Країна, що з 24 лютого прийняла найбільшу кількість громадян України — майже 3 млн, стоїть перед необхідністю виділяти великі кошти на їхнє медичне обслуговування. У зв’язку із цим доводиться, зокрема, коригувати плани щодо закупівлі вакцин проти COVID-19. Міністр охорони здоров’я Адам Недзельський (Adam Niedzielski) днями повідомив, що Польща скористалася так званим положенням про форс-мажор і розірвала контракт із Pfizer на подальші поставки.
300 злотих (2 тис. грн) — на кожного у місяць
Як повідомив 20 квітня заступник міністра охорони здоров’я Вальдемар Краска (Waldemar Kraska), таке рішення прийнято через необхідність виділити великі кошти на лікування громадян України: «Ситуація, в якій ми опинилися через конфлікт на Сході, означає, що на лікування біженців доводиться виділяти великі кошти. Наші розрахунки показують, що ми маємо виділяти приблизно 300 млн злотих на місяць на кожен мільйон біженців, у нас майже 3 млн біженців, тому ми маємо виділяти майже 1 млрд злотих на місяць на їх лікування з бюджету. Адже це переважно молоді жінки з дітьми. Про них треба піклуватися на вторинному та первинному рівні, — наголосив В. Краска під час пресконференції. — Ми хочемо переукласти контракти. Ми на передовій за кількістю біженців, і ці гроші потрібні. Мені прикро констатувати, що досі Європейський Союз давав нам невеликі суми грошей, щоб подбати про таку велику кількість переселенців. Це дійсно невеликі суми. Сподіваємося, що ЄС і країни, в яких не так багато біженців, будуть з нами солідарні, і ще якісь суми підуть нам. Йдеться про гроші не лише на охорону здоров’я, а й на інші цілі».
Доведеться припинити закупівлю вакцин
Заступник міністра охорони здоров’я додав, що буде переглянуто договори з основними постачальниками вакцин, але наразі активні дії застосовано лише у відносинах із Pfizer. В. Краска також підкреслив, що лікування біженців відбувається не за рахунок турботи про здоров’я поляків. Витрати на їхнє обслуговування покриваються з держбюджету, а не за рахунок Народного фонду охорони здоров’я (Narodowy Fundusz Zdrowia).
Під загрозою — інші плани щодо захисту поляків
У Польщі протягом останнього десятиріччя планомірно підвищують витрати на охорону здоров’я (найближчою метою є досягнення рівня 7% валового внутрішнього продукту у 2027 р.). Також нарощують зусилля щодо подолання супутніх негативних явищ:
- нерівність громадян у доступі до медичної допомоги;
- недофінансування фармацевтичного забезпечення;
- значний тягар медичних витрат для сімейних бюджетів;
- висока популярність безрецептурних засобів та дієтичних добавок, що створює небажані диспропорції у фармакотерапії.
Про ці та інші проблеми йдеться, зокрема, в опублікованому наприкінці 2021 р. звіті* Польського економічного інституту (Polski Instytut Ekonomiczny — PIE) (таблиця).
| 37% | у 2018 р. становила частка держави в обсязі фармацевтичного ринку Польщі.
Це було третє найнижче значення в ЄС |
| 7,4 млрд злотих | таким у 2018 р. був дефіцит фінансування фармацевтичного забезпечення (53% від загального, з урахуванням стаціонарної, первинної та курортно-реабілітаційної допомоги) |
| 1,45% | бюджетів домогосподарств у 2018 р. становили витрати на ліки. Це був 4-й найвищий результат у ЄС |
| 14,1% | домогосподарств у Польщі витратили понад 10% бюджету на охорону здоров’я (згідно з даними ВООЗ). Лише в 5 країнах ЄС відсоток був вищим |
| 40% | поляків вважають власну матеріальну обтяженість турботою про здоров’я занадто високою. Цей показник — найвищий у ЄС |
| 23,65% | від найбідніших 20% польських домогосподарств характеризувався витратами у 2018 р. на ліки вище 40% наявного доходу. У той же час серед найбагатших 20% домогосподарств ця частка становила лише 0,06% |
| 7,2% | одноосібних домогосподарств, що складають люди віком 75–89 років, у 2018 р. несли витрати на ліки вищі, ніж 40% наявного доходу. У віковій групі 90+ ця частка була ще вищою (16,0%).
У молодших вікових групах ця частка не перевищувала 4% |
| 49% | загальних фармацевтичних витрат у 2018 р. сплачені із власної кишені пацієнтів за безрецептурні ліки. Це — найвищий показник у ЄС (на 19 процентних пунктів вище, ніж другої у рейтингу Латвії) |
| 1-ше місце | Польща займає в рейтингу країн ЄС з найнижчими цінами на інноваційні ліки. У рейтингу цін на генерики вона, за різними оцінками, на 3- або 4-й позиції |
| 815 днів | у середньому доводиться чекати полякам до отримання фінансування інноваційного препарату суспільним коштом. Це другий за тривалістю час очікування в ЄС |
| 42 із 152 | нових препаратів, що схвалені у ЄС за централізованою процедурою у 2016–2019 рр., станом на 01.01.2021 р. фінансувалися в Польщі за суспільні кошти. Це було 5-те найнижче значення в ЄС. Для більшої частини (81% цих препаратів) потрібне подання заявки на реімбурсацію у зв’язку з відповідністю додатковим вимогам |
Автори звіту запропонували запровадження ліміту співоплати за ліки, що відшкодовуються, на наступних умовах:
- протягом 12 міс в якості співоплати за реімбурсовані ліки пацієнт сплачував зі своєї кишені лише перші 400 злотих (2,8 тис. грн). Під співоплатою при цьому розуміють фінансову участь пацієнта у вигляді одноразової виплати (ryczałt), 30 або 50% вартості згідно з умовами відшкодування. Після перевищення цієї суми решту суми співоплати покриватиме державний платник;
- з метою зниження морального ризику (недбайливого ставлення до цінного ресурсу) та подальшого сприяння генеричній заміні пацієнт продовжуватиме покривати різницю між роздрібними цінами та лімітом фінансування усіх придбаних ліків, які відшкодовуються.
Як зазначає PIE, запропонована сума у 400 злотих (2800 грн) є ілюстративною величиною, розрахованою на основі ліміту співоплати за ліки, який наразі діє у Швеції. Точний розмір порогового значення має бути адаптований до поточних даних щодо субсидій пацієнтам на відшкодовані ліки та фінансових можливостей державної системи.
*Czerwiński A. (2021) Współpłacenie za leki w Polsce. Jak ograniczyć nierówności w dostępie do leków? Polski Instytut Ekonomiczny, Warszawa.
За матеріалами www.rynekzdrowia.pl; фото PAP/Tomasz Gzell
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим