Фармацевтам необхідно мобілізуватиcя, щоб пом’якшити вплив забруднення повітря на здоров’я: закликає FIP

08 Вересня 2021 12:25 Поділитися
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), забруднення повітря є найбільшим екологічним ризиком для здоров’я: 9 з 10 людей щодня дихають забрудненим повітрям, що призводить до загибелі 7 млн ​​осіб на рік. У 2019 р. ВООЗ включила забруднене повітря і зміну клімату в список 10 головних загроз для здоров’я населення світу. Шкідливі наслідки забруднення повітря проявляються у вигляді раку легені, інсульту, алергії, хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальної астми і серцево-судинних хвороб, а також інших проблем зі здоров’ям. Необхідно терміново вирішити проблему забруднення повітря, оскільки вона справляє руйнівний вплив на навколишнє середовище і спричиняє глобальне потепління, а також становить безпосередню загрозу для здоров’я окремих людей і співтовариств. Виходячи з цього, Міжнародна фармацевтична федерація (International Pharmaceutical Federation — FIP) звертається із закликом до дії, виступаючи за сильну і ефективну інтеграцію громадських фармацевтів у поліпшення здоров’я органів дихання як зараз, так і в майбутньому.

7 вересня 2021 р. FIP заявила, що фармацевти повинні мати більше можливостей у наданні допомоги при респіраторних захворюваннях.

«FIP вважає, що фармацевти, що знаходяться в серці спільнот і володіють унікальними можливостями для надання допомоги пацієнтам із респіраторними симптомами і захворюваннями, можуть мати величезний вплив на результати щодо здоров’я населення», — зазначила генеральний директор FIP, доктор Кетрін Дагган (Catherine Duggan).

Фармацевти можуть працювати з іншими фахівцями охорони здоров’я в синергії в рамках систем охорони здоров’я, щоб пом’якшити вплив забруднення повітря на здоров’я і якість життя людей. Важливо враховувати, що фармацевти мають унікальні можливості для сортування та ведення пацієнтів із респіраторними захворюваннями і симптомами, наприклад, з бронхіальною астмою, ринітом або ХОЗЛ. Вони можуть поліпшити стан здоров’я хворих за рахунок своєчасної діагностики (наприклад за допомогою раннього скринінгу), оптимізації прийому лікарських засобів та інформування пацієнтів. Фармацевти також можуть активно підтримувати відвідувачів у впроваджені профілактичних заходів проти забруднення повітря, сприяти оздоровленню дихальної системи і направляти до фахівців.

Розширення знань і навичок фармацевтів у сфері забруднення повітря і його негативного впливу на здоров’я може сприяти підвищенню обізнаності населення, пом’якшенню короткострокових і довгострокових наслідків забруднення повітря і, в кінцевому підсумку, поліпшенню респіраторного здоров’я. Увагу привертають останні результати опитування FIP, проведеного у співпраці з Інститутом чистого дихання (The Clean Breathing Institute — TCBI) у 2020 р. на тему «Забруднення повітря і здоров’я дихальних шляхів: обізнаність і роль громадських фармацевтів». Відповіді на це опитування надійшли з 62 країн і територій. Отримані результати підтверджують важливість розширення ролі фармацевта і наявність потреби у впровадженні відповідних послуг.

Дані цього опитування можуть допомогти фармацевтам і фармацевтичним організаціям у всьому світі в розробці нової політики і послуг. Крім того, боротьба із забрудненням повітря як основною загрозою здоров’ю не може бути досягнута без визнан­ня відповідальності фармацевтів і позиції фармацевтичної галузі в мінімізації негативного впливу фармацевтичної продукції на навколишнє середовище. Ця позиція була підтримана FIP і відстоювалася в заяві про політику «Екологічно стійка фармацевтична практика: Зелена аптека».

У травні і червні 2021 р. FIP організувала круг­лі столи за участю експертів у співпраці з TCBI для визначення пріоритетних сфер, пов’язаних із:

  • професійними фармацевтичними послугами;
  • навчанням щодо забруднення повітря і респіраторного здоров’я, необхідним для підтримки місцевих фармацевтів;
  • можливостями і перешкодами для ролі фармацевтів у боротьбі із забрудненням повітря;
  • ключовими політичними факторами і перешкодами для підтримки цих нових ролей фармацевтів.

Ґрунтуючись на результатах проведення цих круглих столів, FIP сформувала заклик до дії: «Мобілізація фармацевтів в наших спільнотах для пом’якшення впливу забруднення повітря на здоров’я». Наведені нижче пункти дій перераховані не в порядку першочергової важливості, щоб фармацевти і аптечні організації по всьому світу могли розставити власні пріоритети і обрати їх, виходячи зі своїх регіональних і місцевих завдань.

Тож, FIP закликає до проведення національної, регіональної та глобальної політики, що сприятиме:

  • рішучим і ефективним діям щодо обмеження забруднення повітря, включаючи заходи у сфері охорони здоров’я для зниження ризику розвитку респіраторних, серцево-судинних та інших захворювань, викликаних забрудненням повітря;
  • більш широкому визнанню ролі фармацевтів у наданні первинної медичної допомоги, зокрема, при респіраторних захворюваннях;
  • розширенню повноважень і обсягу практики для надання допомоги при респіраторних захворюваннях у співтоваристві;
  • підвищенню обізнаності населення про забруднення повітря і роль фармацевта в наданні допомоги при респіраторних захворюваннях/симптомах;
  • взаємодії з групами пацієнтів, особливо з тими, які можуть бути більш вразливими до впливу забруднення повітря, наприклад, людьми з бронхіальною астмою, ринітом, ХОЗЛ або іншими хронічними захворюваннями, або з тими, що живуть у забрудненому навколишньому середовищі, вагітними чи соціально вразливими групами населення (наприклад діти і люди похилого віку);
  • розширенню повноважень з вакцинації для профілактики ряду респіраторних захворювань.

Як діяти? FIP рекомендує наступні практичні послуги:

  • послуги з виявлення та зниження впливу факторів ризику (наприклад відмова від куріння, техніка гігієни носа, оптимізація техніки використання інгаляторів для пацієнтів з бронхіальною астмою/ХОЗЛ) і пов’язані з ними кампанії, спрямовані на санітарну освіту та скринінги;
  • послуги зі скринінгу здоров’я для виявлення факторів ризику (наприклад куріння, контакту з алергенами та забруднювачами; нерішучість щодо вакцинації, соціальна вразливість і т.д.) за допомогою перевіреного обладнання і анкет (опитувань);
  • послуги санітарної освіти для розширення знань про захворювання та їх лікування, а також для розвитку навичок правильного використання лікарських засобів (інгаляторів та назальних лікарських форм);
  • управління захворюванням для поліпшення стану здоров’я та дотримання режиму лікування шляхом клінічного спостереження;
  • інструменти для підтримки фармацевтів у виявленні та скринінгу респіраторних захворювань, включаючи більшу кількість тестів на місцях надання медичної допомоги;
  • відповідні протоколи направлення до інших фахівців і медичних служб;
  • допоміжні послуги для пацієнтів із застудою, грипом або синуситом;
  • ключова література, яка визначає дії: відповідні настанови та нормативна політика для підтримки нових ролей фармацевтів;
  • адекватні моделі винагороди для забезпечення стійкості науково обґрунтованих і економічних послуг;
  • стимули для широкого впровадження цих послуг у звичайну практику, такі як визнан­ня цієї ролі фармацевтів органами охорони здоров’я та громадськістю, а також підвищення кваліфікації/акредитації фахівців;
  • освіта та підготовка як на рівні бакалаврату, так і на рівні безперервного професійного розвит­ку для забезпечення необхідних знань і навичок (але не обмежуючись ними):

‒ профілактика і скринінг;
‒ клінічна оцінка пацієнта;
‒ диференціальна оцінка респіраторних симптомів (у пацієнтів без попередніх діагнозів хронічних респіраторних захворювань або у тих, у кого вони вже діагностовані);
‒ клінічна аргументація;
‒ консультування пацієнтів із лікарських засобів;
‒ навички спілкування з хворими, іншими медичними працівниками і роботодавцями;
‒ модель практики фармацевтичної допомоги, що включає консультування пацієнтів за вибором нефармакологічних і фармакологічних втручань (включаючи лікарські засоби, які відпускаються без рецепта);
‒ вибір і використання пристроїв для вимірювання клінічно значущих граничних значень забруднюючих речовин у приміщенні/ на вулиці, консультування з впровадження практичних заходів для зниження рівня цих забруднюючих речовин і/або їх впливу на здоров’я;
‒ консультації щодо ризиків для здоров’я, включаючи оцінку ризику забруднення повітря на місцевому рівні і в режимі реального часу;
‒ практичні семінари для розвитку навичок (гігієна носа, техніка використання інгаляційних препаратів, спірометрія пікового потоку, використання оксиметрів, спілкування з пацієнтом, а також навички надання послуг з вакцинації та організації кампаній відповідно до місцевих нормативних документів);
‒ підвищення обізнаності в спільнотах, наприклад, за допомогою ініціативи «Аптека — кращий центр дихання» або аналогічних ініціатив;

  • відповідні методи навчання можуть включати: вебінари, освітні відео/підручники, спеціальні модулі онлайн-навчання, практичні рекомендації;
  • розширення використання технологій для дистанційних консультацій і догляду за пацієнтами;
  • міжпрофесійна співпраця, яка підтримується спільними електронними картами пацієнтів, політикою і настановами, що включають фармацевтів на всіх рівнях охорони здоров’я.

У свою чергу, FIP зобов’язується подавати приклад через:

  • просування зниження рівня забруднення повітря як заходу з охорони здоров’я;
  • підвищення обізнаності фармацевтів, інших фахівців охорони здоров’я і груп пацієнтів, а також громадськості про ризики для здоров’я, викликані забрудненням повітря;
  • підтримку громадських фармацевтів і їх національних організацій для надання більш якісних послуг у сфері респіраторної і первинної медичної допомоги шляхом трансформації фармацевтичних кадрів і зміцнення фармацевтичної практики й науки;
  • трансформації та розширення масштабів фармацевтичної освіти шляхом забезпечення високоякісної та відповідної встановленим цілям освіти, підготовки кадрів для надання первинної медичної допомоги (у тому числі у сфері респіраторного здоров’я і впливу забруднення повітря на здоров’я), а також створення основи для розвитку кадрового потенціалу, професійного та наукового зростання;
  • підвищення якості медичних послуг для тих, хто вже постраждав від забруднення повітря, з метою покращення в кінцевому підсумку показників здоров’я і благополуччя населення.

FIP підкреслює, що вищевказані заходи терміново необхідні для мобілізації фармацевтів у наших спільнотах для пом’якшення впливу забруднення повітря на здоров’я.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами, наданими FIP

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті