Надмірне та неправильне використання антибіотиків є ключовим фактором розвитку антимікробної резистентності. При цьому роль інших ліків у цьому процесі здебільшого ігнорують.
Намагаючись ліквідувати прогалину, австралійські вчені опублікували в журналі «PNAS» результати дослідження, які свідчать про те, що антидепресанти сертралін, есциталопрам, бупропіон, дулоксетин і агомелатин індукують резистентність E. coli (K-12 штам MG1655) до різних антибіотиків (Wang Y. et al., 2023). Найбільш значущі ефекти продемонстрували сертралін і дулоксетин. Інші антидепресанти (агомелатин, бупропіон, есциталопрам) менше впливали на розвиток резистентності.
Думка про те, що антибіотики, бактерії та психічне здоров’я пов’язані, може здатися фантастичною на перший погляд. Однак, крім впливу на хвороботворні бактерії, більшість антибіотиків мають множинну нецільову дію як на бактерії, не пов’язані із захворюванням, так і на фізіологію господаря. Враховуючи той факт, що в кишечнику міститься найбільша асоціація бактерій в організмі, не дивно, що вона стає мішенню для протимікробних засобів. Так, антибіотики широкого спектра дії, застосовувані протягом 1 тиж, можуть змінити мікробіом кишечника на тижні та навіть місяці.
За оцінками експертів, кишечник дорослої людини містить понад 1 кг бактерій, що приблизно дорівнює масі людського мозку, і вони отримали назву кишкової мікробіоти. Донедавна вважалося, що в нашому організмі міститься у 10 разів більше бактерій, ніж людських клітин. Точніші розрахунки показують співвідношення трохи більше 1 мікроорганізму на кожну людську клітину (Dinan K., Dinan T., 2022).
Австралійські автори цікавої оглядової статті нагадують, що перший виявлений антидепресант насправді був антибіотиком. Ізоніазид — антибактеріальний препарат, розроблений у США в 1950-х роках для лікування пацієнтів із туберкульозом, продемонстрував несподівані побічні ефекти у вигляді ейфорії, психостимуляції, підвищення апетиту та покращення сну. Наступні клінічні випробування підтвердили антидепресивну ефективність, яка була пов’язана зі здатністю ізоніазиду інгібувати ферменти моноаміноксидази і, отже, підвищувати рівень моноамінів, таких як норадреналін, серотонін та дофамін у головному мозку (Dinan K., Dinan T., 2022). Це спостереження породило «моноамінову гіпотезу депресії», яка досі широко досліджується і сприяла розробці кількох класів антидепресантів. Недавні дослідження показують, що нові антидепресанти, наприклад, селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну флуоксетин, мають антибактеріальну дію за певних обставин.
Крім триптофану — будівельного матеріалу для серотоніну — кишкові мікроби виробляють усі ключові центральні нейротрансмітери, такі як гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), норадреналін, дофамін, глутамат та гістамін. ГАМК, наприклад, виробляється всіма молочнокислими бактеріями, причому деякі з них продукують її більше, ніж інші. Хоча ці нейротрансмітери не досягають мозку, навіть якщо вони не можуть подолати гематоенцефалічний бар’єр, вони здатні впливати на мозок, передаючи сигнали через ентеральну нервову систему і, можливо, через блукаючий нерв (Ding P. et al., 2022). Антибіотики, що негативно впливають на лактобацили, знижують вироблення та активність ГАМК у кишечнику.
Хоча ефективність антидепресантів для лікування пацієнтів з депресією може бути тісно пов’язана з їх антимікробною дією на кишкові бактерії (Macedo et al., 2017; Zhang et al., 2021), також відомо, що антидепресанти змінюють чутливість мікроорганізмів до протимікробних засобів. Так, антидепресант флуоксетин індукує мутагенез та множинну резистентність до антибіотиків у Escherichia coli (Jin М. et al., 2018). Більше того, зазвичай призначені антидепресанти — сертралін, дулоксетин, флуоксетин і бупропіон — можуть сприяти кон’югативному перенесенню плазмідами (елементами спадковості бактерій) генів множинної лікарської стійкості.
Ці та інші дослідження підвищують обізнаність про антибіотикоподібну роль антидепресантів, даючи підстави припустити, що при їх призначенні та застосуванні слід враховувати вплив на поширення антибіотикорезистентності та наслідки виснаження поточного арсеналу антибіотиків. Тим більше, що споживання антидепресантів буде підвищуватися, особливо в західних країнах, де частка фармацевтичного ринку, що на них припадає, така сама (4,8%), що й для антибіотиків (5%) (Wang Y. et al., 2023). За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 5% населення світу живе з депресією. Це захворювання є одним з пріоритетів Програм дій ВООЗ щодо подолання недоліків у охороні психічного здоров’я (Mental Health Gap Action Programme — mhGAP).
За матеріалами www.pnas.org; www.who.int; pubmed.ncbi.nlm.nih.gov
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим