COVID-19 ще не закінчився: для формування колективного імунітету необхідні роки

Поки рано говорити про COVID-19 у минулому часі, навіть при більш значному поширенні вакцинації. Адже наразі найгірші спалахи цього захворювання активізуються в місцях, які найменш підготовлені для боротьби з ними. Так, за прогнозами системи відстеження вакцин Bloomberg, у багатьох країнах (включаючи Україну), де COVID-19 останнім часом поширюється найшвидше, нинішні темпи проведення вакцинації не зумовлять формування колективного імунітету протягом багатьох років або навіть десятиліть.

Вакцинація проводиться в багатьох країнах з наростаю­чою швидкістю. При цьому карантинні обмеження слабшають з появою весняного сонця, і хочеться повірити, що довгий кошмар COVID-19 нарешті закінчився. Так, у Великобританії 58% дорослого населення отримали хоча б 1 дозу вакцини. У свою чергу, президент США Джо Байден (Joe Biden) назвав свою нову мету — за перші 100 днів його перебування на посаді в США повинні провести вакцинацію 200 млн осіб.

«Я знаю, що це амбітно та вдвічі більше за нашу початкову мету, але жодна інша країна навіть близько не наблизилася до того, що ми робимо. Я вірю, що ми на це здатні», — вказав політик.

Протягом останнього місяця пошуковий запит у Google «після COVID» викликає більший інтерес, ніж «симптоми COVID». Це свідчить про те, що світ сьогодні більше думає, яким буде життя, коли все повернеться до норми.

Однак це є помилкою. Хоча ми все частіше говоримо про коронавірус у минулому часі, найгірше, можливо, ще попереду. Порівняно із затишшям наприкінці лютого 2021 р. поширеність інфекції зросла на 47% у березні 2021 р. Близько 600 тис. нових випадків зараження на день — сьогодні цей показник вищий, ніж у більшу частину минулого року.

Занепокоєння викликає й те, що поперед­ні хвилі COVID-19 в основному локалізувалися в Західній Європі та США, однак сьогодні багато регіонів, де поширеність COVID-19 зростає найшвидше, знаходяться в Південній Америці та Південній Азії, на Близькому Сході та в інших країнах з економікою, що розвивається.

Даним країнам в основному не вистачає першокласної інфраструктури громадської охорони здоров’я, яка характерна для «глобальної півночі», і вони менш оснащені для боротьби з COVID-19. Це особливо актуально, якщо нові варіанти вірусу, подібні до тих, які виявлені у Великобританії або бразильському місті Манаус, більшою мірою будуть уражувати молодих людей.

В основному минулого року COVID-19 виглядав як те, що австрійський історик Вальтер Шайдель (Walter Scheidel) назвав «великим зрівнювачем». Дану пандемію можна віднести до числа тих катастроф, яким парадоксальним чином вдавалося згладжувати гірші прояви нерівності серед людей 1 раз у кожне покоління або близько того.

Більше 46% випадків смерті від COVID-19 зафіксовано лише в 3 багатих юрисдикціях з незвичайно великою кількістю осіб літнього віку: в США, Великобританії та Європейському Союзі.

Однак сьогодні це може змінитися. Так, з початку пандемії США в основному займали незавидне 1-ше місце з рекордної кількості щоденних випадків інфікування. Однак з початку березня 2021 р. вони відстали від показників Бразилії, можливо, назавжди.

Так само у Великобританії наразі показники інфікування нижчі, ніж у Бангладеш і Філіппінах, вперше після сезонного затишшя в Європі минулого літа.

Згідно з даними системи відстеження вакцин Bloomberg, у багатьох країнах (до переліку яких входить і Україна), де COVID-19 останнім часом поширюється найшвидше, нинішні темпи проведення вакцинації не дадуть змоги сформувати колективний імунітет протягом багатьох років або навіть десятиліть (рисунок).

Рисунок
 Швидкість формування колективного імунітету в різних країнах залежно від темпів проведення вакцинації
Швидкість формування колективного імунітету в різних країнах залежно від темпів проведення вакцинації

Цей аналіз може дозволити зробити набагато більший акцент на питаннях нерівності та справедливості стосовно вакцинації, які до сих пір були відносно приглушені в громадських дебатах. Незважаючи на пожертвування в розмірі 4 млрд дол. від США в січні 2020 р., COVAX (програма доставки вакцин проти коронавірусу в країни з низьким рівнем доходу, що спонсорується ООН) все ще не вистачає приблизно 2 млрд дол., щоб розподілити 1,8 млрд доз у цільових країнах у 2021 р.

На додаток до цього ряд країн, включаючи Великобританію, США, Швейцарію та країни — члени ЄС, продовжують блокувати скасування правил інтелектуальної власності, яке дозволило б виробникам генеричних лікарських засобів в Індії та Південній Африці виробляти вакцини за більш доступними цінами, гарантуючи, що поточне виробництво буде орієнтовано на країни, що розвиваються.

«Рішення на цьому етапі мають політичний і логістичний характер», — зазначила Стефані Топп (Stephanie Topp), професор громадської охорони здоров’я в Університеті Джеймса Кука (James Cook University), Австралія. За її словами, країни, які захищають тільки своє власне населення, не скасовують правила інтелектуальної власності та надають фінансування для вакцинації в інших частинах світу, вважатимуть це помилковою економікою.

«Якщо хвороба поширюється десь ще в цьому неймовірно глобалізованому взаємопов’язаному світі, хвороба повернеться знову», — зазначає С. Топп.

В історії вже існує безліч таких прикладів. Загальна байдужість до медичних проблем, коли вони перестають турбувати країни з високим рівнем доходу, є настільки вкоріненою проблемою, що існує ціла галузь сучасної медицини, присвячена «забутим тропічним хворобам».

Такі інфекції, як туберкульоз і холера, які багаті країни часто розглядають як пережитки ХІХ ст. та згадуються в основному в опері та романах, сьогодні майже напевно більш поширені, ніж будь-коли в історії людства. У той час як американські телеканали показують ностальгічні пов­тори мюзиклу «Rent» на тему СНІДу, дві третини людей з ВІЛ живуть в країнах Африки на південь від Сахари.

У випадку з COVID-19 мова сьогодні йде про моральне падіння. Для того щоб кордони знову відкрилися і ризик появи нових варіантів вірусу, які можуть зруйнувати захисні механізми вакцин (над створенням яких так старанно працювали вчені протягом минулого року), звести до мінімуму, «багатий світ» повинен почати розглядати інфекцію в країнах з економікою, що розвивається, як надзвичайну ситуацію нарівні з тим, що відбувається на його власному «задньому дворі».

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
За матеріалами bloomberg.com

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті