На початку зустрічі представники МОЗ поінформували про результати розгляду пропозицій Підкомітету. Частину зауважень EBA вже включено до оновленого тексту проєкту. Зокрема, це стосується відображення в Реєстрі як поточних, так і попередніх даних про клінічні дослідження, застосування латинських літер у назвах і кодах, а також забезпечення конфіденційності інформації, яку спонсор визначає як таку, що не підлягає розголошенню.
Яким вимогам має відповідати відкритий доступ до Реєстру?
Значну частину дискусії присвятили функціональним можливостям майбутнього ресурсу та його доступності для різних категорій користувачів, зокрема пацієнтів, медичних працівників і спонсорів клінічних випробувань.
Згідно з доопрацьованою редакцією документа, користувачі зможуть здійснювати пошук інформації, переглядати її, копіювати та зберігати. Крім того, у Реєстрі відображатимуться дати первинного внесення відомостей і їх останнього оновлення. Представники МОЗ підтвердили, що доступ до ресурсу буде безкоштовним, а ознайомлення з відкритими даними не потребуватиме проходження електронної ідентифікації.
Ще одним передбаченим нововведенням є публікація резюме результатів клінічних випробувань, орієнтованих на громадян. Водночас представники Підкомітету звернули увагу на необхідність передбачити додаткові інструменти роботи з інформацією, зокрема можливість створення та завантаження звітів на основі даних Реєстру. Такий функціонал міг би спростити аналіз відомостей і зробити ресурс кориснішим для всіх зацікавлених сторін.
Чи можна буде дізнатися про набір пацієнтів до клінічних випробувань?
Серед питань, які потребують подальшого опрацювання, — відображення актуального статусу залучення учасників до клінічних випробувань. Експерти Підкомітету наголосили, що для потенційних учасників важливо мати змогу перевірити, чи відкритий набір до конкретного дослідження та в яких саме дослідницьких центрах залучають пацієнтів.
Наявність такої інформації могла б бути корисною не лише для громадян, які шукають можливості взяти участь у клінічних випробуваннях, а й для дослідників та спонсорів. Учасники зустрічі погодилися з практичною цінністю відповідного інструменту. Разом з тим його впровадження потребує додаткової оцінки з огляду на технічні можливості Реєстру та подальші плани щодо його модернізації.
Які відомості про препарати та супутні матеріали пропонується додавати до Реєстру?
Іншим предметом дискусії став перелік інформації про лікарські засоби та супутні матеріали, яку необхідно буде вносити до Реєстру. Представники EBA висловили позицію щодо доцільності обмеження такого переліку справді необхідними даними, щоб не створювати для учасників процесу додаткових адміністративних вимог.
Зокрема, обговорювалася пропозиція щодо обов’язкового зазначення інформації про супутню терапію. Оскільки ці відомості потенційно можуть використовуватися під час митного оформлення матеріалів, призначених для проведення клінічних випробувань, питання потребує додаткового аналізу та узгодження відповідних підходів.
За результатами зустрічі представники МОЗ повідомили про намір повторно оприлюднити доопрацьований проєкт наказу для проведення громадського обговорення. Сторони також домовилися продовжити опрацювання питань, щодо яких наразі не досягнуто остаточних рішень, у робочому форматі.
Пропозиції, що потребуватимуть додаткового аналізу або технічних змін у функціоналі Реєстру, можуть бути розглянуті на наступних етапах його розроблення та вдосконалення.
Поширені запитання
Якої мети пропонується досягти створенням Реєстру? — Реєстр покликаний систематизувати інформацію про клінічні дослідження лікарських засобів в Україні та забезпечити централізований доступ до відповідних відомостей.
Чи передбачатиме Реєстр розміщення інформації, яка не підлягає публічному розголошенню? — Так, під час формування Реєстру має забезпечуватися розмежування відкритих відомостей і конфіденційної інформації, зокрема тієї, яку спонсор клінічного випробування визначив як таку, що потребує захисту.
Для чого в Реєстрі передбачено збереження історичних відомостей? — Це дасть змогу відстежувати зміни у статусі та характеристиках клінічних випробувань, а також отримувати інформацію про попередні редакції внесених даних.
Чому важливо використовувати латиницю для назв і кодів клінічних випробувань? — Уніфіковане написання назв і кодів полегшує ідентифікацію випробувань, пошук інформації та її зіставлення з відомостями, які використовуються в міжнародному професійному середовищі.
Підготовлено Євгеном Прохоренком,
за матеріалами
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим