Зміни у сфері охорони здоров’я: чи варто чекати на покращення?

25 червня в онлайн-форматі відбулася зустріч випускників та викладачів Ужгородського національного університету. Під час заходу обговорювалися, зокрема, питання майбутнього аптечних закладів та професії фармацевта в них, розвитку фармації та охорони здоров’я в цілому. Запрошеним гостем став Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП»), член Міжнародної федерації фармацевтів (International Pharmaceutical Federation — FIP), а модератором виступив Олег Девіняк, кандидат фармацевтичних наук, доцент, завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін Ужгородського національного університету.

Олег Клімов поінформував про поточний стан аптечної справи в Україні. За словами спікера, на сьогодні на території країни функціо­нує 21 907 місць продажу лікарських засобів, але з аптекою, на його думку, ці об’єкти з продажу ліків не мають нічого спільного, адже порушують безліч етичних, нормативних та моральних вимог. Як наголосив доповідач, мова йде виключно про бізнес, а не про фармацевтичну справу. «Із вказаної кількості аптек лише небагато з них можна назвати закладами охорони здоров’я, що надають повний спектр фармацевтичної допомоги. Видано ліцензій на виготовлення ліків в аптечних умовах лише 220 суб’єктам господарської діяльності, а забезпечують населення наркотичними засобами 394, також наявна невелика кількість аптек, які беруть реальну, а не задекларовану участь в урядових програмах», — підкреслив О. Клімов.

Відносно Закону України «Про лікарські засоби» та прийняття його нової редакції О. Клімов зазначив, що більше 15 років депутати Верховної Ради не можуть остаточно прийняти новий закон, оскільки не можуть знайти компроміс, адже кожен має своє бачення закону, яке часто суперечить нормам національного законодавства та міжнародної практики. Також голова правління нагадав, що 23 червня ГО «ВФП» взяла участь у робочій зустрічі із заступником міністра охорони здоров’я з євроінтеграції Олександром Комарідою. Під час зустрічі обговорено питання фармації, які є нагальними та потребують вирішення, зокрема створення робочої групи стосовно розробки національних стандартів належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice — GPP). У разі прийняття цих стандартів логічно завершиться ланцюжок приведення у відповідність національних стандартів щодо якості лікарських засобів з міжнародними нормами.

Однією з важливих тем зустрічі стало підвищення доступності лікарських засобів для пацієнта. Так, О. Клімов зазначив, що ситуація з аптечними закладами, які займаються екстемпоральним виготовленням лікарських засобів, є надкритичною багато років поспіль, і їх кількість продовжує зменшуватися. Окрім іншого, ця проблема може знаходитися у сфері повноважень Податкового кодексу. Адже ліки, що виготовляються в умовах аптеки, оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%, у той час як ліки промислового виробництва — лише 7% ПДВ. Відтак О. Клімов наголосив на необхідності вирівняти умови та запровадити 7% ПДВ для всіх лікарських засобів. Останнім, але не менш важливим пунктом розвитку системи охорони здоров’я в цілому та фармацевтичної сфери зокрема є те, що Украї­на ще у 2014 р. підписала Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Відповідно до положень цієї угоди Украї­на має привести всі свою нормативно-правові акти у відповідність з європейськими стандартами.

«ГО «ВФП» у 2020 р. надіслано в Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Міністерство охорони здоров’я напрацьовану версію Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови), яка базується на найкращих європейських практиках. У даному проєкті чітко встановлено класифікацію аптек за видами діяльності, яка, у свою чергу, стане прозорим маркером місій та переліку фармацевтичних послуг, які надаватимуться такими аптеками», — зазначив О. Клімов. Цим проєктом Ліцензійних умов від ГО «ВФП» пропонується ввести норму, яка передбачатиме проходження аптеками триступеневої акредитації на добровільних засадах. У разі проходження акредитації такій аптеці державою та органами місцевого самоврядування повинні надаватися першочергові преференції для стимулювання інвестицій у розвиток сучасної та ефективної системи медикаментозної терапії. Також було висловлено думку про те, щоб роботу аптек оцінювали не чиновники з міністерств та сторонні фахівці, а безпосередньо дотичні до цієї справи люди, зокрема фармацевти, як це відбувається у сфері освіти (викладачі, студенти інших закладів освіти). За словами О. Клімова, таку оцінку необхідно проводити не тільки для того, щоб покарати чи взагалі закрити аптеку, але й для проведення рекомендаційних роз’яснень щодо проблемних аспектів роботи аптечного закладу та надання рекомендацій стосовно покращення його діяльності. Під час заходу учасники торкнулися питання маркетингових угод. За даними О. Клімова, у разі заборони маркетингових угод на лікарські засоби рецептурної групи відпуску щонайменше 40% з них стануть дешевшими. Для прикладу, в краї­нах Європейського Союзу (ЄС) заборонено застосувати такий інструмент просування ліків, як маркетингові угоди, які, в свою чергу, створили успішний клімат для утворення аптечних монополій в Україні. Дані монополії стали де-факто регулятором аптечного ринку, замінивши своїми корупційними діями функцію держави. Окрім того, в ЄС для того, щоб певний лікарський засіб потрапив на ринок, важливим фактором є не його ціна, а ефективність та безпека.

Варто брати до уваги і те, що в ЄС існує дієвий регулятор допуску на ринок лікарських засобів — це страхова медицина, яка гарантує людині при виникненні страхового випадку отримання медичної та фармацевтичної допомоги, компенсуючи їх оплату. «В Україні відсутня страхова медицина, як і повноцінна національна політика забезпечення населення лікарськими засобами. Є певний її образ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України, яка має формальний характер, та відсутня її реалізація. Державна політика в галузі фінансування системи забезпечення населення лікарськими засобами повинна бути спрямована на зниження фінансового навантаження на населення, формування ефективного механізму фінансування та запровадження нової моделі, що буде стимулювати раціональне та відповідальне застосування лікарських засобів закладами охорони здоров’я та населенням, а також сприятиме підвищенню фінансової доступності лікарських засобів. В усіх країнах світу, де система охорони здоров’я є розвиненою, а національна політика забезпечення населення якісними ліками втілена в життя, система охорони здоров’я в цілому демонструє високі показники ефективності своєї роботи», — наголосив О. Клімов та додав, що в Україні корупція є своєрідним гальмом, яке не тільки сповільнює еволюційний прогрес системи охорони здоров’я, але завдяки небажанню Антимонопольного комітету призупинити тотальну монополізацію аптечного ринку, що знищує як професію фармацевтичного працівника, так і державу в цілому. Варто зауважити, що дефіцит фінансування системи охорони здоров’я в Україні є очевидним фактом, адже основним його джерелом є державний бюджет, який формується за кошти платників податків, чого, вочевидь, недостатньо. Частка державних витрат на охорону здоров’я в Украї­ні з кожним роком зменшується та на сьогодні становить близько 40% від загальної кількості витрат на систему охорони здоров’я. У той же час частка власних коштів, які витрачають громадяни Украї­ни на медичні послуги, з кожним роком збільшується та наразі становить близько 58% від загальних витрат громадян на охорону здоров’я.

Щодо питання впровадження електронних рецептів (далі — е-рецепти), на думку О. Клімова, впровадження е-рецептів на ліки, що підлягають реімбурсації за державною програмою «Доступні ліки», що вже відбулося, та на наркотичні лікарські засоби, над чим зараз працюють, дозволяє систематизувати виписування таких рецептів та відкинути корупційні складові, зокрема вже згадувані маркетингові угоди. Водночас, на його думку, е-рецепт запрацює в разі повноцінного створення та впровадження:

1. Реєстру лікарів, які матимуть право виписувати такі рецепти.

2. Реєстру фармацевтів, переліку людей, які мають відповідну фахову освіту та право на відпуск виписаних лікарем препаратів.

3. З метою створення для пацієнта комфортних умов з отримання ліків за е-рецептами необхідно, як показує досвід європейських країн, зберегти й рецепт у паперовому вигляді.

О. Клімов поінформував, що ГО «ВФП» створила єдиний реєстр фармацевтичних працівників, в якому чітко прописано дату закінчення особою навчання, курси підвищення кваліфікації, які проходила чи наразі проходить, тощо.

У країнах сталої економіки єдиним інформаційним джерелом, що підтверджує наявність права надавати фармацевтичну послугу населенню в аптеках, є національні реєстри фармацевтичних працівників, доступ до бази даних яких мають медичні працівники, працівники регуляторних органів, МОЗ тощо.

Інше важливе питання, яке обговорювалося, — доступність наркотичних лікарських засобів для пацієнтів, які насправді їх потребують. Такі ліки доволі важко отримати, зокрема і через бюрократичні процеси навколо них. Однак дана проблема має свої складові, однією з яких є проблема пацієнтів. Наразі на всій території України знаходиться 394 аптеки, які мають ліцензію на забезпечення населення препаратами, до складу яких входять наркотичні засоби, тобто пацієнти територіально не мають доступу до необхідних для них ліків. Нагадав О. Клімов і про процес напрацювання проєкту нового Кримінального кодексу України, який здійснює робоча група з питань розвитку кримінального права при Комісії з питань правової реформи. Проєкт передбачає впровадження нового розділу, а саме «Злочини проти пуб­лічного здоров’я», де відповідальність медиків та фармацевтів має своє відображення. Однак варто зауважити, що як один із варіантів у проєкті Кримінального кодексу передбачено наявність 2 розділів на тему відповідальності за злочини проти публічного здоров’я:

5.3. Злочини проти небезпечного впливу на здоров’я людей протиправної медичної та фармацевтичної діяльності,

5.7. Злочини проти публічного здоров’я.

Відносно відповідальності медиків та фармацевтів у проєкті нового Кримінального кодексу О. Клімов наголосив на необхідності закріплення такої норми. Але потрібно, щоб відповідальність медичних та фармацевтичних працівників була розмежована, адже перш за все вона має різний суб’єктивний та об’єктивний склад. Наприклад, лікар, надаючи медичну допомогу, не має впливу адміністрації закладу охорони здоров’я, а несе персональну відповідальність за встановлення діагнозу та призначення лікування. У той час як фармацевтичний працівник піддається такому впливу з боку власника закладу. У переважній більшості це стосується осіб, які не мають фармацевтичної освіти.

Відповідаючи на запитання учасників заходу щодо зміни назви професії провізора на фармацевта, О. Клімов зауважив, що наразі наказ Міністерства охорони здоров’я, який чітко встановлюватиме повноваження та розмежовуватиме обов’язки провізора та фармацевта, направлено до Міністерства юстиції на реєстрацію та найближчим часом його буде оприлюднено на офіційному сайті МОЗ України.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті