Фармація розвивається, рятує пацієнтів та подовжує їм життя, однак поширеність серцево-судинних захворювань невпинно зростає. Чому так? Одна з основних причин виглядає досить банально: ми їмо те, що не потрібно, та уникаємо того, що нам необхідно. Значну роль у цьому відіграє маркетинг та інтернет, повний міфів щодо харчування. Аби допомогти медикам та пацієнтам розставити крапки над «і» у цій темі, було проведено захід на тему «Стенокардія і смаколики: що варто з’їсти, чого варто уникати?». Зокрема, було розвіяно дуже поширений міф щодо «зловісного» холестерину, який часто намагаються обмежувати пацієнти з кардіологічними проблемами. Чому ця практика є помилковою, розповіла Наталія Суслова, лікар-дієтолог-метаболіст, фахівець у галузі клінічної біохімії і фізіології, експерт функціональної медицини, кандидат медичних наук.Перш за все Н. Суслова наголосила на тому, що холестерин — це унікальна сполука, без якої життя є неможливим. Лікар зауважила, що не варто звинувачувати його в усіх кардіологічних проблемах людини. У цьому контексті він уже давно реабілітований.
«Якщо ви запитаєте, чи вам потрібен холестерин, то так, потрібен. Тому що лише 20% холестерину ви наїдаєте, а 80% синтезуються у нас в організмі. Якщо ми критично обмежуємо корисні жири, холестерин, насичені жири, організм вмикає механізм зворотного зв’язку та починає надолужувати те, що він недотримує. Тому те, що можливо «наїсти» холестерин, наприклад, до показників 10–15–20 ммоль/л — це хибна думка», — пояснила лікар.
Натомість Н. Суслова звернула увагу на трансжири, які дійсно ініціюють кардіопроблеми, прискорюють старіння судин, призводять до ендотеліальної дисфункції, до хронічних неінфекційних захворювань. Вражають дані про те, що лише 2% загальної калорійності (близько 40 ккал) з трансжиру збільшують частоту ішемічної хвороби серця на 23%.
Зважаючи на це, їх вміст у готових продуктах досить суворо контролюється. Гарним прикладом є те, що у 2018 р. Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) затвердило рекомендацію щодо видалення частково гідрованих олій, основного джерела трансжирів, із продовольчих продуктів у цілому.
Як уникнути трансжирів?
Безумовно, певну інформацію щодо вмісту трансжирів ми можемо отримати з етикетки. В Україні наразі ще не розвинена культура написів «Trans-Fat-Free», однак у складі продукту ми можемо перевірити наявність/відсутність гідрогенізованих жирів. Звідки вони беруться?
Спікер пояснила, що рослинні жири, наприклад, рослинна олія, проходять певний шлях хімічної трансформації під впливом температури, різних технологічних умов. Надалі вони використовуються для виготовлення напівфабрикатів, хлібобулочних виробів. Це здешевлює продукт, подовжує термін його придатності, надає певних смакових властивостей.
Н. Суслова навела приклад, коли замість вершкового масла людина купує спред з трансжирами, на якому написано, що він не містить холестерину та має низьку жирність.
«Це швидша дорога до порушення обміну речовин, холестеринового обміну, аніж коли ви візьмете шматочок хорошого вершкового масла, чи, наприклад, не візьмете готовий десерт, а в домашніх умовах приготуєте, наприклад, яблучний пиріг. Головне, що він буде містити зрозумілі для вас інгредієнти», — відмітила Н. Суслова.
Чому трансжири «не підходять» організму?
Лікар пояснила, що наш організм, обмін речовин, ферменти є генетично обумовленими. Тож, ферменти можуть розпізнати хороше масло, хороший жир, вершкове масло чи шматочок сиру. Однак, що таке трансжири, вони «не розуміють».
Трансжири ніби схожі на відомі жири, однак «ключика» до них ферменти знайти не можуть. Адже його немає в їх метаболічній пам’яті. Таким чином і запускається ряд порушень жирового обміну, з яким стикається людина. Тож, обмежувати необхідно не холестерин, а трансжири, які містяться, наприклад, у магазинній випічці, напівфабрикатах (пельмені, вареники, млинці тощо). Однак не варто дискредитувати всі ці продукти. Якщо вони були приготовані в домашніх умовах з натуральних інгредієнтів, то в них немає нічного страшного.
Приклади якісних жирів
Перш за все дієтолог спростувала міф щодо негативного впливу яєць на рівень холестерину.
«Не гнівіть ви яєць, їжте їх на здоров’я. Нехай не щодня, але 3 рази на тиждень у вас може бути, наприклад, омлет або яйце пашот. Якщо ви доповните це якоюсь зеленню, шматочком хліба, сиром, горішками чи якоюсь крупою — будь ласка, це джерело чудових жирів та хорошого білка. Тому що білок яєць — це ідеальний білок у нашому раціоні», — зазначила Н. Суслова.
Мікс горіхів — ще одне джерело якісних жирів, на яке звернула увагу лікар. Однак важливо враховувати, щоб вони були не смажені та не солені. Можна їх підсушити.
Розповсюдженим аргументом є те, що горіхи — це дороге задоволення. Спікер зауважила, що мова не йде про їх вживання в їжу кілограмами. Достатньо кілька разів на день додавати невелику кількість горіхів до каші, салату або «погризти» жменьку після приймання їжі.
Авжеж до якісних жирів відносяться й рослинні олії. Особливу увагу експерт звернула на збалансованість оливкової олії.
«У принципі це та олія, яку можна використовувати для нетривалого приготування їжі, розігрівання. В ідеалі, звичайно, варто додавати її до готових страв», — прокоментувала Н. Суслова.
Безумовно, не треба забувати і про вершкове масло. Знову ж таки мова не йде про кілограми цього продукту. Цілком достатньо додати 5 г вершкового масла, наприклад, до гречаної каші. Таким чином вона не тільки стане більш смачною, а й більш збалансованою. Разом із цим салат можна заправити ложкою хорошої сметани.
Також не забуваймо про те, що ми українці. Тож, сало також ніхто не відміняв.
«Зараз чудовий сезон починається. Просто шматочок сала, шматочок хліба, борщ, шматочок цибульки чи часничку. Боже, смачно та корисно і ні в якому разі це аж ніяк не нашкодить нашому організму. Тому, будь ласка, хороші жири повинні бути наявні в нашому раціоні. Не бійтеся їх», — наголосила дієтолог.
Підсумовуючи, варто сказати, що немає підстав «лякатися» продуктів, що містять хороші, зрозумілі нашому організму жири. А от із продуктами зі зниженою жирністю доцільно бути обережними та уважно вивчати їх склад на предмет вмісту гідрогенізованих жирів. Так, сучасний темп життя штовхає нас до швидких рішень, до напівфабрикатів та фастфуду. Однак, чи не зависоку ціну ми за це платимо?
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим