Пандемія COVID-19 у контексті гуманітарної кризи: ситуація в зонах, уражених конфліктом, та міжнародна допомога

Відкриваючи захід, зі вступним словом до учасників звернувся Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне (Antonio Gazzanti Pugliese Di Cotrone), Надзвичайний і Повноважний Посол Суверенного Мальтійського Ордену в Україні.

Посольство Суверенного Мальтійського Ордену в Україні вже вдруге організовує онлайн-конференцію на цю тему. Перший захід було проведено у лютому 2021 р. З того часу виникло багато нових викликів та запитань, зокрема в контексті вакцинації: чи потрібна третя доза вакцини; чи необхідно вакцинувати дітей шкільного віку; чи відповідає політика вакцинації конституційним правам громадян? Викликає занепокоєння й поява нових штамів вірусу, а також те, як ми співіснуватимемо з коронавірусом надалі. «Зараз людство стикається з дедалі складнішими проблемами й очевидно, що сама лише наука не зможе впоратися з усіма викликами: геополітичними, фінансовими, економічними тощо. Проблема зубожіння у світі стає дедалі серйознішою на фоні ускладнення ситуації з COVID-19. Зокрема, така ситуація спостерігається і на Сході України. Пандемія коронавірусу ускладнила життєві умови багатьох верств населення, серед яких люди без постійного місця проживання, діти, особи похилого віку. Ми розуміємо, що до завершення пандемії ще далеко, тому потрібно задіяти всі доступні ресурси і насамперед керуватися принципом внутрішньої і міжнародної солідарності», — зазначив спікер.

Гуманітарна криза на Сході України в контексті COVID-19

Єлизавета Жук, спеціалістка зі зв’язків з громадськістю та звітності управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні, зазначила, що у зв’язку з конфліктом на Сході України гуманітарної допомоги потребують 3,4 млн осіб (1,8 млн на підконтрольній Україні території, 1,6 млн — непідконтрольній). Ситуація є особливо важкою для осіб, які проживають поряд з лінією розмежування.

До основних факторів, які впливають на осіб, що проживають у зонах, уражених конфліктом, у контексті COVID-19 належать карантин та обмежувальні заходи (у тому числі обмеження можливості руху через лінію розмежування, закриття більшості контрольних пунктів в’їзду-виїзду), обмеження доступу до базових послуг, погіршення економічної ситуації.

Також пандемія коронавірусу суттєво вплинула на реалізацію гуманітарних проєктів, особливо в перші місяці епідемії (їх доводилося відкладати), а також спроможність співробітників гуманітарних організацій пересуватися територіями. Зараз ситуація покращується. У нинішньому році вдалося реалізувати певні ініціативи.

Очікується, що COVID-19 продовжуватиме справляти вплив на гуманітарні потреби осіб на Сході України та загострювати наявні проблеми.

Ізраїль Гестосо (Israel Gestoso), спеціаліст з надання невідкладної медичної допомоги та клінічного управління Бюро ВООЗ в Україні, у своїй доповіді розглянув проблеми доступу населення до медичної допомоги.

У зв’язку зі зростанням захворюваності на COVID-19 у регіонах, охоплених конфліктом, навантаження на охорону здоров’я (лабораторії, заповненість ліжок та ін.) досягло критичного рівня. У деяких лікарнях (Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування, інфекційна лікарня м. Мирноград, інфекційна лікарня м. Костянтинівка, Маріупольська міська лікарня № 9) усі наявні ліжка виділені для пацієнтів з COVID-19. Відповідно, інші хворі не отримують належної медичної допомоги, оскільки всі ресурси спрямовуються на боротьбу з COVID-19

Значною проблемою є брак медичних працівників, оскільки велика кількість спеціалістів покинули зони, уражені конфліктом, а також порушено інфраструктуру охорони здоров’я. Бракує доступу до апаратів постачання кисню, вентиляції легень, недостатньо механізмів контролю та запобігання новим випадкам інфекційних захворювань. Також занепокоєння викликає те, що у Донецькій та Луганській областях рівень вакцинації проти COVID-19 залишається дуже низьким.

Важливо зазначити, що люди, які проживають у зонах конфліктів, часто стикаються з перешкодами у доступі до медичних послуг, серед яких — значна відстань до лікарень, висока вартість поїздки. Доступ до медичної допомоги осіб, які мешкають уздовж лінії розмежування, залишається значною проблемою через обмежений рух громадського транспорту, автомобілів швидкої допомоги, пошкодження дорожньої інфраструктури та обмеження пересування через контрольно-пропускні пункти. Найбільше від цього страждають люди з обмеженими можливостями, особи похилого віку та сім’ї з маленькими дітьми.

Доступ до медичної допомоги на п’яти конт­рольних пунктах в’їзду-виїзду також дуже обмежений, що викликає занепокоєння, оскільки більшість людей, які перетинають лінію розмежування — це особи похилого віку.

Епідеміологічні прогнози щодо перебігу COVID-19 на Сході України представив Арон Арегай (Aron Aregay), фахівець з управління медичними даними та оцінки ризиків Програми з надзвичайних ситуацій Бюро ВООЗ в Україні.

Наразі 18 областей України знаходяться у червоній зоні, у тому числі Донецька та Луганська області. Тенденції захворюваності та смертності від COVID-19 у цих регіонах загалом повторюють загальноукраїнські. Після досягнення пікових значень у жовтні наразі намітився спад, проте рівень захворюваності все ще залишається досить високим. Очікується, що позитивна тенденція до зниження захворюваності та госпіталізації пацієнтів із COVID-19 продовжуватиметься до кінця року.

Також спікер підкреслив, що розповсюдження коронавірусу призводить до значних втрат людських життів. Вік та супутні захворювання є головними предикторами смертності пацієнтів з COVID-19. Тому основною ціллю щодо вакцинації має бути проведення щеплень особам похилого віку та вразливим групам населення.

Вакцинація проти COVID-19

Станом на 46-й тиждень 2021 р. середній рівень смертності від COVID-19 в Україні становить 206,8 осіб на 100 тис. населення (у Луганській обл. ситуація одна з найгірших), повідомив Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України. Доповідач розповів про досягнення програми вакцинації в Україні.

Наразі в державі працює більше 450 центрів вакцинації для профілактики коронавірусної інфекції, понад 1300 мобільних бригад та більше 3350 пунктів вакцинації. Від початку програми вакцинації для профілактики COVID-19 в Україні зроблено 21,8 млн щеплень. 12,6 млн осіб отримали принаймні одну дозу вакцини, 9,3 млн осіб — дві дози. Звичайно, в різних областях частка вакцинованого населення відрізняється. Від інших регіонів відстають зокрема Донецька, Закарпатська, Одеська, Івано-Франківська, Рівненська області та ін.

Як зазначив спікер, Україна поставила собі за мету здійснити 48 млн щеплень проти COVID-19 до кінця 2021 р. Але щоб досягти цієї мети, необхідно працювати з антивакцинаторськими настроями, налагодити комунікацію та мотивувати населення вакцинуватися.

Ситуація в Криму

Гуманітарна криза в тимчасово окупованому Криму та м. Севастополь також загострюється через пандемію COVID-19. Антон Корневич, представник президента України в Криму, розповів про вплив COVID-19 на права людини на території окупованого Криму.

«Окупаційній владі не вдалося подолати розповсюдження коронавірусної хвороби. Кількість щоденних випадків значно перевищує той рівень, з яким можуть справлятися медичні заклади з наявним забезпеченням устаткування», — зазначив спікер. Проблемами на сьогодні є брак ліжок у госпіталях, відмова в госпіталізації, брак медичного нагляду, тестування для виявлення коронавірусної інфекції, інструментів для термінової медичної допомоги, неможливість надання медичної допомоги у домашніх умовах, брак інформування населення щодо ризиків пандемії коронавірусу, контролю у громадських зонах.

Потрібно зазначити, що велика кількість мешканців Криму опинилася у закладах обмеження волі (найбільшою групою є кримські татари), де ситуація із захворюваністю на COVID-19 не контролюється. Медичну допомогу, яка надається у таких закладах, складно назвати якісною.

«Продовжується тренд на політично мотивовані кримінальні переслідування громадян України. Протягом останніх 9 міс проведено 46 незаконних обшуків і 238 допитів, — зазначив доповідач. — Пандемія COVID-19 значно погіршила ситуацію зі станом здоров’я громадян, які утримуються в закладах обмеження волі під час досудових процедур. Слід зазначити, що в місцях позбавлення волі практично не здійснюється тестування на виявлення COVID-19. Відповідно, немає уявлення про те, яким є рівень захворюваності серед осіб, волю яких обмежено». Спікер також розповів про ситуації примусової вакцинації. Так, громадянин України, Геннадій Левашко, який перебував у місцях обмеження волі в тимчасово окупованому Криму, був вакцинований російською вакциною Sputnik V проти його волі.

Доповідач нагадав, що українські громадяни можуть перетнути адміністративний кордон між Кримом і Херсонською обл. з COVID-сертифікатами. Також у контрольно-пропускних пунктах можна безкоштовно зробити тест на виявлення коронавірусної інфекції. У разі негативного результату або за наявності COVID-сертифікату не потрібно проходити самоізоляцію. Вакцинація Sputnik V не дає права на в’їзд в Україну, оскільки ця вакцина не включена до переліку Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ)*.

Гуманітарна допомога східним регіонам у контексті COVID-19

Діяльність програми Дитячого фонду ООН (United Nations International Children’s Emergency Fund — UNICEF) для забезпечення здоров’я дітей та посилення системи охорони здоров’я на Сході України представили Мурат Шахін, голова Представництва UNICEF в Україні, та Ігор Кацитадзе, спеціаліст програм з охорони здоров’я UNICEF в Україні.

«За даними досліджень UNICEF, 50% респондентів в Донецькій та Луганській областях мають лікувати своїх дітей, не звертаючись за консультацією до лікаря. Основними причинами такої ситуації є обмежений доступ до медичної допомоги та нестача коштів», — зазначив І. Кацитадзе.

Допомога організації Східним регіонам у зв’язку з пандемією коронавірусу у 2020 р. включала більше 100 кисневих балонів та 1000 оксиметрів, засоби індивідуального захисту, гематологічні аналізатори, холодильні камери, засоби для телемедицини, медичні набори для візитів лікаря до хворого та ін. 13 лікарень включено до проєктів «Профілактика та контроль інфекцій»/«Водозабезпечення, санітарія, гігієна» (Infection Prevention and Control (IPC)/Water, Sanitation and Hygiene (WASH)). Більше 2,5 тис. медичних працівників пройшли навчання з використання кисневої підтримки. 75 лікувально-профілактичних закладів отримали додаткове медичне та немедичне обладнання — комп’ютери, принтери, прилади для діагностики. Також надано 428 термо-контейнерів та 633 сумки-холодильника для транспортування вакцин. Близько 8 млн доз вакцин для профілактики коронавірусу доставлено в Україну за підтримки організації.

Грехам Дугган (Graham Duggan), представник Міжнародного Комітету Червоного Хреста (International Committee of the Red Cross – ICRC) в Україні, представив програму допомоги ICRC в контексті COVID-19 на Сході України до кінця 2021 р. Так, у червні проведено дослідження потреб, у липні здійснювалася підготовка специфікацій для обладнання холодового ланцюга та IT, у серпні — підписано меморандум про взаєморозуміння між ICRC та органами влади. Вересень використано для планування доставки та розподілу, у жовтні почали розповсюдження і передавання гуманітарної допомоги.

Пакети благодійної допомоги включають медичні вироби (шприци, дезінфектанти, рукавички), обладнання холодового ланцюга (холодильники, холодильні камери, засоби моніторингу температури, стабілізатори напруги, генератори), IT-обладнання (ноутбуки, принтери, роутери, програмне забезпечення для ПК), а також немедичне обладнання (столи, стільці, плакати щодо застосування засобів індивідуального захисту). Допомога розподіляється між 183 реципієнтами (лікарнями, пунктами та центрами вакцинації) в Донецькій та Луганській областях.

Також спікер прокоментував ситуацію щодо небажання великої частини населення України вакцинуватися. «За даними дослідження Товариства Червоного Хреста України (Ukrainian Red Cross Society) настроїв стосовно вакцинації в Україні**, 69% респондентів не планують вакцинуватися», — повідомив спікер.

Експертна думка

Багатьом європейським країнам вдалося повністю вакцинувати 60–80% дорослого населення. «Єдиний шлях впоратися з проблемою COVID-19 — досягти максимальної вакцинації населення, а саме: більше 85% населення, а серед осіб старше 60 років — 100%», — вважає Райнер Лоб (Rainer Lob), голов­ний лікар клініки св. Барбари (St. Barbara-Klinik Hamm GmbH), федеральний лікар Мальтійської служби допомоги (Malteser Hilfsdienst), Німеччина. Але досягти таких показників насправді дуже складно, оскільки значна частина населення не планує вакцинуватися, і переконати її важко. Також актуальності набуває щеплення бустерною дозою громадян віком від 18 років.

«Вакцинація максимальної кількості населення сприятиме контролю над випадками захворюваності. Чим більше буде вакцинованого населення, тим менше нових штамів виникатиме. На початку пандемії циркулювало 7 різних штамів, а зараз найрозповсюдженішим у світі є один штам (варіант «дельта»). Відповідно, можна говорити про те, що ситуація вже покращується, — зазначив Фаусто Балданті (Fausto Baldanti), голова вірологічної лабораторії лікарні ім. Св. Маттео, Італія. — Також потрібно розуміти, що рівень ефективності вакцини прямо залежить від кількості вакцинованого населення. Тобто, якщо вакциновано 10% громадян, то ефективність вакцини буде набагато нижчою, ніж у разі вакцинації переважної більшості населення». Також спікер зазначив, що найбільш важливим фактором є не рівень антитіл в організмі (оскільки кількість антитіл постійно зменшується), а клітинна пам’ять, що розвивається внаслідок захворювання. «Клітинна пам’ять може відігравати набагато більшу роль, ніж ми досі думали, у боротьбі з корона­вірусом», — додав спікер. Він також наголосив, що вакцинація — не єдиний фактор, що впливає на рівень захворюваності. На розповсюдження вірусу значною мірою впливає дотримання заходів соціального характеру.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!