Вакцинація від COVID-19: як швидко усунути небажані реакції?

В Україні набирає обертів чергова хвиля захворюваності на COVID-19, яка, вірогідно, пов’язана з появою нового варіанта коронавірусу — «омікрон». За даними ВОЗ, для цього штаму характерна дуже висока заразність та здатність уникати захисних механізмів імунної системи. Тому проведення вакцинації проти COVID-19 сьогодні набуває ще більшого значення в якості ключового інструменту у боротьбі з пандемією. Щеплення знижує ризик захворіти, сприяє полегшенню перебігу захворювання, знижує вірогідність госпіталізації та смерті. Наразі в нашій країні доступні 5 вакцин проти COVID-19. За даними МОЗ, уже майже 15 млн українців було щеплено 2 дозами вакцини від COVID-19 і ще майже 500 тис. — отримали бустерну дозу. Плануючи вакцинацію, багато хто переймається через можливість розвитку поствакцинальних реакцій. Одними з найбільш поширених побічних реакцій під час введення вакцин від COVID-19, за даними Державного експертного центру МОЗ України, є підвищення температури тіла, втомлюваність, нездужання, озноб, почервоніння, біль та набряк у місці введення. Ці прояви є передбачуваними побічними реакціями, вказаними в інструкціях для медичного застосування цих вакцин, і є результатом відповіді імунної системи на її введення. Біль у місці введення та підвищена температура тіла можуть створювати дискомфорт та знижувати якість життя. Тож, за необхідності варто звернути увагу на знеболювальні та/або жарознижувальні препарати, які можуть забезпечити полегшення симптомів при поствакцинальних побічних реакціях.

Для зниження температури тіла часто застосовують парацетамол та ібупрофен. Обидва мають жарознижувальну дію, а ібупрофен виявляє ще й виражені протизапальні та знеболювальні властивості. Відрізняються ці два препарати і за профілем безпеки. При застосуванні парацетамолу існує ризик ураження печінки. Зазвичай гепатотоксичність препарату виявляється при передозуванні, проте описані випадки гепатотоксичних реакцій і у разі прийому в терапевтичних дозах. Токсичність парацетамолу зумовлена особливостями його метаболізму, який відбувається в печінці з утворенням токсичного метаболіту, який потім знешкоджується антиоксидантом — глутатіоном. У разі передозування парацетамолу та/або нестачі глутатіону токсичний метаболіт парацетамолу може викликати некроз гепатоцитів. Прийом високих доз препарату — дорослим у добовій дозі >4 г — протягом декількох днів призводить до виснаження запасів глутатіону і накопичення токсичного метаболіту парацетамолу. Особливо небезпечним є передозування парацетамолу на фоні вживання алкоголю, дієти, ожиріння та цукрового діабету. З обережністю слід застосовувати парацетамол особам із сімейним анамнезом гепатотоксичних реакцій при застосуванні препарату (Ушкалова Е.А., 2004; Sharma C.V., Mehta V., 2014).

Відповідно до результатів досліджень жарознижувальний ефект ібупрофену в дозі 7,5 мг/кг маси тіла перевищує такий парацетамолу в дозі 10 мг/кг маси тіла. Жарознижувальна дія після застосування ібупрофену розвивається дуже швидко — вже через 15 хв, тривалість ефекту сягає 8 год, а покращення загального стану пацієнта, що погіршився внаслідок підвищення температури тіла, відмічається в перші 24 год (Hay A.D. et al., 2008; Narayan K. et al., 2017). Завдяки протизапальному ефекту ібупрофен усуває запалення — причину розвитку таких симптомів, як підвищення температури тіла та біль (Рождественский Д.А., 2016). У разі вираженого запалення ібупрофен ефективніший за парацетамол, адже останній не чинить протизапальної дії (Poddighe D. et al., 2018; Barbagallo M., Sacerdote P., 2019). Відповідно до результатів досліджень, ібупрофен, прийнятий з метою профілактики поствакцинальних реакцій, не впливає на рівень продукції відповідних антитіл у дорослих (Saleh E. et al., 2016). Поряд з високою ефективністю ібупрофен має значні переваги перед багатьма іншими нестероїдними протизапальними препаратами щодо безпеки. Так, за результатами досліджень, ібупрофен є найбезпечнішим серед 5 широко застосовуваних нестероїдних протизапальних препаратів та найменш токсичним щодо шлунково-кишкових ускладнень (Henry D. et al., 1996; Valat J.P., Flipo R.M., 2003). Крім того, показано, що при застосуванні ібупрофену в дозах до 1200 мг/добу частота його побічних реакцій не відрізняється від такої при прийомі плацебо (Kellstein D.E. et al., 1999).

Важливою перевагою ібупрофену порівняно з парацетамолом є ширший діапазон терапевтичної дії та нижча токсичність при пере­дозуванні. Передозування ібупрофену є відносно поширеним явищем, проте воно вкрай рідко призводить до розвитку серйозних побічних реакцій (Volans G. et al., 2003). На відміну від передозування парацетамолу при передозуванні ібупрофену не включаються додаткові патофізіологічні механізми, а лише посилюються властиві йому ефекти. Ібупрофен не утворює токсичних метаболітів, його токсичність після передозування нижча і він має відносно вищий терапевтичний індекс (приблизно в 4 рази вищий, ніж у парацетамолу) (Морозова Т.Е. и соавт., 2013).

НУРОФЄН® ФОРТЕ — оригінальний ібупрофен виробництва британської компанії «Reckitt Benckiser», що випускається у формі таблеток по 400 мг. НУРОФЄН® ФОРТЕ показаний для симптоматичного лікування при головному болю, у тому числі мігрені, зубному болю, дисменореї, невралгії, болю у спині, суглобах, м’язах, а також при ознаках застуди та грипу. Ібупрофен — діюча речовина НУРОФЄН® ФОРТЕ, завдяки вираженим жарознижувальним, анальгезивним і протизапальним ефектам та сприятливому профілю безпеки робить його обґрунтованим вибором при підвищеній температурі тіла та болю (Морозова Т.Е. и соавт., 2013).

Євгенія Лук’янчук

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті