42% українців, які не вакцинувалися від COVID-19, готові це зробити — ЮНІСЕФ

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні провів національне репрезентативне опитування, яке показало, що 42% українців, які ще не вакцинувалися, готові щепитися за певних умов. Страх перед хворобою, поради лікарів, досвід близьких та міфи про щеплення — усе це може впливати на рішення вакцинуватися від COVID-19.

Дослідження проведено у вересні–жовтні 2021 р. (до запровадження «червоних зон») дослідницькою агенцією Info Sapiens за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID) та Світового банку. Опитування 2006 осіб, старших 18 років здійснювалося методом телефонних інтерв’ю в усіх регіонах Украї­ни, за винятком АР Крим і непідконтрольних українській владі територій Донецької та Луганської областей. Вибірка репрезентує доросле населення України та відповідає даним Державної служби статистики станом на 01.01.2020 р. за статтю, віком, розміром населеного пункту та макрорегіоном.

42% українців, які ще не вакцинувалися, готові щепитися за певних умов (рис. 1). Найбільше мотивує охочих щепитися те, що вакцинація може запобігти коронавірусній хворобі чи ускладненням від неї і що вони не заразять інших людей. Це дійсно так, адже вакциновані люди у 5 разів рідше заражаються та мають більш ніж у 10 разів нижчий ризик госпіталізації з COVID-19, ніж нещеплені.

Рис. 1
Скільки українців, які ще не щепилися, готові вакцинуватися?
Скільки українців, які ще не щепилися, готові вакцинуватися?

Це також було найбільшим мотивом і для тих, хто вже вакцинувався. Так 65% вакцинувалися, щоб не хворіти і не мати ускладнень від COVID-19. Лише 14% зазначили, що вони зробили це через рекомендацію роботодавця чи закладу освіти. Нагадаємо, що за даними МОЗ України, станом на 4 листопада, в Україні 11 086 045 людей вже отримали першу дозу, а 7 762 884 — дві і тепер повністю захищені.

Загалом 60% усіх українців позитивно ставляться до вакцинації від COVID-19 і 62% погоджуються, що необхідно робити щеплення від COVID-19.

Чому дехто досі сумнівається? Серед основ­них причин — недооцінка ризиків COVID-19, міфи про щеплення та небажання повторно вакцинуватися, якщо в цьому буде необхідність.

Більшість з тих, хто ще не вакцинувався і не бажає цього робити, не довіряє вакцинам, вважають, що вакцинація несе більше ризиків, аніж сам COVID-19 та не хочуть переживати реакцію на вакцини. Майже чверть опитаних переконані, що мають медичні протипоказання до вакцинації, хоч насправді абсолютні протипоказання можуть мати менше 1% людей. Ті, хто не хоче вакцинуватися, не вважають пандемію серйозною загрозою чи COVID-19 такою хворобою, від якої потрібно щепитися взагалі (рис. 2).

Рис. 2
 Хто вважає пандемію COVID-19 загрозою?
Хто вважає пандемію COVID-19 загрозою?

Важливою у процесі вакцинації є роль сімейного лікаря. 87% щеплених українців сказали, що прислухалися до поради лікаря щодо вакцинації (рис. 3). З тих, хто ще не вакцинувався, 77% дослухалися б до поради лікаря зробити щеплення.

Рис. 3
 Чи прислухалися б українці до поради лікаря вакцинуватися від COVID-19?
Чи прислухалися б українці до поради лікаря вакцинуватися від COVID-19?

Понад половина з тих, хто не хоче вакцинуватися, не довірилася б пораді лікаря з цього приводу, 48% не обговорювали питання щеплення з медиком, а 6% — лікар не рекомендував щепитися.

На результати соціологічного дослідження ЮНІСЕФ звернув увагу Михайло Радуцький, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Ознайомившись з дослідженням, парламентар окреслив декілька пропозицій на своєму офіційному Telegram-каналі.

Додаткова мотивація для сімейних лікарів

Сьогодні зарплата лікарів «первинки» частково залежить від рівня проведення рутинних щеплень. Чому б Національній службі здоров’я України не запровадити «зарплатний» коефіцієнт для сімейних лікарів? Більше вакцинованих від коронавірусу людей хоча б з групи ризику — більша доплата до ставки. «Впевнений, що мотивований сімейний лікар зможе переконати людей старшого віку, з якими у нього, як правило, доволі тісний контакт», — прокоментував М. Радуцький.

Обмежити інформаційний вплив пропаганди з-за кордону

В Україні вже заблокована низка російських сайтів та соціальних мереж, які займаються антиукраїнською пропагандою. «Пропаганда антивакцинації, що транслюється за підтримки нашого північного сусіда, — це також діяльність, спрямована проти інтересів України. У цьому питанні Служба безпеки України повинна діяти рішуче та жорстко», — зауважив парламентар.

Говорити з антивакцинаторами їхньою мовою

Ще влітку ВООЗ давала пораду Україні: з кожною соціальною групою щодо вакцинації потрібно розмовляти її мовою. Саме на цьому має базуватися стратегія пропаганди вакцинації. «Ми можемо безліч разів крутити на телебаченні соціальні ролики, але певна частина населення це не сприймає», — зазначив М. Радуцький. Потрібні також інші варіанти комунікаційної роботи з людьми.

Посилити співпрацю з роботодавцями

У нас є приклади відповідальних власників бізнесу — Гаріка Корогодського, Олексія Давиденка та багатьох інших, які знайшли варіанти мотивації для власних співробітників. Діалог з бізнесом треба продовжувати. Поступово вакцинація трудових колективів має стати елементом престижу для роботодавців.

Знайти необхідний пункт вакцинації легко. Достатньо перейти за посиланням list.covid19.gov.ua і обрати найближчий. Для вакцинації потрібно мати з собою паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків (колишній ІПН). Декларацію з сімейним лікарем мати необов’язково.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами www.unicef.org
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті