Відшкодування за послуги з урахуванням якості, професійний стандарт «фармацевт» — у Хорватії триває масштабна реформа охорони здоров’я

Хорватська преса повідомляє: реформа охорони здоров’я, що триває, може стати однією з най­масштабніших в історії країни. Серія публікацій з цього питання з’явилася після презентації Вілі Берошем (Vili Beroš), галузевим міністром, пакета відповідних законопроєктів у парламенті. Мін­здрав країни повідомив про це 14 грудня. Напередодні Хорватська асоціація фармацевтів (Hrvatska ljekarnička komora — HLK) поінформувала, що в Республіці Хорватія вперше створено професійний стандарт фармацевта, офіційно зареєстрований у відповідному реєстрі. Тож які саме зміни чекають у 2023 р. на медицину та фармацію Хорватії — країни, що 1 січня приєдналася до Шенгенської зони та попрощалася зі своєю валютою — куном, вступивши до Єврозони майже через 10 років після вступу до Європейського Союзу?

За словами В. Бероша, головними цілями реформи є зміцнення громадського здоров’я, профілактика, раннє виявлення захворювань, реорганізація лікарняної допомоги та інвестиції в людські ресурси. Цьому сприятиме збільшення фінансування (5,3 млрд кун, що вдвічі більше, ніж 2022 р. — 2,6 млрд кун). До того ж міністерство фінансів визнає обов’язок надавати додаткові субсидії у разі потреби, тож парламентарі можуть бути впевнені у достатньому забезпеченні запропонованих змін, зазначив міністр.

На досягнення фінансової стабільності спрямовано більшість реформаторських ініціатив у хорватській охороні здоров’я з 2002 р. дотепер, повідомляють експерти (Kalanj K., 2022). Проте попри частковий короткостроковий успіх, зростання витрат (особливо на лікарні та лікарські засоби) та накопичення боргів тривають. Ініціативу з давно назрілої реорганізації, зокрема фінансової, лікарняної системи уряд тепер вирішив взяти на себе.

Довідково. Витрати на охорону здоров’я в Хорватії, що фінансуються з різних джерел, становили 7,8% ВВП у 2020 р., що значно нижче середнього показника в ЄС (10,9%) та трохи вище, ніж в Україні (7,1%) (OECD, 2022). У розрахунку на душу населення у 2017 р. показник становив 1448 євро на жителя з поправкою на різницю в купівельній спроможності, що є другою найнижчою сумою порівняно з іншими державами-членами (після Румунії із 1428 євро) (Kalanj K. et al., 2022). У структурі витрат переважають потреби лікарень (34,24%), які разом із лікарськими засобами акумулюють 56,21% витрат обов’язкового медичного страхування у 2021 р. (рис. 1).

Рис. 1 Структура витрат Хорватського інституту медичного страхування (Hrvatskog zavoda za zdravstveno osiguranje — HZZO) у 2021 р.

Реформування оплати послуг

Паралельно із запровадженням комбінованої моделі оплати (80% — подушова ставка та 20% — оплата за результатами) у первинній медичній допомозі, мінздрав Хорватії у 2007–2008 рр. реалізував пілотний проєкт лікарняних виплат за австралійською моделлю діагностично пов’язаних груп (Diagnosis Related Groups — DRG, австралійська, версія 5.2) з масштабуванням отриманого досвіду на всю країну, починаючи з 1 січня 2009 р. Усі лікарні отримали доступ до програмного рішення «DRG-групувальник» (DTS-grouper). При цьому кодування здійснюють з урахуванням ступеня клінічної складності пацієнта (Patient Clinical Complexity Level — PCCL) для кожного епізоду лікування на підставі основ­ного та зареєстрованих додаткових діагнозів. Так, для більшості груп DRG визначено порогове значення PCCL. Наприклад, код B60A (Інсульт з катастрофічними ускладненнями/супутня патологія) буде присвоєний, якщо PCCL перевищує 3.

Згодом, у 2013 р., у «первинці» запроваджено додаткові бонуси, пов’язані з вимірюванням якості у вигляді індикаторів (quality indicators — QI) та ключових показників ефективності (key performance indicators — KPI): направлення до спеціалістів, споживання коштів на рецептурні препарати з урахуванням вікових груп, ведення хронічних хворих, раціональне призначення антибіотиків тощо. Оплата за результатами діяльності на первинній ланці та спеціалізованій консультативній медичній допомозі наразі визначається переліком з 852 та 3249 діагностичних та лікувальних процедур, найдорожча серед яких — відбір клітин CD34+ (69 855,95 кун або 9231 євро) (HZZO, 2022).

У 2015 р. HZZO включив у договір, окрім трьох базових моделей оплати лікарняних послуг, попередньо визначений річний бюджет для кожної установи (ліміт), виплати на основі DRG та за фактом виконання (за індивідуальними рахунками), можливість додаткового надходження близько 5% максимальної величини контрактних коштів на основі моніторингу KPI (середній термін госпіталізації, загальна кількість випадків SKZZ на одного медичного працівника) та QI (загальна смертність, частка пролікованих у денному стаціо­нарі та частота застосування антибіотиків резерву). Також у 2015 р. SKZZ замінив систему класифікації послуг Блакитної книги (Plave knjige) на нову систему кодів (HZZO. DTS skupine, 2022).

Пацієнт офіційно також бере участь у фінансуванні власного перебування в лікарні, здійснюючи співоплату (відповідна сума може бути сплачена за рахунок додаткового страхування). Максимальна сума 2000,00 (264 євро) хорватських кун сплачується, якщо відповідна DRG «має ціну», вищу за 10 000,00 (1321 євро); згідно з поточним DRG-прейскурантом близько 70% груп належать до цієї категорії.

Необхідність національного дослідження витрат

Із самого початку реформування, коли у 2002 р. у системі HZZO було запроваджено особисті кабінети фізичних осіб — застрахованих, лікарні зазнають невдач в обґрунтуванні попередніх кошторисів своїми рахунками. Заборгованість, яку накопичують лікарні, знову і знову списують та покривають додатковими асигнуваннями.

Розбіжність між встановленим лімітом і неспроможністю окремих лікарень виправдати його своєю діяльністю вказує на необхідність проведення національних досліджень витрат репрезентативної кількості закладів і на основі результатів визначити вагові коефіцієнти відповідно до вдосконаленої формули оплати (рис. 2). Очікується, що покупець медичних послуг збиратиме дані про діяльність лікарень, складність їх випадків і створені витрати (бажано на одного пацієнта та з використанням стандартизованого аналізу), що дозволить також ввести коригувальні коефіцієнти для окремих категорій закладів (клінічні лікарняні центри, клінічні лікарні, спеціалізовані та загальні лікарні).

Рис. 2 Схематичне зображення зв’язку між витратами та обсягами діяльності лікарень за формулою: загальна вартість = діяльність · складність · ціну за одиницю (Kalanj K., 2022)

Експерти підкреслюють також необхідність поступового запровадження (Patient reported outcome measures — PROMs) моніторингу результатів лікування на основі інформації, зібраної від самих пацієнтів (Kalanj K., 2022).

Лікарні — у керування держави та обов’язкові медичні огляди

Реорганізація лікарняної системи включає нову категоризацію лікарень та передачу прав на управління лікарнями загального профілю державі. Це дозволить проводити уніфіковані державні закупівлі, оптимізувати механізми оплати та сформувати центри передового досвіду. При цьому амбулаторно-консультативна медична допомога, спеціальні лікарні, санаторії та поліклініки залишаються в адміністративному веденні регіонів. Крім того, регламентується виконання додаткових робіт (сумісництво, у тому числі у приватному секторі), щоб забезпечити ефективне управління листами очікування у громадській охороні здоров’я, зазначив В. Берош.

Згідно з планами участь у скринінгових тестах стане обов’язковою для всіх громадян. Програма розпочнеться у березні у двох пілотних регіонах, а восени буде поширена на всю країну. За задумом, залежно від вікової групи пацієнти приходитимуть на огляди раз на рік або раз на 2 роки. Витрати покриватимуться за рахунок обов’язкового страхування, а для тих, хто відмовляється від безкоштовних медичних оглядів, компанія соціального страхування у подальшому стягуватиме вищу плату за послуги.

Перший професійний стандарт

Велика мета досягнута! Затвердження стандарту зміцнить позиції фармацевтів у системі охорони здоров’я, переконана HLK. Цікаво, що згідно з цим документом основ­ною метою професійної діяльності є не фармацевтичне забезпечення, а «надання фармацевтичної допомоги пацієнтам та користувачам аптечних послуг з метою лікування та досягнення очікуваних результатів …» (Standard zanimanja, 2022).

І знову про контроль і результати: «З метою забезпечення правильного та безпечного застосування лікарського засобу, медичного виробу, дієтичної добавки та косметичного засобу фармацевт консультує пацієнтів/користувачів аптечних послуг та постійно контролює дотримання (правильного застосування) та досягнення очікуваних результатів лікування». Також цікаво в описі професії таке: «Фармацевт повинен усвідомлювати медичні та соціально-економічні потреби пацієнтів і середовища, в якому він працює, а також знати принципи роботи та функціонування всієї системи охорони здоров’я. Враховуючи різноманітність стану здоров’я та скарг пацієнтів/користувачів аптечних послуг та кількість фармацевтичних продуктів/препаратів, фармацевт повинен володіти мультидисциплінарними компетенціями та дбати про особистий та професійний розвиток протягом усього життя. Фармацевт забезпечує якість усіх аспектів роботи аптеки як основоположний принцип своєї роботи та безперебійність процесів всередині аптеки, особливо професійних, адміністративно-правових та господарських».

У описі умов праці зазначено: «Фармацевт працює в нічні зміни, суботу, неділю та святкові дні відповідно до потреб населення та організації роботи аптеки… Фармацевт час від часу вирішує кризові ситуації (скарги та неадекватна поведінка пацієнтів) та бере участь у подоланні надзвичайних ситуацій (невідкладний медичний стан пацієнтів), іноді піддається ризикованим ситуаціям (пограбування) під час відвідування аптеки».

Передбачені дуже різноманітні за складом набори компетенцій. Тут є і гармонізація роздрібних цін згідно із законо­давством, і участь у реалізації бізнес-планів аптеки, і виявлення та попередження помилок у лікуванні. Йдеться також про фармацевтичні втручання у співпраці з компетентним лікарем чи іншими медичними працівниками, адміністрування фармакотерапії разом із лікарем, професійне спілкування з лікарями. Тобто у розумінні актуальних професійних завдань у розробників стандарту можна повчитися.

Список використаної літератури

1. Kalanj K. (2022) Modeli plaćanja zdravstvenih usluga i učinkovitost bolničkoga sustava u Republici Hrvatskoj. Doctoral thesis. Disertacija. Sveučilište u Zagrebu, Medicinski fakultet, Zagreb. urn.nsk.hr/urn:nbn:hr:105:242141.
2. OECD/European Union (2022) Health at a Glance: Europe 2022: State of Health in the EU Cycle, OECD Publishing, Paris. doi.org/10.1787/507433b0-en.’>https://doi.org/10.1787/507433b0-en”>doi.org/10.1787/507433b0-en.
3. IZVJEŠĆE O POSLOVANJU HRVATSKOG ZAVODA ZA ZDRAVSTVENO OSIGURANJE ZA 2021. GODINU. ZAGREB, VELJAČA 2022. hzzo.hr/o-nama/izvjesca
4. HZZO (2022) SKZZ DTP postupci u PZZ (.xlsx) — verzija 3.6.2022., primjena od 4.6.2022. DTP postupci u SKZZ-u (.xlsx) — verzija 6.7.2022., primjena od 7.7.2022, hzzo.hr/hzzo-za-partnere/sifrarnici-hzzo-0.
5. HZZO (2022) DTS skupine (.xlsx) — verzija 3.6.2022., primjena od 4.6.2022.
6. Standard zanimanja — Ljekarnik. ljekarnica. Odjel za Hrvatski kvalifikacijski okvir. Ministarstvo znanosti i obrazovanja Republike Hrvatske. Datum upisa 28.10.2022
Дар’я Полякова,
за матеріалами zdravlje.gov.hr; kaportal.net.hr; medicalonline.hu; http://www.vg.hu; http://www.vecernji.hr; http://www.index.hr;
http://www.hljk.hr; hko.srce.hr
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті