Заходи протидії туберкульозу в Україні неефективні — Рахункова палата

Рахункова палата України (РПУ) повідом­ляє, що заходи щодо протидії з туберкульозу в Україні неефективні та не сприяють подоланню епідемії. Про це свідчать результати паралельного аудиту вищих органів аудиту Азербайджану, Грузії та України щодо ефективності профілактики та лікування туберкульозу.

Попри зниження в Україні темпів захворювання на туберкульоз за останні кілька років (з 67,6 випадків на 100 тис. населення у 2016 р. до 60,1 у 2019 р.), рівень захворюваності перевищує епідемічний поріг, який становить 50 випадків на 100 тис. населення. У 2014 р. Україна вперше увійшла до п’ятірки країн світу з найвищим показником захворюваності на мультирезистентний туберкульоз. Його лікування потребує більше часу, є дорогим і менш ефективним.

Майже 29% пацієнтів, у яких вперше діагностовано туберкульоз, мають підтверджену стійкість до протитуберкульозних препаратів. Кількість пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом у 2019 р. зменшилася на 24% порівняно з 2016 р. з 7778 до 5908 випадків. Однак серед них збільшилася частка хворих на туберкульоз з розширеною резистентністю — з 14,7% у 2016 р. до 19,8% у 2019 р. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 25% усіх випадків туберкульозу в Україні залишаються невиявленими щороку, що зумовлює подальше поширення захворювання.

Для протидії захворюванню на туберкульоз Уряд у березні 2017 р. затвердив План заходів щодо реалізації Стратегії забезпечення сталої відповіді на епідемію туберкульозу, у тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 р. (далі — План заходів). Однак протягом 2017−2019 рр. повністю реалізовано лише 20,7% заходів.

При цьому джерела фінансування, перелічені в Плані заходів, не містять обсягів кош­тів; показники виконання заходів не мають конкретних цифрових значень, що ускладнює комплексну оцінку ефективності витрат та досягнутих результатів. Документ також не містить жодних заходів, пов’язаних з профілактикою, діагностикою та лікуванням туберкульозу, а також з удосконаленням інфекційного контролю.

У листопаді 2019 р. Уряд затвердив Державну стратегію у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 р. Документ передбачає зниження рівня захворюваності та зменшення абсолютної кількості випадків смерті від туберкульозу на 80 та 90% відповідно порівняно з 2015 р. Також він передбачає забезпечення ефективного лікування туберкульозу, в тому числі його резистентних форм, на рівні 90%. Однак МОЗ спільно з центральними органами виконавчої влади, обласними та Київською міською держадміністраціями не підготував трирічні плани дій щодо реалізації цієї стратегії.

Аудит встановив, що МОЗ та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» не мають інформації про загальні обсяги коштів, використаних у 2018−2019 рр. на протидію захворюванню на туберкульоз. У тому числі й коштів на реалізацію Плану заходів, крім кош­тів державного бюджету на суму 729 млн грн, що використані МОЗ для придбання матеріалів для діагностики та лікування туберкульозу, та кош­тів, наданих Глобальним фондом, на суму 2,7 млн грн (в еквіваленті) для проведення навчань з питань протидії туберкульозу.

Аудит також виявив недостатню ефективність заходів, вжитих для інформування населення з питань, пов’язаних з протидією захворюванню на туберкульоз. Так, відсутня інформація про результати обов’язкових профілактичних медичних оглядів серед груп ризику. Незадовільним залишається рівень проведення вакцинації. Зокрема, у 2017, 2018, 2019 р. профілактична вакцинація проти туберкульозу для дітей віком до 1 року була зроб­лена для 83,5; 90,1 та 88,6% дітей відповідно. Ці показники нижче значення, рекомендованого ВООЗ (95%).

Незадовільним залишається обстеження і лікування осіб, що контактували з хворими на туберкульоз. Показник обстеження такої категорії осіб у 2018−2019 рр. в Україні досягнено на рівні 1,4–1,6 контактів (за рекомендованого ВООЗ показника 5–6 контактів на 1 випадок захворювання), показник лікування в цих роках відповідно — 83,9 і 80,2% (за рекомендованого ВООЗ — 100%). На націо­нальному рівні не досягнено рекомендованих ВООЗ показників успішності лікування хворих на туберкульоз.

Крім того, за відсутності належної організації і дієвої координації з боку МОЗ місцеві органи виконавчої влади провели реформування мережі протитуберкульозних закладів. Як результат, рішеннями місцевих органів влади у 2018−2019 рр. кількість протитуберкульозних закладів зменшено на 32 (18,9%) порівняно з 2017 р., кількість ліжко-місць зменшена на 3371 одиницю (15,6%). У 2020 р. планувалося скоротити ще 3254 ліжка (28,6%).

У РПУ наголошують, що МОЗ і ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» не запровадили ефективної системи внутрішнього контролю за використанням матеріального забезпечення, що фінансується з державного бюджету та Глобального фонду. Як результат, лікарські засоби та медичні вироби на суму 886 тис. грн, які закуплені МОЗ за кошти держбюджету у 2011−2017 рр., залишилися невикористаними через закінчення терміну придатності. З цієї ж причини не використані ліки та медичні вироби, що профінансовані коштом Глобального фонду, на суму понад 20 млн грн. Частина їх вартістю 19,7 млн грн була утилізована. Також залишилися невикористаними через закінчення терміну придатності препарати для лікування мультирезистентного туберкульозу на суму 840 тис. грн. Існує суттєвий ризик нанесення шкоди державі через невикористання лікарського засобу Капреоміцин на суму 52,8 млн грн до закінчення терміну його придатності.

У зв’язку з вищезазначеним РПУ рекомендує МОЗ:

• переглянути державну політику щодо протидії захворюванню на туберкульоз;
• прискорити підготовку плану заходів щодо реалізації Державної стратегії розвит­ку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню;
• пришвидшити підготовку трирічних планів заходів з реалізації Державної стратегії у сфері протидії з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, туберкульозом та вірусним гепатитом на період до 2030 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!