Не менше ніж 40% українців мають антитіла до SARS-CoV-2 — ЦГЗ

ДУ «Центр громадського здоров’я України МОЗ України» (ЦГЗ) повідомляє, що за його координацією вперше проведено дослідження для визначення кількості населення, що має антитіла до коронавірусу SARS-CoV-2 — збудника COVID-19. Так, станом на червень–липень 2021 р. у 40,5% учасників дослідження виявили визначувані антитіла класу IgG до одного з білків коронавірусу SARS-CoV-2 (RBD-домена S1-протеїну).

За попередньою статистичною оцінкою, якщо цей показник екстраполювати на все населення України, то він, імовірно, становитиме в межах від 39,3 до 41,7% (95% довір­чий інтервал).

Це значення варто розцінювати як мінімальну частку українців, що були інфіковані SARS-CoV-2 з початку пандемії. Фактична ж кількість, імовірно, є більшою, адже на результати дослідження впливають такі фактори:

• частина людей у певні періоди після інфікування не мають антитіл до RBD-домена S1-протеїну, але мають антитіла до інших білків — це буде додатково оцінено в рамках дослідження;
• через можливу нетривалу циркуляцію антитіл у частини осіб, які перенесли COVID-19, вони могли зникнути до моменту дослідження;
• рівні антитіл могли бути занизькими для виявлення лабораторними методами або знаходитися на рівні, нижчому за поріг конкретної тест-системи.

Усі ці аспекти враховуватимуться під час поглибленого аналізу результатів дослідження. Дослідницька команда планує підготувати повний звіт у вересні 2021 р.

У ЦГЗ звертають увагу, що наявність антитіл до коронавірусу, який спричиняє COVID-19, вказує, що людина раніше контактувала з вірусом, але не є ознакою хвороби. Виявлення антитіл не гарантує наявності імунітету до всіх штамів вірусу SARS-CoV-2 та не є підставою для відмови від вакцинації. На сьогодні невідомо, яким має бути рівень антитіл для захисту та як довго вони зберігаються.

Збір даних для дослідження тривав з 7 червня до 9 липня 2021 р. Упродовж 5 тиж в усіх регіонах України працювали 54 мобільні бригади, що проводили забір крові та опитували українців про їх досвід захворювання на COVID-19, поведінку під час пандемії, дотримання карантинних норм, соціально-демографічні фактори, що можуть вплинути на інфікування, тощо.

Усього до збору даних долучилися 154 інтерв’юери, 168 медичних працівників, 87 працівників і волонтерів Червоного Хреста. До центрифугування та зберігання зразків крові залучалися 129 закладів охорони здоров’я.

У рамках дослідження опитали та зібрали придатні для аналізу зразки крові від 6398 здорових дорослих осіб, обраних випадковим чином. Третина учасників дослідження проживають у сільській місцевості, третина — в обласних центрах, ще третина — в інших містах і селищах міського типу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!