Хронічний стрес та жіноче здоров’я

Стрес та підвищена тривожність — це те, що супроводжує багатьох з нас майже кожного дня. Цікаво, що чоловіки і жінки переносять його по-різному і, відповідно, часто обирають різні шляхи для полегшення свого стану. І якщо гострий стрес є цілком природним для нашого організму, то до хронічного багатомісячного стресу еволюція нас не готувала, і він вкрай негативно позначається на здоров’ї. Особливо від цього страждають жінки. Якими є механізми розвитку хронічного стресу у представниць прекрасної статі і як він позначається на жіночому здоров’ї, піде мова далі.

Гормональні зміни під час стресу

Значний вплив на психоемоційний стан жінки мають гормони і, навпаки, стрес і підвищена тривожність можуть впливати на рівні статевих та інших гормонів. Так, у відповідь на стрес змінюється рівень цілої низки гормонів, таких як кортизол, катехоламіни, гормон росту та пролактин, ефект яких полягає в збільшенні мобілізації джерел енергії та адаптації людини до нових обставин.

Кортизол. Активація гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи є нейроендокринною відповіддю на стрес, що сприяє виживанню. Під час гострого стресу спочатку вивільнюється адреналін, а потім, якщо ситуація не нормалізувалася, — кортизол, який викликає вивільнення глюкози з печінки для отримання швидкої енергії під час стресу. Крім того, кортизол допомагає контролювати, як тіло використовує жири, білки та вуглеводи для отримання енергії, пригнічує перебіг запальних процесів, короткостроково може сприяти підвищенню імунітету, однак якщо у людини стабільно високий рівень кортизолу, тіло може звикнути до його надлишку в крові, що може призвести до запалення та ослаблення імунної системи. Також кортизол задіяний у регуляції артеріального тиску, його високий рівень спричиняє підвищення артеріального тиску. Кортизол залучений і до регуляції рівня глюкози в крові: за нормальних обставин він урівноважує дію інсуліну. Хронічно високий рівень кортизолу може призвести до стійкого підвищення рівня глюкози в крові (гіперглікемії). Це може спричинити розвиток цук­рового діабету ІІ типу. І останнє та від того не менш важливе — кортизол задіяний у контролі циклу сну та неспання: за звичайних обставин у людини нижчий рівень кортизолу ввечері, коли вона лягає спати, і максимальний уранці, безпосередньо перед тим, як вона прокидається.

Катехоламіни. Стрес також пов’язаний із підвищеним виділенням катехоламінів. Це призводить до збільшення об’єму серцевого викиду, кровотоку в скелетних м’язах, затримки натрію, зниження перистальтики кишечнику, звуження судин шкіри, підвищення рівня глюкози, розширення бронхів і поведінкової активації.

Статеві гормони. Під час стресу відбувається пригнічення продукції гонадотропінів і статевих гормонів, що призводить до порушення нормального менструального циклу. Тривалий його вплив може призвести до повної втрати репродуктивної функції. Дослідження показують, що стрес не впливає на рівень естрадіолу, але підвищує рівні прогестерону і кортизолу під час фолікулярної фази менструального циклу (Herrera А.Y. et al., 2016). Залежно від фази циклу в момент стресу рівень пролактину може як підвищуватися, так і знижуватися. Однак значення зміни рівня пролактину є до кінця не зрозумілим. У 70% військових з менструальною дисфункцією, а саме з порушенням менструального циклу і аномальними матковими кровотечами, спостерігається підвищення рівня прогестерону в першій фазі менструального циклу (Бурлака О., 2021).

Гормони щитовидної залози. Функція щитовидної залози зазвичай знижується під час стресових ситуацій, що проявляється у зниженні рівнів Т3 і Т4. Стрес пригнічує секрецію тиреотропного гормону (ТТГ) у зв’язку з дією глюкокортикоїдів на центральну нервову систему.

Інсулін. Рівень інсуліну може знизитися під час стресу. Це разом з підвищенням рівнів гормонів-антагоністів може спричинити гіперглікемію, викликану стресом.

Стать і стрес

Згідно зі статистичними даними, у жінок стресові розлади виявляють у три рази частіше, ніж у чоловіків (Бацилєва О.В., 2017). Чоловіки та жінки мають різні реакції на стрес і намагаються впоратися з ним також по-різному. Так, дослідження показують, що жінки частіше, ніж чоловіки, відчувають симптоми стресу. Жінки, які перебувають у стресовому стані, частіше, ніж чоловіки в такій ситуації, відчувають депресію та тривогу (Verma R., Balhara Y.P.S., Gupta C.S., 2011). Науковці не до кінця розуміють причини цих відмінностей, але вони можуть бути пов’язані з тим, як організм чоловіка та жінки метаболізує гормони стресу. Особливо тривалий стрес частіше викликає проблеми з настроєм і занепокоєння у жінок (Bangasser D.A., 2013). Результати досліджень показують, що хоча жінки частіше повідом­ляють про фізичні симптоми, пов’язані зі стресом, вони краще справляються з роботою, спілкуючись з іншими людьми, і іноді ці зв’язки є важливими для їхніх стратегій управління стресом.

Жінки частіше, ніж чоловіки (28% проти 20%), повідомляють про сильний стрес (8, 9 або 10 за 10-бальною шкалою). Жінки частіше відмічають фізичні та емоційні симптоми стресу, ніж чоловіки, наприклад, головний біль (41% проти 30%), бажання заплакати (44% проти 15%) або розлад шлунка чи нетравлення (32% проти 21%) протягом останнього місяця. Заміжні жінки повідомляють про вищий рівень стресу, ніж самотні, причому третина з них повідомили, що плакали через стрес протягом минулого місяця (8, 9 або 10 за 10-бальною шкалою) порівняно з кожною п’ятою самотньою жінкою. Заміжні жінки частіше, ніж самотні, повідомляють, що вони пережили наступне через стрес минулого місяця: відчуття, ніби вони можуть заплакати (54% проти 33%), роздратованість або злість (52% проти 38%), головний біль (48% проти 33%) і відчуття втоми (47% проти 35%).

Стрес і жіноче здоров’я

Психічне напруження призводить до хронічної активації нейроендокринної системи. Деякі наслідки стресу для здоров’я чоловіків і жінок є однаковими. Наприклад, стрес може спричинити проблеми зі сном, ослаблення імунної системи та підвищення ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Кортизол спричиняє центральне відкладення жиру, зниження рівня лептину та зростання греліну, викликаючи підвищення апетиту та споживання їжі. Психологічний стрес може зумовити розвиток гіпертиреозу, цукрового діабету, призводити до порушення статевої функції та ожиріння. Гострий емоційний стрес може спровокувати тиреоїдну бурю (Ranabir S., Reetu K., 2011).

Однак існують механізми впливу стресу, які є характерними лише для представниць слабкої статі, або ж такі, до яких жінки є більш чутливими.

Головний біль і мігрень. Під час стресу м’язи напружуються. Тривале напруження може призвести до розвитку головного болю напруги, мігрені та болю в м’язах тіла (наприклад, коли ломить м’язи спини в ділянці плечей). Головний біль напруги часто виявляють у жінок (Farooq K., Williams P., 2008).

Депресія і тривога. У жінок майже вдвічі частіше порівняно із чоловіками відмічають депресію. Також у них частіше, ніж у чоловіків, розвивається тривожний розлад, включаючи посттравматичний стресовий розлад, панічний або обсесивно-компульсивний розлад. Результати дослідження дають підстави припустити, що жінки можуть частіше або більш виражено відчувати симптоми стресу, ніж чоловіки. Це може підвищити ризик виникнення депресії та тривоги.

Проблеми із серцево-судинною системою. Високий рівень стресу може зумовити підвищення артеріального тиску і частоту серцевих скорочень. Згодом підвищений артеріальний тиск може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям, такі як інсульт та інфаркт міокарда. Особливо молоді жінки із захворюваннями серця в анамнезі можуть піддаватися ризику негативного впливу стресу на цей орган (Vaccarino V. et al., 2014).

Порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Короткочасний стрес може викликати проблеми зі шлунково-кишковим трактом, такі як діарея або блювання. Тривалий стрес може призвести до розвитку синдрому подразненого кишечнику, захворювання, яке вдвічі частіше виявляють у жінок, ніж у чоловіків (Grundmann O., Yoon S.L., 2010). Стрес може посилити такі симптоми патології, як здуття та метеоризм.

Ожиріння. Зв’язок між стресом і збільшенням маси тіла сильніший для жінок, ніж для чоловіків (Michopoulos V., 2016). Стрес підвищує рівень кортизолу в організмі, що може призвести до переїдання та накопичення жиру в тілі.

Труднощі з настанням вагітності. Жінки з вищим рівнем стресу частіше мають проблеми з настанням вагітності, ніж жінки з нижчим рівнем стресу. У них стрес може призвести до ановуляції, аменореї та інших порушень менструального циклу. Крім того, відсутність можливості завагітніти, коли жінка має таке бажання, також може бути джерелом стресу (Louis G.M. et al., 2011).

Проблеми з менструальним циклом. Тривалий період стресу може впливати на менструальний цикл жінки, роблячи його довшим чи коротшим і навіть призводячи до пропуску менструації в певному циклі (Farooq K., Williams P., 2008). У жінок, які переживають хронічний або тривалий стрес, можуть відмічати серйозніші симптоми передменструального синдрому або нерегулярні менструації (Gollenberg A.L. et al., 2010).

Менопауза. З наближенням менопаузи рівень гормонів починає різко коливатися. Ці зміни пов’язані з тривогою, перепадами настрою та дискомфортом. Таким чином, менопауза сама по собі може бути стресором. При цьому емоційний стрес може спричинити погіршення фізичних симптомів. Наприклад, у жінок, які відчувають тривогу, може спостерігатися збільшення кількості припливів та/або підвищення їх інтенсивності.

Захворювання репродуктивної системи. Коли стрес сильний, підвищується ймовірність загострення захворювань репродуктивної системи, наприклад маніфестація інфекції генітального герпесу або збільшення вираженості симптомів синдрому полікістозних яєчників.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА», за матеріалами www.apa.org, www.ncbi.nlm.nih.gov, www.clevelandclinic.org, www.womenshealth.gov
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті