Навесні 2020 р. COVID-19 розпочав свою руйнівну ходу Європою: лікарні були перевантажені, лікарі валилися з ніг, а пересічні громадяни потерпали від суворих обмежень. Згодом ми навчилися жити від локдауну до локдауну, та з надією дивилися в майбутнє в очікуванні того, що тотальна вакцинація врешті-решт покладе край пандемії. Як вплинув пандемічний рік на європейців, зокрема й українців? Чи почали ми більше уваги приділяти власному здоров’ю? Як взагалі ми тримаємося в умовах постійного страху за своє здоров’я та здоров’я близьких? Чи задоволені європейці тим, як спрацювали в умовах пандемії національні системи охорони здоров’я? Кому європейці довіряють, коли справа стосується здоров’я? На ці та багато інших цікавих питань відповіли більш як 30 тис. респондентів із 15 європейських країн, включаючи Україну, у ході опитування, ініційованого компанією STADA. Результати дослідження були представлені 17 червня 2021 р. на онлайн-конференції в Берліні, Німеччина, у якій взяли участь Пітер Гольдшмідт (Peter Goldschmidt), генеральний директор STADA, та Ерік Метьюз (Eric Matthews), представник компанії Kantar Health. Модератором заходу виступив Френк Стауд (Frank Staud), глобальний голова з комунікацій компанії STADA.
Компанія STADA вже не перший рік стає ініціатором опитування у сфері охорони здоров’я серед європейців, але з початком COVID-19 це дослідження стало ще цікавішими, адже його результати показують величезні зміни, що їх зараз переживає система охорони здоров’я загалом та кожен з нас окремо. Результати міжнародного дослідження STADA Health Report 2021, покликані окреслити реальну ситуацію щодо здоров’я європейців та стану національних систем охорони здоров’я і таким чином покращити розуміння того, в якому напрямку необхідно рухатися далі.
У ході дослідження було опитано понад 30 тис. респондентів у 15 європейських країнах, у тому числі і України, яким пропонувалося відповісти на понад 30 питань із 8 категорій: здоровий спосіб життя, інфлюенсери у сфері охорони здоров’я, системи охорони здоров’я, профілактика захворювань, ліки, хронічні захворювання, цифрове здоров’я та психічне здоров’я. Опитування проводилося впродовж березня–квітня 2021 р., тому ми маємо в розпорядженні дуже свіжі, актуальні дані.
COVID-19 стимулював європейців уважніше ставитися до свого здоров’я
На хвилі пандемії COVID-19 європейці почали інвестувати більше грошей та часу у своє здоров’я, що, ймовірно, зумовлено прагненням знизити ризики захворіти на коронавірусну хворобу. Під час пандемії 45% європейців почали харчуватися правильно та збалансовано. Найбільші зміни в бік здорового харчування продемонструвало населення Іспанії (57%), Португалії (57%) та Польщі (50%). Україна в цьому рейтингу має середні показники — 44% наших співгромадян відмітили, що стали приділяти більше уваги здоровому харчуванню. Аутсайдерами цього рейтингу стали Німеччина (40%), Бельгія (37%) та Великобританія (37%).
Кожен 3-й європеєць приймає дієтичні добавки та вітаміни, аби підтримати своє здоров’я. У першу чергу це роблять жінки. За словами Пітера Гольдшмідта зростання споживання дієтичних добавок відбулося в основному внаслідок підвищення вживання вітамінів D, С та ін., що, як вважається, може сприяти зниженню ризику інфікування респіраторними інфекціями. Жителі східноєвропейських країн посідають перше місце за придбанням дієтичних добавок: майже половина сербського населення (49%), 47% чехів та 42% поляків збільшили споживання дієтичних добавок — у порівнянні з лише 29% у середньому по Європі. Крім того, 26% українців також збільшили споживання дієтичних добавок. Порівняно низьким цей показник був для Нідерландів, Бельгії та Франції — 18–21%.
Фізичні вправи відігравали важливу роль у житті 23% європейців. Застосунки для покращення фізичної активності чи онлайн-тренування зацікавили близько 16%. Цікаво, що фізичним вправам почали приділяти менше уваги школярі, студенти, пенсіонери та люди з інвалідністю. Підсумовуючи цей блок, варто зауважити, що 20% людей вирішили приділяти більше уваги фізичній активності та здоровому харчуванню в майбутньому.
Ліки, маски та дистанція
44% українців відповіли, що звернулися за рекомендаціями до фармацевта та поповнили свою домашню аптечку, тоді як лише 10% французів та 7% нідерландців зробили те саме. На думку П. Гольдшмідта, це пов’язано з різною епідеміологічною ситуацією у країнах.
COVID-19 приніс значну кількість обмежень, що регулюють нашу поведінку в публічному просторі, багато з яких, здається, залишаться з нами і в постковідні часи. Часте миття рук і надалі залишатиметься частиною повсякденного життя більшості італійців та українців (53%), а також португальців (52%). Зберігати дистанцію й надалі планує кожен третій європеєць. Цікаво, що в цьому плані Україна займає другу позицію після Великобританії, адже 40% українців планують і далі дистанціюватися. Найнижчий показник в Нідерландах — 26%. Маска — це хороший механізм захисту, яким 22% європейців планують користуватися в громадських місцях навіть після закінчення пандемії. Маски для обличчя можуть залишатися особливо популярними у Великобританії (38%).
Психічне здоров’я
Локдаун та інші обмеження значно вплинули на ментальне здоров’я європейців: майже кожен третій опитаний (29%) страждає від підвищеного рівня тривоги, кожен четвертий (25%) відчуває стрес та внутрішнє занепокоєння у зв’язку з COVID-19. Частка таких людей особливо висока в Україні (45%) та Польщі (42%). Ще 15% європейців повідомляють про порушення сну через пандемію. Молоді люди, як правило, частіше страждають від цих симптомів, ніж європейці віком старше 35 років.
Таким чином, лише 3 із 10 європейців не відчули жодного впливу пандемії на їх загальний та психічний стан. Для Нідерландів цей показник був найвищим — 44%, для українців він становив 26%. Найменше людей, яких пандемія не торкнулася в психічному аспекті — у Польщі (22%). Поряд із цим 37% респондентів чоловічої статі зазначають, що не спостерігали жодних змін проти лише 27% жінок, які, як правило, почуваються більш стурбованими та стресованими. Ще одна вагома знахідка: молоді люди віком 18–34 років, як правило, переживають більший стрес, частіше відчувають тривогу і сплять гірше, ніж особи віком 50–99 років, які, загалом кажучи, мають вищий ризик тяжкого перебігу COVID-19.
Ще одним довготривалим наслідком COVID-19 є вигорання, яке відмічають 54% європейців. Найбільше постраждали від цього жителі Польщі, найменше — італійці, британці та французи. В Україні 51% опитаних підтвердили, що відчувають симптоми вигорання або знаходяться на межі. Найбільш уразливими до вигорання виявилося 65% жінок віком 18–34 років.
Як не дивно, ризик інфікування COVID-19 не є головним пандемічним страхом для більшості європейців: 52% з них визнали, що в більшій мірі страждають через відсутність особистого контакту з сім’єю та друзями. Страх заразитися знаходиться на другому місці (42%). На третьому — занепокоєння щодо власного фінансового добробуту: стурбованість робочими питаннями у зв’язку з пандемією висловив кожен третій опитаний.
Це ілюструє, що, хоча COVID-19 є вагомою загрозою для фізичного здоров’я будь-якої людини, психологічні наслідки заходів, вжитих для боротьби з ним, спричинили значну шкоду, яку слід врахувати та знайти шляхи протидії.
Довіра до лікарів, фармацевтів та науковців
59% європейців вважають, що система охорони здоров’я тепер краще підготована до пандемії. Найбільш оптимістичні в цьому контексті португальці, британці та іспанці, а найменш — українці, французи та поляки. Варто зауважити, що рівень задоволеності національною системою охорони здоров’я дуже відрізняється залежно від країни. Найбільш задоволеними виявилися британці та швейцарці, а найменш — поляки та українці. Рівень роботи національної системи охорони здоров’я оцінили як задовільний лише 25% опитаних українців, у порівнянні з 91% британців. При цьому краще оцінюють роботу системи охорони здоров’я молоді люди, чоловіки та жителі міст.
Кому європейці довіряють найбільше у питаннях, пов’язаних зі здоров’ям? На першому місці лікарі — їм довіряють 73% респондентів, друге місце поділили фармацевти та науковці, яким довіряють 60% європейців. Третя позиція дісталася спеціалізованим медичним медіа, яким висловили довіру 29% опитаних.
Ще однією ознакою нашого часу стало зменшення кількості планових оглядів через пандемію (бажання знизити число контактів та, відповідно, ризик інфікування). Так, європейці скасували кожен 5-й профілактичний огляд у зв’язку з пандемією. Найбільше скасувань було відмічено в Італії, а найменше — в Нідерландах. При цьому 14% європейців спробували проконсультуватися зі своїм лікарем віртуально. Найбільшого розвитку цей тренд набув в Іспанії та Польщі — 27 та 28% респондентів відповідно проконсультувалися у лікаря віддалено. Для України цей показник становив 17%. Цікаво, що популярність онлайн-консультацій значно знизилася з 2020 р. і становила 57% порівняно з 70% минулого року.
Відповідаючи на питання, П. Гольдшмідт підкреслив важливість підготовки до нових викликів у сфері охорони здоров’я загалом та в галузі виробництва та поставки лікарських засобів зокрема. Він акцентував увагу на важливості ведення просвітницької діяльності, зокрема за рахунок взаємодії фармацевтичних компаній, аптек та лікарів з медіа.
«Надаючи результати науково підтверджених досліджень, STADA хоче допомогти своїм партнерам — пацієнтам, медичним працівникам, дистриб’юторам, роздрібним мережам і регуляторам приймати обґрунтовані рішення в сфері охорони здоров’я, оперуючи даними, яким вони можуть довіряти. Як один із провідних виробників генериків та безрецептурних препаратів, STADA кожного дня робить свій внесок у стійкість систем охорони здоров’я по всій Європі відповідно до нашої місії — турбуватися про здоров’я людей», — зазначив Пітер Гольдшмідт, генеральний директор STADA AG.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим