Цифрова трансформація — безповоротна революція в системі охорони здоров’я України — Олександр Ємець

Цифрова трансформація системи охорони здоров’я в Україні з кожним роком набирає обертів і охоплює все більше проєктів та сервісів. Це незворотній процес, в якому задіяні державні органи влади, приватні компанії, медичні, фармацевтичні працівники та пацієнти. Важливу роль у цьому відіграє і ДП «Електронне здоров’я» — адміністратор центральної бази даних (ЦБД) електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Про головні пріоритети та плани роботи підприємства нам розповів в.о. генерального директора ДП «Електронне здоров’я» Олександр Ємець.
— Напередодні весни е-рецепт — тема № 1 для фармацевтичного ринку і обговорюється на всіх рівнях: державні органи влади, виробники лікарських засобів, аптечний ритейл, професійні та пацієнтські організації. ДП «Електронне здоров’я» також має до цього проєкту пряме відношення. Олександре, до чого готуватися аптечним закладам?

— Запуск нового проєкту в будь-якій сфері завжди супроводжується хвилюванням перед невідомим. Безумовно, нововведення завжди потребують часу для підготовки, навчання та налагодження внутрішніх процесів. Те ж саме стосується й використання функціоналу електронного рецепта в аптеках.

Як вам відомо, з квітня 2022 р. відпуск усіх антибактеріальних препаратів системного застосування буде здійснюватися винятково за електронним рецептом. Другий етап — поширення е-рецепта на наркотичні препарати. Третій — відпуск усіх рецептурних препаратів за е-рецептом за всіма джерелами фінансування.

Перш за все хочу порадити представникам аптечних закладів почати готуватися завчасно та не хвилюватися.

Ті аптеки, які вже працюють з функціоналом електронного рецепта в межах урядової програми «Доступні ліки», фактично не потребують додаткових кроків з підготовки. Їм лише варто переконатися, що всі фармацевтичні працівники, які здійснюють відпуск рецептурних препаратів, зареєстровані в ЕСОЗ та забезпечені кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Також, рекомендую звернутися до представників вашої медичної інформаційної системи (МІС), щоб з’ясувати терміни реалізації функціоналу на їх стороні, а також подбати про проходження навчання співробітниками.

Для тих аптек, які раніше не взаємодіяли з ЕСОЗ, алгоритм дій наступний: необхідно обрати МІС, подбати про забезпечення усіх працівників КЕП та зареєструвати заклад та фармацевтів в ЕСОЗ. І вже згодом представники МІС забезпечать вас необхідною інформацією та навчальними матеріалами. Можу запевнити, що для фармацевта функціонал буде простим та зрозумілим і значно простішим за стару процедуру відпуску рецептів за паперовими бланками.

Що стосується можливих витрат — аптекам потрібно забезпечити додаткові фінанси на закупівлю МІС, КЕП на захищеному носії та необхідне технічне забезпечення (комп’ютер, стабільне інтернет-підключення, за потреби сканер). Завчасна підготовка аптеки та забезпечення необхідних умов — запорука того, що в квітні пацієнт зможе безперешкодно отримати необхідні ліки в аптеці.

Безпосередньо процес відпуску антибіотиків за е-рецептом відбуватиметься так: пацієнт на прийомі у лікаря отримає інформаційну пам’ятку, яка міститиме всю необхідну інформацію та призначення за міжнародною непатентованою назвою (МНН), іншими словами — діючою речовиною. Фармацевт може просканувати штрих-код пам’ятки сканером або ввести 16-значний код до МІС вручну. Далі в інтерфейсі з’явиться перелік торгових назв з реєстру. На цьому етапі, якщо аптечна облікова система інтегрована з МІС, фармацевт зможе побачити всі препарати, що є у наявності в аптеці та відповідають призначенню за МНН. Наступним кроком пацієнт обирає серед запропонованих варіантів торгову назву препарату, керуючись власним бюджетом.

Функціонал також дозволить погасити рецепт частково, тобто на меншу кількість лікарського засобу, ніж визначено в рецепті. Тоді пацієнт зможе погасити рецепт стільки разів, допоки не отримає необхідну кількість препаратів, призначених лікарем.

— Чи зможе сімейний лікар, який, наприклад, на лікарняному чи у відпустці, сформувати е-рецепт пацієнту віддалено через мобільний телефон, планшет?

— По-перше, варто зауважити, що впровадження е-рецепта на антибіотики втілюється першочергово для мінімізації самопризначень та безконтрольного вживання антибіотиків. В Україні, як і в усьому світі, гостро постає проблема антибіотикорезистентності, яка породжується самовільним застосуванням антибактеріальних препаратів. Саме тому виписування рецепта має відбуватися на прийомі у лікаря після проведеного огляду, оцінки стану здоров’я пацієнта та за необхідності — лабораторних досліджень.

По-друге, пацієнт може отримати електронний рецепт на антибіотик на прийомі у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації, форми власності медичного закладу чи спеціалізації лікаря. Основна умова — і пацієнт, і лікар мають бути зареєстровані в ЕСОЗ.

Тому, найкраще в такому випадку — звернутися до іншого доступного лікаря та дати можливість своєму сімейному відновити сили та здоров’я.

Наразі перед державою стоять інші пріоритетні завдання у сфері діджиталізації. Думаю, що пріоритетність питання віддаленого доступу лікарів до кабінету підвищиться, як тільки буде запущено електронний кабінет пацієнта.

— До речі, на якому етапі зараз робота над запуском е-кабінету пацієнта?

— Зараз погоджується єдине бачення і концепція цього проєкту між усіма стейкхолдерами — МОЗ України, Міністерством цифрової трансформації України, Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та представниками МІС. Наше бачення концепції запровадження е-кабінету пацієнта полягає у створенні API, тобто прикладного інтерфейсу, до якого на рівних умовах зможуть підключитися як «Дія», так і МІС.

Наша візія електронного кабінету пацієнта через 5 років — історії всіх візитів пацієнта до лікарів в одному місці, доступ до власних електронних медичних даних і можливість розпоряджатися ними. Наприклад, деперсоніфіковано передавати свої медичні дані для наукових чи маркетингових досліджень. Безумовно, для цього необхідна потужна нормативно-правова база.

Крім іншого, з паралельним впровадженням інструментів телемедицини в електронному кабінеті може зберігатися інформація з так званого PAX-сховища знімків і зображень, наприклад, результати флюорографії, комп’ютерної томографії чи кардіограми. У цьому напрямку ми теж уже почали працювати.

Я б хотів, щоб українці стали одними з перших, хто може розпоряджатися своєю деперсоніфікованою медичною інформацією.
— Як бути пацієнту, який не уклав декларацію з лікарем і якому необхідний рецепт? Зараз аптечний заклад не має можливості записати його до найближчого вільного лікаря для отримання рецепта. Проте розмови про таку ідею є. Чи можна зробити так, щоб через МІС підтягувалася інформація із ЦБД щодо найближчого вільного лікаря і записати до нього на візит пацієнта?

— На даному етапі розвитку ЕСОЗ це неможливо зробити. Можливість онлайн-запису на прийом поки не передбачена на центральному компоненті, а забезпечується окремими МІС. Проте це може стати простором для росту та розвитку сервісів МІС зокрема.

Стосовно електронного рецепта на антибіотики. Декларація з сімейним лікарем не є обов’язковою умовою для отримання рецепта, проте обов’язковою є реєстрація пацієнта в ЕСОЗ.

Своєю чергою, зареєструватися в ЕСОЗ можна двома шляхами — або уклавши декларацію про вибір лікаря первинної медичної допомоги, або на прийомі у лікаря спеціалізованої ланки, який внесе відомості про пацієнта до ЕСОЗ — тим самим зареєструє його в системі.

— Для можливості відпуску е-рецептів аптечні заклади мають бути підключені до МІС, якщо вони цього досі не зробили. Але також потрібно мати КЕП. Як і де можна його отримати?

— Дійсно, усі працівники аптеки, які здійснюють відпуск рецептурних препаратів, повинні бути забезпечені КЕП. Для погашення рецептів на антибіотики наразі розглядається можливість відпуску рецепта без накладання фармацевтом КЕП. Це дозволить не витрачати додатковий час на підпис і не навантажувати ЦБД.

При цьому обов’язковим залишається використання КЕП фармацевтичним працівником під час входу в систему чи скасування рецепта у випадку, якщо він некоректно сформований медичним працівником. Тобто у будь-якому разі фармацевтів потрібно забезпечити КЕП.

Також хочу зауважити, що на початку березня спливає термін дії постанови Кабінету Міністрів, яка регламентує реалізацію експериментального проєкту щодо можливості використання електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Саме тому аптекам уже час подбати про забезпечення КЕП на захищеному носії.

На нашому сайті розміщена вся необхідна інформація про захищений КЕП: що це таке, кому і для чого він потрібний, як його отримати, а також перелік акредитованих надавачів — ezdorovya.ua/vse-pro-kep/.

— Чи сходяться МОЗ України, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я» у баченнях щодо подальшої діджиталізації у сфері охорони здоров’я?

— Так. Зараз зібралася прогресивна команда на базі усіх пере­рахованих структур. На чолі з керівництвом МОЗ України відбувається якісна взаємодія і розуміння того, куди і як нам рухатися для подальшого розвитку. Це закріплено відповідною Концепцією розвитку електронної охорони здоров’я. Є достатнє фінансування і підтримка з боку міжнародних партнерів. Кількість проєктів з кожним роком тільки зростає — так, дорожня карта розробки на 2022 р. включає майже 50 цифрових проєктів.

Сьогодні, як ніколи раніше, сприятливий час для цифрової трансформації системи охорони здоров’я.

Єдине, що стримує розвиток — недостатні кадрові ресурси. Компетенція та амбіції нашого підприємства збільшуються, але відчувається кадровий дефіцит, зокрема в IT-спеціалістах у медичній галузі. Наразі ми знаходимося в активному пошуці досвідчених компетентних спеціалістів. Наша команда постійно розширюється. Цю проблему можна вирішити, проте потрібний певний час.

— Ще один напрямок роботи ДП «Електронне здоров’я» — удосконалення Державного реєстру лікарських засобів. На якому він етапі?

— Коли ми представили наше технічне завдання на елект­ронний реєстр лікарських засобів і впровадження специфікації eCTD (electronic common technical document) МОЗ України, то зрозуміли, що це справжня реформа в системі охорони здоров’я. Для її запуску потрібна проєктна команда, фінансування і т.ін. Повноцінне впровадження рішення такого масштабу потребує багато часу та ресурсів.

Тому було узгоджене тимчасове рішення — MVP-продукт — Minimal Viable Product (мінімально життєздатний продукт). По суті, це база з прикладним API, куди надходять дані від ДП «Державний експертний центр МОЗ України», які структуруються і через API надходять в ЕСОЗ. Таке рішення покриває поточні потреби.

— Як ДП «Електронне здоров’я» відслідковує якість надання послуг МІС закладам охорони здоров’я?

— Як адміністратор центральної бази даних ДП «Елект­ронне здоров’я» контролює відповідність функціоналу МІС технічним вимогам шляхом тестування та надання доступів до продуктивного середовища.

На сьогодні відсутній порядок, який би описував алгоритм дій у разі відключення МІС для закладів охорони здоров’я, у тому числі аптечних. Найближчим часом це буде виправлено, такий механізм уже розроблено.

Крім того, цього року ми дійсно плануємо зосередитися на дослідженні якості послуг МІС та налагодженні зворотного зв’язку з користувачами, завдяки чому отримаємо об’єктивні дані для безперервного покращення сервісів. Протягом наступного місяця ми плануємо розробити онлайн-опитувальник для медичних та фармацевтичних працівників для того, щоб з’ясувати, наскільки вони задоволені поточною взаємодією з ЕСОЗ та МІС зокрема.

Також ми будемо розробляти спеціальні дашборди, де буде акумульована і розміщена відповідна інформація про МІС — тобто своєрідний рейтинг. Наразі ми займаємося технічними питаннями, пов’язаними із втіленням цієї ідеї: розробляємо методологію, будуємо дашборди і т.ін.

— Чи справляється ЦБД з тим обсягом інформації, який є зараз, і чи не буде перебоїв у зв’язку із запровадженням е-рецептів?

— Наприкінці минулого року ми провели аналітичну роботу та розробили план із забезпечення стабільної роботи ЦБД ЕСОЗ в умовах навантаження, що постійно зростає. Цього року ми почали реалізацію цього плану, додали потрібні ресурси, розширюємо команду та час роботи, регулярно проводимо технічні заходи з оптимізації навантаження. Ці дії уже дали позитивний результат.

Незважаючи на вже проведені заходи, запуск е-рецепта на рецептурні лікарські засоби, безумовно, спричинить підвищення навантаження не тільки на ЦБД, але й на МІС. Тому останні також мають бути готовими до всіх сценаріїв розвитку подій.

Стабільна робота ЦБД — наш першочерговий пріоритет.

Цього року ми більш ресурсно готові до нових викликів. Проте для нашої команди вдосконалення ЕСОЗ, її спроможностей, якості та ефективності технічної підтримки — безперервний процес та головний пріоритет.

Катерина Горбунова
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Ольга 12.02.2022 1:48
В первую очередь ЗАПРЕТИТЬ РЕКЛАМЫ КАКАХ-ЛИБО ПРЕПАРАТОВ! ЭТО КАТАСТРОФА!!!!!!!!!!!!!!! Начните с этого! На ТВ 85% рекламы - это препараты!!!!!!

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті