Як невакцинованим пережити нові карантинні обмеження — експертна думка

05 Листопада 2021 5:04 Поділитися
3 листопада в інформаційному агентстві «ГолосUA» відбулася пресконференція на тему «Локдаун для невакцинованих: чим обернуться нові карантинні обмеження?».

Запрошеними спікерами були: Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери», Валентина Маркевич, кандидат медичних наук, президент благо­дійного фонду «Допомога онкохворим дітям», медичний експерт та Яніна Соколовська, політичний експерт. Модератором виступив Олексій Гавриленко.

Олексій Гавриленко на початку заходу поінформував, що в більшій частині регіонів України діє «червоний» рівень епідемічної небезпеки, однак така ситуація в країні не вперше. Але все ж є ново­введення — у регіонах, які перебувають у «червоній» зоні, громадський транспорт, заклади харчування, торгово-розважальні центри тощо не будуть закриті, якщо 80% і більше працівників таких закладів матимуть щеплення проти коронавірусної хвороби. Також користування громадським транс­портом або відвідування іншого громадського місця можливе за наявності COVID-cертифікату або негативного тесту, проведеного методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Ростислав Кравець зазначив, що в ситуації, яка склалася з пандемією коронавірусної хвороби та введенням обмежень «чергового» рівня існує два основні моменти, на які варто звернути увагу:

  • правові підстави введення таких обмежень;
  • законність положень, які закріплені в наказі МОЗ України від 04.10.2021 р. № 2153 щодо затвердження переліку професій, які підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19.

Стосовно обмежень, запроваджених владою задля зупинення поширення епідемії в країні, на думку спікера, вони мало чим допоможуть знизити захворюваність або ж зупинити COVID-19, а лише створять додаткові фінансові витрати як для держави, так і для громадян країни. Окрім того, все залежатиме і від поведінки осіб, які вакцинувалися. Адже в більшості випадків саме вакциновані особи найбільше починають нехтувати протиепідемічними правилами, аргументуючи це наявністю щеплення. Як наслідок, такі дії призводять до повторних випадків захворювання, таким чином, ланцюжок захворюваності неможливо розірвати.

Що стосується переліку професій, представники яких, як визначило Міністерство охорони здоров’я, зобов’язані вакцинуватися, то спікер зазначив, що чинним законодавством передбачена можливість введення примусової вакцинації на певних територіях у зв’язку з поширенням тієї чи іншої інфекції. Однак затвердження наказів про таку примусову вакцинацію, переліку професій, які їй підлягають, а також території, на якій вона буде проводитися, належить винятково до компетенції головного державного санітарного лікаря, а не профільного міністерства, у якого немає на це відповідних повноважень. Р. Кравець наголосив, що законодавством не передбачено затвердження нормативно-правових актів стосовно обов’язкової вакцинації непрофільним органом влади, а саме МОЗ України.

Спікер також звернув увагу на проведення перевірок правоохоронними органами щодо наявності ковідних документів. Зокрема, Закон України «Про національну поліцію» не містить норм, які б наділяли правоохоронців повноваженнями здійснювати такі перевірки.

Стосовно відсторонення від роботи у разі відсутності вакцинації від коронавірусної хвороби Р. Кравець зауважив, що ст. 12 Закону України від 06.04.2000 р. № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» містить положення, яке надає можливість роботодавцю відсторонити працівника в разі відсутності у нього певного щеплення у порядку, який визначається вказаним законом. Однак українське законодавство не містить жодного нормативно-правового акта, який би врегульовував процес відсторонення невакцинованого працівника від роботи без збереження заробітної плати на законних підставах. Тобто на думку доповідача такі дії є абсолютно незаконними.

Яніна Соколовська зауважила, що під час підвищення захворюваності на COVID-19 Україна могла б відкрити додаткові місця для госпіталізацій хворих, оскільки лікарні були та є переповненими, але проблема полягає в тому, що немає відповідних фахівців, які б там працювали.

«Насамперед держава повинна була розгорнути польові госпіталі для хворих на COVID-19, однак цього не сталося. Влада також могла залучити закордонних медичних працівників для лікування пацієнтів, але знову все відбулося навпаки. Влада країни відправила своїх фахівців боротися з корона­вірусною хворобою за кордон. Витік медичних кадрів спричинений ще й таким фактором, як невиконання обов’язків державою щодо підвищення заробітної плати та додаткових виплат», — наголосила спікер та додала, що своїми діями українська влада фактично знищила школу інфекціоністів.

Стосовно посади головного державного санітарного лікаря України в цілому, спікер нагадала, що Державну санітарно-епідеміологічну службу України було ліквідовано, а заміни їй не знайдено. Відтак склалася ситуація, коли профільний орган ліквідовано, проте водночас посада головного державного санітарного лікаря збереглася та він продовжує повноцінно функціонувати. Проблеми є також із постачанням кисню в лікарні. Як зазначила Я. Соколовська, державних підприємств з виробництва кисню в Україні немає, а приватні відмовляються працювати за старими цінами, оскільки зросли ціни на комунальні послуги, зокрема на електроенергію та газопостачання.

Доповідач також звернула увагу на обмеження «червоної» зони, зокрема на неможливість перебувати в будь-якому громадському місці чи користуватися громадським транспортом без відповідних ковідних сертифікатів чи негативного ПЛР-тесту. Таке рішення призвело до того, що населення масово почало робити щеплення, що, у свою чергу, призвело до скупчення людей у центрах вакцинації. На думку спікера, влада країни мала б збільшити їх кількість для уникнення таких ситуацій, але цього не відбулося.

Продовжила тему введення заборон Валентина Маркевич. На її думку, держава, коли вводить ті чи інші обмеження, має спершу створити умови для того, щоб запроваджені нею заборони дійсно могли бути реалізовані. Вона навела приклад стосовно наявності у людей негативного ПЛР-тесту, якщо вони перетинають обласний кордон або пересуваються в середині регіону, бажають відвідати торгово-розважальний центр тощо. «Влада затвердила таку норму, однак не зробила це тестування більш доступним, зокрема у фінансовому плані. Осторогу викликають величезні черги в центри масової вакцинації, де не відбувається елементарного огляду лікаря, а лише звичайне анкетування. Окрім того, це найбільші місця скупчення людей, де не дотримуються протиепідемічних заходів, таких як соціальна дистанція та масковий режим», — прокоментувала вона.

На переконання В. Маркевич, влада мала б ввести мораторій на проведення обов’язкової вакцинації, оскільки країна не зуміла створити вчасно всіх необхідних умов для вакцинації своїх громадян.

Звернула увагу спікерка і на наказ МОЗ України щодо абсолютних та відносних протипоказань до проведення вакцинації, який було прийнято відносно нещодавно, у той час як вакцинальна кампанія в країні розпочалася наприкінці лютого 2021 р. Такі необдумані рішення влади, на переконання В. Маркевич, зараз мають негативні наслідки для населення країни.

«Недостатня кількість сімейних лікарів, інфекціоністів та їх недофінансування, незадовільна інформаційна кампанія щодо необхідності та користі вакцинації, неможливість пройти обстеження перед вакцинацією тощо — все це недопрацювання Міністерства охорони здоров’я», — зазначила В. Маркевич.

На запитання модератора заходу стосовно того, чому влада країни не бажає цього разу вводити тотальний локдаун, Я. Соколовська зазначила, що всі заходи, які здійснюються владою щодо боротьби з поширенням коронавірусної хвороби, зокрема і щодо не введення локдауну, пов’язані винятково з економічними факторами. Адже, закріплюючи норму в законодавстві стосовно наявності у працівників певних ковідних документів, держава в цілому та, зокрема, роботодавець не несуть відповідальності за фінансовий стан працівника у разі введення локдауну. Окрім того, здійснення перевірок Націо­нальною поліцією України пасажирів транспорту також є порушенням в цілому, оскільки в чинному законодавстві немає відповідних норм, які б регламентували таку діяльність. Це, у свою чергу, призводить до розвитку тіньового бізнесу, а саме підроблення та продажу «ковідних» документів громадянам, які не бажають вакцинуватися, однак наявність яких є необхідною.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті