Макроліди можуть призводити до погіршення слуху

Зв’язок між терапією аміноглікозидами та нейросенсорною туговухістю добре відомий, проте чи не стосується втрата слуху також терапії макролідами, у тому числі в педіатричній практиці?

На це питання відповідали дослідники* з Массачусетсу (США) за допомогою національно-репрезентативного дослідження типу «випадок-контроль» із багатофакторним аналізом 875 пар дітей, підлітків і молодих людей, що проходили пероральну антибіотикотерапію в амбулаторних умовах. Середній вік учасників становив 5,7 (4,9) року; 1082 учасники були чоловічої статі (62%), 58 мали азіатське походження (3%), 254 — негроїдної раси (15%), 1152 — європеоїдної раси (66%), а 286 — індіанського походження та інших.

Необхідність його організації вони пояснили тим, що 56% педіатричної сенсоневральної втрати слуху у їх регіоні є ідіопатичною. У цій ситуації макроліди потребують вивчення в якості потенційного фактора ризику. Результати подібних досліджень можуть допомогти в прямому консультуванні батьків і моніторингу дітей, підлітків і молодих людей.

У попередніх публікаціях, як зазначили автори, повідомлялося про спорадичний розвиток сенсоневральної втрати слуху після внутрішньовенної або високодозової терапії макролідами для дорослих із супутніми захворюваннями, але дослідження впливу на слух перорального амбулаторного лікування для дітей, підлітків і молодих людей були обмеженими.

Клінічним результатом, який цікавив, була сенсоневральна втрата слуху у дітей, підлітків і молодих людей після прийому макролідних та пеніцилінових антибіотиків. Для аналізу використана багатофакторна умовна логістична регресія з порівнянням ризику попередньої експозиції макролідів та пеніциліну з поправкою на інші фактори ризику. Додатково оцінювали 4 часові рамки між впливом і діагностикою.

У цьому дослідженні типу «випадок-контроль» із багатофакторним аналізом 875 відповідних пар дітей, підлітків і молодих людей діагноз «сенсоневральна втрата слуху» був пов’язаний із підвищеною ймовірністю впливу макролідів порівняно з впливом пеніцилінів. Ризик впливу макролідів був значно вищим, коли до тестування та встановлення діагнозу минуло 181–365 днів. Автори дійшли висновку про необхідність подальшого вивчення впливу макролідів.

*Dabekaussen K.F.A.A., Andriotti T., Ye J. et al. (2022) Association of Outpatient Oral Macrolide Use With Sensorineural Hearing Loss in Children, Adolescents, and Young Adults. JAMA Otolaryngol Head Neck Surg. Published online July 21, 2022.

За матеріалами jamanetwork.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!