Валентина Маркевич відзначила, що статистика щодо смертності не настільки моторошна, як це виглядає на перший погляд, і зазвичай це маніпуляція даними. Насправді в Україні смертність від коронавірусу становить близько 2,4% від загальної кількості виявлених захворювань.
Для порівняння у Німеччині цей показник наразі становить 2,2%, хоча раніше фіксували 1,8%. В Ізраїлі ці показники становлять 1,3 та 0,8% відповідно. Тобто не можна говорити про високий рівень смертності від COVID-19 в Україні, зважаючи на рівень якості та доступності медицини.
До того ж в Україні немає статистики щодо кількості осіб, які захворіли, і тому ми всі говоримо про кількість госпіталізацій.
Слід зауважити, що в Україні високий рівень госпіталізацій та велика кількість тяжкохворих. І саме з цього і треба починати, щоб зрозуміти, чому так сталося. На думку спікера, це пов’язано з пізнім виявленням хвороби та загалом доступністю для населення медичної допомоги та діагностики. Наприклад, у Німеччині впроваджене безкоштовне тестування на COVID-19 для всіх громадян. В Україні ж громадяни повинні сплачувати за таке тестування чималі кошти з власної кишені.
Говорячи про протокол лікування при COVID-19 в Україні, то він відповідає європейським стандартам та до нього включені сучасні противірусні лікарські засоби, такі як фавіпіравір, який застосовується на ранніх стадіях захворювання. Ще одним сучасним препаратом є ремдесивір.
Ці лікарські засоби лише нещодавно з’явилися в аптеках та досить дорого коштують. Ці препарати розроблялися та застосовуються для лікування вірусу Еболи. При цьому фавіпіравір не є точковим препаратом, який застосовується для лікування конкретного захворювання — коронавірусу чи вірусу Еболи. Він є неспецифічним препаратом, який діє саме на реплікацію вірусу. Інкубаційний період коронавірусу становить близько 14 днів.
Однак інкубаційний період штаму «дельта» становить 7–12 днів. Тобто вже через тиждень у хворого може відмічатися високе вірусне навантаження. Потім хворий переходить у фазу так званого адаптивного імунітету, коли реплікація вірусу дещо загальмовується, і хворий починає відчувати себе краще.
Саме в цей час можуть виникати цитокінові реакції, які здатні зумовити розвиток порушення дихальної функції, тромбозу судин, мікротромбозу, ураження легень, серця та інші. А тому важливо зупинити реплікацію вірусу на ранніх етапах хвороби.
У більшості країн світу в протоколах лікування COVID-19 зазначено, що при симптомах або легкому ступені тяжкості захворювання варто приймати нестероїдні протизапальні препарати, такі як ібупрофен, парацетамол та інші. Такі рекомендації є і в українському протоколі.
Втім, для призначення противірусних препаратів, зокрема фавіпіравіру, необхідно впевнитися у наявності коронавірусної інфекції, а для цього необхідно здати тест за власні кошти. До того ж зазвичай такі тести робляться із затримкою, і від появи симптомів до виявлення захворювання на коронавірус може минути декілька днів.
Отже, доступність діагностики, а також її швидкість є важливими факторами. Щодо статистики стосовно діагностики на COVID-19, то в Україні на 1 млн населення зроблено близько 350 тис. тестувань. У той же час в Ізраїлі цей показник становить 3,3 млн тестувань на 1 млн населення.
«Щодо запобігання поширенню інфекції, то варто підкреслити, що наразі в Україні немає жорстких карантинних обмежень, а є своєрідна дискримінація за вакцинацією», — наголосила В. Маркевич.
Щодо вакцинації, то в Україні наразі створені умови для проведення імунізації населення, однак при цьому лікар не оглядає бажаючих вакцинуватися перед щепленням, а також не відслідковується їх стан у подальшому.
В Європі ж існує чітка взаємодія між лікарем та пацієнтом. При цьому варто відзначити, що вакцина не убезпечує повністю, вакциновані особи можуть захворіти і також потрапляють до лікарень із коронавірусом, що пов’язано з мутацією вірусу та неможливістю антитіл боротися з ним. Також це може бути пов’язано із супутніми аутоімунними захворюваннями, відсутністю вироблення імунітету, нечутливістю до вакцини або її неефективністю та ін.
Отже, за словами В. Маркевич, необхідно близько 5 років, щоб зрозуміти, небезпечна чи безпечна вакцина. Однозначно стверджувати, що вакцина є панацеєю від коронавірусу, не можна. А тому вакцинація має бути добровільною, при цьому пацієнт має бути обстежений та знаходитися у взаємодії з лікарем.
Повертаючись до фавіпіравіру, то його рекомендовано приймати в першу добу захворювання одразу у дозі 1600 мг. Відповідно до інструкції його єдиним побічним ефектом є вплив на плод, і тому не рекомендоване зачаття у найближчі 4 міс після його застосування. При цьому раніше він коштував близько 300 дол. США за 1 упаковку, а зараз є цей препарат українського виробництва, який коштує близько 1700 грн за упаковку 32 таблетки, якої вистачає на курс лікування.
Стосовно прийому антибіотиків при COVID-19, то їх варто приймати у разі наявності бактеріальної інфекції. При цьому для виявлення бактеріальної інфекції необхідно робити бактеріологічний (БАК)-посів, що, по-перше, досить дорого коштує, та не у всіх лікарнях є можливість його зробити. Проте є препарат азитроміцин, що на сьогодні розглядається і Всесвітньою організацією охорони здоров’я, і провідними європейськими інститутами не тільки як антибактеріальний препарат, а й як противірусний, зокрема, він стримує реплікацію вірусу.
На завершення В. Маркевич ще раз підкреслила, що український протокол лікування відповідає європейському. «Проблема полягає не у протоколі, а у нестачі достатньої кількості включених у нього препаратів.
Так, на курс лікування необхідно 6 флаконів препарату ремдесивіру, а в Україні на кожну лікарню виділено лише 20 флаконів, і при цьому було рішення щодо застосування лише 3 флаконів на одного хворого», — зауважила спікер. Також відмічається нестача препаратів моноклональних антитіл. Отже, пацієнти змушені купувати лікарські засоби за власний рахунок.
Коментарі