Cov-Boost: яка з вакцин найкраща для ревакцинації?

У британському дослідженні Cov-Boost порівнювали ефективність семи вакцин проти COVID-19 у якості бустерів:

• ChAd від Оксфордського університету (University of Oxford)/«AstraZeneca»,
• BNT (Comirnaty) від «Pfizer»/«BioNTech»,
• m1273 від «Moderna»,
• NVX (Nuvaxovid) від «Novavax»,
• VAL від «Valneva»,
• Ad26 від «Janssen»/«Johnson & Johnson»,
• CVn від «Curevac».

Результат: усі протестовані бустери (ChAd, BNT, m1273, NVX, Ad26, CVn і VAL) посилювали імунну відповідь після первинної вакцинації двома дозами ChAd і шість (ChAd, BNT, m1273, NVX, Ad26, CVn) — після BNT. Усі вакцини показали прийнятні профілі побічних ефектів, хоча деякі схеми були реактогеннішими, ніж інші.

Для рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження Cov-Boost дослідницька група набрала загалом майже 2800 осіб, повністю вакцинованих проти COVID-19 (векторною вакциною Vaxzevria від AstraZeneca або мРНК-вакциною Comirnaty від BioNTech/Pfizer). Усі учасники були старше 30 років, близько половини з них — старше 70 років, без лабораторно підтвердженої інфекції SARS-CoV-2 в анамнезі.

Команда перевірила безпеку, реактогенність та імуногенність семи вакцин при введенні через 10–12 тиж після другої дози. Крім схвалених у ЄС вакцин від BioNTech/Pfizer, Moderna (Spikevax), AstraZeneca та Janssen/Johnson & Johnson (Ad26.COV2.S), це вакцини-кандидати від Novavax (Nuvaxovid), Valneva (VLA2001) та Curevac (CVnCoV). Білкова Novavax і цільновіріонна Valneva зараз проходять експертизу Європейського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency — ЕМА). На відміну від них, мРНК-вакцина Curevac вже вийшла з гонки через недостатню ефективність спочатку розробленого варіанту. Вторинні результати Cov-Boost включали оцінку вірусної нейтралізації та клітинних відповідей.

Кожна з семи вакцин була протестована як бустерна в повній, а Nuvaxovid, Comirnaty та VLA2001 — також у половинній дозі. Деякі суб’єкти отримували менінгококову вакцину (MenACWY, Pfizer) як контроль (0,5 мл внутрішньом’язово).

Профілі місцевих та системних реакцій будь-якого ступеня тяжкості протягом 7 днів після введення всіх вакцин були схожими: втома і головний біль — найчастіші системні реакції, а біль — найчастіший місцевий. У цілому реактогенність була вищою у людей віком 30–69 років у порівнянні з учасниками старшого віку, незалежно від першої вакцини. Учасники, які отримували як бустер вакцину BioNTech/Pfizer, повідомляли про більш часті місцеві та системні реакції після m1273, CVn, ChAd та Ad26 як третіх доз порівняно з іншими вакцинами та контролем. Серед усіх мРНК-вакцин m1273 була найбільш реактогенною.

Основна суть проведених спостережень у наступному. Повна вакцинація Comirnaty забезпечує значно вищий титр антитіл, ніж Vaxzevria (табл. 1). При цьому мРНК-вакцини, введені як бустери, забезпечують найбільший приріст рівня антитіл. Останнє справедливо також для Vaxzevria та Ad26 після первинної вакцинації BioNTech/Pfizer.

Таблиця 1. Вибрані первинні результати імуногенності щодо анти-спайк-IgG на 28-й день, представлені як середнє геометричне (geometric mean — GM) лабораторних одиниць за даними імуноферментного аналізу (ІФА), enzyme-linked immunosorbent assay — ELISA)

Втім імуногенність гомологічної або гетерологічної ревакцинації третьою дозою всіх протестованих вакцин перевершувала контроль незалежно від того, яка вакцина була отримана в початковому курсі, за винятком VLA після BNT/BNT, яка не відповідала заздалегідь визначеним критеріям мінімальної клінічної значущості.

Виявлено, що мРНК-вакцини та Ad26 забезпечують посилені клітинні відповіді після ChAd/ChAd та BNT/BNT (табл. 2); NVX посилює клітинні відповіді більшою мірою після ChAd/ChAd, ніж після BNT/BNT, а VLA не викликає будь-яких значних клітинних відповідей на 28-й день порівняно з контролем як після ChAd/ChAd, так і BNT/BNT.

Таблиця 2. Клітинні відповіді на вірус дикого типу (одиниць формування плям (Spot Forming Units) на 1 млн моноцитів периферичної крові)

Усі вакцини, що підвищують імунітет, діяли на літніх та молодих людей; однак спостерігалися помітні відмінності у відповіді між конкретними бустерними вакцинами, що узгоджується з іншими даними нерандомізованих досліджень.

Вакцини, що виробляють антитіла проти дикого типу, мабуть, ефективно нейтралізують «дельта»-варіант in vitro постійно, але трохи меншою мірою, що підтверджує поточну стратегію охорони здоров’я. На думку авторів, додатково має бути з’ясовано вплив інтервалу між дозами. Наприклад, з інших досліджень відомо, що імуногенність є вищою, коли друга доза Ad26 вводиться через 6, а не 2 міс після першої дози тієї ж вакцини. Те ж саме — з двома дозами BNT з інтервалом у 12 тиж порівняно з 3 тиж.

ChAd на даний час застосовується більш ніж у 180 країнах, а BNT — більш ніж у 145. Виявлені в дослідженні суттєві відмінності в гуморальних та клітинних відповідях, а також доступність вакцин впливатимуть на вибір політики для ревакцинації.

За матеріалами www.thelancet.com

* Munro APS, Janani L, Cornelius V, et al. (2021) COV–BOOST study group. Safety and immunogenicity of seven COVID-19 vaccines as a third dose (booster) following two doses of ChAdOx1 nCov-19 or BNT162b2 in the UK (COV-BOOST): a blinded, multicentre, randomised, controlled, phase 2 trial. Lancet. Dec 2:S0140-6736(21)02717-3. doi: 10.1016/S0140-6736(21)02717-3. Epub ahead of print. PMID: 34863358.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!