювань — 45 та 164 тис. грн відповідно. Тариф на променеву терапію становитиме 43–52 тис. грн залежно від наявності в закладі охорони здоров’я лінійних прискорювачів. До номенклатури лікарських засобів, які закуповуються централізовано для лікування пацієнтів онкологічного профілю, додано нові позиції (9 — для дорослих пацієнтів та 6 — для дітей).
Також розпочато процес об’єднання лікарських спеціальностей «лікар-гематолог дитячий» та «лікар-онколог дитячий» в єдину спеціальність «лікар-гематолог-онколог дитячий». Тривають активна співпраця із зарубіжними партнерами та інтеграція в міжнародну спільноту. «Ми працюємо над удосконаленням систем діагностики та лікування злоякісних новоутворень у дітей. Почали співпрацю з дослідницькими кініками США, зокрема госпіталем Святого Юди, який є одним із світових лідерів у запровадженні інноваційних методів лікування онкологічних захворювань у дітей», — розповіла спікер.
Наразі розроблено проєкт Національної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 р. (далі — Національна стратегія), що визначатиме вектор розвитку системи онкологічної допомоги в Україні, який зараз знаходиться на громадському обговоренні. «Ми розуміємо, що захворюваність і смертність, спричинені онкологічними захворюваннями, можливо знизити шляхом загальнодержавного системного підходу до профілактики, раннього виявлення, доступної діагностики та лікування. Саме для реалізації таких підходів і розроблено проєкт Національної стратегії», — зазначила С. Шаталова. Як підкреслила доповідач, до розробки Національної стратегії були долучені у тому числі експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Серед цілей Національної стратегії — забезпечення реабілітації та надання паліативної допомоги, а також удосконалення системи реєстрації онкозахворювань та лікувальних заходів і результатів спостереження за станом пацієнтів онкологічного профілю для визначення динаміки та оцінки результатів заходів контролю онкологічних хвороб. Ключовим елементом цієї системи є Національний канцер-реєстр на базі НІР. На підставі визначених стратегічних цілей розроблятиметься план реалізації довгострокових, середньострокових і короткострокових заходів і програм. С. Шаталова зазначила, що у 2021 р. для НІР передбачена реалізація двох інвестиційних проєктів, пов’язаних із покращенням матеріально-технічної бази, — лабораторія молекулярно-генетичної діагностики та створення сучасної клінічної бази для лікування онкозахворювань.
Будівництво молекулярно-генетичної лабораторії має розпочатися вже 15 лютого 2021 р., зазначив Олександр Яцина, в.о. директора НІР. Також на 2021 р. заплановано відновлення проєкту з будівництва нового корпусу НІР, в якому розташовуватиметься Центр онкогематології та трансплантації кісткового мозку, що дозволить суттєво збільшити кількість операцій із трансплантації кісткового мозку. «Плануємо робити понад 100 алогенних трансплантацій і майже таку ж кількість аутотрансплантацій на рік (наразі проводиться близько 30 на рік)», — прокоментував спікер. Окрім того, планується завершення будівництва центру променевої терапії і встановлення лінійного прискорювача.
Доповідач розповів про відкриття Центру психоонкології, спрямованого на реабілітацію, супровід, лікування та психологічну підтримку пацієнтів, їх родичів та на психологічну реабілітацію лікарів. «Сподіваємося, що незабаром ми відпрацюємо модель служби онкопсихології на нашому закладі і імплементуємо її в наших 33 закладах онкодиспансерів та центрах онкологічної допомоги».
Детальніше про розвиток системи трансплантації кісткового мозку в НІР розповіла Ірина Крячок, доктор медичних наук, професор. «В НІР виконується аутологічна трансплантація стовбурових клітин з 2008 р. на базі дитячого відділення, з 2016 р. — на базі дорослого відділення. Трансплантація дарує життя тим пацієнтам, які не відповідають на стандартну хіміотерапію, а це до 30% пацієнтів з лімфомою і близько 50% пацієнтів з гострою лейкемією, — зазначила доповідач. — У 2020 р. завершено капітальний ремонт та реконструкцію відділення онкогематології НІР, і наразі пацієнти мають змогу отримувати трансплантацію в 4 відремонтованих сучасних боксованих палатах, які відповідають міжнародним стандартам. Ми маємо амбітні плани щодо розвитку трансплантації у напрямку алогенної. Це дасть змогу лікувати більшу кількість хворих і з іншими видами онкопатології. На сьогодні ми є учасниками пілотного проєкту з трансплантації, згідно з яким отримали обладнання і маємо змогу з року в рік проводити більшу кількість трансплантацій. На даний час проведено більше ніж 300 трансплантацій для дітей і більше 80 для дорослих. Звичайно, цього недостатньо, адже потреба в Україні є набагато більшою. Будівництво нового корпусу, де розташовуватиметься Центр сучасної гематології і трасплантології, дозволить підвищити рівень трансплантації в Україні на дуже високий».
Про здобутки інституту в науковій діяльності розповів Сергій Коровін, заступник директора з наукової роботи НІР. «На сьогодні в НІР виконується 12 наукових досліджень з вирішення переважно прикладних питань сучасної онкології», — зазначив спікер.
«Україна, на жаль, вважаться резервною країною для проведення клінічних досліджень великими фармацевтичними компаніями. У нас проводиться в рази менше клінічних досліджень, ніж у сусідніх країнах, зокрема у Польщі. Не кажучи вже про лідерів ринку клінічних досліджень, таких як США або великі країни ЄС», — зазначив Андрій Лукашенко, заступник директора з організаційно-методичної роботи НІР. Як підкреслив спікер, наявність клінічних досліджень має велике значення перш за все для пацієнтів, адже на сьогодні сучасна хіміотерапія може коштувати дуже дорого, наприклад лікування 4-ї стадії раку певних локалізацій можуть коштувати й 250 тис. дол. США на місяць. «Лікування пацієнтів у рамках клінічних досліджень — це унікальна можливість. Для пацієнтів — отримати найбільш сучасне лікування безкоштовно, для клінік — покращити матеріально-технічну базу, для лікарів — підвищити кваліфікацію, — зазначив спікер. — Наразі ми організували центр клінічних досліджень в НІР, оскільки їх кількість постійно зростає, та намагаємося збільшити квоту на число пацієнтів, залучених у клінічні дослідження».
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим