Без системи підготовки високопрофесійних фармацевтичних кадрів еволюційні зміни з надання фармпослуг неможливі — Олег Клімов

З 1 квітня, окрім паперового рецепта, запроваджено е-рецепт на всі ліки, які згідно з інструкцією відпускаються за рецептами. Проте недостатні комунікація та роз’яснювальна робота МОЗ з українцями та голосні заголовки окремих засобів масової інформації спричинили 31 березня черги до аптек, які востаннє фіксувалися на початку широкомасштабної воєнної агресії росії проти України. Фармацевтичні працівники відчули неабияке навантаження, роз’яснюючи, що змінилося, які ліки і за якими рецептами відпускають з аптек. Ми ж, у свою чергу, поцікавилися в експертів, чи готова система, лікарі та фармацевтичні працівники до новації. Свій коментар редакції «Щотижневика АПТЕКА» надав голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП»), член Ради Міжнародної федерації фармацевтів (International Pharmaceutical Federation — FIP) Олег Клімов.

Питання запровадження е-рецептів на рецептурні ліки є яскравим маркером того, як протягом усього часу незалежності України нехтувалися правила їх відпуску.

Дискутувати щодо виявлення причетних до ігнорування світових стандартів з надання фармацевтичної послуги немає сенсу, оскільки до цього причетні всі дотичні до аптечної справи, що, у свою чергу, призвело до наступного:

1) запровадження заочної форми здобуття вищої фармацевтичної освіти — це спотворення самого поняття вищої освіти з наповненням ринку праці власниками папірців під назвою «Диплом» замість підготовлених фармацевтичних кадрів.

Так, за даними Центру тестування при Міністерстві охорони здоров’я України, серед заочників апробаційний іспит КРОК 2 (професійні дисципліни) не склали 89,7% студентів, тоді як згідно зі статистичними даними за денною формою навчання ця цифра залишається в межах 2% (таблиця);

2) вилучення з Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови) норми щодо наявності в аптеках відділів з відпуску рецептурних препаратів, відсутність у них кваліфікаційних вимог до всього фармацевтичного персоналу аптек;

3) відсутність в Україні єдиного реєстру фармацевтичних працівників. Натомість це є обов’язкова та стала норма в країнах Європейського Союзу;

4) відсутність заборони мотивувати фармацевтів та лікарів до просування конкретних брендів лікарських засобів та втручання власника аптеки в професійну діяльність фармацевта. У країнах Євросоюзу за такі дії передбачена кримінальна відповідальність;

5) перешкоджання окремих чиновників:

• підготовці закону України «Про фармацевтичну діяльність» та прийняттю Парламентом закону «Про самоврядування медичних професій»;
• створенню робочої групи у складі фармацевтичних фахівців з підготовки адаптації Ліцензійних умов до вимог європейського законодавства в частині фармацевтичної діяльності;
• запровадженню національних стандартів з Належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice — GPP).

Таким чином, враховуючи українські реалії, сміливо та з розумінням відповідальності за свої слова констатую, що запровадження відпуску ліків рецептурної групи чи то за е-рецептом, чи то за паперовим без запровадження вищеперерахованих змін — це лише чергова мильна бульбашка, а від її запровадження постраждає в першу чергу пацієнт.

Запитаєте: «Чому?» — відповідаю: яким чином отримати необхідний рецепт у сімейного лікаря, якщо до нього є можливість потрапити на прийом тільки за записом? Як правило, це 3–5 днів, враховуючи постійні повітряні тривоги, відключення світла, перебої з інтернет-зв’язком — це величезна проблема.

Яким чином проконтролювати, що аптека забезпечена фармацевтичними працівниками з необхідним рівнем кваліфікації, які мають право на відпуск ліків рецептурної групи? Відсутність такої норми нівелює професійний статус фармацевта (провізора) в порівнянні з асистентом фармацевта (фармацевтом), що, у свою чергу, призводить до руйнування мотивації мати високий кваліфікаційний рівень фармацевтичному працівнику.

З метою приведення фармацевтичної діяльності в аптечних закладах у відповідність з європейськими стандартами пропонуємо запровадити перехідний період на строк 3–5 років. Такий підхід має стати мотиваційним чинником еволюційних змін для всіх без винятку учасників фармацевтичного ринку України.

Якими є недоліки, ризики, переваги від запровадження е-рецепта на всі рецептурні ліки? Враховуючи світовий досвід запровадження е-рецепта на лікарські засоби рецептурної форми відпуску, як член Ради FIP з 2016 р. інформую, що в Європейському Союзі налічується близько 10 країн, де він має місце, але поруч з паперовим рецептом. Така норма має бути й в Україні.

Однозначно запровадження обов’язкового відпуску рецептурних лікарських засобів за рецептами — це перший крок до зменшення негативного впливу самолікування населення, яке досягло масштабів національного лиха.

Також важливим є те, про що мовчать ідеологи запровадження винятково е-рецепта: вартість однієї транзакції на е-рецепт, вартість програмного забезпечення та, найголовніше, в чиї кишені підуть гроші за це ноу-хау, за яке заплатить знову ж таки пацієнт.

Підсумовуючи вищевикладене, хочу донести до свідомості всіх причетних до фармацевтичної діяльності в Україні наступне: без наявності системи підготовки високопрофесійних фармацевтичних кадрів еволюційні зміни в наданні фармацевтичної послуги неможливі. Як сказав один мудрець: «Для того щоб знищити націю, не потрібні війни, достатньо знизити якість освіти».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!