Гострий синусит: як врахувати всі ключові ланки патологічного процесу при лікуванні?

Поширеність гострого риносинуситу з кожним роком неухильно зростає. У середньому у 5–15% дорослого населення та 5% дітей щорічно відмічають гострий синусит. За останнє десятиліття захворюваність на гострий риносинусит зросла в 3 рази. Інформація про поширеність хронічної форми риносинуситу значно варіює у зв’язку з відсутністю чітких критеріїв диференційної діагностики цієї патології. Поширеність хронічних риносинуситів у країнах ЄС та США за критеріями EPOS становить від 6,9 до 27,1%, у Східній Європі — до 7%. Важливим аспектом характеристики риносинуситів є негативний вплив цього захворювання на якість життя пацієнтів, насамперед через погіршення самопочуття, обмеження повсякденної активності хворих (Серебрякова Т.И. и соавт., 2021). Основним патологічним механізмом розвитку синуситу є запалення, спричинене різними факторами — інфекційними агентами, алергенами чи полютантами. Лікування пацієнтів із синуситом потребує комплексного підходу, спрямованого на усунення як тригерів розвитку захворювання, так і безпосередньо запалення. Варто підкреслити, що адекватна терапія хворих із синуситом спрямована на зменшення вираженості симптомів, часто призводить і до клінічного покращення проявів з боку нижніх дихальних шляхів (Chang C.C., 2013). Тож, під час вибору оптимального підходу до лікування пацієнтів із гострим синуситом варто звертати увагу на препарати, що впливають на всі ключові ланки патологічного процесу при цьому захворюванні, а саме: сприяють зменшенню вираженості запалення та набряку слизових оболонок, забезпечують нормалізацію мукоциліарного кліренсу, виявляють імуномодулювальні та антибактеріальні властивості. У цьому контексті увагу привертають німецькі лікарські засоби РЕСПЕРО МИРТОЛ та РЕСПЕРО МИРТОЛ ФОРТЕ, які в Україні представляє компанія «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ».

Гострий риносинусит — це запальне захворювання дихальних ходів та придаткових пазух носа, яке триває до 12 тиж. Основною причиною є вірусна інфекція (звичайна застуда) і в невеликої кількості пацієнтів може розвиватися бактеріальна інфекція. Гострий синусит має значний вплив на якість життя (Jaume F. et al, 2020; Stjärne P. et al, 2012).

Наскільки поширеним є гострий синусит?

Поширеність гострого риносинуситу в загальній популяції відповідно до даних різних досліджень значно варіює і становить від 6 до 15% (Fokkens W.J. et al., 2012; Wang D.Y. et al., 2011). Вірусний гострий риносинусит, або гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) характеризується рецидивним перебігом: від двох до п’яти епізодів на рік (Jaume F. et al., 2020). У дітей цей показник може бути в чотири рази вищим, причому гострий риносинусит є однією з основних причин звернення за первинною медичною допомогою (Bachert C. et al., 2003; Finley C.R. et al., 2018). Поствірусний гострий риносинусит відмічають рідше — близько 3 епізодів на 100 жителів на рік у дорослих (Oskarsson J.P., Halldorsson S., 2010; Uijen J.H. et al., 2011). У недавньому дослідженні, проведеному в Німеччині, було виявлено, що захворюваність становить 18,8 епізодів на 1000 жителів на рік (Hoffmans R. et al., 2018). Класично захворюваність на бактеріальний гострий риносинусит оцінюється в 0,5–2% від усіх вірусних інфекцій гострого риносинуситу, хоча останні дослідження дають підстави припустити, що вона є вищою. Рівень позитивних посівів становить близько 50% у пацієнтів з клінічною підозрою на бактеріальний гострий риносинусит (Smith S.S. et al., 2015).

Які фактори провокують розвиток гострого синуситу?

Описано багато факторів, що провокують розвиток гострого риносинуситу: вологість нав­колишнього середовища, анатомічні фактори (особливо при повторних епізодах гострого риносинуситу), порушення мукоциліарного кліренсу, паління, а також тривожність і депресія (Fokkens W. et al., 2020; Loftus P.A., Lin J., Tabaee A., 2016). Також спостерігається більша частота епізодів у холодну пору року (особ­ливо у пацієнтів із хронічним риносинуситом)(Kuiper J.R. et al., 2018).

Одним з найбільш цікавих і суперечливих факторів, що провокують розвиток гострого риносинуситу, є алергічний риніт. Так, захворюваність на гострий риносинусит у пацієнтів з алергічним ринітом, за деякими даними, є в 4,4 рази вищою, ніж при неалергічному риніті. Нещодавнє дослідження підтверджує роль атопічного фенотипу як фактора ризику розвитку гострого риносинуситу у дітей, тоді як інші дослідження продемонстрували, що алергічний риніт є незначним фактором ризику (Lin S.W. et al., 2019; Leo G. et al., 2018).

Яким є механізм розвитку гострого синуситу?

Гострий риносинусит — це переважно запальне захворювання носових ходів та придаткових пазух носа. Зазвичай вірусна інфекція запускає запальний каскад на фоні ГРВІ. Риносинусит розвивається, коли пазухи і носові ходи не можуть ефективно очиститися від інфекційних агентів (найчастіше вірусів), алергенів чи полютантів, що призводить до розвитку запалення. Цей стан зазвичай виникає внаслідок наявності трьох ключових факторів: обструкції синусових отворів (тобто анатомічних причин, наприклад набряк або викривлення носової перегородки), дисфункції війок або згущення секрету. Найпоширенішою причиною тимчасової обструкції цих ділянок є локальний набряк через інфекції верхніх дихальних шляхів або розвиток алергічної реакції, обидва з яких спричиняють розвиток риносинуситу.

Повітроносні шляхи вкривають війки миготливого епітелію, які здійснюють ударні рухи, направляючи таким чином секрет разом із частинками, що потрапили до дихальних шляхів із плином повітря, у напрямку глотки. Скоординоване функціонування цієї системи забезпечує мукоциліарний кліренс, який дозволяє виводити з дихальних шляхів чужорідні частинки (Worrall G., 2011). Залучення епітелію дихальних шляхів до запального процесу може призводити до порушення роботи миготливого епітелію та, відповідно, мукоциліарного кліренсу, у результаті чого знижується швидкість виведення секрету, збільшується його продукція, змінюються реологічні властивості. Накопичення густого слизу є клінічною особливістю гострого риносинуситу. У такому разі бактерії, що залишаються в придаткових пазухах носа, можуть почати активно розмножуватися в них. Тяжкі ускладнення можуть виникнути, коли інфекція синуса поширюється на навколишні структури (DeBoer D.L., Kwon E., 2021).

Тож, лікування синуситу має бути комплекс­ним та в першу чергу спрямованим на відновлення мукоциліарного кліренсу, зменшення вираженості набряку та запального процесу, а також запобігати розвитку бактеріальної інфекції. У цьому контексті обґрунтованим вибором буде застосування препаратів німецького виробництва РЕСПЕРО МИРТОЛ та РЕСПЕРО МИРТОЛ ФОРТЕ, що на українському фармацевтичному ринку представляє компанія «Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ».

РЕСПЕРО МИРТОЛ та РЕСПЕРО МИРТОЛ ФОРТЕ — це препарати на рослинній основі, до складу яких входить суміш ректифікованих ефірних олій евкаліпта, солодкого апельсина, мирту та лимона — миртол стандартизований. Ефективність миртолу стандартизованого забезпечується тим, що він сприяє розрідженню густого секрету і стимуляції роботи миготливого епітелію (Rantzsch U. et al., 2009; Begrow F. et al., 2012; Kaschke O. et al., 1997).

На які ланки етіопатогенезу впливає РЕСПЕРО МИРТОЛ?

Діюча речовина препарату РЕСПЕРО МИРТОЛ проявляє секретомоторний і секретолітичний ефекти, завдяки чому забезпечується розрідження мокротиння, нормалізується функція мукоциліарного кліренсу, що сприяє покращенню виведення мокротиння (Begrow F. et al., 2012). Завдяки протизапальним властивостям миртол стандартизований сприяє зменшенню набряку дихальних шляхів, а антибактеріальний та імуномодуляторний ефекти допомагають боротися із інфекцією, захищаючи організм від розвит­ку вторинної бактеріальної інфекції та бактеріального (гнійного) риносинуситу (Paparoupa M., Gillissen A., 2016; Rantzsch U. et al., 2009). Протизапальна і антиоксидантна дія миртолу стандартизованого зумовлені нейтралізацією активних форм кисню та впливу на синтез медіаторів запалення (Paparoupa M., Gillissen A., 2016). Таким чином, здійснюється одночасний вплив на декілька ланок етіопатогенезу захворювання, що позитивно впливає на результати лікування пацієнтів (Federspil P. et al., 2000; Meister R. et al., 1999).

Ще однією перевагою препарату РЕСПЕРО МИРТОЛ є його лікарська форма — кишково-розчинні капсули. Адже в такому разі активна речовина не має негативного впливу на стінки шлунка. Вона вивільняється лише в кишечнику, де практично повністю засвоюється. Після цього діючі речовини препарату проникають у кровотік, досягають респіраторного тракту, де й виявляють свій лікувальний ефект (Han D. et al., 2009; Lai Y. et al., 2014). Виводиться миртол стандартизований різними шляхами, у тому числі через слизову оболонку бронхів (Zimmermann Th. et al., 1995; Paparoupa M., Gillissen A., 2016).

Зважаючи на такий широкий спектр властивостей діючої речовини РЕСПЕРО МИРТОЛ показаний до застосування у складі комплексної терапії при запаленні придаткових пазух носа (синуситах), а також гострому і хронічному бронхіті. Важливо зауважити, що вже більше 40 років препарат миртолу стандартизованого широко застосовується для лікування синуситу і доступний у багатьох країнах, включаючи Німеччину, Австрію, Нідерланди, Швейцарію та США.

На яку доказову базу спирається РЕСПЕРО МИРТОЛ?

Застосування стандартизованого миртолу, що входить до складу РЕСПЕРО МИРТОЛ, має під собою значну доказову базу. Його властивості вивчали в ході численних клінічних та доклінічних досліджень (Rantzsch U. et al., 2009; Begrow F. et al., 2012; Kaschke O. et al., 1997; Li Y.Y. et al., 2017; Paparoupa M., Gillissen A., 2016; Laszig R. et al., 1989; Federspil P. et al., 2000; Gillissen A. et al., 2013; Meister R. et al., 1999).

Так, в одному з досліджень показано, що після терапії миртолом стандартизованим, діючою речовиною РЕСПЕРО МИРТОЛ, уже через 3 дні спостерігається значне зменшення вираженості болю в ділянці трійчастого нерва у більшої частини пацієнтів порівняно з плацебо (Laszig R., Hesse G., 1989). А через 10 днів лікування цим препаратом 80% пацієнтів повідомили про відсутність симптомів. Крім того, застосування препарату протягом 7 днів дозволяє досягти зниження частоти суб’єктивних скарг на спонтанний головний біль та ступінь його тяжкості у більшої частини хворих порівняно з плацебо (Laszig R., Hesse G., 1989).

Також особливу увагу привертає дослідження, у якому було встановлено, що після 6±2 днів лікування миртолом стандартизованим спостерігалося статистично достовірне зменшення вираженості симптомів з боку навколоносових пазух порівняно з плацебо (р<0,02) (Federspil P. et al., 2000). Разом із цим значно менша частка пацієнтів потребувала застосування антибіотиків під час періоду подальшого спостереження порівняно з плацебо.

Про що кажуть європейські рекомендації?

Враховуючи таку значну доказову базу, миртол стандартизований включений до європейських та німецьких рекомендацій щодо лікування синуситу. Це є ще одним переконливим аргументом на користь доведеної ефективності цього препарату.

Так, Європейський погоджувальний документ щодо лікування риносинуситу та поліпозу носа (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps — EPOS) серед іншого рекомендує застосування препарату миртолу у формі капсул, оскільки він чинить суттєвий вплив на симптоми гострого поствірусного риносинуситу без розвитку знач­них побічних ефектів (Fokkens W. J. et al., 2020).

У свою чергу, висновки, які наведені в настанові Німецької спільноти оториноларингології, хірургії голови та шиї (Deutschen Gesellschaft für Hals-Nasen-Ohren-Heilkunde, Kopf- und Hals-Chirurgie), підтверджують ефективність миртолу стандартизованого при лікуванні гострого неускладненого риносинуситу. Крім цього, вони свідчать про доцільність застосування миртолу стандартизованого з метою зменшення вираженості симптомів та лікування при гострому, негнійному риносинуситі (ступінь рекомендації B, рівень доказовості IIb) (Stuck B.A. et al., 2007).

Як приймати РЕСПЕРО МИРТОЛ?

Дорослим та дітям віком від 10 років рекомендовано приймати РЕСПЕРО МИРТОЛ по 2 капсули 4–5 разів на добу при клінічній картині гострого запалення (див. Режим дозування). РЕСПЕРО МИРТОЛ рекомендовано прий­мати за 30 хв до їди, запиваючи великою кількістю прохолодної води або іншими напоями. При хронічному процесі приймати по 2 капсули 3 рази на добу. Таке ж дозування рекомендоване при довготривалій терапії. Препарат застосовувати в період проявів симптомів захворювання та протягом 2–4 днів після їх зникнення.

Тож, підсумовуючи, можна сказати, що миртол стандартизований, який є діючою речовиною РЕСПЕРО МИРТОЛ, має вагомий позитивний клінічний досвід застосування в різних країнах світу, що дозволило йому зайняти гідне місце в європейських рекомендаціях щодо лікування пацієнтів із захворюваннями верхніх дихальних шляхів. Доведена ефективність при синуситі, добре досліджений механізм дії та хороша переносимість на рівні з плацебо є надійною базою, на якій формується довіра лікарів до цього препарату.

Сергій Пухлик,
доктор медичних наук, професор,
академік Академії наук вищої школи України,
завідувач кафедри отоларингології Одеського державного медичного університету

Респеро Миртол

Останні новини та статті