Парламентарі заслухали звіт Рахункової палати про виявлені порушення під час використання «ковідних» коштів у 2020 р.

04 Лютого 2022 12:59 Поділитися

2 лютого під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) Рахункова палата України представила звіт про результати аналізу використання у 2020 р. коштів, спрямованих на боротьбу з COVID-19 та її наслідками (далі — звіт РПУ).

Представляючи звіт, Віктор Мазярчук, радник голови РПУ, повідомив, що в 2020 р. видатки на заходи з протидії COVID-19 здійснювалися з декількох джерел:

  • спеціального фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі — Фонд боротьби з COVID-19);
  • субвенції на окремі проєкти з фонду соціально-економічного розвитку;
  • пакетів за програмою медичних гарантій;
  • резервного фонду.

РПУ проводила аудит з виїздом на 41 об’єкт у 8 областях України, і було надіслано 931 запит до закладів охорони здоров’я з проханням надати інформацію стосовно доплат медичним працівникам.

Аудитом виявлено порушення на суму в 1,6 млрд грн, з яких:

  • 623 млн грн — через неефективне управління;
  • 243 млн грн — у зв’язку з нерезультативним використанням;
  • 36,6 млн грн — з причини неекономного використання;
  • 679 млн грн — внаслідок порушення законодавства.

За словами В. Мазярчук, під час планування видатків Урядом не враховано досвід 2006 р. та 2009 р., коли поширювалися епідемії пташиного та свинячого грипу. У зв’язку з цим, 39 з 61 запитів на фінансування з Фонду боротьби з COVID-19 було повернуто через прорахунки у визначенні видатків. Також Комітет Верховної Ради України з питань бюджету неодноразово повертав подані Урядом документи через відсутність обґрунтувань під час погодження виділення видатків з цього фонду.

В окремих випадках спостерігалося тривале погодження медико-технічних вимог на закупівлю (до 3,5 міс).

Стосовно доплат медичним працівникам В. Мазярчук зауважив, що вони здійснювалися з декількох напрямків. По-перше, доплати в розмірі 300% окладу працівникам, які безпосередньо надавали медичну допомогу хворим на COVID-19. По-друге, лікарі та середній медичний персонал мали чітко визначений відсоток доплати. Загалом доплати отримали більше 325 тис. медичних працівників.

Водночас спостерігалася значна диференціація цих доплат. Так, 9 із 10 найбільших доплат здійснювалися адміністративному персоналу, а не медичним працівникам. 1761 особа отримала найбільші доплати — по 179,5 тис. грн. Загалом їм виплачено 316 млн грн, що еквівалентно сумі видатків на доплати 75 тис. осіб, яким виплачувалися доплати в розмірі 9,7 тис. грн.

За словами доповідача, такі розбіжності в зарплатах сталися через різне трактування визначення бази нарахування доплат. У зв’язку з цим доплати встановлювалися керівниками закладів охорони здоров’я дискреційно. Тобто вони самостійно визначали відсоток доплат від 0 до 300% окладу, а також встановлювали їх особам, не задіяним у лікуванні. РПУ було ідентифіковано більше 1 тис. осіб, які повернули доплати, що були незаконно їм призначені.

Також зареєстровано випадки, коли Національна служба здоров’я України (НСЗУ) перераховувала кошти згідно з укладеними договорами за надання медичної допомоги,  яка де-факто не надавалася. Отримані кошти заклади розміщували на депозитних рахунках.

Стосовно закупівель лабораторного та медичного обладнання В. Мазярчук зазначив, що спочатку було виділено на ці цілі 5,3 млрд грн, але через неможливість здійснення закупівель, суму зменшили в кінці року до 2,3 млрд грн і частину коштів перенаправили в області у вигляді медичної субвенції. Аудит РПУ показав, що:

  • закупівлі за цими видатками проводилися в останні місяці року;
  • під час проведення закупівель не дотримувався принцип максимальної економії;
  • закуплене обладнання тривалий час не вводилося в експлуатацію та зберігалося на складах, оскільки певні заклади не мали пристосованих приміщень для його розміщення, відповідних фахівців, які б могли ним користуватися тощо.

Аудит РПУ також показав, що з 1,68 млрд грн, виділених на реконструкцію та капітальний ремонт приймальних відділень, не використано 298 млн грн, оскільки в областях виникли проблеми з проведенням будівельних робіт.

Водночас із субвенції на забезпечення киснем ліжкового фонду та купівлю необхідного для цього обладнання не використано всього 47 млн грн, або 3,2% від загальної кількості виділених коштів. Доповідач наголосив на тому, що використання цієї субвенції дозволило підвищити рівень забезпечення киснем ліжкового фонду.

Він додав, що за результатами аудиту РПУ рекомендує:

1) вжити заходів щодо покращення:

  • координації дій органів державної влади і місцевого самоврядування у кризових ситуаціях;
  • якості підготовки проєктів рішень Уряду про використання коштів;
  • якості моніторингу достатності ресурсу під час виділення коштів на антикризові заходи;
  • порядку здійснення закупівель медичних виробів для закладів охорони здоров’я;

2) врахувати під час прийняття рішень про виділення коштів на закупівлю товарів, робіт та послуг тривалість процедур закупівель;

3) встановлювати додаткові доплати до заробітної плати працівникам у чітко визначеному розмірі з урахуванням категорії посад.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, відповів, що МОЗ отримано рекомендації РПУ і направлено запити в заклади охорони здоров’я, у яких аудитом виявлено порушення, для отримання інформації про прийняті рішення щодо їх усунення.

Також МОЗ на виконання рекомендацій РПУ прийняло певні доручення щодо розробки змін до нормативно-правової бази, і згодом відповідні проєкти буде винесено на розгляд Уряду.

Наталія Гусак, голова НСЗУ, зазначила, що її відомство теж врахувало рекомендації РПУ, і на 2022 р. вже змінено певні вимоги до надавачів медичних послуг і процедуру формування пакетів надання стаціонарної медичної допомоги хворим на COVID-19.

Окрім того, НСЗУ проводитиме претензійно-позовну діяльність в частині повернення коштів, які заклади використали не за призначенням.

Арсен Жумаділов, генеральний директор ДП «Медичні закупівлі України», поінформував, що тривале погодження медико-технічних вимог на закупівлю (до 3,5 міс), на яке звертає увагу РПУ, мало місце в 2020 р., але вже в 2021 р. таких проблем між підприємством і МОЗ не виникало.

Під час обговорення Михайло Макаренко, заступник голови Комітету, поцікавився кроками МОЗ щодо забезпечення контролю за виплатами надбавок для лікарів.

На це В. Ляшко відповів, що такі надбавки закладено в тариф, який сплачує НСЗУ за пакетом надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Законодавство передбачає виплати до 300% окладу і рішення про їх призначення покладено на керівників закладів охорони здоров’я. Тому у звіті РПУ зазначається про нерівномірність та необґрунтованість прийняття рішень про надання цих виплат з боку деяких керівників закладів охорони здоров’я. Враховуючи це, під час підготовки бюджету на 2022 р. Уряд виконав указ Президента України від 18.06.2021 р. № 261 щодо встановлення мінімальних заробітних плат для лікарів та середнього медичного персоналу, які є вищими за раніше встановлені надбавки в розмірі 300% окладу. Відповідний мінімальний оклад має бути забезпечений з 01.01.2022 р. Тому Міністерство проведе аналіз виплат за січень і запропонує додаткові механізми для врегулювання оплати праці медичних працівників.

Після завершення обговорення Комітет прийняв рішення взяти до відома озвучену інформацію.

Євген Прохоренко

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті