Психоделіки для лікування тяжких психічних станів: «магія», яка поступово стає реальністю

Психоделічні препарати здебільшого заборонені в Європі, але нові дослідження показують, що у контрольованих умовах деякі з них можуть приносити користь. На цьому тлі несподіваним є рішення регуляторних органів Австралії. 3 лютого стало відомо, що ліки, які містять психоделічні речовини 3,4-метилендиоксиметамфетамін (МДМА, широко відомий як екстазі) та псилоцибін (активний компонент «чарівних» грибів), незабаром будуть використовуватися в цій країні для лікування пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та резистентною до терапії депресією відповідно. Це рішення робить Австралію першою країною у світі, яка офіційно визнала терапевтичне застосування цих двох психоделіків. На думку деяких експертів, інші країни, зокрема США, можуть рухатися до аналогічного результату. Однак, наскільки це безпечно та які існують ризики? Схоже, що Австралія може знайти певні відповіді на ці питання.

Психоделіки, як правило, стигматизовані та є незаконними в країнах Європи у зв’язку з побоюваннями з приводу можливих шкідливих наслідків їх застосування. Однак в інших частинах світу цілющі властивості деяких психоделічних сполук давно визнані. Упродовж тисячоліть вони є частиною духовних і культурних церемоній. Інакше кажучи, імовірно, що певний лікувальний потенціал у цих сполук є, але наукової бази, яка б чітко його описала і систематизувала, недостатньо.

З одного боку, це логічно. Адже навіщо взагалі мати справу із загадковими психоделіками, якщо сучасна медицина має цілий арсенал уже вивчених і затверджених лікарських засобів.

Насправді така потреба існує. Адже досить поширеними є ситуації, коли у пацієнтів з тяжкими психологічними розладами схвалені підходи до лікування не працюють. Зокрема, йдеться про ПТСР та резистентний до терапії великий депресивний розлад.

Ця тенденція штовхає до пошуку нових підходів до терапії, серед яких застосування психоделіків виглядає досить обнадійливо. Девід Бедкок (David Badcock), генеральний директор британського консультативного комітету з питань наркотиків Drug Science, каже, що за останні 10 років дослідження в цій галузі відновилися. Основна мета комітету Drug Science — розглянути та дослідити наукові докази шкоди наркотиків без політичного втручання.

«У медичній спільноті зростає розуміння переваг такого лікування. Я сподіваюся, що це перша позитивна зміна з багатьох», — зазначив Д. Бедкок.

На сьогодні в десятках досліджень, які проводяться в США і фінансуються з приватних джерел, а також у кількох випробуваннях, що проходять у Європі, вивчають біологічні механізми ефектів психоделіків, щоб їх можна було безпечно інтегрувати в суспільство.

З’являється дедалі більше доказів того, що у контрольованих умовах деякі психоактивні речовини мають величезний терапевтичний потенціал. Особливо коли йдеться про вирішення серйозних проблем з психічним здоров’ям, що важко піддаються лікуванню, таких як ПТСР, великий депресивний розлад, алкоголізм та розлади харчової поведінки.

У статті, опублікованій Європейською комісією (European Commission), зазначено, що кінцевою метою багатьох учених у цій галузі є декриміналізація психоделіків (як синтетичного, так і натурального походження), а також створення безпечних протоколів, які дозволять психотерапевтам використовувати ці сполуки в медичних цілях.

Нюанси рішення Австралії

З 1 липня 2023 р. лікарські засоби, що містять МДМА та псилоцибін, легально застосовуватимуться в Австралії у суворо контрольованих медичних закладах. Будь-які інші обставини використання цих речовин є незаконними.

У заяві про це рішення йдеться, що воно «визнає відсутність на цей час варіантів для пацієнтів з певними резистентними до лікування психічними захворюваннями».

З’являється дедалі більше доказів того, що у контрольованих умовах деякі психоактивні речовини мають величезний терапевтичний потенціал. Особливо коли йдеться про вирішення серйозних проблем з психічним здоров’ям, що важко піддаються лікуванню, таких як ПТСР, великий депресивний розлад, алкоголізм та розлади харчової поведінки.

Цікаво, що при цьому Управління з контролю за обігом лікарських засобів та медичних виробів Австралії (Therapeutic Goods Administration — TGA) офіційно ще не схвалило жодного з подібних препаратів. Зараз вони вважаються «незатвердженими» лікарськими засобами, і залишається багато питань, пов’язаних з їх дослідженнями.

У заяві TGA ясно сказано, що таке медикаментозне лікування буде доступне обмеженому колу пацієнтів. Це дозволить «винятково уповноваженим психіатрам отримувати доступ і законно постачати певні «незатверджені» ліки, які містять ці речовини, хворим, що перебувають під їхньою опікою, для цих конкретних цілей».

Яку саме роль відіграють психоделіки в терапії?

Психоделіки викликають змінений стан свідомості. Вони впливають на всі органи почуттів та змінюють розумові процеси людини, відчуття часу та емоції.

У цьому контексті цінними є коментарі доктора Клаудії Шварц-Плашг (Claudia Schwarz-Plaschg), яка нещодавно завершила трирічний проєкт ReMedPsy, у якому вона досліджувала (серед іншого) погляди суспільства на психоделіки, що змінюються. Вона описує їх вплив як деяке «розкриття» і пояснює наступне: «МДМА викликає багато співчуття та сильне відчуття зв’язку з іншими. За правильних обставин людина може піти всередину себе і відчути велику любов та співчуття до себе, а якщо вона стала жертвою травматичного злочину, ймовірно, і до злочинця».

К. Шварц-Плашг додала, що в цьому стані пацієнти іноді можуть повернутися до травматичних переживань і протистояти болючим спогадам про катастрофу таким чином, який був би неможливий за звичайних умов.

«У пацієнтів можуть з’являтися такі ж сильні почуття, які були під час травми, але з меншим страхом. І за допомогою психоделіка та роботи психотерапевта вони можуть переосмислити спогад у новому світлі.

Цей процес може допомогти людині звільнитися від почуттів, що зберігалися в тілі, і додати свіжої, більш позитивної точки зору до отриманого травматичного досвіду. Таке бачення, здається, залишається з пацієнтами навіть після того, як дія речовини закінчується», — пояснила доктор К. Шварц-Плашг.

Експерт також вказує на те, що дія психоделіків має наукове обґрунтування. Їх молекули зв’язуються з рецепторами серотоніну — нейротрансмітера «хорошого самопочуття». Відомі антидепресанти працюють за тим самим принципом. Проте психоделіки разом з психотерапією, імовірно, усувають симптоми психічних розладів на більш тривалий термін — для деяких пацієнтів, можливо, навіть назавжди.

Радикальний підхід, запропонований вченими в цій галузі, — психоделічна психотерапія. Вона включає контрольоване професіоналами використання психоделічних речовин у рамках програми психотерапії.

У чому основні побоювання експертів?

Рішення уряду Австралії викликало хвилю побоювань. Так, доктор Джеймс Ракер (James Rucker), консультант-психіатр та старший клінічний викладач Королівського коледжу Лондона (King’s College London), Великобританія, вказав на такі нюанси: «Головною пересторогою є те, що досліджувані препарати суб’єктивно помітні для учасників клінічних випробувань . Це означає, що реакція на плацебо, ймовірно, буде різнитися між групами, і це може пояснити деяке покращення стану. Ці фактори дуже важко враховувати».

Як прибічники такої медикаментозної терапії бачать впровадження речовин, потенційно здатних викликати залежність? «МДМА та псилоцибін не викликають особливого звикання. Але ми повинні пам’ятати, що методи лікування, які проходять випробування в Австралії, застосовуються у строго контро­льованих умовах», — пояснив Д. Бедкок.

Рішення було передчасним?

Якщо говорити тільки про псилоцибін, то щодо нього Австралія не є першопрохідником. У Канаді суворо визначені лікарі вже зараз можуть призначати його людям із тяжкою резистентною до лікування депресією. Штат Орегон США також легалізував терапевтичне використання псилоцибіну у дорослих з 1 січня 2023 р. В обох випадках засіб, як і раніше, є незаконним за межами конкретних терапевтичних умов.

Канада, штат Орегон та Австралія приймали свої рішення на підставі даних низки досліджень. Але чи достатньо їх? І чи не вплине легалізація на зменшення інтересу до вивчення цих речовин?

«Такі рішення замикають сам процес клінічних випробувань і підривають усі принципи доказової медицини . Де мотивація щодо якісного дослідження ефективності та безпеки, якщо регуляторний орган просто схвалює препарат до того, як таке дослідження буде завершено?

З погляду фармацевтичної компанії, навіщо їй досліджувати речовину, якщо вона вже схвалена (саме це сталося з медичним канабісом)? Яке повідомлення таким чином формується для сфери охорони здоров’я загалом? Боюся, це слизький шлях та небезпечний прецедент», — висловив свої побоювання доктор Д. Ракер.

Своєю чергою Д. Бедкок стверджує, що приклад Австралії, навпаки, змінить ситуацію для всього світу:

«Рішення Австралії означає, що ми матимемо доступ до величезної кількості інформації, якої у нас не було досі, а саме до реальних випробувань і результатів, отриманих від цілого ряду пацієнтів.

Це наша можливість зібрати докази і, зрештою, покращити наші дослідження, щоб, сподіваюся, подібні методи лікування стали доступнішими».

Тож, нам залишається лише спостерігати за досвідом Австралії та роботи раціональні висновки, які допоможуть у пошуку оптимальної терапії для певних категорій хворих. Адже на фоні війни поширеність тяжких психічних розладів стає дедалі болючішим питанням для України.

Римма Москаленко,
за матеріалами ec.europa.eu; www.medicalnewstoday.com;
www.euronews.com
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті